---

НОРМИ І ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ
ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ

(Витяг з Правил застосування та випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках [19])

Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних оглядів.

ДОДАТОК 6

до пункту 3.2.7

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Дотик до частин, що проводять електричний струм та знаходяться під напругою, викликає у більшості випадків свавільне судорожне скорочення м'язів. Через це пальці, якими потерпілий тримає провід, можуть бути так сильно стиснуті, що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що доторкатися до людини, яка знаходиться під струмом, без належних заходів перестороги небезпечно для того, хто надає допомогу. Тому першою дією того, хто надає допомогу, повинне бути швидке вимкнення частини устаткування, до якої доторкається потерпілий.

При цьому треба враховувати таке:

а) у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму можуть привезти да падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходів щодо безпеки потерпілого при падінні;

б) при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення, в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі тощо), але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому.

Якщо вимкнення установки не може бути здійснено досить швидко, необхідно вжити заходів по відокремленню потерпілого від частин, що проводять електричний струм, до яких він торкається.

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знаходяться під напругою до 1000 В, треба використовувати суху одіж, канат, дрюк, дошки або інші сухі предмети, які не проводять електричний струм. Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється. Для відокремлення потерпілого від частин, що проводять електричний струм, можна також взятися за його одежу (якщо вона суха та відокремлюється від тіла потерпілого), наприклад, за поли піджака або пальта, уникаючі при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла, які не прикриті одягом. Коли відтягають потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук, тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму.

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого, яке не прикрите одягом, повинен одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом, надягти на руки суконного капелюха, опустити на руку рукав піджака або пальта, використати гумову матерію (плащ) або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе, якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку, що не проводить електричний струм, пакунок одягу тощо.

Для відокремлення потерпілого від частин, що знаходяться під

напругою, рекомендовано діяти по можливості однією рукою.

Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі, треба

перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом.

Продовження додатка 6

Проводити це треба з належною обережністю (не торкаючись дротів, перерізуючи кожен провід окремо, одягнувши діелектричні рукавички та калоші).

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знахо­дяться під напругою більше 1000 В, слід надіти діелектричні рука­вички і боти та діяти штангою чи ізолюючими кліщами, які розрахо­вані на відповідну напругу.

При цьому слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо струмовідна частина (провід та ін.) лежить на землі. Тому після звільнення потерпілого від струмовідних частин слід винести його із цієї зони.

На лініях електропередачі, коли не можливо швидко відключити їх з пункту живлення, слід для цієї цілі провести замикання проводів накоротко, накинувши на них гнучкий провід. Провід повинен мати достатній переріз, щоб він не перегорів при проходженні через нього струму короткого замикання.

Перед тим як провести накид, один кінець провода слід заземлити (приєднати його до тіла металевої опори, заземлюючого спуску і т.ін.).

Для зручності накиду на вільний кінець провідника бажано закріпити груз. Накидати провід треба таким чином, щоб він не торкнувся людей, в тому числі того, хто надає поміч, та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного провода, то часто достатньо заземлити тільки цей провід.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий перебуває у свідомості, але до цього був у непритомному стані, його треба покласти у зручне положення (підстелити під нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу) та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря, необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу, забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але з рівним диханням та пульсом, його слід рівно та зручно покласти, розпустити та розстебнути одяг, зробити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, окропляти його водою, та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та судорожно (як вмираючий), - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар.

ДОДАТОК 7

до пункту 7.5.3

ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИЙ КРАН

1. Марка кранів та їх кількість ___________________________________________

2. На які числа _______________________________________________________

3. Характер робіт _____________________________________________________

4. Ділянка __________________________ об'єкт ___________________________

5. Відповідальна особа за безпечне проведення робіт з переміщення вантажу кранами:

1) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

2) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

6. Стропальник:

1) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

2) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

3) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

7. Особливі відмітки:

а) робота краном поблизу ПЛ _______________________ м _________________

б) найменування організації, яка видала дозвіл на проведення робіт в охоронній зоні ПЛ напругою _______ кВ, № і дата видачі дозволу ___________________

в) Керівник організації (цеха) __________________________________________

(посада)

Прізвище, ім'я та по батькові __________________________________________

(підпис)

" ___ " ________________ 199__ р.

ДОДАТОК 8

до пункту 9.3.9

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР, ПРИСТАВОК ТА ПІДПОРІВ

Контроль за станом основ опор, які просочені по всій довжині, проводиться зовнішнім оглядом і простукуванням. Здорова деревина під час простукування видає дзвінкий звук, гнила – глухий. За результатами зовнішнього огляду опори визначають необхідність перевірки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа.

Контроль за станом основ опор, просочених бандажним способом, здійснюється в такій послідовності: опору необхідно відкопати на глибину 60 см, ретельно оглянути поверхню деревини за верхнім і нижнім краями бандажа. Потім на бандажі необхідно зробити по колу три надрізи на відстані 5-10 см від поверхні землі, відігнути в бік гідроізоляційний матеріал (толь, рубероїд) і зовнішнім оглядом та простукуванням визначити якість деревини. Якщо опора не пошкоджена, то деревину в тому місці, де знятий бандаж, знову покривають синтетичною пастою, закривають відігнутим куском гідроізоляційного матеріалу і покривають гідроізоляцією. Як гідроізоляцію використовують розчин бітуму, бітумну емульсію та розплавлений бітум.

Якщо опора згнила, то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декілька проколів ( але не менше трьох ) і визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потім складають отримані величини, суму ділять на число проколів і отримують середню величину глибини загнивання опори. Після цього вимірюють довжину кола опори в місці проколів. Від отриманої довжини кола віднімають середню величину глибини загнивання, помножену на 6,3, та одержують довжину кола залишкової здорової частини опори. Мінімально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначається в табл. Д.8.1.

Таблиця Д.8.1

МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ДЛЯ РІЗНОГО ТИПУ ЛІНІЙ