• роботу розрахункової кількості внутрішніх пожежних кранів з розрахунковою витратоюпротягом трьох годин;
  • роботу спринклерних або дренчерних установок із розрахунковою витратою води протягомоднієї години;
  • витрату води на зовнішнє пожежогасіння протягом трьох годин.

14.51Установки автоматичної пожежної сигналізації необхідно влаштовувати відповідно дододатка С ДБН В.2.2-9.

Примітка. При проектуванні унікальних культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідні узгодження завдання на проектування з територіальними органами державного пожежного нагляду.

  1. Сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій паливних газів у повітрі необхідновстановлювати відповідно до ДБН В.2.5-20 "Газопостачання".
  2. Вихід із кінопроекційного комплексу приміщень та із світлопроекційної передбачаєтьсявідповідно до НАПБ В.01.049-97/930.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 43

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК основних нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах1

ДБН 360-92**

ДБН А.2.2-3-2004

ДБН Б.2.4-1-94

ДБН В.1.1-5-2000

ДБН В.1.1-7-2002

ДБН В.2.2-9-99

ДБН В.2.2-13-2003

ДБН В.2.5-13-98

ДБН В.2.5-20-2001

ДБН В.2.5-23-2003

ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97)

ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97)

ДСТУ 4281-2004

СНиП ІІ-3-79**

СНиП ІІ-4-79

СНиП ІІ-7-81*

СНиП II-12-77

СНиП ІІ-22-81

СНиП ІІ-23-81*

СНиП ІІ-25-80

СНиП 2.01.01-82

СНиП 2.01.07-85

СНиП 2.01.15-90

СНиП 2.02.01-83

СНиП 2.03.01-84*

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

Планування і забудова сільських поселень.

Будинки та споруди на підроблюваних територіях та просідаючих ґрунтах.

Пожежна безпека об'єктів будівництва.

Громадські будинки та споруди. Основні положення.

Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди.

Пожежна автоматика будинків і споруд.

Газопостачання.

Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення.

Основні вимоги до робочої документації.

Матеріали будівельні. Метод випробувань на поширення полум'я.

Заклади ресторанного господарства. Класифікація.

Строительная теплотехника.

Естественное и искусственное освещение.

Строительство в сейсмических районах.

Здания и сооружения. Защита от шума.

Каменные и армокаменные конструкции.

Стальные конструкции.

Деревянные конструкции.

Строительная климатология и геофизика.

Нагрузки и воздействия.

Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования.

Основания зданий и сооружений. Бетонные и железобетонные конструкции.

1 Рекомендовані матеріали, які використовуються у цих Нормах, наведені у додатку Н.

С. 44 ДБН В.2.2-16-2005

СНиП 2.03.03-85

СНиП 2.03.06-85

СНиП 2.04.01-85

СНиП 2.04.02-84

СНиП 2.04.05-91

СНиП 2.04.07-86

СНиП 3.05.01-85

СНиП 3.05.06-85

СНиП 3.05.07-85

ВСН 52-86/ Госгражданстрой

ВСН 60-89/ Госкомархитектуры

ВСН 62-91/ Госкомархитектуры

ВСН 97-83/ Минэнерго СССР

ВСН 205-84/ ММСС СССР

ВНТП-212-86/ Минсвязи СССР

ВБН В.2.2.45-1-2004

ДНАОП 0.00-1.02-99

ДНАОП 0.00-1.32-01

ПУЭ

ГОСТ 2.103-68*

(СТ СЭВ 208-75)

ГОСТ 12.1.004-91

ГОСТ 12.1.044-89.

ГОСТ 15.001-88

ГОСТ 16363-98

ГОСТ 21.603-80

ГОСТ 21.613-88

ГОСТ 27751-88

(СТ СЭВ 384-87)

Армоцементные конструкции.

Алюминиевые конструкции.

Внутренний водопровод и канализация зданий.

Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

Отопление, вентиляция и кондиционирование.

Тепловые сети.

Внутренние санитарно-технические системы.

Электротехнические устройства.

Системы автоматизации.

Установки солнечного горячего водоснабжения. Нормы проектирования.

Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования.

Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения.

Инструкция по проектированию городских и поселковых электросетей.

Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологических процессов.

Ведомственные нормы технологического проектирования предприятий радиосвязи, радиовещания и телевидения. Передающие и приемные радиостанции и радиотелевизионные ретрансляторы.

Проектування теплокомунікацій. Лінійно-кабельні споруди.

Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів.

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

Правила устройства электроустановок. – М., 1986 г.

Стадии разработки.

ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

Продукция производственно-технического назначения.

Средства огнезащиты для древесины. Методы определения огнезащитных свойств.

СПДС. Связь и сигнализация.

СПДС. Силовое электрооборудование.

Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 45

СТ СЭВ 4867-84

РД 34.21.122-87/ Минэнерго, Госстрой

РТМ 19-77-77

СН 548-82

ДержСанПіН 173-96 ДержСанПіН 239-96

СанПиН 1757-77 СанПиН 2152-80 СанПиН 2605-82 СанПиН 3077-84 СанПиН 42-123-5777-91

НРБУ-97

НАПБ В.0.1.049-97/930

Защита от шума. Звукоизоляция ограждающих конструкций. Нормы. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

Руководящий технический материал. Развитие и техническое оснащение киносети. – М., 1977.

Инструкция по проектированию библиотек. – М., 1983.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электрического поля.

Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки.

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки.

Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое.

Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи.

Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії (кіновиробництва, кінопрокатних організацій, кіномереж).

Правила техники безопасности для театров и концертных залов. –М., 1981.

С. 46 ДБН В.2.2-16-2005

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Авансцена – передня частина сценічного майданчика (між рампою і завісою).

Арена – ігровий майданчик, що знаходиться в загальному об'ємі залу для глядачів.

Ар'єрсцена – задня частина сцени, розташована за основним планшетом сцени.

Багатозальний кінотеатр – багатофункціональний будинок (комплекс), до складу приміщень якого входять декілька (три і більше) зали для кінопоказу з об'єднаним або окремим комплексом для глядачів та кінопроекційним комплексом.

Відеозал – зал, призначений для демонстрації програм, кіно-, відеофільмів, записаних на відеоносії: касети, диски тощо.

Відеокомплекс – багатофункціональний будинок або група приміщень, до складу яких входять зали з проекційною, зали з моніторами і відеокабінами, відеотеки, відеокафе, пункт кабельного відеопрокату. До їх складу також можуть бути включені різноманітні приміщення для проведення активного дозвілля.

Відеотека – будинок або група приміщень, призначені для приймання та видачі відеоносіїв із записами відеопрограм.

Дозвіллєвий клуб – багатофункціональний будинок або група приміщень, призначені для проведення дозвілля у житловій групі, кварталі (мікрорайоні) міста, селища, сільського поселення тощо.

Естрада – частина залу для глядачів, призначена для естрадних і концертних виступів. Естрада може бути відокремлена від залу для глядачів портальною стіною з відкритим прорізом або знаходитися в загальному об'ємі з залом для глядачів.

Колосниковий настил – перекриття над ігровим майданчиком сцени з ар'єрсценою, яке виготовлене у вигляді спеціальних дерев'яних решіток.

Надколосниковий простір – простір, що знаходиться над колосниковим настилом. Планшет сцени – спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени.

Постановочне освітлення – освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав.

Рампа – невеликий бар'єр на передній частині сцени, який приховує від публіки освітлювальну аппаратуру.

Сейф згорнутих декорацій – склад згорнутих м'яких декорацій, призначений для зберігання живописних фонових декорацій – панорам, горизонтів, задників тощо, згорнутих у скатки. Сейф розташовується під сценою або ар'єрсценою. Касетний сейф – різновид сейфа згорнутих декорацій, що являє собою металеву просторову конструкцію з полицями, що піднімається за допомогою лебідки із шахти сейфа.

Спеціалізований кінотеатр – кінотеатр з нетрадиційними видами кінопроекції: широкоформатна, системи ІМАХ, кінопанорама, циркорама, сферична, стерео, з безперервним кінопоказом, а також дитячий.

Спеціалізований театр – театр з нетрадиційним демонстраційним комплексом або комплексом для глядачів. До цього типу відносяться театри багатожанрові, гастрольні, ляльок (верхових та маріонеткових), пантоміми, звірів, акватеатри, а також дитячі та молодіжні.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 47

Сцена – спеціально обладнана частина будинку, призначена для показу спектаклів різноманітних жанрів. Залежно від розміщення ігрового простору та обладнання сцени поділяються на такі типи: глибинна колосникова, панорамна, трьохпортальна, кільцева, центральна, дисперсна, сцена, що трансформується, а також різноманітні поєднання цих різновидів.

До складу традиційної глибинної колосникової сцени входять: основна ігрова частина (планшет сцени), що сполучається з залом для глядачів портальним прорізом, авансцена, ар'єрсцена (в окремих випадках), бічні кармани, об'єднані прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени, а також трюм, колосниковий і надколосниковий простори.

Сценічний підйом – механізм, призначений для підйому та спускання декорацій, софітів, завіс та іншого сценічного обладнання.

Технічні апаратні – приміщення, у яких розміщуються освітлювальні та проекційні прилади, пристрої керування постановочним освітленням і зв'язком, електроакустичні та кінотехнологічні пристрої та інші механізми.

Трюм – приміщення для нижньої механізації сцени, що знаходиться під її планшетом. Трюми можуть бути одноярусними та багатоярусними.

Центр дозвілля – багатофункціональний будинок, призначений для проведення дозвілля всіх соціальних груп населення з наданням їм різноманітних можливостей активної творчої участі без спеціальної підготовки і відбору, а також театрально-концертної діяльності в спеціально обладнаних залах із комплексом приміщень обслуговування.

С. 48 ДБН В.2.2-16-2005

ДОДАТОК В

(рекомендований)

ПЕРЕЛІК КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИХ ТА ДОЗВІЛЛЄВИХ ЗАКЛАДІВ, ЯКІ РОЗМІЩУЮТЬСЯ В МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕННЯХ

Найменування закладу

Одиниця виміру

Місткість залежно від містобудівного призначення

загальноміські

районні у містах

сільські в центрах обслуговування групи поселень

сільські

Кінотеатр цілорічної та сезонної дії:

К-сть місць у залі для глядачів

цілорічної дії та сезонний закритий

-"–

300-1500

200-700

сезонний відкритий

-"–

100-1500

Відеокомплекс:

відеозал

-"–

80-100

50-100

50-100

25-100

Театр:

у великому демонстраційному комплексі

-"–

300-1500

у малому демонстраційному комплексі

-"–

100-500

Клуб:

К-сть відвідув.

К-сть місць

у залах

за місцем проживання

-"–

100-300

50-200

з універсальним концертно-танцювальним залом

-"–

125-400

100-300

Центр дозвілля:

-"–

з театрально-концертним залом

-"–

1000-1500 200-1000

з кіноконцертним залом

-"–

150-1250

100-700

150-650

100-300

у складі багатофункціональних комплексів

-"–

200-500

100-300

з універсальним концертно-танцювальним залом

-"–

500-1000 200-500

300-700

100-300

60-250

125-300

Примітка 1. Міські кінотеатри поділяються на кінотеатри загальноміського та районного призначення.

Примітка 2. Приміщення для відеопоказу можуть бути включені до складу громадських центрів міст і селищ усіх рівнів обслуговування, а також кооперуватися з кінотеатрами, клубами, центрами дозвілля й іншими закладами культури та громадського обслуговування.