---

3.44 Ширина вогневої зони біля стрілецьких місць повинна бути не менше ширини стрілецької галереї, а біля мішеней - не менше протяжності лінії мішеней.

3.45 У відкритих тирах стрілецька галерея повинна мати навіс для захисту від опадів та сонця і огороджуватися з трьох боків стінами (щитами).

3.46 Розміри і розташування земляних валів у відкритих тирах слід приймати згідно з таб­лицею 7. Укоси земляних валів, звернені до вогневого рубежу, повинні мати трав'яне покриття без твердих включень, що можуть призвести до рикошетів.

Таблиця 7

3.47 Необхідну товщину конструкцій, що захищають вогневі зони критих і напіввідкритих тирів, слід визначати, керуючись додатком П.

3.48 У критих і напіввідкритих тирах поверхня підлоги повинна бути вище від поверхні вогневої зони на 0,3-0,6 м при дистанції стрільби 25 і 50 м і на 0,8-1,3 м - за більшої дистанції стрільби.

3.49 Підлога вогневої зони в критих тирах повинна мати безпилове покриття, а у відкритих і напіввідкритих тирах земля (у тому числі і газон) на глибину 0,15 м не повинна мати включень, що можуть призвести до рикошетів.

3.50 На внутрішній поверхні огороджувальних конструкцій вогневої зони виступи або ніші, що перевищують 0,3 м, не допускаються.

Всі виступні всередину вогневої зони конструкції, а також перехвати (якщо вони виконані з матеріалів, що призводять до рикошетів) повинні мати протирикошетні обшивки на поверхні, спрямованій до стрілецьких місць.

3.51 Висоту від підлоги стрілецьких місць до виступних конструкцій стелі (навісу) стрілецької галереї слід приймати:

а) 3,3 м - у тирах для стрільби з крупнокаліберної та малокаліберної зброї;

б) 2,7 м - у тирах для стрільби з пневматичної зброї.

Висоту вогневої зони критих і напіввідкритих тирів (в останньому випадку - до низу попе­речних перехватів) слід приймати 2,5 м.

3.52 Розташовані окремо відкриті та вбудовані криті тири (у тому числі розташовані в під­вальних приміщеннях) допускається проектувати лише для стрільби з малокаліберної і пневма­тичної зброї.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 21

3.53 У тирах для стрільби на дистанцію 50 м і більше на лінії мішеней повинні влаштовуватися бліндажі для захисту від куль людей, що обслуговують розміщені в них мішеневі установки.

У тирах для швидкісної стрільби по рухомій мішені "кабан, що біжить" із малокаліберної гвинтівки влаштовується укриття, яке складається з двох бліндажів і траншеї між ними.

Допускається влаштування бліндажів у відкритих тирах для швидкісної стрільби по фігурних мішенях, що обертаються (дистанція стрільби 25 м), і які входять до складу стрільбищ.

У тирах на трасах біатлону (див. 3.34) бліндажі слід влаштовувати на лижних базах, які при­значені, як правило, лише для змагань державного і більш високого масштабу.

У відкритих і напіввідкритих тирах над "вікнами" бліндажів (у тирах для швидкісної стрільби по мішені "кабан, що біжить", - над траншеєю уздовж "вікна") слід передбачати знімні або висувні пристрої, що захищають бліндаж (траншею) від опадів.

Бліндажі й укриття повинні бути;

а) у критих тирах - повністю заглиблені;

б) у відкритих і напіввідкритих тирах - наземними, які частково або повністю заглиблені, що визначається умовами місцевості і вимогами про взаємне положення лінії вогню і лінії мішеней, наведеними в таблиці 6.

3.54 У замішеневому просторі на відстані 1,2 - 3 м від мішеневих щитів слід передбачати вста­новлення кулеприймальних пристроїв (кулеуловлювачів) і пристрій протирикошетної обшивки торцевої стіни тиру. У відкритих і напіввідкритих тирах із земляними кулеприймальними валами кулеуловлювачі та протирикошетні обшивки не передбачаються. Кулеуловлювачі встановлю­ються по всій ширині вогневої зони в тирах для швидкісної стрільби по "кабану, що біжить" і по фігурних мішенях, що обертаються, або за кожним мішеневим щитом окремо в тирах для стрільби по мішенях із чорним кругом.

Між лінією мішеней і кулеуловлювачами слід передбачати екран із матеріалів, що легко пробиваються та створюють за мішенями рівний світлий фон.

Веслувальні бази

3.55 Залежно від призначення бази за видом (видами) веслувального спорту її слід проектувати для академічного веслування або веслування на байдарках і каное, або народного веслування, або універсального (яке призначене для двох або трьох видів веслування). При цьому кількість човнів різного класу для кожного виду веслування повинна складати не менше одного комплекту. Склад комплектів човнів слід приймати:

а) для академічного веслування - 44 човни, у тому числі одиночок - 7, двійок парних - 6, двійок дволопатевих без рульового - 7, двійок дволопатевих із рульовим - 3, четвірок парних без рульового - 3, четвірок парних із рульовим - 3, четвірок дволопатевих без рульового - 2, четвірок дволопатевих із рульовим - 9 і вісімок - 4;

б) для веслування на байдарках і каное - 40 човнів, у тому числі байдарок-одиночок - 16, байдарок-двійок - 6, байдарок-четвірок - 4, каное-одиночок - 8, каное-двійок - 4, багато­місних каное - 2;

в) для народного веслування - 24 човни, у тому числі одиночок - 12, двійок із рульовим - 12.

3.56 Пропускну спроможність баз (на один комплект човнів) залежно від призначення бази за видами веслувального спорту слід приймати:

а) для академічного веслування - 140 люд. за зміну;

б) для веслування на байдарках і каное - 60 люд. за зміну;

в) для народного веслування - 44 люд. за зміну.

На універсальних базах пропускна спроможність визначається сумою пропускної спромож­ності кожного із видів веслування.

3.57 У прибережній частині безпосередньо на акваторії допускається додатково влаштовувати басейн для плавання з ванною розміром 25 х 11 м або 25 х 8,5 м.

С. 22 ДБН В.2.2-13-2003

3.57.1 Елінг (елінги) з майданчиком для наладки й огляду човнів повинен розміщуватися в районі причалів і мати такі розміри (на один комплект човнів);

а) для академічного веслування - елінг 27 х 18 м, майданчик 42 х 18 м;

б) для веслування на байдарках і каное - елінг 20 х 6 м, майданчик 26 х 6 м;

в) для народного веслування - елінг 14 х 6 м, майданчик 17 х 6 м.

Висоту елінгів (до низу виступних конструкцій стелі) для веслування на байдарках та каное і для народного веслування слід приймати 3 м, а для академічного веслування - 4,2 м. Ворота повинні бути розсувними розміром 2,0 (2,5) м і 2,5 (3,0) м.

3.57.2 На базах, призначених для проведення змагань, у районі елінгу слід передбачати влаш­тування відкритого майданчика з твердим покриттям для тимчасового розміщення човнів. Розміри майданчиків (на дві команди) слід приймати:

а) для академічного веслування - 54 х 6 м або 2 (27 х 6 м);

б) для веслування на байдарках і каное - 36 х 3 м або 2 (18 х 3 м);

в) для народного веслування - 20 х 6 м або 2 (10 х 6 м).

Параметри акваторій для різних видів веслувального і вітрильного спорту, а також параметри причалів для різних типів човнів наведені в додатку Р.

3.58 На веслувальних базах цілорічної дії для академічного веслування і (або) для веслування на байдарках і каное слід передбачати зали веслувальних басейнів.

За пропускної спроможності бази від 120 до 180 люд. за зміну розмір залу басейну для акаде­мічного веслування слід приймати 21 х 15 м, заввишки 4,2 м, а для веслування на байдарках і каное -15 х 9 м, заввишки 3 м. За більшої пропускної спроможності слід додатково передбачати зал 15 х 15 м, заввишки 4,2 м для академічного веслування і 15 х 9 м, заввишки 3 м- для веслування на байдарках і каное.

Внутрішня поверхня огороджувальних конструкцій залів веслувальних басейнів повинна бути вологостійкою, а поверхня підлоги, крім того, неслизькою.

3.59 На базах цілорічної дії пропускною спроможністю за зміну не менше 200 осіб, які займа­ються, слід передбачати зал для загальної фізичної підготовки розміром 24 х 12 м, заввишки 6 м.

3.60 На базах цілорічної дії слід передбачати приміщення для групових занять із силової підготовки заввишки не менше 3 м і розміром:

а) 18 х 9 м за пропускної спроможності бази за зміну 180 люд. і більше;

б) 12 х 9 м за пропускної спроможності бази за зміну від 120 до 180 люд.;

в) 9 х 6 м за меншої пропускної спроможності бази і на базах сезонної дії.

На базах сезонної дії, спеціалізованих тільки для народного веслування, замість цих приміщень слід передбачати відкритий майданчик такого самого розміру з навісом над ним.

3.61 Суддівська вишка повинна розміщуватися в створі фінішу. В разі, коли бази призначені для змагань високого рівня, вишка повинна бути стаціонарною і в її складі, крім місць для суддів, повинні бути додатково передбачені: місце (кабіна) для інформатора (диктора) та приміщення для апаратури фотофінішу або відеомагнітофону й обслуговуючого їх персоналу.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.62 Для фізкультурно-оздоровчих занять слід передбачати відкриті площинні споруди, при­міщення і ванни для плавання.

До складу відкритих площинних споруд повинні входити: комплексний майданчик, смуга для подолання перешкод, "стежка здоров'я".

Мінімальні розміри комплексного майданчика та окремих його елементів слід приймати згідне з таблицею 8.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 23

Таблиця 8

"Стежка здоров'я" повинна бути завширшки не менше 1,5 м і протяжністю не менше 800 м.

Протяжність смуги перешкод для дітей у віці від 10 до 14 років - 40 м, ширина -7м; для дітей старших 14 років і дорослих - 70 м, ширина, як правило, 14 м (але не менше 7 м). Допускається розташування смуги не по прямій, а по ламаній лінії.

Орієнтація відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять по сторонах горизонту не регламентується.

Під час проектування відкритих площинних споруд повинні додержуватися вимоги, викладені у 3.4.

3.63 Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу спор­тивних корпусів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення.

Розміри та одночасну пропускну спроможність приміщень залежно від призначення за видами занять, що у них проводяться, слід приймати за таблицею 9.

Таблиця 9