8.4.15. Транспортувати вантаж дозволяється тільки, коли рама вантажопідіймальника відхилена назад до кінця. Захват повинен забезпечувати височину підіймання вантажу від землі не менше величини дорожнього просвіту навантажувача і не більше 0,5 м для навантажувача з пневматичними шинами і 0,25 м – для навантажувача з вантажошинами.

8.4.16. Довгомірні вантажі дозволяється транспортувати на навантажувачі тільки на відкритих територіях з рівним покриттям, у цьому разі спосіб захвату вантажу повинен виключати можливість його розвалення або падіння у бік; вантаж необхідно попередньо надійно ув'язати у пакет.

8.4.17. Максимальний подовжній схил шляху, по якому дозволяється транспортувати вантаж навантажувачем, не повинен перевищувати кута нахилу рами вантажопідйомника навантажувача.

8.4.18. Перед підійманням та опусканням вантажу автонавантажувач необхідно загальмувати.

8.4.19. Під час роботи із застосуванням навантажувачів забороняється:

– проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача з піднятими вантажозахоплювальними пристосуваннями (без страхування);

– підіймати на піддонах дрібноштучний вантаж вище захисного пристрою, що запобігає падінню вантажу на робоче місце;

– відривати примерзлий або затиснений вантаж, підіймати вантаж за відсутністю під ним просвіту для вільного проходу вилки, укладати груз краном безпосередньо на захвати навантажувача;

– перевозити на електронавантажувачі легкозаймисті рідини, а також кислоти, коли акумуляторна батарея розташована під навантажувальною платформою;

– здійснювати підіймання, опускання та нахил вантажу під час пересування навантажувача;

– швидко гальмувати автонавантажувач з вантажем;

– перевозити вантаж, піднятий на висоту більше 1 м;

– перевозити людей на підніжках та вантажній площадці навантажувача;

– ставати на вантаж, що підіймається, або підвішуватися до нього для урівноваження;

– стояти під вантажем, взятим на робочий пристрій підіймальника;

– нахиляти "від себе" при підійманні раму з вантажем на вилах;

– зштовхувати вантаж зі штабелю або підтягувати вантаж;

– залишати без нагляду навантажувач з працюючим двигуном;

– покидати пост керування навантажувачем при піднятому вантажі.

8.4.20. У разі появи підозрілих шумів, тріску та інших незвичних явищ в гідросистемі, а також неполадок в керуванні гідророзподільником або в інших місцях необхідно негайно зупинити двигун навантажувача та вжити заходи для визначення причин указаних явищ, повідомивши про це технічному керівнику. Роботи дозволяється продовжувати тільки після повного усунення помічених дефектів.

8.5. Перевезення стовпів гужовим транспортом.

8.5.1. У разі перевезення стовпів гужовим транспортом вози повинні мати гальмуючі пристрої (металеві колодки або ланцюги).

8.5.2. Навантажені на вози стовпи повинні бути надійно закріплені та ув'язані міцними вірьовками або ланцюгами.

8.5.3. Навантаження стовпів на вози та їх розвантаження вручну проводиться із застосуванням покотей та вірьовок.

8.6. Перенесення вантажів вручну

8.6.1. Гранична норма перенесення вантажів вручну по рівній та горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати для жінок – 7 кг; для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 14 кг, від 17 до 18 років – 16 кг; для чоловіків старших 18 років – 30 кг. Гранична норма маси вантажу для жінок може бути 10 кг, якщо підіймання та перенесення вантажів чергується з іншою роботою до 2 разів на годину.

8.6.2. До маси вантажу, який підіймається та переміщується, додається маса упаковки та тари.

8.6.3. Сумарна маса вантажів, яка переміщується протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг для чоловіків, 2800 кг для жінок, для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 1152 кг, для підлітків чоловічої статі від 17 до 18 років – 1958 кг.

8.6.4. У разі переміщення вантажів на возиках чи в контейнерах зусилля, що прикладається, не повинно перевищувати 10 кг.

8.6.5. Переносити вантажі на носилках дозволяється на відстань не більше 50 м по горизонтальному шляху.

8.6.6. Під час перенесенні стовпа вручну працівників необхідно розставляти уздовж стовпа по росту. Нести стовп необхідно на однойменних плечах. Підіймати та скидати стовпи дозволяється одночасно по команді старшого.

8.6.7. Для перенесення дерев'яних стовпів на плечах потрібно:

У разі перенесення дерев'яних стовпів інших розмірів кількість працівників визначається із розрахунку максимального навантаження 35-50 кг на одного чоловіка ("Гигиеническая классификация труда" [47]). Для перенесення вогких стовпів, вийнятих з води, просочених антисептиком заводським способом або виготовлених з твердих порід деревини, необхідно до зазначеної кількості працівників додавати по одному чоловіку.

8.6.8. Працівники молодші 18 років та жінки до перенесення стовпів вручну не допускаються.

8.6.9. Залізобетонні приставки дозволяється переносити тільки механізованим способом. Перенесення залізобетонних приставок на плечах не дозволяється.

9.БУДІВНИЦТВО ТА РЕМОНТ СТОВПОВИХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ

9.1. Лісосічні роботи і заготівля стовпів

9.1.1. Під час виконання робіт, пов'язаних з самостійною заготівлею стовпів (рубка, звалювання, трелювання, вивезення, складування деревини тощо) повинні видаватися наряд та дотримуватися вимоги безпеки згідно з "Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке столбов" [24].

9.1.2. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку та проводового мовлення, необхідно проводити відповідно до "Инструкции по технике безопасности при подрезке крон деревьев, растущих вдоль линии связи и радиофикации" [23], Правил охорони ліній зв'язку [43] та цих Правил.

9.1.3. Підрізання дерев з використанням драбин або телескопічної вишки необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох чоловік. Уздовж ліній зв'язку, по колам яких не подається дистанційне живлення, а також уздовж ліній проводового мовлення напругою не вище 120 В підрізання крон дерев з землі за допомогою сучкоріза дозволяється виконувати одному працівнику.

9.1.4. У випадку, коли гілки дерев торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них, роботи з підрізки гілок необхідно виконувати зі зняттям напруги з цих проводів та оформленням наряду.

Перед початком роботи необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися в тому, що напругу з кіл дистанційного живлення та ліній проводового мовлення І класу дійсно знято.

9.1.5. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу, дозволяється проводити без зняття напруги з лінії за усним розпорядженням технічного керівника підприємства і з обов'язковим записом в журнал роботи бригади.

9.1.6. Підрізання крон дерев необхідно проводити з приставної драбини. Верхні кінці тятив драбини повинні бути обладнані пристроєм для кріплення драбини до стовбура дерева, наприклад, металевими півкільцями, на кінцях і в середині яких повинні бути наварені гострі шипи.

9.1.7. Під час роботи на драбині застосування запобіжного пояса обов'язкове. Ланцюг пояса необхідно кріпити до стовбура дерева.

9.1.8. Під час роботи на драбині забороняється користуватися сокирою, електроінструментом, торкатися проводів ліній зв'язку та проводового мовлення.

9.1.9. Не дозволяється після закінчення робіт залишати підпилені та завислі крони і гілки. Виконавець робіт зобов'язаний очистити місце роботи від залишків різки гілок дерев.

9.2. Земляні роботи

9.2.1. Земляні роботи під час реконструкції або ремонту стовпових лінійних споруд повинні виконуватись за затвердженими кресленнями з додержанням вимог чинних Правил охорони ліній зв'язку [43]. На кресленнях повинні бути зазначені всі підземні споруди, розташовані уздовж траси лінії зв'язку (проводового мовлення) або які перехрещують її в межах робочої зони.

9.2.2. Проведення земляних робіт в межах міст та інших населених пунктів допускається тільки за наявністю письмового дозволу (ордера) від спецінспекції відповідних виконкомів районних Рад.

9.2.3. У разі проведення земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій ордер на розкопки видається тільки за наявністю письмового дозволу організації, яка відповідає за експлуатацію цих комунікацій. До дозволу повинен бути доданий план (схема) розташування комунікації із зазначенням типу, глибини закладення комунікації тощо.

До початку робіт необхідно викликати представника організації, відповідальної за експлуатацію цих комунікацій, провести шурфування та установити знаки, які зазначають місця розташування цих підземних комунікацій.

9.2.4. Проведення земляних робіт в зоні діючих підземних комунікацій необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, які знаходяться під напругою, або діючого газопроводу, крім цього, під наглядом працівників електро- ­або газового господарства.

9.2.5. Земляні роботи у межах смуги відведення позаміських автомобільних доріг, на вулицях дозволяється виконувати тільки після попереднього погодження технічних умов їх проведення відповідним дорожнім експлуатаційним підприємством та одержання у цього підприємства дозволу (ордеру) на виконання робіт разом зі схемою організації дорожнього руху, погодженою з органами державтоінспекції.

У випадку аварії ремонтно-відновні роботи дозволяється виконувати без такого погодження, але з обов'язковим викликом до місця робіт представника державтоінспекції або дорожнього експлуатаційного підприємства.

9.2.6. Якщо під час відкопування ями буде виявлена не зазначена на кресленнях підземна комунікація, то роботи на відповідній ділянці повинні бути негайно припинені до прибуття представника, у веденні якого знаходиться ця підземна комунікація.

9.2.7. У разі відкопування ям лопатами в слабкому грунті стінки ями необхідно укріплювати за допомогою дощок товщиною не менше 20 мм та розпорок з глибини:

– 1 м – в піщаних (у тому числі гравелістих) грунтах;

– 1,25 м – в супіщаних грунтах;

– 1,5 м – в глинистих, суглинистих та сухих лесових грунтах.

Після встановлення стовпа розпорки необхідно поступово знімати, починаючи знизу і підсипаючи в яму землю, яку через кожні 20-30 см обов'язково міцно утрамбовувати. При пливунах і мокрих лесових грунтах, коли розпорки виймати небезпечно через можливість обвалу грунту, ями засипають без розбирання кріплень.

9.2.8. У випадку виявлення при проведенні земляних робіт невідомих предметів, конструкцій, речовин, вибухівок часів війни тощо роботи повинні бути негайно припинені. Про це належить негайно повідомити керівнику робіт, а про вибухові речовини – місцевим органам МВС України. Роботи можуть бути поновлені тільки після усунення небезпеки.

9.2.9. У разі пошкодження якої-небудь підземної споруди, що створює небезпеку для працівників, виконавець робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці та повідомити про це вищому керівнику і аварійній службі відповідної організації.

9.2.10. У разі виявлення у відкопуваних ямах газу роботи в них повинні бути негайно припинені, а люди виведені з небезпечної зони. Про це належить повідомити вищому керівнику та аварійній службі газового господарства. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу та видалення з неї газу, який поступив раніше.

9.2.11. Розроблення грунту для ям вибуховим способом необхідно здійснювати спеціалізованими організаціями з додержанням вимог чинних "Единых правил безопасности при взрывных работах".

9.3. Встановлення та заміна опор.

9.3.1. Встановлення та заміна опор за допомогою бурильнокранових машин необхідно проводити з додержанням вимог ГОСТ 12.3.033-84 " ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуата- ции" [34] та цих Правил.

9.3.2. У разі встановлення опор за допомогою "падаючої стріли" перед початком підіймання опори керівник робіт повинен перевірити справність троса, надійність кріплення блоків або лебідки, правильність установлення "ніг" стріли та надійність кріплення троса до опори, а також стежити за тим, щоб в момент скидання стріли між опорою, стрілою і блоками або лебідкою не знаходились люди. Під час підіймання необхідно стежити, щоб опора не розгойдувалась.

9.3.3. У разі встановлення та заміни дерев'яних опор вручну керівник забезпечує необхідну кількість працівників, яка визначається залежно від розміру і маси опори відповідно до вимог п. 8.6.7.

9.3.4. У разі встановлення та заміні опор на насипах, схилах гір та пагорбів кількість працівників повинна бути збільшена залежно від місцевих умов; крім цього, необхідно вжити заходи для попередження скочування стовпів (утримувати їх вірьовками та іншими пристроями).

9.3.5. Під час підіймання опор необхідно користуватися рогачами. Багор може застосовуватися тільки як допоміжний засіб для спрямування піднятої опори до ями, для знімання стропа, вірьовки та ін. Кінець ручки рогача, багра упирати в груди або живіт забороняється.

Примітка. Ручки багрів і рогачів повинні бути довжиною від 2,5 м до 4,5 м, діаметром не менше 5 см і вироблені з сухої міцної деревини без великих сучків та задирок. Під час підіймання опори працівники повинні розташовуватись з обох боків опори. Стояти під опорою, що підіймається, забороняється.

9.3.6. Щогли та складні опори необхідно під час підіймання утримувати в площині підіймання за допомогою канатів або надійних вірьовок, прикріплених до вершин опор (щогл). У цьому разі слід стояти на відстані 1,5 довжини опори (від місця установки).