Вважається, що зразок витримав випробування, якщо при візуальному порівнянні випробуваної (відкритої) половини зразка із закритою від опромінення половиною зразка не буде встановлено зміну кольору.
7.7 Абсолютну деформацію при вдавлюванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 1) визначають згідно з ГОСТ 11529, пункт 4.4 на трьох зразках з розмірами [(20 20) 0,2] мм із такими доповненнями:
– точка прикладання індентора повинна бути розташована на відстані не менше 5 мм від краю зразка;
– величина основного навантаження – (98 2 ) Н;
– час витримки зразка під загальним навантаженням – (60 1) с;
– індентор – сталева кулька діаметром (5,0 0,2) мм;
– товщина зразка дорівнює товщині стінки виробу, але не менше 2,0 мм. При товщині менше ніж 2,0 мм допускається проводити випробування на складаних зразках, при цьому всі параметри випробувань повинні відповідати зазначеним вище;
– результат округлюють до 0,01 мм.
7.8 Зміну лінійних розмірів при нагріванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 2) визначають методом по "рисках" згідно з ГОСТ 11529, пункт 5.1 або іншим методом, який дозволяє одержувати ідентичну точність вимірювань на трьох зразках завдовжки (150 5) мм, вирізаних у повздовжньому напрямку із наступними доповненнями:
– на зразок наноситься одна риска;
– зразки розміщують на (45 1) хв у сушильну шафу, нагріту до температури (80 2) оС;
– результат округлюють до 0,1 %.
7.9 Міцність при розтягуванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 3) визначають згідно з ГОСТ 11262 на п'яти зразках типу 3 із наступними доповненнями:
– розміри зразка: довжина – (160 5) мм, ширина – (10 0,1) мм, товщина зразка дорівнює товщині стінки виробу;
– відстань між затискачами – (100 1) мм;
– швидкість переміщення рухомого затискача – (100 10) мм /хв;
– результат округлюють до 0,1 МПа.
7.10 Стираність (4.1.9, таблиця 1, рядок 4) визначають згідно з ГОСТ 11529 на машині барабанного типу.
7.11 Стійкість до удару (4.1.9, таблиця 1, рядок 5) визначають за допомогою пристрою, який відповідає наступним вимогам:
– радіус сферичної поверхні бойка, що ударяє по виробу, – (25,0 0,5) мм;
– маса падаючого бойка для виробів ЖО – (1000 5) г, НЖО – (700 5) г;
– висота падіння бойка – (100 2) мм.
Випробування проводять на 10 зразках розмірами [(35 35) 2] мм і товщиною, яка дорівнює товщині виробу. Зразки витримують за температури (23 2) оС протягом 60 хв.
У залежності від випробуваного зразка вибирають відповідний бойок і за допомогою стопорного гвинта встановлюють його на заданій висоті. Зразок укладають на пластину під бойок, щоб зразок щільно прилягав до поверхні пластини. Натисканням кнопки звільнюють бойок, який вільно падає на зразок. Після удару бойок піднімають, виймають зразок і візуально його оглядають.
7.12 Гнучкість (4.1.9, таблиця 1, рядок 6) визначають на круглих металевих стрижнях діаметром 30 мм для виробів типу М та діаметром 60 мм для виробів типу НЖ завдовжки 200 мм. Випробуванням піддають три зразки завдовжки 150 мм кожний. Зразок накочуванням згинають коло стрижня і витримують у такому положенні 15-20 с, після чого зовнішнім оглядом зразка визначають наявність або відсутність на ньому дефектів, зазначених у таблиці 1, рядок 6. За наявності одного з зазначених дефектів хоча б на одному із зразків виріб вважають непридатним для поставки у бухтах.
7.13 Морозостійкість (4.1.10, таблиця 2, рядок 1) визначають на п'яти зразках, вирізаних із виробів у повздовжньому напрямку розмірами (100 100) мм і товщиною, яка дорівнює товщині виробу. Зразки завантажують у морозильну камеру з температурою мінус (18 2) оС у сітчастому контейнері або установлюють на сітчастий стелаж камери так, щоб відстань між зразками і стінками контейнера була не менше 50 мм.
Початком заморожування вважають момент установлення у камері температури мінус 18 оС. Тривалість одного заморожування – 2 год, відтавання – не менше 1 год. Після проведення п'яти циклів зразки випробовують на міцність при розтягу згідно з 7.9.
Зразки витримали випробування, якщо різниця показника міцності при розтягуванні виробів до заморожування і після не перевищує 20%.
7.14 Довговічність (4.10, таблиця 2, рядок 2) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-130.
7.15 Температуру ламкості (морозостійкість) (4.1.10, таблиця 2, рядок 3) визначають на зразках, вирізаних з виробів у повздовжньому напрямку згідно з ГОСТ 16782.
7.16 Міцність зчеплення декоративного ламінованого покриття з поверхнею виробів (4.1.6) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-130.
7.17 Масу виробів контролюють на вагах згідно з ГОСТ 29329 (клас точності звичайний).
8 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Вироби транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на конкретному виді транспорту. Умови транспортування повинні враховувати вплив кліматичних чинників Ж1 згідно з ГОСТ 15150 і вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170.
8.2 Транспортування виробів у залізничних вагонах повинно проводитись транспортними пакетами згідно з ГОСТ 26663.
8.3 Вироби повинні зберігатися за умов Ж3 згідно з ГОСТ 15150, необхідно забезпечити захист виробів від дії прямого сонячного випромінювання.
8.4 Вироби у мірних відрізках зберігаються на стелажах завдовжки не менше довжини мірних відрізків.
9 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
9.1 Розпаковування виробів повинно проводитись за температури не нижче 15 оС.
Перед розпаковуванням вироби повинні витримуватись за зазначеної температури не менше 12 год, якщо вони до цього знаходились за температури від 0 оС до 10 оС, і не менше двох діб – за температури нижче 0 оС.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
10.1 Виробник гарантує відповідність виробів вимогам цього стандарту при дотриманні правил транспортування, зберігання та експлуатації.
10.2 Гарантійний термін зберігання виробів – два роки з дати виготовлення.
10.3 Гарантійний термін експлуатації основних виробів не менше ніж 10 років від дати виготовлення.
10.4 Гарантійний термін експлуатації допоміжних виробів не менше ніж п'ять років від дати виготовлення.
Код УКНД 83.140.01
Ключові слова: вироби полівінілхлоридні, лицьова поверхня, абсолютна деформація, міцність, морозостійкість.
