---

му, прокладених на загальних металевих конструкціях, у тому числі у

загальних трубах, коробах, лотках тощо разом з кабелями і проводами,

металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню;

7) металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів;

8) електрообладнання, що встановлене на рухомих частинах верс-

татів, машин і механізмів.

10.4.12. Заземлюючий пристрій, який виконується з додержанням

вимог до його опору, повинен мати у будь-яку пору року опір не більше

0.5 Ом, включаючи опір природніх заземлювачів.

10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі

з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки

для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом.

10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземле-

ною нейтраллю опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані нейтралі

генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму,

у будь-яку пору року повинен бути не більше 2, 4 і 8 Ом відповідно

при лінійних напругах 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або

380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.

10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою

нейтраллю опір заземлюючого пристрою, що використовується для зазем-

лення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.

10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю

повинне бути виконане заземлення.

10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають

заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постій-

 

 

109

 

ного струму, а також устаткування, яке встановлено на занулених (за-

землених) металевих конструкціях.

10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні

необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих

від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до

місця роботи.

10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонар-

но прокладені трубопроводи усіх призначень (матеріалопроводи, аспіра-

ційні та вентиляційні повітропроводи тощо), металеві корпуси техноло-

гічного устаткування.

10.4.20. Кожна частина електроустаткування,що підлягає зазем-

ленню, повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провід-

ником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого

контуру не допускається.

10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути

пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній

огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустат-

кування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше

разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалужен-

ня від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках, місця при-

єднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устат-

кування повинні бути доступні для огляду.

10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування, де мо-

жуть накопичуватись заряди статичної електрики (комунікації, транс-

портні засоби, повітряні компресори та повітродувки тощо), повинно

бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний

ланцюг, приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою.

10.4.23. З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, на-

лежить виділяти та заземлювати (незалежно від заземлення всього лан-

цюга) змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких

матеріалів, фільтри, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби,

просіювачі та інші пристрої, що є джерелом особливо інтенсивного та

швидкого виникнення заряду статичної електрики.

10.4.24. Залізничні цистерни, автоцистерни та металеві бочки,

до яких проводиться наливання (зливання) легкозаймистих рідин, по-

винні надійно приєднуватись до заземлювача, а також мати заземлююче

з'єднання з наливним рукавом.

10.4.25. В устаткуванні (дробильно-подрібнюючі машини, насоси з

електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин, газові

компресори тощо), яке призначене для роботи в умовах можливого ут-

ворення вибухонебезпечних концентрацій парів, газів, пилу та їх

сумішей з повітрям, застосування пристроїв, що іскрять, недопустиме.

10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно проши-

вати мідяним тросиком, сполученим з заземлюючою системою. При цьому

фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій час-

тині, де немає постійних робочих місць.

10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється засто-

сування плоскопасових передач.

Як виняток, дозволяється застосування клинопасових передач,

але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електроп-

ровідних матеріалів, а шківи та всі металеві предмети, що знаходяться

поблизу паса, мусять бути заземлені. Крім того, шкіряні та гумові па-

си повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом (100

частин гліцерину та 40 частин сажі за масою). Паси слід утримувати в

чистоті та не допускати потрапляння до них бруду, масла, води та

інших речовин, що можуть змінити електропровідність покриття.

10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути

забезпечений контакт корпусу цистерн з землею.

 

 

110

 

10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна мета-

лізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При

цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропро-

відним шаром та заземленою металевою арматурою.

Замість електропровідних покриттів допускається обмотування

скляних трубопроводів мідяним дротом, який повинен бути приєднаний до

заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури кон-

такт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням

може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через

20 - 30 м.

10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого опору

грунту повинне виконуватись, як правило, в періоди найменшої елект-

ропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку -

при найбільшому промерзанні грунту.

10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні

виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту.

10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням

протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік.

10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно

бути виконане зварюванням, а їх приєднання до металевих частин апара-

тів, машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями

у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82.

10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання зазем-

люючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відпо-

відності з ГОСТ 21130-75.

10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в

електроустановках до 1000 В не дозволяється.

10.4.36. Ємкості (силоси чи бункери) сипких продуктів об'ємом

понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діамет-

рально протилежних місцях.

Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один

заземлюючий пристрій.

В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві

днища та всі інші металеві частини.

10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих

провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами

повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та

прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання

нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається.

10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою

повинні періодично проводитись:

- зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

- огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та за-

землюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів

у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також

перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

- вимірювання опору заземлюючого пристрою;

- перевірка ланцюга "фаза-нуль";

- перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

- вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого

пристрою, що знаходяться в землі.

10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в екс-

плуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, ос-

новні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого

пристрою, про характер ремонтів та змін, що були внесені до пристрою.

10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встанов-

лювати металеві грати для ніг, а на вхідних дверях - металеві ручки,

що заземлені відповідно до вимог ПУЕ.

 

 

111

 

10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично за-

земленим, якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої повер-

хонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому сту-

пені Ом.

10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяєть-

ся застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи,

устаткування, шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропро-

води від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо

до місця електрозварювання.

 

10.5. Захист будівель та споруд від блискавки

10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність

виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його кате-

горія, а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів -

тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами

РД 34.21.122-87.

10.5.2. Як заземлювачі захисту від блискавки можуть використо-

вуватись всі рекомендовані ПУЕ заземлювачі електроустановок, за

винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою

до 1 кВ.

10.5.3. Залізобетонні фундаменти будівель, споруд, зовнішніх

установок, опір блискавковідводів слід, як правило, використовувати,

як заземлювачі захисту проти блискавки, за умови забезпечення безпе-

рервного електричного зв'язку по її арматурі та приєднанні її до зак-

ладних деталей за допомогою зварювання.

10.5.4. Перевірка стану пристроїв захисту проти блискавки по-

винна проводитись для будівель та споруд I та II категорій один раз

на рік перед початком грозового сезону, для будівель та споруд III

категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акту, в

якому вказуються виявлені дефекти.

Перевірці підлягають цілісність та захищеність від корозії дос-

тупних оглядові частин блискавкоприймачів, струмовідводів та контак-

тів поміж ними, а також величина опору струмові промислової частоти

заземлювачів блискавковідводів, що розташовані окремо. Ця величина не

повинна перевищувати результатів відповідних вимірів на стадії прий-

мання більше, ніж у п'ять разів. В протилежному разі слід проводити

ревізію заземлювача.

10.5.5. Зовнішні металеві ємкості або окремо розташовані

ємкості для зберігання рідкого палива повинні бути захищені від пря-

мих ударів блискавки:

- якщо товщина металу покриття 0.004 м і більше, а також окре-

мо розташовані ємкості об'ємом понад 200 куб. м незалежно від товщи-

ни металу покриття досить приєднати до заземлювача;

- якщо товщина металу покриття менше ніж 0.004 м необхідно за-

хистити блискавковідводами, встановленими окремо або на самій спору-

ді.

10.5.6. Установки, що мають корпуси з залізобетону, повинні бу-

ти захищені від прямих ударів блискавки блискавковідводами, що вста-

новлені окремо або безпосередньо на них.

10.6. Робота з переносним електроінструментом

10.6.1. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні

відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ПТЕ і ПТБ, ПУЕ.

10.6.2. До роботи з електроінструментом та ручними електричними

машинами класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження

 

 

112

 

електричним струмом та поза приміщеннями допускаються особи, які

пройшли виробниче навчання та мають групу з електробезпеки не ни-

жчу II.

10.6.3. Застосовувати електроінструмент та ручні електричні

прилади допускається лише у відповідності з призначенням, вказаним у

паспорті.

10.6.4. Залежно від категорії приміщення щодо ступеня небезпеки

ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінстру-

мент та ручні електричні машини не нижче наступних класів:

- клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. При роботі

з електроінструментом та ручними електричними машинами класу I слід

користуватись засобами індивідуального захисту;

- класи II та III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою та

поза приміщеннями;

- клас III - у особливо небезпечних приміщеннях, а також при

несприятливих умовах роботи (в котлах, баках тощо).

10.6.5. Не дозволяється експлуатувати машини у вибухонебезпеч-

них приміщеннях або з хімічно активним середовищем, яке руйнує метали

та ізоляцію.

10.6.6. Не допускається експлуатувати машини, що не захищені

від діяння крапель та бризок, що не мають відмітних знаків (крапля в

трикутнику або дві краплі), в умовах діяння крапель та бризок, а та-

кож на відкритих площадках під час снігопаду або дощу.

Кожна машина повинна мати інвентарний номер.

10.6.7. Корпус електроінструменту на напругу више 42 В повинен

мати спеціальний затиск для приєднання заземлюючого проводу з відміт-