Настанова щодо зварювання трубопроводів пари та гарячої води

Метод неруйнівного контролю, який використовує пружні коливання та хвилі ультразвукових частот

Узагальнення назв пор, шлакових і вольфрамових включень

Найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення

Найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення, що виміряна в перпен­дикулярному напрямі до максимального розміру включення

Включення, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-якого іншого включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох включень, що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру включення з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються)

Два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких не менше встановленої в 11.6.4 для поодиноких включень, але не менше максимальної ширини кожного з будь-яких двох сусідніх включень, що розглядаються

Контур, обмежений зовнішніми краями включень, які входять в скупчення, і дотичними лініями, що з'єднують вказані краї

Найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення

Найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення, що виміряна в перпен­дикулярному напрямі до максимального розміру скупчення

Скупчення, мінімальна відстань від зовнішнього контуру якого до зовнішнього контуру будь- якого іншого сусіднього скупчення або включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох скупчень (або скупчення і включення), що розглядаються, але не менше три­кратного максимального розміру скупчення (включення) з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються)

Два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше максимальної ширини хоча б одного із двох сусідніх включень, що розглядаються. Зовнішній контур групи включень обмежується зовнішніми краями включень, які входять в групу, що розглядається, і дотичними лініями, які з'єднують вказані краї. При оцінці якості зварних з'єднань група включень розглядається як одне суцільне включення

Включення, максимальний розмір яких перевищує допустимий максимальний розмір пооди­ноких включень, а допустимість встановлюється тільки залежно від розмірів і кількості без враху­вання їх площі при підрахунку сумарної приведеної площі і без включення їх кількості в загальну кількість поодиноких включень і скупчень

Добуток максимального розміру включення (скупчення) на його максимальну ширину (врахо- вуєтсья для поодиноких включень і поодиноких скупчень)

Сума приведених площ окремих поодиноких включень і скупчень.

4. ВИМОГИ ДО ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ

   1. Труби для трубопроводів пари та гарячої води вибирають з наведених в додатку Б. Застосування інших матеріалів, які не вказані в додатку Б, допускається за узгодженням з проект­ною організацією.

   2. Хімічний склад і механічні властивості марок сталей, що застосовуються, наведені в додатку В та додатку Г.

   3. Отримані труби підлягають візуальному контролю щодо геометричних розмірів і стану поверхні.

   4. Для виготовлення трубопроводів пари та гарячої води використовуються труби і фасонні деталі, поверхня яких не містить забоїн, тріщин, механічних пошкоджень, а також ознак розша­рування або глибинної ерозії. Допуски на овальність і ексцентричність знаходяться у межах, що вказані у відповідних нормативних документах. Межі кривизни труб знаходяться у діапазоні від 0 до 1,5 мм на один метр, кінці труб зрізаються під прямим кутом, а крайки - скошуються зі зняттям фаски під кутом від 24° до 36°.

   5. На кожній трубі діаметром понад 140 мм і товщиною стінки 3,5 мм і більше, на відстані не більше 500 мм і не менше 20 мм від її торця виконують маркування.

Маркування труб діаметром до 140 мм наносять на ярлик відповідно до вимог чинної норма­тивної документації.

4. 6. Марки сталей, із яких виготовлені труби і фасонні деталі, беруть такими, що відповідають проекту. Заміна їх допускається тільки після погодження з проектною організацією.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ

   1. Виготовлення, монтаж, зварювання вузлів трубопроводів і їх елементів виконуються під­приємствами або спеціалізованими організаціями, що мають необхідну виробничу базу, атесто­ваних спеціалістів, відповідні технічні засоби для виконання монтажно-зварювальних робіт.

Роботи з складання, зварювання, термообробки і контролю зварних з'єднань на монтажному майданчику виконуються у відповідності з проектом виконання робіт або проектом виконання зварювальних робіт, які відповідають вимогам чинних нормативних документів.

• відомості про керівника зварювальних робіт;

• дані про підготовку зварювального обладнання, матеріалів і фахівців на об'єкті виконання будівельно-монтажних робіт;

• дані про технологію виконання зварювання, термообробки і контролю;

• дані про схему електропостачання для зварювання і термообробки;

• данні про об'єм зварювальних робіт;

• дані про об'єм робіт з дефектоскопії;

• дані про монтажні формуляри на складально-зварювальні роботи;

• рекомендації щодо необхідної кількості електродів, зварювального дроту, газів для зварю­вання та різання, азбесту та інших матеріалів для зварювання і термообробки, а також для проведення контролю якості зварювання;

• рекомендації щодо необхідної кількості обладнання для зварювання, термообробки і конт­ролю;

• рекомендації щодо необхідної кількості робітників за професіями і кваліфікацією.

Таблиця 1 - Групи марок матеріалів

• якщо він уперше приступив до електроконтактного зварювання трубопроводів або мав перерву в роботі більше 3 місяців;

• якщо використовують труби з нових марок сталей, змінюють товщину стінки труби або режим зварювання;

При зварюванні пробного з'єднання перевіряють уміння зварника-оператора:

• контролювати технічний стан установки і налаштовувати її на режим зварювання згідно з 9.11.9;

• визначати, чи відповідає фактичний режим зварювання встановленому за діаграмним записом технологічних параметрів у процесі зварювання (якщо установки були поставлені без записувальних приладів, на підставі результатів візуального контролю за щитовими приладами і зовнішнім виглядом з'єднання).

Пробні з'єднання, отримані електроконтактним зварюванням, піддають зовнішньому огляду та механічним випробуванням (див. розділ 11).

4. ВИМОГИ ДО ЗВАРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

   1. Електроди для ручного дугового зварювання

      1. Для ручного електродугового зварювання стиків трубопроводів застосовують електроди, що задовольняють вимогам ГОСТ 9466, ГОСТ 9467.

      2. Марку електродів для зварювання стиків труб вибирають залежно від марки сталі, що зварюється (таблиця 2).

Таблиця 2 - Рекомендовані електроди для зварювання

*) Електроди типу Э46 (МР-3, АНО-29М, ВМ-12 тощо) можуть бути використані для зварювання на змінному струмі і постійному струмі зворотної полярності (+ на електроді) стиків трубопроводів III і IV категорій та трубопроводів, на які не поширюються правила Центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці України.

**> Для зварювання трубопроводів, що працюють за температури не вище 545 °С.

***) Для зварювання трубопроводів діаметром до 100 мм з товщиною стінки до 8 мм.

Примітка. Якщо проектом передбачені труби з низьковуглецевої сталі, а встановлюють труби з низько- легованої сталі тих самих розмірів (діаметр і товщина стінки), то дозволяється застосовувати електроди типу Э46А або Э50А ГОСТ 9467.

Таблиця 3 - Рекомендовані режими прожарювання електродів