Таблиця 6.1 – Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води
у метрах
Ґрунт верхньої частини земляного полотна (робочого шару) |
Дорожньо-кліматична зона |
||
|
У-І |
У-ІІ |
У-ІІІ |
Пісок |
1,1 0,9 |
0,9 0,7 |
0,75 0,55 |
Пісок пилуватий, супісок піщанистий |
1,5 1,2 |
1,2 1,0 |
1,1 0,8 |
Суглинок піщанистий, глина |
2,2 1,6 |
1,8 1,4 |
1,5 1,1 |
Супісок пилуватий, суглинок пилуватий |
2,4 1,8 |
2,1 1,5 |
1,8 1,3 |
Примітка 1. Над рискою подані значення підвищення поверхні покриття над рівнем ґрунтових вод або тривалого затоплення (понад 30 діб) поверхневими водами, під рискою – те саме над поверхнею землі на ділянках із незабезпеченим поверхневим водовідведенням або над рівнем короткотривалого (менше 30 діб) затоплення поверхневими водами. Примітка 2. За розрахунковий рівень слід приймати найбільший можливий сезонний рівень ґрунтових вод з імовірністю перевищення 3 % – для цементобетонного покриття, 5 % – для асфальтобетонного покриття і 10 % – для перехідного типу покриття. Примітка 3. Підвищення поверхні покриття дорожнього одягу над рівнем ґрунтових або поверхневих вод при слабо – і середньозасолених ґрунтах слід збільшувати на 20 % (для суглинків і глин на 30 %), а при сильнозасолених ґрунтах – від 40 % до 60 %. Примітка 4. В районах штучного зрошення підвищення поверхні покриття над зимово-весняним рівнем стояння вод у зоні У-ІІІ слід збільшувати на 0,4 м, а в зоні У-ІІ – на 0,2 м. Примітка 5. В умовах зони У-ІУ найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води призначають для Карпат за нормами зони У-І, для гірського Криму – за нормами зони У-ІІ з урахуванням досвіду експлуатації доріг у цих районах. Примітка 6. За наявності у верхній частині земляного полотна різних ґрунтів підвищення слід призначати по ґрунту, для якого потрібне підвищення має найбільше значення. |
6.2Ґрунти
Таблиця 6.2 – Різновид ґрунтів за ступенем засоленості
Різновид ґрунтів |
Ступінь засоленості ґрунтів Dsal , % |
|||||
|
Суглинок |
Супісок |
Пісок |
Великоуламковий ґрунт |
||
|
|
|
|
вміст піщаного заповнювача 40% та більше |
вміст заповнювача у вигляді суглинку 30 % та більше |
вміст заповнювача у вигляді супіску 30% та більше |
Незасолені |
менше 10 |
менше 5 |
менше 3 |
менше 3 |
менше 10 |
менше 5 |
Слабозасолені |
від 10 до 15 |
від 5 до 8 |
від 3 до 7 |
— |
— |
— |
Середньозасолені |
від 15 до 20 |
від 8 до 12 |
від7 до 10 |
— |
— |
— |
Сильнозасолені |
від 20 до 25 |
від 12 до 15 |
від 10 до 15 |
— |
— |
— |
Надмірнозасолені |
більше 25 |
більше 15 |
більше 15 |
— |
— |
— |
6.2.3 До просідаючих ґрунтів належать ґрунти, які під дією зовнішнього навантаження чи власної ваги при замочуванні водою дають додаткове просідання. За відносною деформацією просідання εSL глинисті ґрунти підрозділяються згідно з таблицею 6.3.
Таблиця 6.3 – Різновид ґрунтів за відносною деформацією просідання
Різновид ґрунтів |
Відносна деформація просідання εSL д. о. |
Непросідаючі |
менше 0,01 |
Просідаючі |
менше 0,01 |
6.2.4 Різновид ґрунтів за ступенем зволоження приймається згідно з таблицею 6.4.
Таблиця 6.4 – Різновид ґрунтів за ступенем зволоження
Різновид ґрунтів |
Вологість |
Недозволожені |
менше 0,9 Wо |
Нормальної вологості |
від 0,9 Wо до 1,1 Wо |
Підвищеної вологості |
від 1,1 Wо до Wadm |
Надмірнозволожені |
більше Wadm |
Примітка. Wо – оптимальна вологість ґрунту; Wadm – допустима вологість ґрунту. |
6.2.5 Допустима вологість ґрунтів при ущільненні визначається згідно з таблицею 6.5.
Таблиця 6.5 – Допустима вологість ґрунту при ущільненні
Ґрунти |
Допустима вологість Wadm у долях від оптимальної при коефіцієнті ущільнення |
|||||
|
1,0 |
0,98 |
0,95 |
0,93 |
0,92 |
0,90 |
Пісок пилуватий |
від 0,95 до 1,05 |
від 0,90 до 1,10 |
від 0,85 до 1,25 |
від 0,80 до 1,35 |
від 0,75 до 1,40 |
від 0,75 до 1,50 |
Супісок піщанистий |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,93 до 1,07 |
від 0,85 до1,15 |
від 0,80 до1,25 |
від 0,80 до 1,30 |
від 0,08 до 1,40 |
Супісок пилуватий, суглинок легкий піщанистий і пилуватий |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,94 до 1,06 |
від 0,92 до 1,12 |
від 0,90 до 1,22 |
від 0,85 до 1,25 |
від 0,80 до 1,35 |
Суглинок важкий піщанистий і пилуватий, глини |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,95 до 1,05 |
від 0,90 до 1,10 |
від 0,90 до 1,20 |
від 0,90 до 1,23 |
від 0,85 до 1,30 |
Примітка 1. При спорудженні насипу з непилуватих пісків у літніх умовах допустима вологість не обмежується. Примітка 2. Ці обмеження не поширюються на насипи, які споруджуються методом гідронамиву. |
6.3Робочий шар
Таблиця 6.6 – Різновид ґрунтів за ступенем здимальності при замерзанні
Різновид ґрунтів |
Відносна деформація здимання εfh д. о. |
Характеристика ґрунтів |
Практично нездимальні |
до 0,01 |
Глинисті при ІL менше 0. Піски гравіюваті, крупні та середньої крупності, піски дрібні та пилуваті при Sr менше 0,6, а також піски дрібні та пилуваті, що містять менше 15% за масою частинок дрібніше ніж 0,05 мм (незалежно від значення Sr). Великоуламкові із заповнювачем до 10 % |
Слабоздимальні |
від 0,01 до 0,035 |
Глинисті при 0 більше IL, менше 0,25. Піски пилуваті та дрібні при 0,6 більше Sr, менше 0,8. Великоуламкові із заповнювачем (глинистим, піском дрібним та пилуватим) від 10 % до 30 % за масою |
Середньоздимальні |
від 0,035 до 0,07 |
Глинисті при 0,25 більше IL, менше 0,50. Піски пилуваті та дрібні при 0,8 більше Sr, менше 0,95. Великоуламкові із заповнювачем (глинистим, піском дрібним та пилуватим) від 10 % за масою |
Сильноздимальні та надмірноздимальні |
понад 0,07 |
Глинисті при IL більше 0,50. Піски пилуваті та дрібні при Sr більше 0,95 |
Таблиця 6.7 – Різновид ґрунтів за ступенем набухання
Різновид ґрунтів |
Відносна деформація набухання без навантаження εsw, д.о. |
Ненабухаючі |
менше 0,04 |
Слабонабухаючі |
від 0,04 до 0,08 |
Середньонабухаючі |
від 0,08 до 0,12 |
Сильнонабухаючі |
більше 0,12 |
6.3.4Ступінь ущільнення тіла насипу земляного полотна, який визначається коефіцієнтом ущільнення, повинен бути не менше показників, наведених у таблиці 6.8.
Таблиця 6.8 – Коефіцієнти ущільнення земляного полотна
Ч.ч. |
Елемент земляного полотна |
Глибина розташування шару ґрунту від поверхні покриття, м |
Найменший коефіцієнт ущільнення ґрунту за типом дорожнього одягу та кліматичними зонами |
|||||
|
|
|
капітальний |
полегшений і перехідний |
||||
|
|
|
дорожньо-кліматичні зони |
|||||
|
|
|
У-ІУ, У-І |
У-ІІ |
У-ІІІ |
У-IV, У-I |
У-ІІ |
У-ІІІ |
1 |
Робочий шар насипу |
До 1,5 |
від 1,0 до 0,98 |
0,98 |
від 0,98 до 0,95 |
від 0,98 до 0,95 |
0,95 |
0,95 |
2 |
Нижня частина насипу, що не підтоплюється |
нижче 1,5 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
0,93 |
0,90 |
3 |
Нижня частина насипу, що не підтоплюється |
нижче 6,0 |
0,98 |
0,98 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
0,93 |
4 |
Нижня частина насипу, що підтоплюється |
нижче 1,5 |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
5 |
В робочому шарі виїмки нижче зони сезонного промерзання |
до 1,2 |
0,95 |
- |
- |
0,95 |
- |
- |
6 |
Поверхня укісної частини насипу, що не підтоплюється |
- |
0,93 |
0,93 |
0,90 |
0,93 |
0,90 |
0,90 |
7 |
Поверхня укісної частини насипу, що підтоплюється |
- |
0,98 |
0,95 |
0,93 |
0,98 |
0,95 |
0,93 |
8 |
Частина насипу, що не підтоплюється |
- |
від 0,95 до 0,98 |
від 0,95 до 0,98 |
від 0,95 до 0,98 |
від 0,95 до 0,98 |
від 0,93 до 0,95 |
від 0,90 до 0,95 |
9 |
Частина насипу, що підтоплюється |
- |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
Примітка. Більші значення коефіцієнта ущільнення ґрунту потрібно призначати при дорожньому одязі капітального типу, при влаштуванні шарів основ з ґрунтів та кам'яних матеріалів, оброблених цементом. Менші значення призначаються в усіх інших випадках. Більше значення коефіцієнта ущільнення ґрунту основ потрібно призначати для насипів заввишки до 1,5 м. В робочому шарі виїмки в зоні сезонного промерзання коефіцієнти ущільнення повинні відповідати коефіцієнтам у робочому шарі насипу. |