---

6

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

8. Для вимірювання температури і визначення вологості навколишнього середовища в про
   цесі випробувань слід застосовувати термометри, що випускаються серійно (термографи) і психро
   метри (гігрографи).

9. Для гідроізоляції зразків рекомендується використовувати поліетиленову плівку з липким
   шаром згідно з ГОСТ 10354 і парафін згідно з ДСТУ 4153.

Допускається застосування інших гідроізоляційних матеріалів, що надійно виключають масообмін між зразком і навколишнім середовищем.

5.10 Для приклеювання реперів рекомендується застосовувати клеї, що швидко полімери-
зуються.

6 ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

1. Підготовку зразків до випробувань слід починати з їх зовнішнього огляду та визначення
   лінійних розмірів, допустимі відхили яких від номінальних розмірів повинні задовольняти вимоги
   ДСТУ Б В.2.7-214.

2. Торцеві поверхні всіх зразків, призначених для визначення повзучості та усадки, повинні
   бути закриті металевими пластинами завтовшки від 4 мм до 5 мм, що наклеюються за допомогою
   клеїв, які швидко полімеризуються.

До торцевих поверхонь зразків розмірами 40 ммх40 ммх 160 мм, які піддаються випробуванню на усадку, приклеюють репери у відповідності зі схемою, показаною на рисунку 1.

Репери виготовляють із інвару. Діаметр основи репера повинен бути не більше 20 мм, а висота не більше 15 мм.

Поверхня репера, що приклеюється, знежирюється органічним розчинником. Репери нагрівають до температури від 50 °С до 60 °С і притискають до зразка в центрі торцевої грані, на яку попередньо наносять 2-3 краплі клею.

6.3 На бічних поверхнях зразків розмічають базу виміру поздовжніх деформацій, установлюють
кріпильні пристосування і вимірювальні прилади відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-217.

4. Насичення (просочення) зразків водою або нафтопродуктами слід робити згідно з
   ДСТУ Б В.2.7-217.

5. Для запобігання випаровуванню вологи або летких фракцій нафтопродуктів зі зразків,
   просочених водою або нафтопродуктами згідно з 6.4, їх бічну поверхню вимірювання гідроізолю-
   ють внапусток двома шарами поліетиленової плівки з липким шаром із наступним нанесенням на
   неї розплавленого парафіну шаром 2-3 мм. Гідроізоляцію торцевих поверхонь зразків виконують
   згідно з 6.2.

6. Підготовку зразків для визначення деформацій температурної усадки та деформацій пов-
   зучості при нагріванні слід робити відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-217.

7. Не більше ніж за добу до випробування зразків на повзучість слід визначити середню
   густину бетону цих зразків, а також вологість бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 на зразках,
   попередньо випробуваних при визначенні призмової міцності.

8. Результати вимірів згідно з 6.1 і 6.7 заносять у титульний аркуш журналу випробувань при
   визначенні деформацій усадки та повзучості за формою, наведеною в додатку Б.

7 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

1. Випробування для визначення деформацій усадки та повзучості слід проводити в примі-
   щенні або в кліматичній камері, в яких постійно підтримується температура (20 ±2) °С і відносна
   вологість повітря (60 ±5) %. Потрапляння прямих сонячних променів на зразки не допускається.

2. Вимірювання деформацій усадки слід починати не пізніше ніж за 4 год після розпалуб-
   лення зразків, а зразків з ніздрюватого бетону - після насичення водою згідно з 4.6.

7

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

Для вимірювання деформацій усадки підготовлений зразок слід встановити в пристрій для випробування та зняти початкові відліки за показаннями приладів.

Відлік показників рекомендується робити через добу, потім на 3, 7,14 добу і далі раз за 2 тижні до кінця випробувань.

Одночасно з вимірюванням деформацій усадки рекомендується визначати втрати вологи шляхом періодичного зважування зразків.

3. При визначенні тільки деформацій усадки тривалість випробування повинна бути не
   менше 120 діб, однак, якщо три послідовних вимірювання показують збільшення деформацій, що
   не перевищує похибку вимірювальних приладів, випробування можуть бути припинені до цього
   строку, про що робиться відповідний запис у журналі випробувань.

4. Навантаження зразків і вимірювання деформацій повзучості слід здійснювати, як правило,
   при досягненні бетоном проектного класу за міцністю на стиск.

Напруження в зразку від зовнішнього навантаження повинне становити 0,3±0,005 від призмової міцності бетону, встановленої перед початком випробувань (4.3).

Перевірку роботи приладів і навантаження зразка до зазначеного рівня напружень слід проводити відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-217.

7.5 Відлік показань приладів на навантажених зразках для визначення деформацій повзучості
слід робити безпосередньо після навантаження (початковий відлік) і потім через 1 год. Наступне
зняття відліків рекомендується робити через добу, на 3, 7, 14 добу, наступних 6 тижнів - щотижня,
потім 10 тижнів - один раз за 2 тижні і далі до кінця випробувань один раз за 4 тижні.

Одночасно з визначенням деформацій повзучості слід визначати деформації усадки на не-навантажених зразках з тією ж періодичністю і тривалістю. При цьому початковий відлік деформацій усадки слід робити безпосередньо після навантаження зразків на повзучість.

Тривалість випробувань при визначенні деформацій повзучості повинна бути не менше 180 діб, а деформацій повзучості при нагріванні і температурній усадці - не менше 60 діб.

7.6 Методи визначення деформацій температурної усадки та повзучості при нагріванні наве-
дені в додатку А.

8 ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

1. Результати вимірювання повинні бути занесені в журнал, титульний аркуш і форма якого
   наведені в додатках Б і В.

2. За результатами випробувань обчислюють середні значення абсолютних деформацій ∆l₁ (f)

у мм для кожного завантаженого і незавантаженого зразка як середнє арифметичне збільшення (стосовно початкового відліку) показань приладів по чотирьох гранях відповідного зразка.

За середніми абсолютними значеннями деформацій обчислюють відносні величини деформацій ε₁(t) за формулою

8

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

10. Методи обчислення деформацій температурної усадки та деформацій повзучості при
    нагріванні наведені в додатку А.

11. Допускається визначення деформації повзучості бетонів прискореним методом, наведе-
    ним у додатку Д.

9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. При проведенні випробувань необхідно вживати заходів щодо безпеки праці відповідно до
   ДБН А.3.2-2.

1. Санітарно-гігієнічні показники повітря повинні відповідати ГОСТ 12.1.005.

2. Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом
   повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

3. Приміщення для випробувань та параметри виробничого середовища повинні відповідати
   вимогам державних санітарних норм і норм пожежної безпеки ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039,
   ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ Б А.3.2-12, ДБН В.1.1-7.

4. Персонал має бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011,
   ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.

10

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

ДОДАТОК А (обов'язковий)

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ТЕМПЕРАТУРНОЇ УСАДКИ ТА ПОВЗУЧОСТІ БЕТОНУ ПРИ НАГРІВАННІ

А.1 При визначенні деформацій температурної усадки бетону для кожної температури нагрівання серія повинна складатися із шести зразків, з яких три зразки піддають короткочасному нагріванню і три зразки -тривалому нагріванню.

При визначенні деформацій повзучості бетону для кожної температури нагрівання серія повинна складатися з дев'яти зразків, з яких три зразки навантажують перед нагріванням або після нагрівання залежно від умов випробувань, три зразки піддають тривалому нагріванню без навантаження і на трьох зразках визначають призмову міцність за температури нагрівання.

А.2 При проведенні випробувань застосовують:

11

- для визначення деформацій температурної усадки - випробувальний пристрій, схема якого
наведена на рисунку А.1; .

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

- для визначення деформацій повзучості при дії підвищених і високих температур випробувальний пристрій, принципова схема якого наведена на рисунку А.2;

1 - металева рама; 2 - нерівноплечовий важіль; 3 - опорний столик; 4 - зразок; 5 - нагрівальний пристрій; 6 - пристосування для підйому нагрівального пристрою; 7 - силова балка; 8 металеві оголовки; 9 - страхувальний стояк; 10 - підвіска з вантажами; 11 страхувальна опора

Рисунок А.2 - Схема важільного пристрою для визначення деформацій повзучості при нагріванні

- ваги циферблатні типу РН-10Ц 13У згідно з чинними нормативними документами, нагрівальний пристрій, а також засоби вимірювання деформацій і температур - згідно з ДСТУ Б В.2.7-217.

А.З Пристрій для випробування бетону на температурну усадку при нагріванні повинен забезпечувати нагрівання зразка до необхідної температури, вимір температури, деформацій бетону і маси зразка в нагрітому стані.

При випробуванні бетону на температурну усадку у верхньому торці зразка просвердлюють два отвори на глибину від 10 мм до 15 мм для установки болтів, за які підвішують зразок.

А.4 Випробувальний пристрій для визначення повзучості при нагріванні повинен забезпечувати навантаження і нагрівання зразка до необхідної температури, вимір температури і деформацій бетону в нагрітому стані.

Основним робочим органом важільного випробувального пристрою (рисунок А.2) є нерівно-плечовий важіль 2, що має такий обрис, за якого опора реверсивного пристрою, проміжна опора і опора вантажної підвіски розташовувалися на одній прямій лінії. Всі зазначені опори повинні бути шарнірними.

Конструкція важеля повинна мати підвищену жорсткість і забезпечувати незмінність співвідношення його плечей при максимальному навантаженні на вантажній підвісці. Співвідношення плечей важеля L₂/L₁ рекомендується приймати в межах від 1/10 до 1/15. Довжина короткого плеча- важеля L₂ не повинна перевищувати 25 см.

12

ДСТУ Б В.2.7-216:2009

Важільний пристрій повинен забезпечувати можливість контролю навантаження, що діє на зразок.

Зусилля від маси важеля в неробочому положенні випробувального пристрою повинне сприйматися телескопічним страхувальним стояком 9. Відстань між низом вантажної підвіски 10 і страхувальною опорою 11 не повинна перевищувати 4 см.

А.5 Виносні подовжувані повинні строго фіксувати базу вимірювання деформацій і забезпечувати вимірювання деформацій бетону в нагрітому стані з найменшою температурною зміною їх довжини. Для цих цілей подовжувані виготовляють зі штапиків кварцевого скла діаметром від 5 мм до 10 мм.

При нагріванні до 200 °С допускається виготовляти подовжувані з залізонікелевого сплаву Н-36 згідно з ГОСТ 5632 діаметром від 4 мм до 6 мм.

А.6 Підготовку зразків для вимірювання деформацій усадки та повзучості при нагріванні здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-217.

А.7 На кожному подовжувачі встановлюють термопару.

А.8 Нагрівають зразок у віці 28 діб, якщо завданням на випробування не встановлений інший строк.

Швидкість підйому температури в нагрівальному пристрої повинна відповідати зазначеній в ДСТУБВ.2.7-214.

А.9 Для визначення температурної усадки бетону при короткочасному нагріванні зразок витримують за необхідної температури 1 год і потім охолоджують його разом з піччю до температури повітря у приміщенні. Після цього зразок у такий же спосіб нагрівають другий і третій раз.

Для визначення температурної усадки бетону при тривалому нагріванні зразок витримують за необхідної температури не менше 20 діб. Потім зразок охолоджують разом з піччю до температури приміщення, піддають його короткочасному нагріванню другий і третій раз.

А.10 Визначення деформацій повзучості залежно від завдання на випробування роблять для двох умов роботи конструкції.

Перша умова роботи - зразок спочатку навантажують до заданого рівня напруження і потім нагрівають до необхідної температури;

Друга умова роботи - зразок спочатку нагрівають до необхідної температури і потім навантажують до заданого рівня напружень.

А.11 При визначенні деформацій повзучості бетону за першою умовою роботи збільшення відносної поздовжньої деформації повзучості, що натікає після витримки на останньому рівні навантаження за час підйому температури до необхідної величини, приймають за відносну поздовжню деформацію швидко натікаючої повзучості для необхідної температури, а модуль пружності бетону за необхідної температури нагрівання визначають відповідно до ДСТУ Б В.2.7-217.

А.12 При визначенні деформацій повзучості бетону за другою умовою роботи деформації швидко натікаючої повзучості і модуль пружності бетону визначають відповідно до ДСТУ Б В.2.7-217.

А.13 Для визначення деформацій повзучості бетону зразок витримують за необхідної температури не менше 60 діб, поки деформації не припиняться або будуть розвиватися з постійною швидкістю.

А.14 Вимірювання температури, деформацій і вологості бетону роблять:

• при підйомі температури - щогодини;

• при нагріванні перші 5 діб - щодоби;

• при нагріванні протягом останніх 15 діб - через добу;

• при більш тривалому нагріванні - щотижня;

• при остиганні - щогодини.