Страница 2: НПАОП 92.0-1.02-12. Правила безпеки з улаштування, безпечної експлуатації та утримання гірськолижних трас (32367)

дотримання вимог проектної документації та технології робіт;

зниження шкідливих впливів на працівників;

правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;

виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;

унеможливлення виникнення небезпеки, пов’язаної з гідравлічним і пневматичним обладнанням;

забезпечення пожежної безпеки, електробезпеки тощо.

1. Вимоги до проектування гірськолижних трас
2. Гірськолижна траса улаштовується на основі проекту, розробленого та затвердженого відповідно до Державних будівельних норм України. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди, затверджених наказом Держбуду України від 10.11.2003 № 184 (ДБН В.2.2-13-2003).
3. Перелік оснащення аварійно-рятувальної служби узгоджується на етапі проектування і включається в пояснювальну записку проекту.
4. Ширина полотна гірськолижної траси встановлюється відповідно до характеристики гірськолижних трас залежно від складності з урахуванням небезпечних місць і перешкод.

Ширина ділянки траси з кутом нахилу, що перевищує 25%, повинна бути не менш ніж 40м, а на ділянках з різкими перепадами - не менше 50 м.

1. Траєкторія траси повинна забезпечувати достатню швидкість спуску.

Не допускається наявність на трасі затяжних ділянок, що призводять до

скупчення та можливого травмування гірськолижників.

1. Не допускається перетин гірськолижних трас між собою.

Можливе злиття трас по ходу руху гірськолижників, якщо на достатній відстані до нього забезпечується огляд сусідньої траси.

Перед злиттям та відгалуженням трас виставляються знаки попередження.

1. Не допускається перетин гірськолижної траси з лінією КБП.
2. Не допускається перетин гірськолижної траси з діючими автомобільними дорогами, тротуарами, пішохідними та кінними стежками та трасами для руху технологічних, пасажирських та туристичних транспортних засобів (ратраків, снігоходів, квадроциклів) на одному рівні.
3. Улаштування перетину гірськолижної траси з діючими автомобільними дорогами, тротуарами, пішохідними та кінними стежками та трасами для руху технологічних пасажирських та туристичних транспортних засобів (ратраків, снігоходів, квадроциклів) на різних рівнях з допомогою мостів, шляхопроводів, естакад, тунелів допускається за умови збереження необхідної пропускної здатності гірськолижної траси.
4. Перетин гірськолижної траси з лінією КД допускається за умови, якщо висота від поверхні траси до нижньої точки рухомого складу КД становить не менше 3 м з урахуванням снігового покрову. За потреби розробляється проект огородження опор КД на ділянках перетину з гірськолижною трасою та перелік заходів для забезпечення безпеки гірськолижників на цих ділянках.
5. На гірськолижних трасах встановлюється система позначень, знаки та огородження, які наведені у додатку 2 до цих Правил.
6. У випадку улаштування серпантинів для спуску по крутих схилах їх довжина та ухил приймаються згідно з характеристикою гірськолижних трас залежно від складності.
7. Не допускається спорудження будь-яких капітальних і тимчасових споруд на гірськолижній трасі.
8. Оглядові майданчики та майданчики для відпочинку проектуються за межами гірськолижних трас.
9. Майданчики для гірськолижників-початківців та дитячі майданчики проектуються осторонь від основних трас і обладнуються огородженням по периметру та інформаційними знаками.
10. Лижні стежки до основних гірськолижних трас, шляхи під'їзду до канатних доріг та витягів, трас, кафе, готелів проектуються для «зелених» трас у частині ширини та ухилу згідно з характеристикою гірськолижних трас залежно від складності.

Рівень безпеки на лижних стежках та шляхах під'їзду повинен відповідати рівню безпеки лижних трас.

1. Стаціонарне та пересувне обладнання систем снігонапилення розміщується на гірськолижних трасах таким чином, щоб не заважати безпечному спуску гірськолижників, як правило, по краю траси з боку панівних вітрів.
2. Розміщення та робота обладнання систем снігонапилення не повинні жодним чином заважати роботі канатних доріг.
3. Вимоги з безпеки до улаштування та утримання гірськолижних трас
4. Вимоги до підготовки гірськолижних трас перед проведенням осніження.
5. Рельєф гірськолижної траси сплановується. Ями, яри, траншеї, різкі перепади по висоті засипаються та вирівнюються, уступи та горби зрізаються.
6. Не допускається наявність на гірськолижній трасі окремих дерев, кущів, гілок, каміння, сторонніх конструкцій та пнів.
7. На крутих ділянках, віражах «під занос» і складному рельєфі, у місцях ймовірних падінь гірськолижників перешкоди по обидва боки траси (скелі, великі каміння, дерева, чагарники тощо) видаляються або огороджуються захисними огородженнями та захищаються матами.

У місцях примикання до траси крутих спадів і обривів встановлюються сітки-вловлювачі.

Стовпи освітлення та опори канатних доріг, що встановлені в межах гірськолижної траси, захищаються матами.

Стаціонарне та пересувне обладнання систем снігонапилення (снігові гармати, снігогенератори, гідранти, шахти тощо), яке встановлене на гірськолижній трасі, огороджується стаціонарним огородженням або сітками яскравого кольору та захищається матами.

1. Біля гірськолижної траси розміщуються будиночки аварійно- рятувальної служби, укомплектовані інвентарем, інструментами і медикаментами згідно з рекомендованим переліком оснащення аварійно-рятувальної команди з трьох осіб, що обслуговує гірськолижну трасу.
2. Перед майданчиком для посадки на канатні дороги рекомендовано влаштовувати з допомогою поручнів петлеподібні кулуари-серпантини.
3. Вимоги до осніженої та підготовленої до катання гірськолижної траси.
4. Гірськолижні траси осніжуються природним шляхом або за допомогою систем снігонапилення.
5. Гірськолижна траса, що підготовлена для катання, повинна мати рівну сплановану поверхню без перепадів по висоті між проходами сніготрамбувальної техніки.
6. Каміння, крупні шматки льоду, сторонні предмети на поверхні траси не допускаються.
7. Про відкриття або закриття гірськолижної траси оголошується аварійно-рятувальною службою.
8. Забороняється експлуатація гірськолижних трас у разі:

небезпеки сходження лавини;

роботи систем снігонапилення, якщо залишкова ширина траси за межами дії снігових гармат (снігогенераторів) менша за мінімально допустиму, що вказана у характеристиках гірськолижних трас залежно від складності;

роботи сніготрамбувальної техніки;

відсутності огороджень та захисних матів на небезпечних ділянках;

незадовільного стану снігового покрову;

проведення аварійно-рятувальних робіт за розпорядженням керівника аварійно-рятувальної служби;

проведення спортивних змагань;

погіршення погодних умов, що можуть становити загрозу життю та здоров'ю гірськолижників.

1. Інформаційні щити, знаки та огородження.
2. На гірськолижних трасах біля нижніх станцій канатних доріг та витягів розміщуються інформаційні щити з такою інформацією:

схема гірськолижних трас та інформація про категорії їх складності;

інформація про стан трас;

інформація про відкриті для катання та закриті траси;

розклад роботи канатних доріг;

правила щодо безпечного користування канатними дорогами;

правила поведінки на гірськолижних трасах;

місця розташування та телефони аварійно-рятувальної служби та пункту надання первинної медичної допомоги;

інформація про погодні умови;

інформація повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

1. На гірськолижних трасах або біля них встановлюються попереджувальні знаки та інформаційні щити з інформацією згідно з переліком вимог щодо інформаційного забезпечення гірськолижних трас, що наведені у додатку 4 до цих Правил.
2. Гірськолижні траси повинні бути пронумеровані.
3. Зониспуску позначаютьсяобмежувальними віхами або

розмежувальнимисітками, що наведені у знаках та огородженнях, які

встановлюються по краях трас.

На гірськолижних трасах, що прокладені у лісі, де зона спуску визначається шириною вирубки, обмежувальні віхи або розмежувальні сітки дозволяється не встановлювати.

1. На кожній гірськолижній трасі встановлюються дистанційні марки з наскрізною нумерацією, починаючи зверху траси, які полегшують орієнтування гірськолижників і організацію пошукових робіт у випадку імовірних надзвичайних ситуацій.
2. Небезпечні ділянки огороджуються засобами, вказаними у знаках та огородженнях.
3. Освітлення гірськолижних трас.
4. Гірськолижні траси, що призначені для катання в темний час доби, обладнуються штучним освітленням по усій площі траси.
5. Мінімальна освітленість гірськолижних трас повинна відповідати вимогам щодо освітлення гірськолижних трас, вказаним у додатку 5 до цих Правил.
6. Освітлювальні прилади встановлюються по ходу руху гірськолижників і не повинні засліплювати їх під час спуску.
7. Вимоги безпеки щодо експлуатації сніготрамбувальної техніки та механічних транспортних засобів.
8. Реєстрація та технічні огляди сніготрамбувальної техніки та механічних транспортних засобів повинні проводиться відповідно до Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8.
9. Для пересування туристичних механічних транспортних засобів мають бути улаштовані окремі траси, що жодним чином не перетинають гірськолижні траси.
10. Сніготрамбувальні машини (ратраки) обладнуються сигналом заднього ходу, що вмикається одночасно з увімкненням задньої передачі.
11. Вимоги до аварійно-рятувальної служби
12. На гірськолижній трасі повинна постійно діяти аварійно-рятувальна служба (лижні патрулі), створена відповідно до Закону України «Про аварійно- рятувальні служби» та екіпірована необхідним спорядженням та обладнанням.
13. Суб’єкт господарювання відповідно до вимог законодавства укладає договір на обслуговування гірськолижних трас з державною аварійно- рятувальною службою відповідно до чинного законодавства незалежно від створення аварійно-рятувальної служби підприємства.
14. Суб’єкт господарювання:

на час відпустки, відряджень, хвороби або в інших випадках відсутності керівника аварійно-рятувальної служби призначає своїм наказом працівника аварійно-рятувальної служби, який виконує обов’язки керівника аварійно- рятувальної служби;

призначає у необхідній кількості персонал - рятувальників та медичних працівників аварійно-рятувальної служби;

створює умови для виконання керівником аварійно-рятувальної служби та персоналом своїх обов'язків;

забезпечує проведення оглядів гірськолижних трас до початку зимового сезону;

на основі НПАОП 0.00-4.12-05 організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення про навчання), яке затверджується наказом суб’єкта господарювання і діє в його межах, та забезпечує виконання Положення про навчання;

організовує розроблення положення про аварійно-рятувальну службу організації, яке затверджується наказом суб’єкта господарювання і діє у його межах, та забезпечує виконання положення про аварійно-рятувальну службу організації;

організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для рятувальників та медичних працівників відповідно до вимог НПАОП-0.00-4.15.98;

організовує розроблення планів проведення аварійно-рятувальних робіт; забезпечує порядок і періодичність перевірки знань працівників з питань охорони праці;

забезпечує працівників нормативно-правовими актами з охорони праці.

1. Керівник аварійно-рятувальної служби зобов'язаний: забезпечувати щоденну роботу аварійно-рятувальної служби відповідно до

покладених на неї обов'язків;

вести документацію з аварійно-рятувальної служби;

проводити роботу з персоналом щодо підвищення його кваліфікації, регулярно проводити тренування та навчання рятувальників;

організовувати і брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт.

1. Керівник аварійно-рятувальної служби забезпечує:

утримання обладнання аварійно-рятувальної служби у справному стані; регулярне проведення навчальних аварійно-рятувальних операцій; патрулювання гірськолижних трас навченими і атестованими рятувальниками;

виконання рятувальниками відповідних інструкцій; періодичну перевірку знань рятувальників;

своєчасне усунення виявлених недоліків на гірськолижній трасі;

виконання розпоряджень, виданих посадовими особами територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

1. До програми навчань з питань охорони праці для працівників аварійно- рятувальної служби необхідно включати питання з надання першої долікарської допомоги на гірськолижних трасах.
2. При виявленні на гірськолижній трасі недоліків, що загрожують безпечному катанню гірськолижників, керівник аварійно-рятувальної служби вживає заходів щодо усунення цих недоліків або порушень, а у випадках згідно з пунктом 8.5 цього розділу, закриває гірськолижну трасу.
3. Аварійно-рятувальна служба забезпечує: систематичний контроль за підготовкою гірськолижних трас; відкриття гірськолижних трас для катання;

чітке позначення гірськолижних трас на місцевості;

установку, підтримку в належному стані та заміну у разі необхідності постійних та тимчасових огороджень, уловлюючих сіток, захисних матів;

установку, підтримку в належному стані та заміну у разі необхідності маркування, знаків і вказівників на трасах;

попередження про перешкоди, небезпеки, що виникли на гірськолижній трасі, та по можливості їх усунення;