: :бетону :----------------------------------------:

:Вид :за :Клас за :Марка : Клас за : Марка :

:6етону :середньою:міцністю: за : міцністю: за :

: :густиною :при :морозо - : при : морозо- :

: : :стиску :стійкістю: стиску : стійкістю:

:-------------------------------------------------------------:

: :ДЗОО :В 0,75 : : : :

: : :В 0,50 : : : :

: :------------------: : : :

: :Д350 :В 1 : Не : : :

:*Теплоізо-: :В 0,75 : норму- : : :

:ляційний :------------------: єтья :---------------------:

: :Д400 :В 1,5 : : В 0,75 : :

: : :В 1 : : В 0,5 :Не :

: :---------------------------------------:норму- :

: :Д500 : - : - : В 1 :ється :

: : : : : В 0,75 : :

:-------------------------------------------------------------:

: :Д500 :В 2,5 : Від F15 : : :

: : :В 2 : до F35 : - : - :

:Конструк- : :В 1,5 : : : :

:ційно-те- : :В 1 : : : :

:плоізо- ---------------------------------------------------:

:ляційний :Д600 :В 3,5 : Від F15 : В2 : Від F15:

: : :В 2,5 : до F75 : В1 : до F35:

: : :В 2 : : : :

: : :В 1,5 : : : :

:-------------------------------------------------------------:

- 7 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Таблиця 1 (продовження)

:-------------------------------------------------------------:

: : : Бетон : Бетон :

: :Марка :автоклавний : неавтоклавний :

: :бетону :----------------------------------------:

:Вид :за :Клас за :Марка : Клас за : Марка :

:6етону :середньою:міцністю: за : міцністю: за :

: :густиною :при :морозо - : при : морозо- :

: : :стиску :стійкістю: стиску : стійкістю:

:-------------------------------------------------------------:

: : : В 5 : : В 2,5 : Від F15:

: :Д700 : В 3,5 : Від F15 : В 2 : до F50 :

: : : В 2,5 : до F100 : В 1,5 : :

: : : В 2 : : : :

: ---------------------------------------------------:

: :Д800 :В 7,5 : : В 3,5 : Від F15 :

:Конструк- : :В 5 : Від F15 : В 2,5 : до F75 :

:ційно-те- : :В 3,5 : до F100 : В 2 : :

:плоізо- : :В 2,5 : : : :

:ляційний ---------------------------------------------------:

: :Д900 В 10 : : В 5 : Від F15 :

: : В 7,5 : Від F15 : В 3,5 : до F75 :

: : В 5 : до F75 : В 2,5 : :

: : В 3,5 : : : :

:-------------------------------------------------------------:

: :Д1000 :В 12,5 : :В 7,5 : :

: : :В 10 : :В 5 : :

: : :В 7,5 : : : :

: :------------------: :----------: :

:Конструк- :Д1100 :В 15 :Вiд F15 :В 10 : Вiд F15 :

:цiйний : :В 12,5 :до F50 :В 7,5 : до F50 :

: : :В 10 : : : :

: : -----------------: :----------: :

: :Д1200 :В 15 : :В 12,5 : :

: : :В 12,5 : :В10 : :

---------------------------------------------------------------

Примiтка 1

Рекомендована номенклатура виробiв i конструкцiй iз бетону наве-

дена в додатку Г.

*Примiтка 2

При використаннi теплоiзоляцiйних бетонiв в огороджувальних кон-

струкцiях до них ставляться вимоги за морозостiйкiстю або вони

повиннi бути захищенi вiд зволоження.

- 8 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Таблиця 2 Нормованi показники фiзико-технiчних

властивостей бетонiв

---------------------------------------------------------------

: : Коефiцiєнт :Сорбцiйна вологiсть, :

: : : %, не бiльше :

: :-----------------------------------------------------:

: : :теплопро- : : : :

: :Марка :вiднiсть :паропро- : при : при :

: :бетону :(Вт/м.оС),:никностi, :вiдноснiй :вiдноснiй :

: Вид : за : не :(мг/м. год.:вологостi :вологостi :

: бетону:серед- :бiльше, : Па), : повiтря : повiтря :

: :ньою :бетону у : не : 75% : 97% :

: :густи- :сухому : менше : : :

: :ною :станi : : : :

: : :---------------------------------------------:

: : : Бетон виготовлений :

: : :---------------------------------------------:

: : : на : на : на : на : на : на : на : на :

: : :пiску:золi:пiску:золi :пiску:золi :пiску:золі:

:-------------------------------------------------------------:

:Тепло- :Д3ОО :0,08 :0,08:0,26 :0,23 :8 :12 :12 :18 :

:ізоля- :-----------------------------------------------------:

:цiйний :Д400 :0,10 :0,09:0,23 :0,20 :8 :12 :12 :18 :

: :-----------------------------------------------------:

: :Д500 :0,12 :0,10:0,20 :0,18 :8 :12 :12 :18 :

:-------------------------------------------------------------:

:Конст- :Д500 :0,12 :0,10:0,20 :0,18 :8 :12 :12 :18 :

:рукцій-:-----------------------------------------------------:

:но-теп-:Д600 :0,14 :0,13:0,17 :0,16 :8 :12 :12 :18 :

:лоiзо- :-----------------------------------------------------:

:ляцiй- :Д700 :0,18 :0,15:0,15 :0,14 :8 :12 :12 :18 :

:ний :-----------------------------------------------------:

: :Д800 :0,21 :0,18:0,14 :0,12 :10 :15 :15 :22 :

: :-----------------------------------------------------:

: :Д900 :0,24 :0,20:0,12 :0,11 :10 :15 :15 :22 :

:-------:-----------------------------------------------------:

:Конст- :Д1000 :0,29 :0,23:0,11 :0,10 :10 :15 :15 :22 :

:рукцій-:-----------------------------------------------------:

:ний :Д1100 :0,34 :0,26:0,10 :0,09 :10 :15 :15 :22 :

: :-----------------------------------------------------:

: :Д1200 :0,38 :0,29:0,10 :0,08 :10 :15 :15 :22 :

:-------------------------------------------------------------:

Примiтка Для бетону марки за середньою густиною Д350

нормованi показники визначають iнтерполяцiєю.

4.1.7 Усадка при висиханні бетонів, яка визначається згідно

з додатком А, не повинна перевищувати, мм/м:

- 0,5 - для автоклавних бетонів марок Д600-Д1200, виготовле-

них на піску;

- 0,7 - на інших кремнеземистих компонентах;

- 3,0 - для неавтоклавних бетонів марок Д600-Д1200.

Для решти марок усадку при висиханні не нормують.

4.1.8 Відпускна вологість бетонів виробів та

конструкцій не повинна перевищувати (за масою), %:

- 25 - на основі піску;

- 35 - на основі зол та інших відходів виробництва.

- 9 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

4.1.9 У стандартах або технічних умовах на конструкції кон-

кретних видів встановлюють показники сорбційної вологості та

паропроникності, що наведені у таблиці 2, і інші показники, які

передбачені ГОСТ 4.212.

Крім цього, при вивченні нових властивостей бетонів та для

даних, необхідних при нормуванні розрахункових характеристик

бетонів, якість бетону характеризують призмовою міцністю, модулем

пружності, міцністю при розтягу.

4.1.10 Стабільність щодо густини і міцності при стиску авто-

клавного бетону повинна характеризуватися коефіцієнтом варіації

відповідно за ГОСТ 27005 і ГОСТ 18105.

4.2 Матеріали

4.2.1 Для приготування бетонів застосовують такі види в'яжу-

чих:

- портландцемент за ДСТУ Б В.2.7-46, СН 277;

- вапно негашене кальцієве за ГОСТ 9179;

- цементно-вапняне (вапняно-цементне) в'яжуче на основі це-

менту чи вапна;

- шлак доменний гранульований мелений сумісно з

активізаторами тверднення (гіпсом, вапном, лугом і інш.)

або в складі змішаного в'яжучого за ГОСТ 3476.

4.2.2 В якості кремнеземистого компоненту застосовують:

- пісок за ДСТУ Б В.2.7-32, який містить SiO2 (загальний) не

менше 90% або кварцу не менше 75%, слюди не більше 0,5%,

мулистих та глинистих домішок не більше 3 %.

- продукти збагачення руд з вмістом SiO2 не менше 60%;

- золу-виносу ТЕС за ГОСТ 25818.

4.2.3 Питому поверхню матеріалів приймають за технологічною

документацією в залежності від потрібної середньої густини,

тепловологісної обробки та розмірів виробів і конструкцій.

4.2.4 Допускається застосовувати інші матеріали, які забез-

печують одержання бетону з фізико-технічними характеристиками,

які відповідають цьому стандарту.

4.2.5 Вода для приготування бетону повинна задовільняти ви-

моги ГОСТ 23732.

4.2.6 В якості пороутворювачів застосовують:

а) газоутворювач - алюмінієву пудру марок ПАП-1 і ПАП-2 за

ГОСТ 5494;

б) піноутворювачі, приготовлені на основі:

- пасти алкілсульфатної за ТУ 38-10755;

- піноутворювача ПО-1 за ГОСТ 6948;

- смоли деревної омиленої за ТУ 13-05-02;

- милонафту за ГОСТ 13302;

- клею кісткового за ГОСТ 2067;

- клею мездрового за ГОСТ 3252;

- каніфолі соснової за ГОСТ 19113;

- натру їдкого за ГОСТ 2263 та інш. піноутворювачі.

- 10 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

4.2.7 В якості регуляторів структуроутворення,

прискорювачів тверднення і пластифікуючих добавок треба застосо-

вувати:

- камінь гіпсовий і гіпсоангідритовий за ГОСТ 4013;

- калій вуглекислий за ГОСТ 10690;

- кальциновану технічну соду за ГОСТ 5100;

- скло рідке натрієве за ГОСТ 13078;

- сульфат натрію кристалізаційний за ГОСТ 21458;

- натр їдкий технічний за ГОСТ 2263;

- тринатрійфосфат за ГОСТ 201;

- триетаноламін за ТУ 6-09-2448;

- суперпластифікатор С-3 за ТУ 6-14-625;

- сульфанол за ТУ 6-01-1001;

- лігносульфонати технічні за ТУ 13-0281036-05;

- карбоксиметилцелюлозу за ОСТ 6-05-386;

та інші згідно з РСН 345.

4.2.8 Підбір складу бетону виконують за ГОСТ 27006, СН 277,

методиками і рекомендаціями, затвердженими в установленому поряд-

ку.

5 Вимоги безпеки і охорони

навколишнього середовища

5.1 Усі роботи, пов'язані з виготовленням бетонів і виробів

із них, проводяться у відповідності з вимогами СНиП ІІІ-4.

5.2 Роботи по виготовленню бетонів, які пов'язані з застосу-

ванням хімічних добавок, повинні проводитися спеціально

проінструктованим персоналом із осіб не молодше 18 років.

5.3 Сумарна питома активність природних радіонуклідів для

ніздрюватих бетонів повинна відповідати вимогам РБН 356.

5.4 Усі переділи отримання бетону повинні здійснюватися по

замкнутому циклу і не супроводжуватися утворенням викидів твер-

дих, рідких чи газоподібних речовин у навколишнє середовище.

6 Правила приймання

6.1 Якість матеріалів, які застосовують для приготування бе-

тону, повинна відповідати вимогам розділу 4.

6.2 Якість бетону для збірних конструкцій контролюють при

прийманні конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-2, ГОСТ 11118, ГОСТ 19570.

6.3 Якість виробів із теплоізоляційних бетонів повинна

відповідати вимогам ГОСТ 5742.

6.4 Приймання бетону монолітних конструкцій проводять за се-

редньою густиною і міцністю при стиску.

6.5 Бетон щодо середньої густини і характеристик міцності,

морозостійкості, теплопровідності, паропроникності, сорбційної

вологості оцінюють при підборі номінального складу бетону, а та-

кож при зміні складу бетону, технології виробництва, якості

матеріалів, що використовуються.

- 11 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

7 Методи контролю

Технічні характеристики бетону визначають у відповідності

до вимог таких державних стандартів:

- міцність при стиску і розтягу у сухому стані - за ГОСТ

10180 і ГОСТ 18105;

- середню густину - за ГОСТ 27005;

- відпускну вологість - за ГОСТ 12730.2, ГОСТ 21718;

- теплопровідність - за ГОСТ 7076;

- паропроникність - за ГОСТ 12852.5, ГОСТ 25898;

- сорбційну вологість - за ГОСТ 12852.6, ГОСТ 24816,

ГОСТ 17177;

- призмову міцність - за ГОСТ 24452;

- радіаційний контроль - за РБН 356;

- усадку при висиханні - за додатком А;

- морозостійкість - за додатком Б;

- модуль пружності - за ГОСТ 24452 та (або) додатком Д.

8 Вказівки по застосуванню

8.1 Ніздрюваті бетони, в яких сумарна питома активність при-

-1

родних радіонуклідів не перевищує 370 Бк . кг (І клас), можуть

використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень.

Бетони, в яких сумарна питома активність природних радіонук-

-1 -1

лідів складає від 370 Бк . кг до 740 Бк . кг (ІІ клас), мо-

жуть використовуватись для промислового будівництва.

8.2 Бетонні суміші в умовах полігону та монолітного

будівництва необхідно укладати пошарово з висотою шару, що

укладається в межах 50-70 см.

- 12 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Додаток А

(обов'язковий)

Метод визначення усадки при висиханні

Суть методу полягає у визначенні зміни довжини зразка,

(мм), бетону при зміні його вологості від 35 до 5 % за масою.

А.1 Виготовлення і відбір зразків.

А.1.1 Усадку при висиханні бетону визначають випробуванням

серії з трьох зразків - призм розмірами 40х40х160 мм.

А.1.2 Зразки серії випилюють з конструкції або неармованого

контрольного блоку, довжина і ширина якого не повинні бути менше

40 см, висота дорівнювати висоті конструкції, виготовленого одно-

часно з конструкцією із його середньої частини таким чином, щоб

торцеві грані зразків були паралельні його заливці, а відстань до

країв конструкції - не менше 10 см.

А.1.3 Зразки із конструкції випилюють не пізніше ніж через

24 год. після закінчення тепловологісної обробки і до випробуван-

ня зберігають в закритих ексикаторах над водою.

А.1.4 Відхилення лінійних розмірів зразків від номінальних,

зазначених в п.1.1, - в межах +-1 мм.

А.2 Вимоги до методів контролю

Для проведення випробувань застосовують:

- штатив з індикатором годинникового типу, наведений на ри-

сунку А.1;

- ваги технічні за ГОСТ 24104;

- шафа сушильна лабораторна типу СНОЛ-1;

- ексикатор за ГОСТ 25336;

- ванна з покришкою;

- корбонат калію безводний за ГОСТ 4221.

годинникового типу

А.З Підготовка до випробувань

А.3.1 В центрі кожної торцевої грані зразка швидко клеєм, що

швидко полімеризується, закріплюють репер із нержавіючої сталі,

для цього застосовують квадратну пластину товщиною не менше 1 мм

з ребрами не менше 10 мм і отвором діаметром 1,5 мм в центрі.

Допускається застосовувати клей такого складу, г:

- епоксидна смола 80;

- поліетиленполіамін 3;

- дибутилфталат 1.

А.3.2 Перед випробуванням вимірюють довжину зразків і зважу-

ють їх. Похибка вимірювання зразка - у відповідності до ГОСТ

10180.

- 13 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

А.4 Проведення випробувань

А.4.1 Зразки насичують водою занурюванням в горизонтальному

положенні в воду температурою (20 +- 2) оС протягом трьох діб на

глибину 5-10 мм.

А.4.2 Після насичення зразки витримуються в щільно закритому

ексикаторі над водою при температурі (20 +- 2) оС протягом трьох

діб.

А.4.3 Безпосередньо після вийняття із ексикатора зразки зва-

жують і роблять початковий відлік за індикатором.

Похибка зважування зразків повинна складати +-0,1 г; похибка

визначення зміни довжини зразків +-0,005 мм.

А.4.4 Серію зразків поміщають в щільно закритий ексикатор,

розташований над безводним карбонатом калію. На серію зразків

кожні сім діб випробувань беруть (600 +- 10) г карбонату калію. Че-

рез кожні сім діб вологий карбонат калію замінюють сухим.

А.4.5 Температура приміщення, у якому проводять випробування

зразків, повинна бути (20 +- 2) оС.

А.4.6 Протягом перших чотирьох тижнів визначають зміну дов-

жини і маси зразків через кожні три-чотири доби. У подальшому

вимірювання роблять не рідше одного разу в тиждень до досягнення

зразками постійної маси. Масу зразків вважають постійною, якщо

результати двох послідовних зважень, проведених з інтервалом в

один тиждень, відрізняються, не більше як на 0,1%.

А.4.7 Після закінчення вимірювання усадки зразки висушують

при температурі (105 +- 5) оС до постійної маси і зважують.