Проходи між трубопроводами не повинні бути захаращені.
9.1.8. Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище)
необхідно відгородити до урізу річки (водоймища), а схили
закріпити - вимощенням, дерном тощо.
9.2.1. Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і
її скидання слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону
купання.
9.2.2. По периметру градирень слід улаштувати огородження
заввишки не менше 1 м. На поручнях слід вивішувати застережні
знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
9.2.3. Для забезпечення проходу працівників через кювети, що
відводять воду з території градирень і бризкальних установок, слід
передбачати містки з поручнями.
9.2.4. Вентилятори градирень слід обгородити.
На період проведення огляду і поточного ремонту градирень
вентилятори необхідно вимкнути і застопорити. Дозволяється входити
у дифузор тільки вимкненого вентилятора.
9.2.5. Проходи через бризкальну установку між секціями
повинні бути чистими.
Звільняти від льоду замерзлі сопла слід лише після того, як
вимкнено лінію живлення.
9.2.6. Очищати сопла бризкальних установок слід з містків,
переносних драбин або плотів.
9.2.7. Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні
бути забезпечені рукавицями і гумовими чоботами.
9.2.8. Внутрішній огляд водорозподільної системи або
зрошувача градирні повинні проводити не менше двох працівників.
9.2.9. Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та
інших відкладень зливні насади, тарілочки і розбризкувальні сопла
градирень слід зняти, занурити у 10-15%-ний розчин соляної або
сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.
Виконувати ці роботи необхідно в одязі з кислотозахисної
тканини, в прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових
кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
Працівники, які виконують цю роботу, повинні знати
властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у
виробничих процесах під час експлуатації ТМО і теплових мереж і
заходи безпечної роботи з ними, згідно з додатком 4 до цих Правил.
9.2.10. Замінювати дерев'яні щити і азбестоцементні листи
обшивки витяжної башти градирні необхідно з допомогою
вантажопідіймального крана або лебідки.
Приймання дерев'яних щитів або азбестоцементних листів, що
розбираються, і складування нових слід проводити на дерев'яному
настилі, установленому в площині верхньої відмітки
водорозподільної системи.
Щити обшивки витяжної башти слід установлювати знизу догори.
9.2.11. Елементи зрошувача і дерев'яні щити обшивки, що
замінюються під час проведення ремонту, повинні оброблятись
антисептиками, які не вимиваються (кислим хроматом міді,
хромат-арсенатом або аміачним арсенатом міді).
Антисептування деревини повинно проводитись на
спеціалізованих заводах під тиском в автоклавах.
9.2.12. Під час просочування азбестоцементних листів, що
використовуються для виготовлення щитів, кам'яновугільним пеком,
попередньо розігрітим до температури плюс 95 град. C, необхідно
дотримуватись вимог "Санитарных правил при транспортировании и
работе с пеками", затверджених МОЗ СРСР у 1973 р. за № 1131.
9.2.13. Працівники, які обробляють воду мідним купоросом,
повинні знати його властивості; вони повинні бути забезпечені
засобами індивідуального захисту: закритими захисними окулярами,
гумовими рукавицями, респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток", "Астра-2"
та ін., головними уборами.
Після закінчення роботи з мідним купоросом слід прийняти душ.
10.1.1. Для запобігання біологічному обростанню водоводів,
градирень, трубок конденсаторів турбін та інших теплообмінників
системи водопостачання циркуляційну воду необхідно хлорувати.
Хлорування слід проводити з подаванням хлорного розчину по черзі в
охолоджувальну воду, яка надходить в один-два конденсатори, - щоб
запобігти присутності активного хлору у воді каналів та в
водоймищах-охолодниках.
Залежно від схем, що застосовуються для хлорування води,
найчастіше використовують рідкий хлор і хлорне вапно.
10.1.2. У випадку попадання хлорного розчину на тіло
працівника цю ділянку шкіри слід негайно промити водою з милом.
10.2.1. Рідкий хлор, що надходить в залізничних цистернах,
контейнерах-бочках та балонах, повинен задовольняти вимогам Правил
безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та
застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.10.93 № 105, зі змінами та
доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України
від 08.02.95 № 14.
10.2.2. За порядком отримання, зберігання, транспортування і
експлуатації балонів з хлором необхідно встановити суворий
контроль.
10.2.3. Схеми приєднання балонів слід регулярно контролювати,
- щоб запобігти попаданню хлору у балони, що призначені для
аміаку, і тим самим уникнути утворення сполук хлору і аміаку, - що
може спричинити вибух балонів.
10.2.4. Усі роботи, пов'язані із приєднанням арматури і
подаванням хлору, зніманням заглушок з обладнання ємкостей та
трубопроводів, слід виконувати із застосуванням засобів захисту
органів дихання.
Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні
проходити спеціальний інструктаж; вони повинні бути забезпечені
фільтрувальними протигазами (на випадок аварії), захисними
герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими
фартухами.
10.2.5. Для захисту органів дихання від хлору слід
використовувати промислові фільтрувальні протигази - за умови, що
концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5% від об'єму, а у
випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору -
ізолювальні дихальні апарати, саморятівники та ізолювальні
костюми.
10.2.6. На дверях приміщень складу хлору і хлораторної
установки слід вивішувати застережні знаки безпеки "Обережно!
Отруйні речовини" і "Працювати з використанням засобів захисту
органів дихання!".
Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами
виявлення хлору відповідно до вимог пункту 4.11 Правила безпеки
при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору
(ПБХ-93).
Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно
увімкнути вентиляцію.
10.2.7. У приміщенні складу хлору і хлораторної установки
виконувати роботи, не пов'язані з обслуговуванням цієї установки,
а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено; в
таких приміщеннях заборонено також палити - оскільки під час
паління зменшується чутливість до хлору та збільшується можливість
отруєння ним.
10.2.8. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і
хлораторної установки необхідно забезпечити інструкціями з
обов'язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту
від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних
ситуацій.
10.2.9. На робочих місцях повинні бути розчини для
нейтралізації хлору: 2%-ний розчин гіпосульфіту і 0,5%-ний розчин
питної соди.
10.2.10. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу
заборонено; якщо їх необхідно відремонтувати, слід попередньо
припинити подавання хлору і видалення його залишків.
10.2.11. Обладнання хлораторних установок перед початком
ремонту слід очистити інтенсивним промиванням гарячою водою і
продути сухим повітрям - до повного видалення хлору.
10.2.12. У разі надходження балонів різних марок і різної
довжини під'єднувати їх до одного колектора заборонено.
10.2.13. В хлораторних установках для недопущення попадання
води у хлор слід дотримуватись таких вимог:
- повітря, що надходить від компресора для перекачування
хлору, повинно бути висушене;
- посудини після проведення гідравлічного випробування
повинні бути сухими;
- у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен
зберігатись надлишковий тиск газу.
Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в
газову лінію.
10.2.14. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:
- газоаналізатором;
- за обмерзанням місця витікання;
- за низькою температурою посудини, - що визначається
дотиком;
- за густою білою хмарою, - що утворюється у разі наближення
до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом
(аміачною водою).
10.2.15. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід
вимкнути вентиляцію.
10.2.16. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх
повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони повинні
виконувати у протигазах - за умови відкритих виходів з приміщень.
10.2.17. Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під
час чергування мати при собі справний, відповідного розміру
протигаз. Решту часу протигаз слід зберігати в особистій закритій
шафі.
10.2.18. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної
установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2 - 4
резервних протигази найбільш поширених розмірів.
10.2.19. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок
протигазів слід визначати за графіком, але не рідше двох разів на
місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.
10.2.20. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів
дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з
підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у воді
хустки або частини одягу.
10.3.1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному
складському приміщення, під навісом.
10.3.2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко,
повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря
на годину.
10.3.3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому
приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленістю.
Наявність води на підлозі приміщення не допускається.
10.3.4. Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно
уникати його розсипання і попадання на шкіру і одяг.
10.3.5. Розсипане на підлогу хлорне вапно слід залити
розчином гіпосульфіту із содою і змити водою в дренаж.
10.3.6. Працівники, які виконують роботу із застосуванням
вапна, повинні надягати протипиловий респіратор, бавовняний
костюм, прогумований фартух, захисні герметичні окуляри, гумові
рукавиці і гумове взуття.
Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання
під час проведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть
бути багатошарові марлеві пов'язки.
11.1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання
слід проводити за програмою, затвердженою керівником підприємства.
11.2. У разі проведення хімічного очищення обладнання
відповідальним за підготовку схеми, організацію проведення
хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників,
призначених виконувати ці роботи, є начальник цеху, у віданні
якого перебуває це обладнання.
11.3. Відповідати за проведення інструктажу з питань безпеки
праці під час роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного
очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за
проведення інструктажу з питань безпеки праці та за очищення у
разі проведення пароводокисневого очищення котлів - начальник
котельного (котлотурбінного) цеху.
11.4. У разі проведення хімічного очищення обладнання
спеціалізованою організацією відповідальність за проведення
хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду,
повинна покладатись на керівника робіт цієї організації.
11.5. До початку проведення хімічного очищення в зоні
обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання
необхідно:
- перевірити площадки і сходи на відсутність на них сторонніх
предметів;
- забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць,
проходів, площадок, контрольно-вимірювальних приладів, покажчиків
рівня, пробовідбірників;
- обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;
- передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів - у
разі порушення щільності промивального контуру;
- забезпечити працівників, які проводять промивання,
спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, що відповідають виду
хімічного очищення;
- оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів,
необхідних для надання долікарської допомоги у разі попадання на
шкіру працівників мийних розчинів.
11.6. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні
працівникам, які не беруть участі у промиванні.
11.7. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного
очищення слід проводити тільки після його вентиляції та аналізу в
ньому повітря на відсутність шкідливих речовин, - з дотриманням
вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
