---

БЗ № 4-2011/457

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

ЧАСТОТОМІРИ

Методика повірки (калібрування)

ДСТУ 7227:2011

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України спільно з Технічним комітетом стандартизації «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63)

РОЗРОБНИКИ: В. Пашкова; В. Романько, канд. техн, наук (науковий керівник)

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р. № 37

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 8.422-81)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспожмвстандарт Укражи, 201

1ЗМІСТ

с

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Операції повірки 2

5. Засоби повірки 2

6. Умови повірки З

7. Проведення повірки З

8. Оформлення результатів повірки 6

Додаток А Пристрій для визначення додаткової похибки, зумовленої неврівноваженістю рухливої частини частотоміра 7

Додаток Б Форма протоколу 7ДСТУ 7227:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

ЧАСТОТОМІРИ

Методика повірки (калібрування)

МЕТРОЛОГИЯ

ЧАСТОТОМЕРЫ
Методика поверки (калибровки)

METROLOGY

FREQUENCY METERS
Methods for verification (gauges)

Чинний від 2011-08-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт поширюється на щитові, переносні, показувальні та самописні частотоміри (далі — частотоміри), які мають клас точності 0,02 і нижче, що призначені для вимірювання час­тоти електричних коливань від 10 Гц до 20 000 Гц, і встановлює методи й засоби їх первинної і періодичної повірок та калібрування (далі — повірки).

   2. Стандарт призначено для застосування:

• національним науковим метрологічним центром, державними науковими метрологічними центрами;

• випробувальними, вимірювальними, повірковими та калібрувальними лабораторіями;

• метрологічними службами підприємств та організацій;

• розробниками і виробниками цієї групи продукції.

1. 1. Цей стандарт не поширюється на частотоміри спеціального призначення і вимірювальні комплекси, до складу яких належать частотоміри для вимірювання інших фізичних величин час­тотними методами.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ГОСТ 8.401-80 ГСИ. Классы точности средств измерений. Общие требования (ДСВ. Класи точності засобів вимірювань. Загальні вимоги)

ГОСТ 7590-93 Приборы аналоговые, показывающие, электроизмерительные прямого дей­ствия и вспомогательные части к ним. Часть 4. Основные требования к частотомерам (Припади аналогові, показувальні, електровимірювальні прямої дії та допоміжні частини до них. Частина 4. Основні вимоги до частотомірів)

Видання офіційне

ГОСТ 9999-94 Электроизмерительные самопишущие приборы прямого действия и вспомо­гательные части к ним (Електровимірювальні самописні прилади прямої дії та допоміжні частини до них)

ГОСТ 22261-94 Средства измерений электрических и магнитных величин. Общие техничес­кие условия (Засоби вимірювань електричних та магнітних величин. Загальні технічні умови).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять згідно з ДСТУ 2681.

4. ОПЕРАЦІЇ ПОВІРКИ

   1. Під час проведення повірки має бути виконано такі операції:

• зовнішній огляд (згідно з 7.1) ;

• підготовка до повірки (згідно з 7.2);

• випробування (згідно з 7.3);

• контролювання метрологічних характеристик (згідно з 7.4).

4. ЗАСОБИ ПОВІРКИ

   1. Під час проведення повірки застосовують будь-які засоби повірки, що за технічними та метрологічними характеристиками відповідають вимогам, зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Кінець таблиці 1

Опис пристрою, який використовують під час проведення повірки для визначення додаткової похибки, зумовленої неврівноваженістю рухомої частини частотоміра — плити з кутом нахилу 5°, наведено в додатку А.

Для повірки частотомірів з допустимим кутом нахилу більше ніж 5° виготовляють пристрій з кутом нахилу, що відповідає допустимому куту нахилу частотоміра, який повіряють.

4. 2. Засоби повірки повинні мати свідоцтво про попередню повірку або державну метроло­гічну атестацію.

5. УМОВИ ПОВІРКИ

   1. Під час повірки необхідно забезпечити умови згідно з ГОСТ 22261, а саме: температура навколишнього повітря для частотомірів з класом точності:

• в

  (20 ± 2) °С;

  (20 ± 5) °С;

  (65 ± 15) %;

  (50 ± 0,5) Гц; (220 ± 4,4) В.

  ід 0,02 до 0,5

• від 1 до 5

відносна вологість

частота струму

напруга мережі електроживлення

Під час проведення повірки необхідно дотримуватись усіх правил безпеки роботи з частотомі­рами та засобами повірки, викладених в експлуатаційній документації (ЕД) на ці засоби.

4. ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

   1. Зовнішній огляд

Зовнішній огляд повірюваних частотомірів обов'язково проводять під час випуску з виробництва, ремонту, експлуатації та зберігання.

Під час зовнішнього огляду перевіряють: комплектність — відповідно до ЕД на конкретний частотомір; відповідність частотомірів вимогам ГОСТ 22261 у частині маркування й пакування; відсутність механічних пошкоджень корпусу (скло циферблата повинно бути прозорим) та органів керування й інших несправностей, таких як позначки та штрихи на шкалах циферблата, які пере­шкоджають визначенню результатів вимірювання.

У разі виявлення дефектів, зазначених у цьому пункті, проведення повірки призупиняють.

Перед проведенням повірки необхідно:

• забезпечити заземлення;

• повірюваний частотомір та всі засоби повірки ввімкнути в мережу електричного живлення для самопрогрівання на час, зазначений в ЕД на прилади.

Електричні кола, ізоляція яких випробувана на електричну міцність, мають бути зазначені в ЕД на конкретний тип частотоміра.

Значення випробувальної напруги повинно бути вказано в ЕД на конкретний тип або вибра­но з таблиці 2 ГОСТ 22261 відповідно до номінальної напруги частотоміра.

Частотомір вважають таким, що витримав випробування, якщо не відбулося пробою або пе­рекриття ізоляції. Поява «корони» або шумів під час випробування не є ознакою незадовільного результату випробувань.

Якщо частотомір не відповідає цим вимогам, повірку призупиняють.

Основну похибку і варіацію показів визначають на всіх числових позначках шкали, а у вібра­ційних частотомірів — на кожному із язичків.

Основну похибку і варіацію показів у частотомірів з кількома значеннями номінальної напруги визначають: на всіх числових позначках шкали —для однієї з напруг, на двох числових позначках — для решти напруг. При цьому одна з числових позначок є кінцевою, а друга —та, на якій під час повірки на всіх числових позначках була максимальна похибка.

Границі допустимих основних похибок частотоміра можна визначати згідно з ГОСТ 8.401 як абсолютну, наведену або відносну похибку.

△4пах ^— 4им^—^д’ (1)

Д^е ^вим — виміряне значення частоти повірюваного частотоміра, Гц;

/д — дійсне значення вимірюваної частоти, Гц.

_{§ = ±}£^ах.._100і (2)

де 8 —відносна похибка, у відсотках від значення вимірюваної частоти;

Af_max — найбільша різниця за абсолютним значенням між виміряним значенням частоти по­вірюваного частотоміра та дійсним значенням вимірюваної частоти, Гц;

f —значення вимірюваної частоти, Гц.

•

(3)

^А-100,

де V — наведена похибка, у відсотках від нормувального значення частоти;

f_N — нормувальне значення частоти повірюваного частотоміра, Гц. Нормувальне значення під час установлення наведеної похибки визначають згідно з ГОСТ 8.401, ГОСТ 7590 або ЕД на конкретний тип частотоміра.

(4)

де f₂— дійсні значення вимірюваної частоти, які відповідають тій самій позначці шкали по­вірюваного частотоміра під час плавного збільшення і зменшення частоти. Визначення варіації можливо під час визначення основної похибки.