9.6.7. Під час перевезення термопатрони необхідно щільно укласти в ящик аналогічно заводській укладці. Під час перекладення та перенесення ящиків з термопатронами не слід допускати сильного струшування, кидків.
9.6.8. Зварювання проводів на кутовій опорі забороняється.
9.7.1. Роботи з демонтажу опор і проводів необхідно проводити за технологічною картою або проектом проведення робіт у присутності керівника робіт.
9.7.2. Підійматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки у тих випадках, коли є упевненість в достатній стійкості та міцності опори.
9.7.3. Для попередження падіння працівника разом з опорою до знімання проводів опору слід укріпити з трьох-чотирьох боків рогачами або баграми. Так само необхідно укріпити і дві суміжні опори. Якщо опора укріплена приставками, то слід також перевірити надійність кріплення опори до приставки.
9.7.4. Розв'язувати проводи одночасно на двох і більше суміжних опорах, а також обрізати всі проводи на опорі з одного боку забороняється.
9.7.5. Знімати проводи, підвішені в прогоні перехрещення над контактними мережами наземного електротранспорту або лініями електропередавання напругою 380/220 В, слід при відключеній і заземленій на місці робіт контактній мережі або лінії електропередачі. У разі перехрещення електрифікованих залізниць демонтувати проводи зв'язку в прогоні перехрещення дозволяється тільки після зняття напруги з контактної мережі. Роботу необхідно виконувати в діелектричних рукавичках та калошах. Провід, що демонтується, необхідно заземлити.
9.7.6. Роботи на перехрещеннях необхідно проводити з обов'язковою присутністю представника служби дистанції (району) контактної мережі.
9.7.7. Під час демонтажу проводів, підвішених під лінією електропередавання, необхідно після укріплення опор, як це зазначено в пп. 9.7.3-9.7.4, поступово розв'язувати проводи, починаючи з нижнього проводу. Розв'язаний провід необхідно розрізати та опускати на землю. Працювати слід в захисних окулярах. В місці перехрещення з лінією електропередавання проводи ліній зв'язку чи проводового мовлення підлягають заземленню з обох боків від перехідних опор. У цьому разі під самим перехрещенням тягнути та змотувати в бухту проводи, що підвішені в декількох прогонах, забороняється.
9.7.8. Під час демонтажу вводів ліній зв'язку і проводового мовлення в будинки необхідно розв'язувати проводи спочатку на ізоляторах, вкручених в стіну будинку (або на ізоляторах ввідного телефонного стояка), а потім на ввідній опорі. Якщо ввідні проводи перехрещуються з проводами електромережі, то роботу необхідно проводити в діелектричних рукавичках та калошах. Провід, що демонтується, необхідно заземлити.
9.7.9. В разі демонтажу лінії, що зазнає впливу високовольтної лінії або електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно всі проводи лінії, що демонтується, закоротити та заземлити через кожні 250 м. Закорочування та заземлення проводів необхідно виконувати в діелектричних рукавичках. Необхідно укріпити опори, заземлити проводи та розпочати знімання проводів, як це зазначено в пп. 9.7.3- 9.7.4. Після того, як будуть звільнені від в'язок проводи на всіх опорах заземленої ділянки, їх слід обрізати на тих опорах, де встановлено заземлення, потім, не знімаючи провідників заземлення, опустити проводи на землю і, знявши один із провідників заземлення, змотати в бухту.
9.7.10. Під час спилювання опори необхідно з боків і зі сторони спилювання підтримувати опору баграми або рогачами, не допускаючи наближення сторонніх осіб до місця роботи на відстань менше полуторної довжини опори, яку спилюють. Поза населених пунктів при невеликій кількості проводів у тих випадках, коли опори мають значно підгнилі основи, допускається, укріпивши суміжні опори, спилювати та опускати опору, що демонтується, на землю разом з проводами. Проводи розв'язуються на землі.
9.8.1. Роботи в гірській місцевості необхідно виконувати в сприятливу пору року, коли можливість появи селевих потоків, обвалів, снігових лавин, зсувів й заносів найменш вірогідна.
9.8.2. Для безпеки проведення робіт з прокладання та ремонту повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах необхідно до початку основних робіт виконати такі підготовчі роботи:
– виконати попередню розбивку траси з уточненням найбільш складних її ділянок, місць розташування майданчиків для засобів якоріння механізмів, вантажно-розвантажувальних робіт тощо;
– прибрати з будівельної смуги нестійкі кам'яні брилі, що нависають, окремі валуни тощо, які в процесі наступних робіт можуть звалитися і стати причиною нещасних випадків;
– спорудити відповідно до проекту протиобвальні, протизсувні і водопропускні споруди, тимчасові дороги і під'їзди.
9.8.3. На період виконання робіт головний інженер чи начальник дільниці будівельної організації повинен організувати службу оповіщення, встановити зв'язок з місцевою метеорологічною станцією та регулярно отримувати від неї прогнози погоди.
Він повинен врахувати можливість негайної зупинки робіт і забезпечення заходів безпеки у випадку стихійних явищ.
Під час ожеледиці, туману чи вітру силою більше 6 балів виконувати роботи на гірських ділянках траси забороняється.
У разі підвищення рівня води в струмках і річках вище допустимого чи утворення селевих потоків, обвалів, камнепадів, снігових лавин роботи в небезпечних місцях необхідно зупинити, людей, машини вивести, а устаткування вивезти в безпечне місце.
Розпорядження про евакуацію людей та механізмів із небезпечної зони дає керівник робіт (виконроб, майстер, бригадир ).
9.8.4. Виконавець робіт повинен установити належне спостереження за станом поверхні стрімких схилів, особливо під час таяння снігів, після дощів і заморозків, коли небезпека утворення зсувів і камнепадів збільшується, щоденно обстежувати небезпечні місця і відмічати безпечні зони на випадок оповзнів і обвалів.
У разі зсувів, камнепадів та наявності іншої небезпеки проведення робіт забороняється.
9.8.5. Майданчик для житлового польового містечка необхідно вибрати з таким розрахунком, щоб виключалась можливість зходу на нього снігових лавин, селевих потоків тощо.
9.8.6. Вирубання лісу, трелювання та обрізання сучків необхідно виконувати згідно з "Правилами по охране труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности и в лесном хозяйстве" [20].
9.8.7. Грунт з траншеї і котлованів на схилах необхідно розміщати в бік схилу на відстані не ближче О,5 м від краю розробки.
9.8.8. У разі утворення козирків чи находження на схилах виїмки валунів, каменів тощо працівники повинні бути виведені з небезпечних місць, а козирки і валуни обрушені і усунуті .
9.8.9. У разі появи тріщин на грунті потрібно вжити заходи проти обрушення грунту і завчасно вивести працюючих з небезпечної зони.
9.8.10. Коли потрібно скочувати валуни ломами по схилу, працівники повинні знаходитися тільки з нагірної сторони і діяти ломом від себе, переконавшись, що нижче по схилу не знаходяться люди.
9.8.11. Знаходження сторонніх людей і домашніх тварин на схилах вище і нижче місця проведення робіт заборонено. До початку робіт сторонніх людей і домашних тварин необхідно вивести з небезпечної зони.
9.8.12. Ділянки діючої дороги, розташованої на схилі нижче місця проведення робіт, на випадок непередбаченої небезпеки слід огородити з обох боків запобіжними знаками, біля яких повинні чергувати сигнальники. Між сигнальниками і керівником робіт необхідно встановити надійний зв'язок за допомогою прапорців, свистків і в сутінках та вночі – ліхтарів.
9.8.13. Щоб уникнути затоплення і розмиву стін ями поверхневими водами, слід улаштовувати відвали грунту з нагірної сторони, а в необхідних випадках – водовідвідні канали і загородження.
9.8.14. Всіх працівників необхідно забезпечити захисними касками, а на схилах більше 20 град. – знімними металевими підковами з шипами (раками), які одягаються на підошви взуття для зменшення ковзання, також страхувальними поясами.
9.8.15. На важкодоступних ділянках в горах під час руху і особливо при роботі машин і механізмів для забезпечення безпеки належить застосовувати утримуючі пристосування – рухомі якорі (бульдозери, трактори тощо). Для якоріння сталеві троси (діаметром 26-28 мм) необхідно кріпити до балок ходової частини машини, механізму.
9.8.16. Землерийні і транспортні машини на гусеничному і пневмоколісному ходу можуть працювати на косогорах з поперечним похилом не більше 8 град. (після попереднього планування траси). Робота цих машин на ділянках з поперечним похилом більше 8 град. дозволяється тільки після попереднього виконання відповідних заходів, передбачених проектом (влаштування тимчасових доріг, майданчиків для роз'їздів і т. ін.).
9.8.17. Під час навантаження і розвантаження кабелю, устаткування та матеріалів автомобіль необхідно надійно загальмувати і під його колеса підкласти спеціальні підкладки. Використовувати для упору дошки чи каміння заборонено.
9.8.18. Прокладання повітряної лінії зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах на схилах крутизною до 10 град. виконується так само, як на рівнинній місцевості. На схилах крутизною більше 10 град. прокладання необхідно виконувати, як правило, вручну.
9.8.19. У разі прокладання провода вручну уздовж схилу і на підйомах крутизною до 15 град. всі працівники повинні знаходитися по одну сторону проводу і обличчям до нього.
9.8.20. Відкопування ям в гірських умовах за допомогою підривних речовин може виконуватись бригадою, в складі якої обов'язково повинен бути спеціаліст, який має дозвіл на проведення підривних робіт.
10.1. Біля стояків, що встановлені на стрімких неогороджених дахах (при схилі більше за 20 град.), необхідно влаштовувати люки для виходу, з кришкою, що замикається, та драбиною, що закріплена на горищі, а також робочий майданчик. Якщо неможливо влаштувати люк поблизу стояка, між люком та стояком підвішується запобіжний канат або сталевий оцинкований дріт діаметром 5 мм, або два звиті трьохміліметрові дроти для страхування при переміщеннях по даху.
Для проходу працівників по даху з покриттям, що не розраховане на навантаження (вага людей), необхідно виготовити трапи завширшки не менш, як 0,3 м, з поперечними планками для упирання ногами. Трапи на час виконання робіт необхідно закріплювати.
10.2. На нестрімких неогороджених дахах замість люка для виходу до стояка дозволяється підвішувати між слуховим вікном та стояком запобіжний канат або сталевий оцинкований п'ятиміліметровий дріт на висоті 0,8 м.
Канат закріплюється з однієї сторони до хомута, що закріплений до стояка, а з другої – до металевої скоби, що кріпиться болтами до бруса слухового вікна. 3 метою забезпечення стійкості стояка, що встановлений без відтяжок, у напрямку, протилежному тяжінню запобіжного канату, встановлюється контр-відтяжка.
10.3. На дахах, що покриті оцинкованою жерстю, шифером, дранкою, толем тощо, біля усіх стояків необхідно влаштовувати люки та робочі майданчики або прокладати трапи та підвішувати запобіжні канати від слухового вікна до стояка. На будинках, що мають не більше двох поверхів, при відсутності слухового вікна запобіжний канат одним кінцем кріпиться до металевої скоби (кутника), що закріплена(ий) скраю даху біля пожежної драбини, або там, де зручно поставити переносну драбину. Другий кінець канату кріпиться до хомута на стояку.
10.4. Стан запобіжних канатів, трапів (риштувань), драбин для виходу та робочих майданчиків необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік. Про наслідки огляду та прийняті заходи необхідно зробити запис у спеціальному журналі.
10.5. Для роботи на стоякових лініях необхідно одягати запобіжний пояс і діелектричні калоші або взуття з гумовою підошвою.
10.6. Підніматись на дах слід по внутрішній драбині і виходити через горище та спеціальний люк. При відсутності люка на дах слід виходити через слухове вікно. Підійматись на дах по справній пожежній драбині дозволяється тільки на будинки, що мають не більше двох поверхів.
10.7. Вихід на залізобетонний дах будинків, що мають більше двох поверхів, дозволяється тільки через вихідні люки. При відсутності люків на таких дахах встановлювати стояки забороняється.
10.8. У разі виходу на дах необхідно закріпити карабіни запобіжного пояса за канат, який протягнутий між слуховим вікном та стояком, або, при відсутності слухового вікна – між стояком та краєм даху. Під час виходу на дах триматись за раму слухового вікна забороняється. Після того, як працівник дійшов до стояка, він повинен закріпитися за нього ланцюгом запобіжного пояса.
10.9. Під час переміщення по даху, що має схил (за винятком даху, що має внутрішній водостік), необхідно прив'язуватись до стояка страхувальним канатом. Канат слід пропустити через обидва кільця запобіжного пояса та зав'язати міцним вузлом. Норми та строки перевірки страхувальних канатів вказані у ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования" [37].
10.10. Якщо стояки встановлюються на даху, який має схил, необхідно на горищі прив'язуватись страхувальним канатом до крокв. Стояки слід установлювати не менш, як двома працівниками. По мірі переміщення одного працівника по даху, другий працівник, що знаходиться на горищі, повинен поступово звільняти канат так, щоб він постійно був під невеликим натягом. Після того, як в даху буде вирізано (підготовано) отвір для стояка, канат треба пропустити через отвір та прив'язати до крокви горища. Для того, щоб канат, який пропущено через отвір, не перетерся, у отвір необхідно вставити металеву втулку, що має загнуті назовні краї.
10.11. Закріпитись ланцюгом запобіжного пояса до стояка можна після того, як він буде встановлений і закріплений хомутами та всіма відтяжками, а страхувальний канат поданий (протягнутий) через слухове вікно і закріплений на горищі.
10.12. Робота на даху, покритому льодом або тонким шаром снігу, крім плоских залізобетонних дахів, допускається, як виняток, тільки для ліквідації аварії. Кількість людей, що працюють на даху, повинна бути не менше двох.
