5.3.3 Партію листів скла вважають прийня­тою, якщо число дефектних листів у вибірці мен­ше або дорівнює приймальному числу, вказано­му у таблиці 7 для першого ступеня плану конт­ролю, і бракують, якщо число дефектних листів більше або дорівнює бракувальному числу.

Якщо число дефектних листів у першій вибірці більше приймального, але менше бра­кувального числа, слід відібрати від тієї самої партії вибірку об'ємом, указаним у таблиці 7 для другого ступеня плану контролю і повторити випробування за всіма показниками, вказаними в 5.3.1, що контролюються.

Після повторної перевірки показників пар­тію листів скла вважають прийнятою, якщо сумарне число дефектних листів у вибірках для першого і другого ступенів плану контролю менше або дорівнює приймальному числу, вка­заному для другого ступеня, і вважають не прий­нятою, якщо сумарне число дефектних листів до­рівнює або більше бракувального числа, вказа­ного у таблиці 7 для другого ступеня контролю.

5.3.4 Для перевірки оптичних викривлень (4.1.3) складають вибірку із числа листів, прий­нятих за 5.3.1 - 5.3.3 об'ємом, вказаним у таб­лиці 8.

5.3.3 Партию листов стекла считают приня­той, если число дефектных листов в выборке меньше или равно приемочному числу, указан­ному в таблице 7 для первой ступени плана конт­роля, и бракуют, если число дефектных листов больше или равно браковочному числу.

Если число дефектных листов в первой выборке больше приемочного, но меньше брако­вочного числа, следует отобрать от той же пар­тии выборку объемом, указанным в таблице 7 для второй ступени плана контроля и повторить испытания по всем контролируемым показате­лям, указанным в 5.3.1.

После повторной проверки показателей партию листов стекла считают принятой, если суммарное число дефектных листов в выборках для первой и второй ступеней плана контроля меньше или равно приемочному числу, указан­ному для второй ступени, и считают не приня­той, если суммарное число дефектных листов равно или больше браковочного числа, указан­ного в таблице 7 для второй ступени контроля.

5.3.4 Для проверки оптических искажений (4.1.3) составляют выборку из числа листов, принятых по 5.3.1 - 5.3.3 объемом, указанным в таблице 8.


Таблиця 8

Таблица 8

Об'єм партії, шт.

Объем партии, шт.

Об'єм вибірки

Объем выборки


До 90 включ.


3


Понад

Свыше

90 до 500 включ.

3

» 500 » 3200 »

5



ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.8


Партію вважають прийнятою, якщо всі лис­ти відповідають вимогам 4.1.3. При невідповід­ності хоча б одного листа вимогам 4.1.3 прово­дять повторну перевірку за цим показником на подвоєній кількості листів. При одержанні неза­довільних результатів повторної перевірки хоча б на одному листі партію вважають не прийня­тою.

5.4 Періодичні випробування

5.4.1 Періодичні випробування за визначен­ням коефіцієнта направленого пропускання світла (4.1.4), коефіцієнта теплової емісії (4.1.5), величини залишкових внутрішніх напружень (4.1.8) проводять не рідше одного разу на шість місяців на трьох листах скла, прийнятих за 5.3.1, для кожного виду випробувань.

Періодичні випробування за визначенням вологостійкості (4.1.6), хімічної стійкості (4.1.7) проводять не рідше одного разу на рік на трьох листах скла, прийнятих за 5.3.1, для кожного ви­ду випробувань.

При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б одного листа скла проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків.

Результати повторних випробувань розпов­сюджують на всю партію.

При одержанні незадовільних результатів повторних випробувань партію бракують і пере­водять випробування за даним показником у приймально-здавальні до отримання позитивних результатів не менше ніж для двох партій підряд.

При зміні технології виробництва, а також не рідше одного разу на три роки результати пе­ріодичних випробувань підтверджують випро­буваннями, що проводяться у випробувальних центрах, акредитованих у встановленому поряд­ку на право проведення цих видів випробувань.

5.4.2 Кожну партію скла супроводжують до­кументом про якість, у якому вказують:

  • найменування і/або товарний знак під­приємства-виготовлювача;

  • умовне позначення скла;

  • дані щодо наявності сертифіката відпо­відності;

  • кількість листів скла, шт. і м2;

  • коефіцієнт теплової емісії;

  • число та інвентарні номери ящиків, контейнерів або іншого виду тари;

  • номер і дату складання документа.

Партию считают принятой, если все листы соответствуют требованиям 4.1.3. При несоот­ветствии хотя бы одного листа требованиям 4.1.3 проводят повторную проверку по этому показа­телю на удвоенном числе листов. При получении неудовлетворительных результатов повторной проверки хотя бы на одном листе партию счита­ют не принятой.

5.4 Периодические испытания

5.4.1 Периодические испытания по опреде­лению коэффициента направленного пропуска­ния света (4.1.4), коэффициента тепловой эмис­сии (4.1.5), величины остаточных внутренних напряжений (4.1.8) проводят не реже одного раза в шесть месяцев на трех листах стекла, принятых по 5.3.1, для каждого вида испытаний.

Периодические испытания по определению влагостойкости (4.1.6), химической стойкости (4.1.7) проводят не реже одного раза в год на трех листах стекла, принятых по 5.3.1, для каждого вида испытаний.

При получении неудовлетворительных результатов испытаний хотя бы одного листа стекла проводят повторные испытания на удво­енном числе образцов.

Результаты повторных испытаний распрос­траняют на всю партию.

При получении неудовлетворительных ре­зультатов повторных испытаний партию браку­ют и переводят испытания по данному показате­лю в приемо-сдаточные до получения положи­тельных результатов не менее чем для двух пар­тий подряд.

При изменении технологии производства, а также не реже одного раза в три года результаты периодических испытаний подтверждают испы­таниями, проводимыми в испытательных цент­рах, аккредитованных в установленном порядке на право проведении этих видов испытаний.


5.4.2 Каждую партию стекла сопровождают документом о качестве, в котором указывают:

  • наименование и/или товарный знак пред­приятия-изготовителя;

  • условное обозначение стекла;

  • сведения о наличии сертификата соот­ветствия;

  • количество листов стекла, шт. и м2;

  • коэффициент тепловой эмиссии;

  • число и инвентарные номера ящиков, контейнеров или другого вида тары;

  • номер и дату составления документа.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.9


6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ


6.1 Довжину і ширину листів скла, а також довжину їх діагоналей вимірюють рулеткою за ГОСТ 7502 або іншим вимірювальним інстру­ментом із ціною поділки не більше 1 мм.

6.2 Товщину скла вимірюють мікрометром із ціною поділки не більше 0,01 мм за ГОСТ 6507 в середині кожної сторони листа на відстані від кромки не менше його товщини. За товщину скла приймають середньоарифметичне значення ре­зультатів вимірювань.

Різнотовщинність скла визначають як різ­ницю між максимальною і мінімальною товщи­нами листа скла.

6.3 Показники зовнішнього вигляду (вади) скла визначають візуально в прохідному світлі при розсіяному освітленні або подібному йому штучному (без прямого освітлення). Освітле­ність поверхні скла повинна бути не менше 300 лк.

Лист скла встановлюють вертикально на відстані 0,6 - 0,8 мм від спостерігача. Вади розміром більше 1 мм вимірюють лінійкою за ГОСТ 427 або іншим вимірювальним інстру­ментом з ціною поділки не більше 1 мм. Вади розміром менше 1 мм вимірюють лупою з ціною поділки не більше 0,25 мм за ГОСТ 25706. Роз­міри вад визначають за найбільш чітко вираже­ними видимими обрисами.

Відстань між вадами (скупченість) скла визначають між їх центрами лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм.

6.4 Щербинки і відколки вимірюють ліній­кою за ГОСТ 427 або іншим вимірювальним інструментом з ціною поділки не більше 1 мм.

Пошкодження кутів вимірюють з допомогою косинця за ГОСТ 3749 і лінійкою за ГОСТ 427 з ціною поділки не більше 1 мм.

6.5 Коефіцієнт направленого пропускання світла визначають за ДСТУ Б В.2.7-13 (ГОСТ 26302).

6.6 Оптичні викривлення визначають за ГОСТ 111, використовуючи екран типу "зебра".

6.7 Визначення вологостійкості скла

Суть методу полягає у визначенні здатності скла витримувати дію вологи протягом заданого часу без зміни зовнішнього вигляду.


6.7.1 Апаратура

Ванна з дистильованою водою.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ


6.1 Длину и ширину листов, стекла, а также длину их диагоналей измеряют рулеткой по ГОСТ 7502 или другим мерительным инстру­ментом с ценой деления не более 1 мм.

6.2 Толщину стекла измеряют микрометром с ценой деления не более 0,01 мм по ГОСТ 6507 в середине каждой стороны листа на расстоянии от кромки не менее его толщины. За толщину стекла принимают среднеарифметическое зна­чение результатов измерений.

Разнотолщинность стекла определяют как разность между максимальной и минимальной толщинами листа стекла.

6.3 Показатели внешнего вида (пороки) стекла определяют визуально в проходящем свете при рассеянном освещении или подобном ему искусственном (без прямого освещения). Освещенность поверхности стекла должна быть не менее 300 лк.

Лист стекла устанавливают вертикально на расстоянии 0,6 - 0,8 м от наблюдателя. Пороки размером более 1 мм измеряют линейкой по ГОСТ 427 или другим мерительным инстру­ментом с ценой деления не более 1 мм. Пороки размером менее 1 мм измеряют лупой с ценой деления не более 0,25 мм по ГОСТ 25706. Раз­меры пороков определяют по наиболее четко выраженным видимым очертаниям.

Расстояние между пороками (сосредоточен­ность) стекла определяют между их центрами линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм.

6.4 Щербины и сколы измеряют линейкой по ГОСТ 427 или другим мерительным инстру­ментом с ценой деления не более 1 мм.

Повреждения углов измеряют с помощью угольника по ГОСТ 3749 и линейкой по ГОСТ 427 с ценой деления не более 1 мм.

6.5 Коэффициент направленного пропуска­ния света определяют по ГОСТ 26302.


6.6 Оптические искажения определяют по ГОСТ 111 с использованием экрана типа "зебра".

6.7 Определение влагостойкости стекла

Сущность метода состоит в определении способности стекла выдерживать воздействие влаги в течение заданного времени без измене­ния внешнего вида.

6.7.1 Аппаратура

Ванна с дистиллированной водой.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.10


Термометр за ГОСТ 28498 з похибкою не більше 1°С і діапазоном вимірювання 50-100°С.

6.7.2 Відбір зразків

Випробування проводять на зразках розмі­ром не менше 300 мм  100 мм, які вирізані із трьох листів скла, відібраних із партії, що випро­бовується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.7.3 Проведення випробування Зразки встановлюють у ванну з водою на відстані не менше 100 мм один від одного і стінок ванни. Нагрівають воду до температури (100-2)°С. Підтримують вказану температуру протягом 2 год, потім зразки охолоджують до кімнатної температури.

Визначають кількість і розмір вад на кож­ному зразку.

6.7.4 Оцінка результату

Зразки вважають такими, що витримали ви­пробування, якщо в них після випробувань не виявлено жодної вади зовнішнього вигляду.

6.8 Визначення хімічної стійкості скла


Суть методу полягає у визначенні здатності скла витримувати дію різних хімічних реактивів протягом заданого часу без зміни зовнішнього вигляду.

6.8.1 Апаратура і реактиви

Циліндр із хімічно стійкого скла діаметром не більше 80 мм і висотою не менше 50 мм.

Мастика ущільнювальна (хімічно нейтраль­на) за ГОСТ 14791.

Метанол за ГОСТ 2222 або етиловий спирт за ГОСТ 17299.

Вода дистильована за ГОСТ 6709.

Розчини для випробувань:

№ 1 - розчин соляної кислоти, який приго­тований із 30 см3 соляної кислоти за ГОСТ 3118 з густиною 1,19 г/см3 і 970 см3 дистильованої води за ГОСТ 6709;

№ 2 - розчин гідроокису натрію х.ч. 0,1 %-й за ГОСТ 2263.

6.8.2 Відбір зразків

Випробування проводять на трьох зразках розміром не менше 100 мм  100 мм для кожного вказаного в 6.8.1 розчину, які вирізані із трьох листів скла, відібраних із партії, що випробо­вується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.8.3 Проведення випробувань

Перед проведенням випробувань зразки скла ретельно обчищають метанолом або ета­нолом.

Термометр по ГОСТ 28498 с погрешностью не более 1°С и диапазоном измерения 50-100°С.

6.7.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах размером не менее 300 мм  100 мм, вырезанных из трех листов стекла, отобранных из испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.


6.7.3 Проведение испытания

Образцы устанавливают в ванне с водой на расстоянии не менее 100 мм друг от друга и стенок ванны. Нагревают воду до температуры (100-2)°С. Поддерживают указанную температу­ру в течение 2 ч, затем образцы охлаждают до комнатной температуры.

Определяют число и размер пороков на каждом образце.

6.7.4 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испы­тания, если в них после испытаний не обнаружен ни один порок внешнего вида.

6.8 Определение химической стойкости стекла

Сущность метода состоит в определении спо­собности стекла выдерживать воздействие раз­личных химических реактивов в течение заданно­го времени без изменения внешнего вида.

6.8.1 Аппаратура и реактивы

Цилиндр из химически стойкого стекла диа­метром не более 80 мм и высотой не менее 50 мм.

Мастика уплотняющая (химически ней­тральная) по ГОСТ 14791.

Метанол по ГОСТ 2222 или этиловый спирт по ГОСТ 17299.