17.6. У разі виявлення обірваного проводу діючої лінії електропередавання напругою понад 1000 В, який лежить на землі, забороняється наближатися до нього на відстань менше 8 м.
Про обрив необхідно негайно сповістити організацію-власника лінії електропередавання. В населених місцевостях необхідно попередити населення про небезпечність наближення та торкання обірваного проводу, встановивши при можливості попереджувальні знаки або плакати.
17.7. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою понад 240 В необхідно в населеній місцевості біля обірваного проводу виставити охорону з місцевих жителів, пояснивши їм небезпечність торкання (наближення) проводу. Після цього необхідно негайно повідомити про обрив на радіовузол, а потім повернутися на місце обриву та чекати приїзду бригади для усунення пошкодження.
17.8. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 В і 240 В необхідно підняти його на недоступну для доторкання висоту, користуючись при цьому діелектричними рукавичками та калошами, та повідомити про це керівника радіовузла.
17.9. Під час аварійних обходів в нічний час працівник повинен йти уздовж траси лінії зв'язку або проводового мовлення на відстані 5-10 м від крайнього проводу лінії, щоб уникнути наближення на небезпечну відстань до обірваного проводу.
18.1. Всі роботи, пов'язані з вимірюваннями переносними приладами, повинна проводити бригада, що складається не менше ніж з двох чоловік, один з яких призначається старшим. Старший повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV. Члени бригади повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
18.2. Всі роботи з вимірювальними приладами на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення необхідно проводити з врахуванням відповідних умов роботи, вимог попередніх розділів цих Правил, а також вказівок паспорта та інструкції з експлуатації приладу.
18.3. Під час вимірювань корпуси приладів, виготовлені з ізоляційного матеріалу, необхідно надійно ізолювати від землі, а металеві корпуси приладів та кожухи трансформаторів - заземлити.
18.4. Під час вимірювання або знімання показань приладів необхідно виключити можливість наближення працівників до деталей, які знаходяться під напругою.
18.5. Проводи для підключення переносних приладів і трансформаторів повинні бути одножильними і багатодротовими з ізоляцією, що відповідає напрузі кола, що вимірюється (дивись п.4.1.5.)
18.6. Підключення і відключення переносних приладів, що вимагають розриву електричного кола під напругою, слід виконувати з повним зняттям напруги.
18.7. Підключення та відключення вимірювальних приладів, що не вимагають розриву первинного електричного кола, допускається виконувати під напругою за умови застосування ізольованих проводів з високим опором електричної ізоляції і спеціальними наконечниками з ізольованими ручками. Довжина ізольованої ручки повинна бути не менше 200 мм.
18.8. Під час роботи з трансформаторами напруги необхідно спочатку зібрати всю схему по низькій напрузі, а потім підключити трансформатор з боку високої напруги. Роботу необхідно виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.
18.9. Вимірювання на опорі повітряної лінії може проводити один працівник, стоячи на кігтях та надійно закріпившись поясом за опору. Проводити вимірювання на повітряних лініях, стоячи на драбині, забороняється.
18.10. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор, що мають відкриті спуски заземлення.
18.11. Електричні вимірювання повітряних ліній, які зазнають небезпечних впливів ліній електропередавання або електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно виконувати із використанням ЗІЗ: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.
18.2. Проводити вимірювання під час грози, дощу, туману, снігопаду забороняється.
19.1.1. Під час проведення антисептичної захисної обробки дерев'яних опор повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення на підприємствах зв'язку слід вживати заходи із забезпечення безпеки таких робіт і додержуватись вимог ГОСТ 12.3.034-84 "ССБТ. Работы по защите древесины. Общие требования безопасности" [35], а також забезпечувати пожежну безпеку відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні [11].
19.1.2. Роботи з просочування дерев'яних опор антисептиками проводяться на спецпідприємствах або на відкритих спеціально обладнаних майданчиках підприємств зв'язку, до яких не повинні мати доступ сторонні особи та тварини.
Місце проведення робіт з просочування дерев'яних опор слід забезпечити бачками з питною водою, умивальниками, аптечкою з набором необхідних медикаментів.
19.1.3. Особи молодші 18 років до робіт з антисептиками не допускаються.
19.1.4. Антисептики, які застосовуються для просочування стовпів, антраценове і креозотове масло, сланцеве масло, фтористий натрій, хлористий цинк тощо – отруйні.
Антисептики, які потрапили до організму людини, можуть викликати отруєння, а в разі попадання на шкіру – різні захворювання.
19.1.5. Працівники, зайняті просочуванням дерев'яних опор антисептиками, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту. В комплект ЗІЗ входять спецодяг та взуття, в тому числі комбінезони бавовняні та брезентові, прогумовані фартухи, брезентові рукавиці, шкіряні, кирзові та гумові чоботи, головні убори; рукавички гумові кислото-лугостійкі; окуляри захисні, респіратори або протигази ізолюючі.
З масляними антисептиками працювати в гумовому взутті забороняється.
19.1.6. Спецодяг необхідно зберігати в спеціальних шафах або спеціальних приміщеннях окремо від особистого одягу працівників.
19.1.7. Прання та лагодження забрудненого антисептиками спецодягу повинен виконувати спеціально навчені працівники у відповідності до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду.
19.1.8. Усі інструменти та пристосування для роботи з просочування стовпів: мірні кухлі, щітки, лопати, відра, казанки, бідони, бачки з антисептиком, готові бандажі тощо необхідно зберігати в окремому приміщенні в закритих ящиках.
19.1.9. Ручки щіток для обмазування стовпів, ручки відер, казанів, бідонів, молотків слід утримувати в чистоті.
19.1.10. Баки з питною водою повинні мати крани і щільно закриватися кришками. Встановлення баків з питною водою в приміщеннях, де готується і зберігається просочувальна паста, забороняється.
19.1.11. Працівники, які стикаються з антисептиками при просочуванні стовпів, повинні додержуватись правил особистої гігієни: не торкатися обличчя немитими руками, рукавами спецодягу або рукавицями; не брати немитими руками цигарки; перед їдою і після закінчення роботи обов'язково ретельно мити руки та обличчя з милом (по можливості прийняти душ), полоскати рот; не класти на просочену деревину ніяких речей, в особливості харчових продуктів.
19.1.12. Для захисту шкіри від шкідливої дії масляних антисептиків слід застосовувати спеціальні пасти (ИЭР-1 і ХИОТ-6).
Застосовувати для змазування шкіри вазелін та мазі, приготовлені на вазеліні, забороняється.
19.1.13. Кожному працівнику, зайнятому просочуванням стовпів та їх установленням, слід видати достатню кількість матеріалів для обтирання рук, забрудненої антисептиками тари та інструментів.
19.1.14. Роботи з просочування опор необхідно проводити за температурою повітря від 5 до 25 град. С.
Не допускається проводити роботи під час дощу, вітру і при температурі нижче 5°С.
19.2.1. Наносити пасту на стовпи щіткою безпосередньо з відра для уникання надмірного розбризкування пасти забороняється.
Необхідно користуватися для цього мірним кухлем. При обмазуванні стовпів щітками слід остерігатися попадання бризок пасти на лице, руки, одяг та взуття.
19.2.2. Якщо паста недостатньо густа, то в неї слід обережно невеликими частками добавляти сухий антисептик або густу пасту. У випадку необхідності просіяти антисептик сито слід заключити в цупкий чохол, що перешкоджав би розпорошенню антисептика.
19.2.3. Під час роботи на холоді загуслу пасту розріджують гарячою водою. Розігрівання пасти на відкритому вогні забороняється.
19.2.4. Просочування вершин стовпів , що встановлюються заново, слід проводити на землі до встановлення їх в ями.
19.2.5. Просочування вершин вже встановлених стовпів необхідно виконувати з особливою обережністю, щоб уникнути розбризкування та попадання пасти на незахищені частини тіла.
У випадку попадання антисептика на шкіру необхідно негайно ретельно витерти, потім вимити уражене місце теплою водою з милом.
19.2.6. При розплавлюванні бітуму необхідно стежити за тим, щоб він не перегрівався. Перегрівання бітуму викликає його розпінення та самозаймання. Після розплавлювання бітуму вогонь в топці гасять.
19.2.7. Щоб уникнути опіків від бризок, переливати гарячий бітум з казана в казанок або відро слід обережно, переконавшись у відсутності в них вологи.
19.2.8. Додавати в розріджений бітум гас дозволяється тільки після того, як казанок з бітумом буде віднесений убік від топки. Перемішувати гас з розплавленим бітумом слід обережно, не допускаючи розбризкування.
19.2.9. Під час додавання в розплавлений бітум сольвент-нафти необхідно стояти з навітряного боку, щоб не вдихати її отруйних парів, які можуть викликати отруєння.
19.2.10. Переносити розплавлений бітум необхідно удвох на довгій та міцній палиці в казанку або відрі з кришкою. Займати при цьому вільну руку якою-небудь іншою ношею забороняється.
19.2.11. В разі просочення стовпів способом тривалого вимочення завантажувати стовпи та приставки в просочувальні чани слід обережно, щоб уникнути розбризкування розчину водорозчинного антисептика. Просочені приставки з чанів розвантажують за допомогою кліщів, які використовуються для перенесення стовпів, або за допомогою інших пристосувань. Стовпи необхідно виймати за допомогою спеціальних пристроїв (підіймальних кранів, контейнерів).
19.2.12. Під час просочування вершин опор, врубок і затесів, допросочування приставок і т.ін. підігрівати креозотове масло у відрі на відкритому вогні забороняється. Відро з креозотовим маслом слід обережно опустити в казан з киплячою водою.
19.2.13. Під час розігрівання креозотового масла для просочування траверс і приставок способом гаряче-холодних ванн необхідно стежити за температурою креозоту, що розігрівається, і не допускати його перегрівання (вище 95°С), щоб уникнути розпінення, переливання через край бака та самозаймання. Щоб полум'я з топок не вибивалось назовні, дверці топок слід щільно закривати. Невелику кількість траверс або приставок завантажують в масляний антисептик за допомогою захватів, тросів або кіл.
19.2.14. Біля просочувальних установок необхідно мати пінні вогнегасники і пісок в ящиках. Для гасіння масла, що горить, слід застосовувати тільки пінні вогнегасники.
19.2.15. Забороняється курити при роботах з масляними антисептиками (креозотовим і антраценовим маслами) та гасом.
19.2.16. Після закінчення робіт з метою попередження отруєння худоби розсипаний антисептик, що не піддається прибиранню, а також забруднену траву та залишки бандажів необхідно зібрати лопатами та закопати в яму на глибину не менше 0,5 м. Решта частина майданчика повинна бути перекопана.
19.3.1. Антисептики необхідно транспортувати в міцній тарі, що щільно закривається та охороняє від розпорошення і попадання в них вологи.
Перевозити працівників в кузові автомашини, навантаженій антисептиками, забороняється.
19.3.2. Вага вантажу з антисептиками, що дозволяється переносити одному працівнику (чоловіку), не повинна перевищувати 16 кг.
19.3.3. Не дозволяється складати бочки та ящики з антисептиками безпосередньо на землю. Попередньо необхідно влаштувати підмостки із сухих дощок або деревини.
За відсутністю в польових умовах закритого спеціального приміщення бочки та ящики з антисептиками необхідно закривати брезентами, щоб захистити їх від вогкості.
19.3.4. Приміщення, в яких зберігають антисептик, повинні бути сухими та добре провітрюватись.
19.3.5. Готову антисептичну пасту слід зберігати на складі в посуді, що щільно закривається.
Креозотове масло необхідно зберігати в залізних бочках з обручами та нарізною пробкою; гас, сольвент-нафту, щоб уникнути їх випаровування, необхідно зберігати в спеціальному посуді з кришками, що щільно закриваються.
19.3.6. Бачки, бідони, кухлі та ящики з антисептиками не можна зберігати біля печей, димоходів, труб центрального опалення, радіаторів і т.ін.
19.3.7. В місцях зберігання антисептиків слід розвішувати пінні вогнегасники; поблизу штабелів з просоченими стовпами, приставками і т.ін. слід ставити діжки з водою.
20.1. Відповідальність за загальний стан фургонів (обладнання, розміщення, енергопостачання, пожежну безпеку) несе начальник дільниці, призначений наказом по будівельно-монтажному управлінню (БДУ) зв'язку.
20.2. За експлуатацію електрогосподарства фургонів несе відповідальність працівник, призначений наказом по БДУ і який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
20.3. Працівник, відповідальний за експлуатацію електрогосподарства, повинен бути забезпечений перевіреними:
– діелектричними рукавичками, калошами, килимками;
– інструментом з ізольованими ручками;
– індикаторами напруги;
– захисними окулярами;
– запобіжним поясом;
– кігтями та лазами для залізобетонних опор.
20.4. Під час вибору місця для розташування фургонів необхідно враховувати, що фургони не дозволяється встановлювати:
