---

Цей стандарт не поширюється на системи для захисту об’єктів, де існує ризик пожеж класу D згідно з EN 2.

Національна примітка

В Україні чинні ДБН В 2 5-13 [10] та НАПБ А 01 001 [11], які деталізують вимоги, наведені у цьому стандарті та встанов­люють додаткові

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить через датовані та недатовані посилання положення з інших публікацій. Ці нормативні посилання цитуються у відповідних місцях по тексту, а список публікацій наводиться нижче. Для датованих посилань наступні поправки або зміни цих публікацій застосовуються до стандарту тільки тоді, коли вони розміщені в ньому Для недатованих посилань застосовується остання редакція публікації, на яку є посилання (в тому числі поправки).

Видання офіційнеEN 54 (all relevant parts), Fire detection and fire alarm systems

CEN/TS 54-14 Fire detection and fire alarm systems — Part 14: Guidelines for planning, design, installation, commissioning, use and maintenance

EN 615 Fire protection — Fire extinguishing media — Specifications for powders (other then class D powders)

EN 1092 Flanges and their joints — Circular flanges for pipes, valves, fittings and accessories, PN designated

EN 12094-9 Fixed firefighting systems — Components for gas extinguishing systems — Part 9: Requirements and test methods for special fire detectors

EN 12416-1:2001 Fixed firefighting systems — Powder systems — Part 1: Requirements and test methods for components

EN 25923 Fire protection — Fire extinguishing media — Carbon dioxide (ISO 5923:1989).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 54 (усі відповідні частини) Системи пожежної сигналізації

CEN/TS 54-14 Системи пожежної сигналізації. Частина 14. Правила проектування, конструю­вання, монтування, здавання в експлуатування, використовування та технічне обслуговування

EN 615 Протипожежний захист. Вогнегасні речовини. Технічні вимоги до порошків (крім по­рошків класу D)

EN 1092 Фланці та їхні приєднання. Круглі фланці для труб, клапанів, арматури та додатко­вого приладдя, позначені PN

EN 12094-9 Стаціонарні протипожежні системи. Компоненти для установок газового пожежо­гасіння. Частина 9. Вимоги та методи випробовувань спеціальних пожежних сповіщувачів

EN 12416-1:2001 Стаціонарні протипожежні системи. Порошкові системи. Частина 1. Вимоги та методи випробовування складових елементів

EN 25923 Протипожежний захист Вогнегасні речовини. Діоксид вуглецю (стандарт ISO 5923:1989)

Національна примітка

В Україні чинний комплекс стандартів ДСТУ EN 54 (за винятком 14 частини)

Національний відхил

1. В Україні замість EN 54-14 чинні ДБН В 2 5-13 [10] (підрозділи 1 5, 1 6, розділ 2)

2. В Україні замість EN 615 чинний ДСТУ 3105 [3]

З В Україні замість EN 1092 чинний ДСТУ ISO 7005-1 [16]

4. В Україні замість EN 12094 чинний комплекс стандартів ДСТУ EN 54 [17—26]

5. В Україні замість EN 25923 чинний ГОСТ 8050 [12]

6. В Україні замість EN 12416-1 чинний ДСТУ 3972 [7]

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення, наведені у EN 12416-1:2001, а також такі:

3.1 система порошкового пожежогасіння (powder system)

Стаціонарно встановлена система, яка подає вогнегасний порошок в якості вогнегасної ре­човини

Національний відхил

Система порошкового пожежогасіння — згідно з чинним в Україні ДСТУ 2273 [2]

І 3.2 тривалість подавання (discharge time)

І Відрізок часу, протягом якого подається проектна кількість вогнегасного порошку

Національний відхил

Тривалість подавання вогнегасного порошку — згідно з чинним в Україні ДСТУ 3972 [7]

І 3.3 нормативна витрата (rate of application)

І Питома маса вогнегасної речовини для пожежогасіння у захищеній зоні

3.4 захищена зона (protected zone)

Площа або замкнутий об’єм, пожежа в якому гаситься системою порошкового пожежогасіння

Національний відхил

Захищена зона — згідно з чинним в Україні ДСТУ 2272 [1]

4. ГАЗ-ВИТИСКУВАЧ

   1. У якості газу-витискувача потрібно використовувати один із газів, наведених у таблиці 1.

Кількість газу-витискувача повинна бути розрахована для захищуваної зони, найнесприятли- вішої з точки зору гідравлічних втрат під час транспортування вогнегасного порошку, так, щоб не­обхідна кількість порошку викидалася протягом часу, який не перевищує максимальну тривалість подавання, а також повинна бути передбачена додаткова кількість цього газу, яка знадобиться для спорожнення контейнера з порошком і для того, щоб розподільний трубопровід було продуто га­зом за робочого тиску протягом принаймні 1 хв.

Таблиця 1 — Гази-витискувачі

4. ВОГНЕГАСНИЙ ПОРОШОК

Цей стандарт можна застосовувати у разі використовування вогнегасного порошку на основі бікарбонату натрію.

Якщо використовують інший порошок, то вся конструкція і розрахунки повинні бути змінені пропорційно відносній ефективності іншого порошку.

Порошок повинен відповідати стандарту EN 615.

ЗАСТОРОГА 1! Змішування різних типів порошків (наприклад, ABC і ВС) може призвес­ти до утворювання грудок порошку, а утворення при цьому газу призведе до підвищення тиску у резервуарі до небезпечного рівня. Таке підвищення тиску може призвести до руйну­вання резервуара та спричинити травмування людей і пошкодження обладнання.

ЗАСТОРОГА 2!

Національний відхил

Засторогу 2 вилучено

4. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ

Механічні складові елементи повинні відповідати стандарту EN 12416-1, а електричні скла­дові елементи повинні відповідати належній частині стандарту EN 54. Складові елементи, які ви­користовують у системі порошкового пожежогасіння, повинні бути сумісні. Особа, яка здійснює монтування, повинна задекларувати та задокументувати сумісність згідно зі стандартом EN 12416-1. Якщо складові елементи постачає не один виробник, то для підтвердження сумісності укомплек­тованої системи потрібно виконувати функційні випробовування без подавання порошку.

Типову схему розміщення компонентів системи порошкового пожежогасіння наведено на ри­сунку 1, а блок-схему системи порошкового пожежогасіння — на рисунку 2.

Познаки

1. — резервуар із порошком,

2. — отвір для заправляння,

З — манометр А,

4. — регулятор тиску,

5. — манометр В,

6. — лінуч для газу-витискувача,

7. — балон для газу-витискувача,

8. — привод клапана балона для газу-витискувача,

9. — гнучке з'єднання,

10. — допоміжний балон,

11. — приводи для допоміжного балона,

12. — соленоїдний привод,

13. — ручний приврд,

14. — пристрій затримки,

15. — гиря з тросом,

16. — зворотний клапан,

17. — труба для подавання газу-витискувача

18. — сифонна труба,

19. — з'єднання для дренажу

20. — основний клапан для подавання порошку з пневматичним приводом,

21. — клапан для випробовування системи,

22. — головний напірний кран,

23. — соленоїдний клапан,

24. — лінія управління розподільним клапаном,

25. — розподільний клапан із пневматичним приводом,

26. — клапан продування,

27. — випускний клапан,

28. — клапан управління випуском,

29. — лінія управління,

30. — запобіжний пристрій,

31. — розпилювач порошку,

32. — розподільний трубопровід,

33. — панель та інтерфейс управління,

34. — пожежний сповіщувач,

35. — пристрій ручного пуску,

36. — пристрій аварійної сигналізації

Рисунок 1 — Типова компонувальна схема системи порошкового пожежогасінн

я

Пристрій ручного пуску

І Автоматичний

4 пожежний сповіщувач

[Пристрій вимкнення для ^зупинення вентиляторів, : повітродувок, гермети- j зацп приміщень і вимк- ■’ нення обладнання

‘

Розпилювачі

Обов'язково викори-
стовувати у випадку
небезпеки для людей

Рисунок 2 — Блок-схема систем порошкового пожежогасіння

Національна примітка

Застосування пристроїв тимчасової затримки регламентовано чинними в Україні ДБН В 2 5 13 [10]

7. РЕЗЕРВНА КІЛЬКІСТЬ ВОГНЕГАСНОГО ПОРОШКУ І ГАЗУ-ВИТИСКУВАЧА

Якщо у систему входять більше, ніж п’ять виділених окремих зон для подавання порошку, то до системи порошкового пожежогасіння повинно бути стаціонарно під’єднано резервну кількість порошку і газу-витискувача. Ця резервна кількість повинна принаймні дорівнювати основній кількості порошку та газу. Після ручного перемикання резервна й основна кількості порошку та газу повинні бути повністю у робочому режимі. Резервні порошок і газ-витискувач потрібно зберігати в окремому резервуарі та балоні.

Національна примітка

Необхідність наявності резервної кількості вогнегасного порошку у системах протипожежного захисту визначена вимо­гами ДБН В 2 5 13 [10]

7. РОЗМІЩЕННЯ РЕЗЕРВУАРА З ВОГНЕГАСНИМ ПОРОШКОМ І БАЛОНА З ГАЗОМ-ВИТИСКУВАЧЕМ

Резервуар із вогнегасним порошком і балон із газом-витискувачем, а також резервні матері­али потрібно розміщувати якнайближче до зони подавання вогнегасного порошку, але повинні бути захищені від дії пожежі. Резервуар і балон повинні бути промарковані написом «РЕЗЕРВУАР (БА­ЛОН) ПОВИНЕН БУТИ ЗАХИЩЕНИЙ ВІД ДІЇ ПОЖЕЖІ».

Національна примітка

Розміщення резервуарів систем порошкового пожежогасіння регламентується вимогами ДБН В 2 5 13 [10]

7. ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

У випадку, якщо вогнегасний порошок із розпилювачів може потрапити на людей, то для за­безпечення швидкого евакуювання з таких місць, треба вжити відповідних заходів. До заходів безпеки належать навчання персоналу, використовування попереджувальних знаків, сигналу пожежі, пристроїв затримки та надання засобів для захисту органів дихання. У будь-якому випадку необхі­дно дотримуватися національних нормативів і законів, чинних на місці використовування системи.

ЗАСТОРОГА! Викид вогнегасного порошку може спричинити до погіршення видимості або тимчасово ускладнити дихання.

7. СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ОБ’ЄМНИМ СПОСОБОМ

   1. Загальні положення

У разі використовування систем порошкового пожежогасіння об’ємним способом, загальна площа отворів у захищуваних приміщеннях, які не можуть бути закриті, не повинна перевищува­ти 15 % від загально’Гплощі огороджень.

Примітка. Втрата порошку з приміщення взагалі зменшує ефективність гасіння пожежі системою та повинна бути зведена до мінімуму закриттям отворів де тільки можливо

Кількість порошку, який подається, і норма витрати порошку повинні бути достатніми для на­рощування і підтримування розрахункової кількості порошку (Q) по всьому об’єму приміщення з адекватним запасом для компенсації впливу будь-яких отворів, які не можна закрити, а також будь-якої вентиляційної системи, яка не вимикається або не закривається, під час роботи системи. Зачинення отворів повинно бути завершене до початку подавання порошку у захищуване приміщення.

Загальну мінімальну розрахункову кількість порошку потрібно розраховувати за такою фор­мулою:

Q = K^V+ K₂A_s + K₃A_L + K₄R_vt,

де Q — загальна мінімальна розрахункова кількість порошку, кг;

К< — коефіцієнт основної кількості порошку, кг/м³;

К₂— коефіцієнт додаткової кількості порошку для компенсації впливу отворів, площа яких становить 1 % < A_R < 5 % від загальної площі огороджень A_R, кг / м²

;К₃— коефіцієнт додаткової кількості порошку для компенсації впливу отворів, площа яких до­рівнює або більше ніж 5 % від загальної площі огороджень кг І м²;

/<₄ — коефіцієнт додаткової кількості порошку для компенсації впливу будь-якої вентиляцій­ної системи, яка не вимикається або не перекривається під час подавання порошку, кг/м³;

V — загальний об’єм приміщення, м³;

— загальна площа огороджень (стіни, стеля, підлога), м²;

7_s — загальна площа отворів, площа яких становить менше ніж 5 % від м²;

Ді_ — загальна площа отворів, площа яких становить 5 % < A_R < 15 % від м²;

F?_v— витрата вентиляційного потоку, м³/с;

t — тривалість подавання порошку, с.

Для гасіння вуглеводнів потрібно використовувати такі значення коефіцієнтів К:

= 0,65 кг/м³;

К₂ = 2,5 кг/м²;

К₃ = 5,0 кг/м²;

К₄= 0,65 кг/м³.

Національний відхил

К, = 0,60 кг/м³, R_v = 0, згідно з чинним в Україні ДБН В 2 5-13 [10]

Для інших класів пожеж коефіцієнти К можна визначити вогневими випробовуваннями або можна взяти з характеристик еталонних систем.