ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
НАСТАНОВА щодо РОЗРОБЛЕННЯ РЕСУРСНИХ ЕЛЕМЕНТНИХ КОШТОРИСНИХ НОРМ НА БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ
ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013
Видання офіційне
Київ
МІНРЕГІОН УКРАЇНИ
2013
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Науково-виробнича фірма «Інпроект»,
ТК 311 «Ціноутворення та кошторисне
нормування у будівництві»,
ПК 1 «Ціноутворення у будівництві»
РОЗРОБНИКИ: О. Юровський (науковий керівник),
В. Лясковський, С. Лясковський
За участю: Міністерство регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
Д. Ісаєнко, канд. наук з державного управління, А. Беркута, к.е.н., П. Губень, І. Пономаренко
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України від 27.08.2013 № 405,
чинний з 2014-01-01
3 НА ЗАМІНУ: ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення
вартості будівництва» у частині вимог до
кошторисних норм, підрозділи 1.3, 1.5;
«Методичних рекомендацій з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм»
________________________________________________________________________
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.Стосовно врегулювання права власності треба звертатися до Мінрегіону України
Мінрегіон України, 2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
|
Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи
Руководство по разработке ресурсных элементных сметных норм на строительные работы
Guidance on developing resource element estimated standards for construction work
_____________________________________________________________
Чинний від 2014-01-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт установлює основні положення з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм для визначення прямих витрат у вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Стандарт розроблено в розвиток ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
1.2 Цей стандарт носить обов’язковий характер при розробленні ресурсних елементних кошторисних норм для визначення прямих витрат у вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
_____________________________________________________________
Видання офіційне
1.3 Цей стандарт призначений для забезпечення єдиного підходу до розроблення ресурсних елементних кошторисних норм, які входять до системи ціноутворення в будівництві відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДБН А.1.1-1-2009 Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення
ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво
ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів
ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів
ДСТУ Б А.1.1-91:2008 Система стандартизації та нормування в будівництві. Вимоги до побудови, викладання, оформлення та видання будівельних норм
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва
ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва
ДСТУ Б Д.2.7-1:2012 Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вжито терміни, установлені в ДБН А.2.2-3 та ДСТУ Б Д.1.1-1
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Головна функція кошторисних норм – визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт, як основи для наступного переходу до вартісних показників.
4.2 Види кошторисних норм, які входять до системи ціноутворення в будівництві, наведено в розділі 4 ДСТУ Б Д.1.1-1.
Кошторисні норми поділяються на такі види:
державні стандарти України (державні кошторисні норми);
стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми);
– індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.
4.3 Проекти норм, які передаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, для затвердження або узгодження, повинні мати експертний висновок базової організації з науково-технічної діяльності або технічного комітету з питань ціноутворення.
Методичне керівництво та координацію розроблення ресурсних елементних кошторисних норм здійснює структурний підрозділ кошторисного нормування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
5 ВИМОГИ ДО КОШТОРИСНИХ НОРМ
5.1 Кошторисні норми повинні відповідати тільки вимогам, що мають прямий стосунок до визначення вартості будівництва. Вони повинні:
– відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;
– бути технічно та економічно обґрунтованими, містити оптимальні витрати необхідних ресурсів;
– враховувати сучасний технічний рівень будівельної техніки, передовий досвід та нові технології;
– мати максимальну простоту і зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання інформаційних технологій.
5.2 Вихідними даними для розроблення кошторисних норм є:
– технічні рішення в проектній документації;
– технологія будівельного виробництва і технічні характеристики будівельних машин та механізмів;
– чинні стандарти на матеріали, вироби і конструкції, а також устаткування.
5.3 Кошторисні норми призначені для:
– визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні будівництва;
– визначення прямих витрат у вартості будівництва;
– розрахунків за обсяги виконаних робіт;
– розроблення укрупнених ресурсних показників по конструктивних елементах і видах робіт на функціональну одиницю виміру.
Кошторисні норми можуть також використовуватися при визначенні тривалості робіт, складанні проектної документації (проект організації будівництва (ПОБ), проект виконання робіт (ПВР) тощо), встановленні норм списання матеріалів.
У необхідних випадках кошторисні норми можуть бути використані для економічної оцінки і порівняння окремих проектних рішень, а також для аналізу структурних змін капітальних вкладень.
5.4 У кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.
Кошторисними нормами передбачено виконання робіт у звичайних умовах, не ускладнених зовнішніми факторами*. При виконанні робіт в умовах, що їх ускладнюють (загазованість, розташування поблизу діючого устаткування, обмежені умови складування матеріалів тощо), – до показників кошторисних норм застосовуються коефіцієнти, наведені в загальних положеннях відповідних норм.
5.5 Параметри окремих величин (довжина, діаметр, площа тощо), наведені в таблицях кошторисних норм з характеристикою «до», слід обчислювати, включаючи зазначену межу.
____________________________
*Під звичайними умовами виконання робіт мається на увазі виконання робіт, складування і внутрішньобудівельне транспортування необхідних матеріалів, виробів і конструкцій без впливу специфічних факторів і умов, що ускладнюють роботу.
5.6 У кошторисних нормах наводиться середній розряд роботи, який використовується при визначенні заробітної плати робітників-будівельників і монтажників.
У кошторисних нормах експлуатації будівельних машин та механізмів наводиться середній розряд ланки робітників, зайнятих на керуванні, обслуговуванні, роботах з перебазування, монтажу, демонтажу і на ремонті (надалі «на керуванні та обслуговуванні») будівельних машин та механізмів.
6 СКЛАД ТА СТРУКТУРА РЕСУРСНИХ ЕЛЕМЕНТНИХ
КОШТОРИСНИХ НОРМ
6.1 Норми розробляються на прийняту одиницю виміру повного комплексу основних, супутніх та підсобно-допоміжних робіт, які виконуються у найбільш типових умовах, з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня та багатоваріантності технологій виконання робіт, матеріалів, виробів, конструкцій, що застосовуються.
6.2 При розробленні кошторисних норм передбачається така класифікація робіт за видами:
основні – роботи, які визначають характер комплексного процесу на прийняту одиницю виміру та самостійно входять до нього своєю закінченою продукцією. Обсяг основних робіт, який припадає на одиницю кінцевої продукції комплексного процесу, як правило, може бути визначений прямим рахунком за проектною документацією (цегляне мурування, штукатурення, облицювання поверхонь штучними плитками тощо);
супутні – роботи, що технологічно пов’язані з основними роботами, але не визначають характеру комплексного процесу. Ці роботи входять до складу комплексного процесу як обов’язкова вимога технології, яка забезпечує належну якість кінцевої продукції. Обсяг супутніх робіт, який припадає на прийняту одиницю виміру, визначається спеціальним розрахунком за проектною документацією (розшивання швів при облицюванні, приготування розчину з клеючої суміші тощо);
підсобно-допоміжні – у результаті таких робіт не одержують закінченої продукції, але виконання їх є необхідною умовою для її одержання. Обсяг підсобно-допоміжних робіт, який припадає на прийняту одиницю виміру, визначається спеціальним розрахунком за проектною документа-цією (подача матеріалів на робочі місця, переставляння помостів тощо).
6.3 Норма складається з таких елементів:
– найменування;
– склад робіт;
– вимірник;
– витрати труда робітників, не зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів (далі – робітників), люд.год;
– середній розряд робіт, визначений для ланки робітників;
– витрати труда машиністів, люд.год;
– час експлуатації будівельних машин та механізмів, механізованого інструменту, маш.год;
– витрати будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, фізичні одиниці виміру.
7 ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ РЕСУРСНИХ ЕЛЕМЕНТНИХ КОШТОРИСНИХ НОРМ
7.1 Методи розроблення норм
7.1.1 Ресурсні показники по кожній нормі визначаються або аналітично-дослідним методом (на основі нормативних спостережень) або аналітично-розрахунковим методом (на основі нормативних та довідкових документів).
7.2 Основні етапи розроблення:
– складання робочої програми;
– складання технічного завдання;
– підбирання оптимальної технології процесу, що нормується;
– визначення витрат труда робітників і часу експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту;
– визначення потреби в матеріалах, виробах і конструкціях;
– формування таблиць норм.
7.2.1 Складання робочої програми
7.2.1.1 У робочій програмі визначаються статус норм, що розроблюються, у чинній системі ціноутворення та їх структурні характеристики (найменування, склад робіт, вимірник), які можуть уточнюватися в процесі розроблення.
Найменування, склад робіт і вимірник процесу повинні бути такими, що зіставляються з відповідними показниками аналогічних чинних норм.
7.2.1.2 У робочій програмі визначаються спосіб виконання робіт, номенклатура машин, механізмів та механізованого інструменту, матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються.
7.2.2 Складання технічного завдання
7.2.2.1 Технічне завдання складається з урахуванням вимог 3.2.2 ДСТУ 1.2.
7.2.2.2 Технічне завдання затверджується керівником організації-розробника та погоджується залежно від статусу норм, що розроблюються:
– державні стандарти України – структурним підрозділом кошторисного нормування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування, будівництва та архітектури;
– стандарти організацій України – замовником стандарту організації України;
– індивідуальні норми – замовником індивідуальних норм.
7.2.3 Підбирання оптимальної технології процесу, що нормується
7.2.3.1 Для кожної норми або групи норм повинно бути складено опис технологічного процесу з детальним переліком усіх видів робіт та операцій, характеристикою машин, механізмів та механізованого інструменту, що застосовуються.
7.2.3.2 При розробленні індивідуальних кошторисних норм підбирання оптимальної технології виконання робіт припускається на основі проектної документації, у складі якої затверджується дана норма.
7.2.4 Визначення витрат труда робітників і часу експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту