12.1.1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень
іонітових установок і місць зберігання сипких матеріалів.
12.1.2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші
сипкі реагенти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого
типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні бути
оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує
трикратний обмін повітря, та пристроями механізованого
розвантажування і навантажування реагентів. Для кожного виду
реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.
12.1.3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами,
повинна бути водопровідна вода та аптечка для надання долікарської
допомоги.
12.1.4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та
іонообмінних матеріалів повинні бути сухими, мати опалення та
достатню вентиляцію.
12.1.5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні
сполуки, пара яких адсорбується іонітами, не повинні зберігатись в
одному приміщенні з іонітами.
12.1.6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на
дерев'яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від
штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути не
менше 1 м.
12.1.7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в
закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля
повинні бути до 2 х 2 х 2 м і прохід між штабелями повинен бути
завширшки 1 м.
Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, - внаслідок
контакту з повітрям воно може спалахнути.
12.1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші
сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та
розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі,
прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах,
брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипиловому
респіраторі.
12.1.9. Слід пам'ятати, що концентровані розчини кислот,
лугів, аміаку, гідразину належать до шкідливих речовин.
12.1.10. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших
шкідливих речовин слід зберігати в ізольованих від робочих
приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути
чітко написано назву реагенту.
Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин
низькомолекулярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку
необхідно зберігати у сталевих герметичних резервуарах, соляну
кислоту - у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.
Товарний гідразингідрат, що містить 64 % гідразину, слід
транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або
алюмінію.
Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30 %) дозволяється
зберігати в ємкостях з вуглецевої сталі або в поліетиленових
банках.
12.1.11. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні
сполучатись з атмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати
покажчики рівня та переливні труби.
12.1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що
періодично перебувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі
обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.
Щомісяця слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури.
Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно
проводити відповідно до вимог правил Держнаглядохоронпраці.
Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі
(довільної форми).
12.1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема
зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема і
інструкція із зливання і зберігання кожного реагенту повинні бути
на робочому місці.
Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути
пофарбовані у розпізнавальні кольори.
Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально
підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено
виконання цієї роботи, під керівництвом старшого чергового зміни
цеху (дільниці).
12.1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та
залізничних цистерн слід через верхній розвантажувальний пристрій
за допомогою сифона або створенням в них тиску стисненим повітрям
не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/кв.см).
Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати
вакуум-насосом або ежектором.
Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран
заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів
використовувати шланги із матеріалів, не стійких до дії кислот та
лугів.
12.1.15. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою
сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у
приймальний бак, заповнений до половини водою.
Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати
кілька разів водою - до нейтральної реакції промивальних вод за
індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний
бак гідразину.
12.1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату
слід розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному
припливновитяжною вентиляцією, до якого підведено технічну воду та
влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У
приміщенні повинен бути запас хлорного вапна - для нейтралізації
розлитого розчину гідразингідрату.
Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені
напис "Гідразингідрат" і запобіжні знаки безпеки "Обережно!
Отруйні речовини".
Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші
реагенти і матеріали заборонено.
12.1.17. Приміщення гідразинної установки слід замикати на
замок, ключі від якого повинні зберігатись у старшого чергового
зміни хімічного цеху; видавання та повернення ключів повинно
контролюватись.
12.1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно
користуватись прогумованим фартухом, гумовими рукавицями,
захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз,
підготовлений до використання.
12.1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови
увімкненої вентиляції.
Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути
окисників, горючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля,
піску та інших пористих матеріалів.
До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні
гідразинної установки це обладнання слід промити водою.
12.1.20. Установка для дозування робочого розчину
гідразингідрату повинна мати огородження з бетонною відбортовкою і
приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.
На огородженні установки повинні вивішуватись написи
"Гідразингідрат" і застережні знаки безпеки "Обережно! Отруйні
речовини".
12.1.21. Арматура на трубопроводах та баках розчину
гідразингідрату повинна бути захищена від випадкового відкривання
- її слід замкнути на замок або зняти з неї маховики.
12.1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений
гідразингідрат слід змивати водою у дренажний приямок і
нейтралізувати хлорним вапном.
12.1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних
цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що
застосовуються в цих цехах, заходи безпеки у разі роботи з ними і
користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального
захисту.
12.1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих
розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи
і забарвлення згідно з підрозділом 4.3 цих Правил.
12.1.25. Перед початком проведення ремонту арматури,
трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування
агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси слід
випорожнити, промити (продути). Продукти промивання слід
здренувати у спеціально призначене для цього місце.
Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру
слід з дотриманням вимог підрозділу 4.11 цих Правил.
Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути
послаблені в нижній частині - для зливання рідини, що залишилась,
у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємкість.
Під час розкриття фланцевих з'єднань слід стояти збоку від
них.
Послаблювати затяг болтів фланцевих з'єднань слід поворотом
гайок на два-три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти
дозволяється тільки після повного витікання рідини.
Перед транспортуванням демонтованої арматури її слід обережно
повернути фланцем вниз спочатку одним, а потім другим боком, - щоб
витекла рідина, що залишилась у внутрішніх порожнинах.
12.1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і
агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені
працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї
роботи.
12.1.27. Роботу в резервуарах слід проводити за нарядом з
дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів слід проводити
після вивантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу
у спеціальні ємкості.
Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед
розкриванням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з
наступним проведенням дренування їх - за умови відкритих
повітряних клапанів і вентиляції.
Під час розкриття люків слід стояти збоку від них, поступово
послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати
кришку люка слід тільки за умови впевненості у відсутності води в
баці або фільтрі.
Перед початком проведення роботи у фільтрі необхідно провести
вентиляцію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих
речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен
становити 20% від об'єму).
Розкривати люки і працювати у резервуарах слід під
безпосереднім контролем керівника робіт.
Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин слід
проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки аналізом
якості відмивальної води.
Допускати працівників у ці ємкості дозволяється тільки після
того, як вони будуть провентильовані і повітря в них буде
перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних речовин і
достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20% від об'єму).
Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась
кислота, необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.
Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись
відкритим вогнем заборонено.
12.1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях
баків та інших ємкостях слід застосовувати настили або трапи з
дощок.
12.2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у
просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною
вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та гарячим
водопостачанням.
Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з
примусовою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15 - 20
см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до
0,7 м/сек.
Під час роботи із шкідливими речовинами швидкість
всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/сек.
Стулки дверцят витяжних шаф слід обладнати фіксаторами - для
унеможливлення їхньому падіння у піднятому, а також у проміжних
положеннях.
12.2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути
вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні
установлюватись за витяжною шафою.
12.2.3. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт
з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними
речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі
виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і
мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
12.2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах
повинні бути розміщені біля їхніх передніх бортів (країв) і
установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.
12.2.5. Під час проведення робіт, що пов'язані з виділенням
шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і
установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір
внизу для тяги - достатнім.
12.2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у
спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або
безпосередньо в експрес-лабораторію.
12.2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після
перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.
У разі виявлення в них несправностей, що впливають на
достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними
для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.
Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни
відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.
12.2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не
більше плюс 40 град. C. Якщо температура на пробовідбірній лінії
більше 40 град. C, необхідно установити холодильники.
12.2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати
