Рисунок Ж.6 – Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину |
Рисунок Ж.7 – Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора (через опір Z) і відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину |
Рисунок Ж.8 – Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину |
Рисунок Ж.9 – Система IT, в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі, а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину |
(обов'язковий)
Коефіцієнт К у формулі (4.1) даних Норм (див. 4.2.1.3) визначається за допомогою формули:
(3.1)
де Qc – об'ємна теплоємність матеріалу провідника при 20°С, Дж/°С мм3; – величина, яка є оберненим значенням температурного коефіцієнта опору провідника при 0°С, °С; – питомий електричний опір матеріалу провідника при 20°С, Ом мм; – прийнята початкова температура провідника (в момент виникнення замикання на відкриту провідну частину), °С; – допустима кінцева температура провідника (в момент, коли відбулось вимикання замикання на відкриту провідну частину), °С.
Значення параметрів, які входять до формули З.1, наведені в таблиці З.1.
Таблиця З.1 – Параметри електротехнічних матеріалів
Матеріал |
, °С |
Qc, Дж/°С мм3 |
, Ом мм |
|
Мідь |
234,5 |
3,45х10-3 |
17,241х10-6 |
226 |
Алюміній |
228 |
2,5х10-3 |
28,264х10-6 |
148 |
Свинець |
230 |
1,45х10-3 |
214х10-6 |
41 |
Сталь |
202 |
3,8x10-3 |
138х10-6 |
78 |
Значення коефіцієнта К, які обчислені за формулою З.1 з урахуванням даних таблиці З.1, для різних захисних провідників наведені в таблицях З.2-З.6.
Таблиця З.2 – Значення коефіцієнта К для ізольованого захисного провідника, який не входить до складу кабеля (ізольованого проводу) живлення і не прокладений у пучку з іншими кабелями (ізольованими проводами)
Ізоляція провідника (у дужках тривало допустима температура ізоляції) |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|||
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
|||
Полівінілхлорид (70°С) |
30 |
160 (140) |
143 (133) |
95 (88) |
52 (49) |
Полівінілхлорид (90°С) |
30 |
160 (140) |
143 (133) |
95 (88) |
52 (49) |
Зшитий поліетилен, етиленпропіленова гума (90°С) |
30 |
250 |
176 |
116 |
64 |
Гума (60°С) |
30 |
200 |
159 |
105 |
58 |
Гума (85°С) |
30 |
220 |
166 |
110 |
60 |
Силіконова гума |
30 |
350 |
201 |
133 |
73 |
Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, що наведені у дужках, використовуються для захисних провідників, переріз яких перевищує 300 мм2. |
Таблиця З.3 – Значення коефіцієнта К для неізольованого захисного провідника, який знаходиться у контакті з покриттям кабеля (ізольованого проводу) живлення, але не прокладений у пучку з кабелями (ізольованими проводами) живлення інших кіл
Тип покриття (ізоляції) кабеля або проводу |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|||
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
|||
Полівінілхлорид |
30 |
200 |
159 |
105 |
58 |
Поліетилен |
30 |
150 |
138 |
91 |
50 |
Бутилова гума |
30 |
220 |
166 |
100 |
60 |
Таблиця З.4 – Значення коефіцієнта К для захисного провідника, який є жилою кабеля (ізольованого проводу) живлення або прокладений у пучку з кабелями (ізольованими проводами) живлення інших кіл
Ізоляція провідника (у дужках тривало допустима температура ізоляції) |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
|||
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
|||
Полівінілхлорид (70°С) |
70 |
160 (140) |
115 (103) |
76 (68) |
42 (37) |
Полівінілхлорид (90°С) |
90 |
160 (140) |
100 (86) |
66 (57) |
36 (31) |
Зшитий поліетилен, етиленпропіленова гума (90°С) |
90 |
250 |
143 |
94 |
52 |
Гума (60°С) |
60 |
200 |
141 |
93 |
51 |
Гума (85°С) |
85 |
220 |
134 |
89 |
48 |
Силіконова гума |
180 |
350 |
132 |
87 |
47 |
Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, що наведені у дужках, використовуються для захисних провідників, переріз яких перевищує 300 мм2. |
Таблиця З.5 – Значення коефіцієнта К у разі використання як захисного провідника металевої оболонки або екрану кабеля (ізольованого проводу) живлення
Ізоляція кабеля або проводу (у дужках тривало допустима температура ізоляції) |
Температура, °С |
Матеріал провідника |
|||
Мідь |
Алюміній |
Свинець |
|||
Початкова |
Кінцева |
Значення коефіцієнта К |
|||
Полівінілхлорид (70° С) |
60 |
200 |
141 |
93 |
26 |
Полівінілхлорид (90°С) |
80 |
200 |
128 |
85 |
23 |
Зшитий поліетилен, етиленпропіленова гума (90° С) |
80 |
200 |
128 |
85 |
23 |
Гума (60°С) |
55 |
200 |
144 |
95 |
26 |
Гума (85°С) |
75 |
220 |
140 |
93 |
26 |
Таблиця З.6 – Значення коефіцієнта К для неізольованого захисного провідника, коли зазначені температури не є небезпечними для матеріалів, які оточують цей провідник
Умови експлуатації |
Матеріал провідника |
|||||
Мідь |
Алюміній |
Сталь |
||||
Коефіцієнт К |
Максимальна температура, °С |
Коефіцієнт К |
Максимальна температура, °С |
Коефіцієнт К |
Максимальна температура, °С |
|
Провідники прокладені в спеціально відведених місцях і знаходяться в полі зору |
228 |
500 |
125 |
300 |
82 |
500 |
Звичайні умови |
159 |
200 |
105 |
200 |
58 |
200 |
Пожежонебезпечні умови |
138 |
150 |
91 |
150 |
50 |
150 |
Примітка. Прийнята початкова температура захисних провідників дорівнює 30°С. |
ЗМІСТ
1 ВСТУП 3
2 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД ПРЯМОГО ДОТИКУ І У РАЗІ НЕПРЯМОГО ДОТИКУ 4
2.1 Основні положення 4
2.2 Заходи захисту тільки від прямого дотику 6
2.2.1 Основна ізоляція струмоведучих частин 6
2.2.2 Огорожі або оболонки 6
2.2.3 Бар'єри 7
2.2.4 Розміщення поза зоною досяжності 8
2.3 Заходи захисту із застосуванням наднизької напруги (системи БННН, ЗННН і ФННН) 8
2.3.1 Системи безпечної наднизької напруги (БННН) і захисної наднизької напруги (ЗННН) 8
2.3.2 Система функціональної наднизької напруги (ФННН) 11
2.4 Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках, в яких не застосовані системи БННН, ЗННН і ФННН 12
2.4.1 Автоматичне вимикання живлення 12
2.4.2 Обладнання класу II (подвійна або посилена ізоляція) 21
2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки 23
2.4.4 Система місцевого зрівнювання потенціалів (незаземлена) 24
2.4.5 Електричне відокремлення кіл 25
2.5 Додатковий захід захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування ПЗВ 26
3 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У РАЗІ ЗАМИКАНЬ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ 28
4 ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ І ЗАХИСНІ ПРОВІДНИКИ 31
4.1 Заземлювальні пристрої 31
4.1.1 Загальні положення 31
4.1.2 Заземлювачі 32
4.1.3 Заземлювальні провідники 34
4.1.4 Головна заземлювальна шина 35
4.2 Захисні провідники 36
4.2.1 Захисні провідники для забезпечення автоматичного вимикання живлення 36
4.2.2 PEN-провідники 40
4.2.3 Провідники основної і додаткової систем зрівнювання потенціалів 41
4.3 З'єднання і приєднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом 42
ДОДАТОК А НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 43
ДОДАТОК Б ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ 44
ДОДАТОК В Інформація про відповідність ДБН стандартам Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС) 51
ДОДАТОК Г ТИПИ СИСТЕМ ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ 52
ДОДАТОК Д ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОВІДНИКІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ 56
ДОДАТОК Е ВИМОГИ ДО ЧАСУ АВТОМАТИЧНОГО ВИМИКАННЯ ЖИВЛЕННЯ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗМІННОГО СТРУМУ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ДО 25 В ДОПУСТИМОЮ НАПРУГОЮ ДОТИКУ (СИСТЕМА TN) 58