---

ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА щодо ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ І АДМІНІСТРАТИВНИХ ВИТРАТ ТА ПРИБУТКУ У ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА

ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013

(з доповненнями та змінами)

Видання офіційне

Київ

МІНРЕГІОН УКРАЇНИ

2013

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Науково-виробнича фірма «Інпроект», ТК 311 «Ціноутворення та кошторисне нормування у будівництві», ПК 1 «Ціноутворення у будівництві»

РОЗРОБНИКИ: О. Юровський (науковий керівник), В. Лясковський, С. Лясковський

За участю: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Д. Ісаєнко, канд. наук з державного управління, А. Беркута, к.е.н., П. Губень, І. Пономаренко

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального

господарства України від 27.08.2013 № 405,

чинний з 2014-01-01

З доповненнями та змінами, внесеними

наказом Мінрегіону України

від 21.11.2013 №550 (Зміна №1)

3 НА ЗАМІНУ: ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» в частині визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку, пункти 3.1.14.6, 3.1.18 – 3.1.18.4, 3.2.12 – 3.2.12.2, 3.3.3.3, 3.3.15, Розділ 4, додатки 3, 4, 12, 13, 19

________________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання права власності треба звертатися до Мінрегіону України

Мінрегіон України, 2013

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва

Руководство по определению общепроизводственных и административных расходов и прибыли в стоимости строительства

Guidance on the determination of total and administrative costs and profits in construction costs

_____________________________________________________________

Чинний від 2014-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює основні положення з визначення загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку у вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Стандарт розроблено в розвиток ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

1.2 Цей стандарт призначено для визначення загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

_____________________________________________________________

Видання офіційне

Внесені зміни надруковано курсивом

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи та нормативні акти:

ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва

Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.2010 № 573

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни, установлені в ДБН А.2.2-3 та ДСТУ Б Д.1.1-1, а також термін:

3.1 нормальна потужність

Очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умови звичайної діяльності будівельної організації протягом кількох років або операційних циклів, з урахуванням запланованого обслуговування будівельного виробництва (Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт)

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

4.1 Загальні положення

4.1.1 Загальновиробничі витрати – це витрати будівельної організації, до яких відносяться: витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням будівельного виробництва; витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і вдосконалення технології; витрати на здійснення заходів з охорони труда на будівельних майданчиках; інші загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості будівельних робіт.

4.1.2 Перелік витрат, що враховуються у складі загальновиробничих витрат, наведено у додатку А, зокрема, до загальновиробничих витрат відносяться витрати зі спорудження, складання, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення нетитульних тимчасових будівель, споруд, приладдя і обладнання (приоб'єктних приміщень і комор виконробів і майстрів, складських приміщень і навісів при об'єкті будівництва, душових, кубових, неканалізованих вбиралень і приміщень для обігрівання робітників; настилів, стрем'янок, драбин, перехідних містків, ходових дощок, огорожі при розплануванні будівлі, пристроїв з техніки безпеки, інвентарних уніфікованих засобів підмощування типу люльок, вишок, інвентарних майданчиків, помостів тощо; парканів і огорожі (окрім спеціальних і архітектурно оформлених), запобіжних козирків, захистків при виконанні буропідривних робіт; тимчасових розводок від магістральних і розвідних мереж електроенергії, води, пари, газу і повітря в межах робочої зони (території в межах до 25 м від периметра будівель або від лінійних об’єктів), а також витрати, пов'язані з пристосуванням будівель і споруд, що будуються та існують на будівельних майданчиках, замість будівництва згаданих вище нетитульних тимчасових будівель і споруд).

4.1.3 Для проведення розрахунків загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) групуються в 3 блоки:

– кошти на заробітну плату працівників;

– відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування згідно із законодавством;

– решта статей, які враховуються у ЗВВ.

4.1.4 Кошти на заробітну плату працівників розраховуються виходячи з трудовитрат працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, і відповідної вартості людино-години.

При визначенні коштів на заробітну плату вартість людино-години враховується в розмірі, прийнятому для об’єкта будівництва, за сьомим нормативним розрядом на виконання робіт.

4.2 Визначення ЗВВ при складанні інвесторської кошторисної документації

4.2.1 Трудовитрати працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, визначаються за формулою (1):

Т_звв= Т_пвх К , (1)

де Т_звв – трудовитрати працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, люд.год;

Т_пв – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, які передбачаються в прямих витратах, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.год;

К – усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, які передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, зазначених у А.1.1 додатку А.

При визначенні коштів на заробітну плату у складі інвесторського кошторису вартість людино-години визначається з урахуванням рівня середньомісячної заробітної плати, рекомендованого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, за сьомим нормативним розрядом на виконання робіт.

Усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, які передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, приймається за додатками Б та В.

4.2.2 Відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати.

Кошторисна заробітна плата визначається як сума заробітної плати:

• робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;

• працівників, зазначених у А.1.1 додатку А.

4.2.3 У складі інвесторської кошторисної документації кошти на покриття решти статей ЗВВ розраховуються виходячи з нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, які передбачаються у прямих витратах, та усереднених показників для визначення коштів на покриття решти статей ЗВВ, обчислених в грошовому виразі на людино-годину зазначеної трудомісткості.

Ці показники наведено у додатках Б та В.

Кошти на покриття решти статей ЗВВ визначаються за формулою (2):

К_р.звв= Т_пв х П , (2)

де К_р.звв – кошти на покриття решти статей ЗВВ, грн.;

Т_пв – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, які передбачаються в прямих витратах, яка враховує витрати труда робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.год;

П – усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей ЗВВ, грн./люд.год.

4.2.4 Усереднені показники, що наведено у додатках Б та В для визначення трудовитрат працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВВ, і коштів на покриття решти статей ЗВВ, призначені для здійснення будівництва підрядним способом.

При здійсненні будівництва господарським способом до показників, що наведено у додатках Б та В для підрядного способу будівництва, застосовується знижувальний коефіцієнт 0,6.

4.3 Визначення ЗВВ при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни, при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт

4.3.1 При визначенні ЗВВ у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на:

– заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення;

– покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.

До ціни пропозиції також включаються відрахування за встановленими законодавством нормами на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування від заробітної плати робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, і працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВВ.

4.3.2 Обчислення загальновиробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів та при проведенні взаєморозрахунків виконується з використанням Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт та додатку А.

4.3.3 У складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об’єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об’єктами будівництва за той самий період за Актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в, додаток Т ДСТУ Б Д.1.1-1).

4.3.4 З маси витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до загальновиробничих, вилучаються витрати, податки, збори, обов’язкові платежі, які за правилами обчислення вартості будівництва враховуються в ній або окремо, або в її складових.

4.3.4.1 До витрат, що враховуються у вартості будівництва окремо, належать витрати на:

• спорудження та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд;

• оренду основних засобів (риштування, опалубка);

• перевезення працівників будівельної організації до місця роботи та в зворотному напрямку як власним, так і орендованим транспортом;

• доплати за роз’їзний (пересувний) характер робіт;

• додаткові витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом.

4.3.4.2 До витрат, податків, зборів, обов’язкових платежів, що враховуються складовими вартості будівництва, зокрема, належать;

• витрати на утримання виробничих будівель (цехи, ремонтні майстерні, гаражі, бази механізації тощо);

• податок (плата) за землю, що її зайнято виробничими будівлями;

• екологічний податок;

• обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

• плата за проведення технічного контролю автотранспортних засобів;

• плата за проведення періодичних технічних оглядів вантажопідйомних механізмів в органах виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони труда, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.