---

2.9 Струмоведучі частини електроустановок повинні бути ізольовані, обгороджені або розміщені в місцях, не доступних для дотику до них.

2.10 Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання повинні бути виконані ізольованим проводом, розміщені на опорах на висоті над рівнем землі, підлоги, настилу не менше, м:

2,5 - над робочими місцями;

3,5 - над проходами;

6,0 - над проїздами.

2.11 Монтаж і експлуатація електропроводок і електротехнічних виробів повинні виключати можливість теплових проявів електричного струму, які можуть привести до загоряння ізоляції або горючих матеріалів, що перебувають поруч.

2.12 Захист електричних мереж і електроустановок будівельних майданчиків від струмів міжфазового короткого замикання й замикання на корпус повинен бути забезпечений за допомогою установки запобіжників із каліброваними плавкими вставками або автоматичними вимикачами.

2.13 Світильники загального освітлення, приєднані до джерела живлення (електромережі) напругою 127 В і 220 В, повинні установлюватися на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу. При висоті підвісу менше 2,5 м світильники повинні приєднуватися до мережі напругою не вище 25 В.

2.14 При роботах в особливо небезпечних умовах (див. додаток 4) повинні застосовуватися переносні світильники напругою не вище 12 В.

Як джерело живлення напругою до 25 В слід застосовувати понижувальні трансформатори, машинні перетворювачі, генератори, акумуляторні батареї. Не допускається застосовувати для зазначених цілей автотрансформатори.

2.15 Електрозварювальні пристрої повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.003-91 і ГОСТ 12.2.007.8-75.

2.16 Електрозварювальні роботи повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.003-86, Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства й Правил пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт, затверджених Головним управлінням пожежної охорони МВС СРСР.

2.17 Електродотримачі, застосовувані при ручному дуговому електрозварюванні металевими електродами, повинні задовольняти вимоги ГОСТ 14651-78.

2.18 Електрозварювальна установка (перетворювач, зварювальний трансформатор тощо) повинна приєднуватися до джерела живлення через рубильник і запобіжники або автоматичний вимикач.

2.19 Ручне дугове електрозварювання металевими електродами повинне виконуватись із застосуванням двох проводів, один із яких слід приєднати до електротримача, а другий (зворотний) - до деталі, що зварюється, (основи). При цьому затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднаний зворотній провід, повинен бути заземлений (занулений).

2.20 Як зворотний провід, який приєднується до виробу, що зварюється, не допускається використовувати провода мережі заземлення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід тощо), металеві конструкції будинків, технологічне устаткування.

2.21 Електроустановки для електропрогріву ґрунту й бетону повинні мати захист від струмів короткого замикання. У період їх експлуатації необхідно застосовувати звукову або світлову сигналізацію.

2.22 Напруга джерела живлення ланцюгів електропрогріву повинна бути не вище:

380 В - при електродному прогріві ґрунту, електропрогріві бетонної суміші й зовнішньому електрообігріванні армованого й неармованого бетону;

220 В - при електродному прогріві армованого й неармованого бетону.

2.23 Протягом усього періоду експлуатації електроустановок на будівельних майданчиках повинні застосовуватися знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

2.24 Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі слід виконувати під безпосереднім керівництвом інженерно-технічного працівника, відповідального за безпеку виконання робіт, за наявності письмового дозволу організації - власника лінії й наряду-допуску, що визначає безпечні умови робіт і видається відповідно до правил розділу СНиП з техніки безпеки в будівництві.

Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт в охоронній зоні діючої повітряної лінії електропередачі повинен бути підписаний головним інженером будівельно-монтажної організації й особою, відповідальною за безпечний стан електрогосподарства в організації та яка несе відповідальність за виконання необхідних заходів електробезпеки, зазначеною в 1.4 цього стандарту.

2.25 Перед початком роботи будівельних машин (стрілових вантажопідйомних кранів, екскаваторів тощо) в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі (див. додаток 5) повинно забезпечуватися зняття напруги з повітряної лінії електропередачі, при цьому повинні дотримуватися вимоги, передбачені 2.24 цього стандарту.

За наявності обґрунтованої неможливості зняття напруги з повітряної лінії електропередачі роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється виконувати за умови дотримання вимог, передбачених 2.24 і 2.25.1 - 2.25.4 цього стандарту.

2.25.1 Відстань від піднімальної або висувної частини будівельної машини в будь-якому її положенні до вертикальної площини, утвореної проекцією на землю найближчого проводу, що перебуває під напругою повітряної лінії електропередачі, повинна бути не менше зазначеного в таблиці.

2.25.2 Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної лінії електропередачі, які перебувають під напругою 110 кВ і вище за умови, що відстань від піднімальної або висувної частин машин, а також від переміщуваного нею вантажу, котрий знаходится в будь-якому положенні, до найближчого проводу повинна бути не менше зазначеного в таблиці для відповідної напруги.

2.25.3 Машиніст вантажопідйомної машини повинен мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче II.

2.25.4 Корпуса вантажопідйомних машин, за винятком машин на гусеничному ході, повинні бути заземлені за допомогою переносного заземлення.

3 ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

3.1 Особи, що обслуговують електроустановки, повинні користуватися засобами індивідуального захисту, передбаченими типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття й запобіжних пристосувань, затвердженими Держкомпраці СРСР і ВЦСПС.

3.2 Засоби захисту, застосовувані в електроустановках, необхідно періодично піддавати випробуванням. Періодичність проведення випробувань і умови утримання захисних засобів повинні відповідати вимогам правил, затверджених органами державного нагляду.

Захисні засоби слід захищати від зволоження, забруднення, механічних ушкоджень, впливу факторів і речовин, що погіршують їх діелектричні властивості.

4 КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ВИМОГ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЧНОСТІ

4.1 Періодичний контроль опору ізоляції електричних ланцюгів електроустановок повинен виконуватися за допомогою відповідних приладів. До приєднання приладів повинне бути забезпечено зняття напруги з контрольованих електричних ланцюгів.

4.2 Методи контролю напруги електричного поля струмів промислової частоти напругою 400 кВ і вище повинні відповідати методам, передбаченим ГОСТ 12.1.002-84.

ДОДАТОК 1

(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК

нормативної документації, що встановлює вимоги до захисту людей від небезпечної

й шкідливої дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля

й статичної електрики

1 ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 12.2.007.5-75, ГОСТ 12.2.007.6-93, ГОСТ 12.2.007.7-83, ГОСТ 12.2.007.8-75, ГОСТ 12.2.007.9-93, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.2.007.12-88, ГОСТ 12.2.007.13-88, ГОСТ 12.2.007.14-75, ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.013.1-91, ГОСТ 12.2.013.5-91, ГОСТ 12.2.013.6-91, ГОСТ 12.2.013.8-91, ГОСТ 12.2.013.14-90 і ГОСТ 12.2.020-76.

2 Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджені Міністерством енергетики й електрифікації СРСР.

3 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затверджені Держенергонаглядом.

4 Правила захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної й нафтопереробної промисловості, затверджені Міністерством хімічної промисловості й Міністерством нафтопереробної й нафтохімічної промисловості СРСР.

Примітка. Станом на 01.01.2012 р. в Україні діють також такі національні нормативні документи з питань електробезпечності в будівництві: НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.07-01, НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН А.3.2-2:2009, ДБН В.2.5-27-2006, ДСТУ Б В.2.5-38:2008.

ДОДАТОК 2

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЩО ДОПУСКАЮТЬСЯ ДО РОБІТ З ОБСЛУГОВУВАННЯ

ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК І ДО УПРАВЛІННЯ МАШИНАМИ Й УСТАТКУВАННЯМ

З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ

1 Особи, що допускаються до робіт з обслуговування електроустановок, повинні бути не молодше 18 років (постанова Держкомпраці СРСР від 29 серпня 1959 р. № 629, погоджена із ВЦСПС).

2 Особи, що допускаються до робіт з обслуговування електроустановок, повинні проходити попередній і періодичні медичні огляди, які повинні проводитися в строки, установлені Міністерством охорони здоров'я (додаток 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 30 травня 1969 р. № 400).

3 Особи, що допускаються до робіт з обслуговування електроустановок, а також до керування машинами або устаткуванням з електроприводом, повинні мати відповідну кваліфікацію згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників, зайнятих у будівництві й на ремонтно-будівельних роботах, затвердженим Держбудом СРСР і Держкомпраці СРСР, відповідну кваліфікаційну групу з техніки безпеки, проходити інструктаж і перевірку знань з техніки безпеки (електробезпечності) відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Держенергонаглядом.

4 Особи, що допускаються до керування будівельними машинами й устаткування з електроприводом, повинні мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче II. Підтвердження кваліфікаційної групи слід проводити щорічно із записом у журналі перевірки знань з техніки безпеки.

5 Особи, що допускаються до керування ручними електричними машинами, повинні мати І кваліфікаційну групу з техніки безпеки.

Присвоєння I кваліфікаційної групи з техніки безпеки слід оформлювати записом у журналі перевірки знань з техніки безпеки. Особи, що мають I кваліфікаційну групу, повинні проходити інструктаж не рідше одного разу на квартал.

ДОДАТОК 3

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОТРАВМИ

1 Виникнення електротравми в результаті впливу електричного струму або електричної дуги може бути пов'язане:

- з однофазним (однополюсним) дотиком не ізольованої від землі (основи) людини до неізольованих струмоведучих частин електроустановок, що перебувають під напругою;

- з одночасним дотиком людини до двох струмоведучих неізольованих частин (фаз, полюсів) електроустановок, що перебувають під напругою;

- з наближенням на небезпечну відстань людини, не ізольованої від землі (основи), до струмоведучих, не захищених ізоляцією, частин електроустановок, що перебувають під напругою;

- з дотиком людини, не ізольованої від землі (основи), до металевих корпусів (корпусу) електроустаткування, що перебуває під напругою;

- з включенням людини, що перебуває в зоні розтікання струму замикання на землю, на "напругу кроку";

- з дією атмосферної електрики при грозових розрядах;

- з дією електричної дуги;

- із звільненням людини, що перебуває під напругою.

2 Тяжкість електротравми залежить від струму, що протікає через тіло людини, частоти струму, фізіологічного стану організму, тривалості впливу струму, шляху струму в організмі й виробничих умов.

3 Зовнішніми проявами електротравми можуть бути опіки, електричні знаки на шкірному покриві, металізація поверхні шкіри тіла людини.

ДОДАТОК 4

(обов'язковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ РОБІТ ЗА СТУПЕНЕМ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЧНОСТІ

1 Умови без підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом: відсутність умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

2 Умови з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом:

a) наявність вологості (пари або волога, що конденсується виділяються у вигляді дрібних крапель і відносна вологість повітря перевищує 75% );

б) наявність пилу, що проводить струм (технологічний або інший пил, осідаючи на проводах, проникаючи усередину машин і апаратів і відкладаючись на електроустановках, погіршує умови охолодження й ізоляції, але не викликає небезпеки пожежі або вибуху);

в) наявність основ, що проводять струм (металевих, земляних, залізобетонних, цегельних);

г) наявність підвищеної температури (незалежно від пори року й різних теплових випромінювань температура перевищує довгостроково 35 °С, короткочасно 40 °С);

д) наявність можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів тощо, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого.

3 Особливо небезпечні умови ураження людей електричним струмом:

а) наявність вогкості (дощ, сніг, часте обприскування й покриття вологою стелі, підлоги, стін, предметів, що перебувають усередині приміщення);

б) наявність хімічно активного середовища (постійно або довгостроково утримуються агресивні пари, гази, рідина, утворюються відкладення або цвіль, що руйнують ізоляцію й струмоведучі частини електроустаткування);