5.1.2Кількість смуг руху на дорогах I-а та І-б категорій слід призначати залежно від інтенсивності руху та рельєфу місцевості згідно з таблицею 5.2.
Таблиця 5.2 – Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху
Рельєф місцевості |
інтенсивність руху, привед. од/добу |
Кількість смуг руху |
Рівнинний та горбистий
|
понад 14000 до 40000 |
4 |
|
понад 40000 до 80000 |
6 |
|
понад 80000 |
8 |
Гірський
|
понад 10000 до 34000 |
4 |
|
понад 34000 до 70000 |
6 |
|
понад 70000 |
8 |
5.1.3Проїзну частину необхідно проектувати з двосхилим поперечним профілем на прямих ділянках доріг усіх категорій і на кривих у плані радіусом понад 3000 м для доріг I-а та I-б категорій, радіусом понад 2000 м – для доріг II та III категорій, а для доріг IV та V категорій – радіусом понад 800 м.
На кривих у плані менше зазначених радіусів слід передбачати улаштування проїзної частини з односхилим поперечним профілем (віраж) для забезпечення безпечного руху автомобілів з розрахунковою швидкістю.
У випадках коли проектування автомобільних доріг І-б категорії відбувається стадійно з будівництвом одного проїзду, на першій стадії проїзну частину необхідно влаштовувати з односхилим поперечним профілем.
На гравійних та щебеневих покриттях поперечний похил необхідно призначати від 25 ‰ до 30 ‰, а на покриттях з ґрунтів, укріплених в'яжучими та місцевими матеріалами, а також на бруківках з колотого та брукованого каменю – від 30 ‰ до 40 ‰.
Таблиця 5.3 – Поперечні похили проїзної частини на віражах
Ч. ч. |
Радіуси кривих у плані, м |
Поперечний похил проїзної частини на віражах, ‰ |
1 |
Від 3000 до 1000 для доріг I-а та II-б категорій |
від 25 до 35 |
2 |
Від 2000 до 1000 для доріг II, III, категорій |
від 25 до 35 |
3 |
Від 1000 до 800 для доріг IV, V категорій |
від 35 до 45 |
4 |
Від 800 до 700 |
45 |
5 |
Від 700 до 650 |
від 45 до 50 |
6 |
Від 650 до 600 |
від 50 до 60 |
7 |
Від 600 до 400 і менше |
60 |
Примітка. Менші значення поперечних похилів відповідають більшим радіусам кривих, а більші – меншим. |
5.1.9Віражі на дорогах I-а, І-б категорій, як правило, слід проектувати з роздільними поперечними похилами для проїзних частин різних напрямків з улаштуванням споруд водовідводу на розділювальній смузі.
5.1.10Поперечний похил зовнішнього узбіччя на віражі слід призначати таким же, як і проїзної частини дороги. Похил внутрішнього узбіччя не змінюється, якщо він не менший ніж похил віражу або збільшується до похилу віражу.
5.1.13При радіусах кривих 1000 м і менше необхідно передбачати розширення проїзної частини з внутрішнього боку кривої за рахунок узбіччя або в бік розділювальної смуги, при цьому ширина узбіччя повинна бути для доріг I-а, І-б, IІ категорій не менше 1,5 м і не менше 1 м для доріг інших категорій, а ширина розділювальної смуги не менше нормативної для відповідної категорії.
Величина повного розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих наведена в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих
у метрах
Радіус кривої у плані |
1000 |
850 |
650 |
575 |
425 |
325 |
225 |
140 |
95-30 |
Величина розширення |
0,30 |
0,35 |
0,40 |
0,5 |
0,65 |
0,8 |
1,1 |
1,5 |
1,75 |
Примітка. У випадку коли радіус кривої у плані відрізняється від величин, наведених у таблиці, величину розширення однієї смуги проїзної частини необхідно визначати інтерполяцією. |
На дорогах з декількома смугами руху ширину проїзної частини необхідно збільшувати пропорційно до кількості смуг згідно з таблицею 5.4.
За недостатньої ширини узбіччя та розділювальної смуги для розміщення розширеної проїзної частини необхідно передбачати відповідне розширення земляного полотна.
Розширення проїзної частини необхідно виконувати з початку перехідної кривої пропорційно по довжині так, щоб повне розширення було досягнуто до початку колової кривої.
У гірській місцевості, як виняток, дозволяється розширювати проїзну частину із зовнішнього боку кривої.
5.1.14Ширину проїзної частини доріг у межах увігнутих кривих поздовжнього профілю, які з'єднують ділянки з алгебраїчною різницею зустрічних похилів понад 60 ‰, необхідно збільшувати за рахунок узбіччя з кожного боку на дорогах ІI та III категорій на 0,5 м, а для доріг IV та V категорій – на 0,25 м в порівнянні з нормами, наведеними в таблиці 5.1.
Розширену проїзну частину на вертикальних увігнутих кривих доріг II та IIІ категорій необхідно улаштовувати завдовжки –100 м, а на дорогах IV та V категорій – 50 м. Перехід до розширеної проїзної частини слід здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах IІ та ІII категорій і 15 м – на дорогах IV та V категорій.
5.1.15На ділянках автомобільних доріг I-а та І-б категорій необхідно влаштовувати зупинкові смуги завширшки 2,5 м та на ділянках автомобільних доріг II категорії в місцях, визначених і обґрунтованих проектом, де інтенсивність руху в перші 5 років експлуатації доріг досягне понад 50 % максимальної розрахункової інтенсивності згідно з таблицею 4.1.
На автомобільних дорогах І-а, І-б, II, III та IV категорій на укріплених смугах узбіч і на розділювальних смугах покриття може відрізнятися від покриття проїзної частини кольором. Укріплені смуги узбіч відділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки.
Перехід до зменшеної ширини розділювальної смуги слід здійснювати з відгоном 1:100.
Величину середнього поздовжнього похилу визначають за формулою:
,
де i1, i2, in – поздовжні похили понад 30 ‰ на відстані L1, L2, Ln.
Додаткову смугу на підйом і на дорогах I-а та І-б категорій з двома смугами руху в одному напрямку слід передбачати на ділянках завдовжки більше 0,5 км, якщо поздовжній похил на них перевищує похили, що визначені в таблиці 5.6.
Ширину додаткової смуги слід призначати понад 3,5 м на всій довжині підйому.
Довжину додаткової смуги за підйомом слід призначати згідно з таблицею 5.5. Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 60 м.
Таблиця 5.5 – Довжина додаткової смуги руху за підйомом
Інтенсивність руху в бік підйому, привед. од./добу |
від 4000 до 5000 |
від 5000 до 6500 |
від 6500 до 8000 |
понад 8000 |
Загальна довжина смуги за межами підйому, м |
50 |
100 |
150 |
200 |
5.2План і поздовжній профіль
Для елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри слід призначати такими:
5.2.3Якщо за умовами рельєфу та іншими місцевими умовами неможливо виконати вимоги 5.2.2 або виконання їх пов'язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при проектуванні доріг допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до розрахункових швидкостей згідно з таблицею 5.6.
Таблиця 5.6 – Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від розрахункової швидкості
Найменування елементів |
Параметри залежно від розрахункових швидкостей, км/год |
|||||||||
|
150 |
140 |
120 |
110 |
100 |
90 |
80 |
60 |
50 |
30 |
Найбільший поздовжній похил, ‰. |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
70 |
80 |
100 |
Найменший радіус кривої у плані, м |
1200 |
1100 |
800 |
700 |
600 |
450 |
300 |
150 |
100 |
30 |
Найменший радіус кривої у поздовжньому профілі, м; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- опуклої; |
30000 |
25000 |
15000 |
12500 |
10000 |
7500 |
5000 |
2500 |
1500 |
600 |
- увігнутої |
8000 |
7000 |
5000 |
4000 |
3000 |
2500 |
2000 |
1500 |
1200 |
600 |
Найменша відстань видимості, м: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- для зупинки автомобіля; |
300 |
300 |
250 |
225 |
200 |
175 |
150 |
85 |
75 |
45 |
- зустрічного автомобіля |
- |
- |
450 |
400 |
350 |
300 |
250 |
170 |
130 |
90 |