2 В прикладі необхідно вирішити такі питання.

  1. Визначити середню глибину , швидкість течії , питому витрату , витрату стійкого рукава , ширину стійкого рукава та ймовірний кут звалу потоку до берега .
  2. Намітити захисну трасу (лінію) у плані, яка забезпечує найбільшу плавність протікання потоку.
  3. Визначити довжину поперечних шпор і відстань між ними , кут розміщення шпор відносно до потоку і нанести положення шпор на план.
  4. Визначити глибину очікуваного розмивання біля голов шпор (окремо для першої шпори і для подальших); в розрахунку першої шпори врахувати можливе збільшення кута атаки при звалі потока до берега.
  5. Вибрати конструкцію поперечних шпор і ділянки початку і кінця лінії захисту відповідно до місцевих умов (галькова заплава, рваний камінь відсутній) і намітити основні розміри шпори (для середніх умов) у плані та в поперечних перерізах.
  6. Підрахувати обсяг земляних робіт, робіт, пов'язаних з кріпленням, і вартість споруд за укрупненими вимірниками.

3 Визначаємо середній діаметр частинок наносів, що складають русло. Підрахунок зводимо в таблицю К.2.

Таблиця К.2 - Механічний склад наносів

<10

10-20

20-40

40-80

80-160

>160

30

16

12

15

22

5

5

15

30

60

120

160

150

240

360

900

2640

800

Визначаємо середній діаметр суміші за формулою (17)

4 Нерозмивна швидкість для частинок середньої крупності буде від 1,8 до 2,2 м/c;

приймаємо .

5 Середню глибину потоку визначаємо за формулою

.

Приймаючи і задані величини і , маємо

;

6 Середня розрахункова швидкість

.

7 Питома витрата потоку буде

на 1 пог.м.

8 Стійка ширина рукава ,

де коефіцієнт , що залежить від форми русла, приймається за даними таблиці 2.

9 Витрата стійкості рукава, , при розрахункових значеннях питомої витрати і стійкої ширини рукава буде

;

звідси кількість рукавів

.

приймаємо N = 2, что підтверджується топографією русла.

10 Ймовірний кут звалу потоку до берега, , визначаємо за формулою

,

звідси , округлюючи, приймаємо .

11 Довжина шпори повинна бути

;

згідно з формулою (59) . Приймаємо .

12 План і розріз шпори представлені на рисунку К.2. Відстань між шпорами буде

.

13 Глибину очікуваного місцевого розмивання біля голови шпори визначимо за формулою (53)

.

Коефіцієнт розмивання , якщо і кут атаки , знаходимо за таблицею 3 .

14 Кількість шпор для захисту берега при довжині фронту і відстані між шпорами буде

шпор.

15 Ширину шпор зверху приймаємо рівною 4,0 м з урахуванням проекту будівельних механізмів і автотранспорту. Закладення укосів шпори: мокрого ; сухого .

16 Довжину першої шпори приймаємо

.

Відстань між першою і другою шпорами .

17 Обсяг земляних робіт буде близько 4000 .

18 Товщину бетонного облицювання шпор визначимо за формулою

.

19 Об'єм гравійної підготовки под облицюванням для однієї шпори на площі 1034х0,2=206,8. Об'єм бетонного облицювання однієї шпори становитиме 1034х0,20=206,8 .

Визначення глибини розмивання біля поперечної шпори

Конструкція шпори зображена на рисунку К.2.

1 В умовах гірського річкового русла з уклоном , витратою і приймемо довжину поперечної шпори . Робоча довжина шпори, що сприймає удар потоку, буде

.

2 Шпору розміщуємо відносно напрямку потоку під кутом (рисунок К.1). Тоді кут атакування шпори потоком буде .

3 Закладання напірного укосу шпори . Розглянемо випадок, коли котлован, відкритий для заглиблення облицювання напірного укосу, не засипається витягнутим грунтом. З метою запобігання підмиванню облицювання швидкості течії на дні воронки розмиву повинні бути такими, щоб вимивалися тільки найдрібніші фракції грунту, наприклад, фракції . За цих умов швидкість на дні воронки не повинна перевищувати при.

4 Розрахунок провадимо за формулою (54). Маємо и .

Рішення здійснюємо підбором, задаючись відношенням (55); підставивши значення величин, одержимо

.

Визначимо значення периметра розтікання за графіком (рисунок 19) при , потім обчислюємо за формулою (53): . За формулою (54) обчислюємо

Підрахунки провадимо в табличній формі.

Таблиця К.3 - Значення

u

3,0

1,82

0,480

1,645

1,955

2,60

2,96

3,50

3,5

2,32

0,611

1,845

1,580

2,39

2,90

3,42

4,0

2,82

0,743

2,040

1,710

2,27

2,90

3,42

2,0

0,82

0,216

1,265

1,193

3,17

3,10

3,66

Таким чином, допускаючи вимивання фракцій (що при даному гранулометричному складі відповідає 40% фракцій за вагою), одержимо, що низ кріплення повинен бути заглиблений відносно поверхні води на глибину .

Без врахування розтікання (при ) глибина воронки розмивання буде м, так як

.

5 Визначимо далі глибину воронки розмивання біля головы шпори і за формулою (58'), враховуючи при цьому зменшення розмивання при сприятливому підході потоку до пологості укосу.

Виходячи з ширини русла стійкого рукава и рівності глибин, одержимо ступінь стиснення потоку як відношення , або 17:37,5=0,46.

Коефіцієнт розмивання при такому стисненні й при за таблицею 3 становить С=3,09. Коефіцієнт зменшення розмивання із заданим кутом підходу потоку за таблицею 5 становить . Коефіцієнт зменшення розмивання внаслідок пологості укосу при за таблицею 6 дорівнює . Таким чином, глибина розмивання за формулою

(58')

становитиме , що менше глибини , підрахованої за формулою (54).

6 Величина підпору у споруди визначається формулою

,

- швидкість течії на підході, м/c;

- коефіцієнт опору конструкції, що визначається за таблицею К.4.

В таблиці К.4 дається величина коефіцієнта опору залежно від міри стиснення потоку, зайнятого конструкцією, тобто від відношення ,

де - площа перерізу потоку, зайнята конструкцією;

- площа живого перерізу в побутових умовах.

Таблиця К.4 - Коефіцієнти сопротивления конструкций, , в зависимости от меры

початкового стиснення живого перерізу потоку

0,10

0,20

0,30

0,40

0,50

0,60

0,70

0,80

0,90

Для одного пальового ряду (грат) через всю ширину лотка при нерозмивному руслі

0,40

1,00

1,60

2,50

4,00

7,00

13,4

40,0

-

те саме при розмивному дні

0,16

0,33

0,54

0,78

1,11

1,65

2,50

3,90

-

Для пальових гратчастих шпор в розмивному руслі, в перший момент після установки і з віднесенням опору:

до всього потоку

-

0,71

1,04

1,21

1,56

2,19

4,11

8,00

-

до потоку на ширині шпори

-

0,90

1,20

1,60

1,90

4,50

11,0

21,2

-

Через 60 хвилин після початку досліду:

по всьому потоку

по ширині шпори

-

-

0,32

0,42

0,60

0,85

0,80

1,20

0,97

1,45

1,101,65

1,221,75

1,35

1,86

-

-

Для глухих шпор з вертикальним укосом в лотку з розмивним дном (на початку досліду):

до всього потоку

0,70

1,00

1,60

2,52

4,00

5,90

8,15

-

-

до потоку на ширині шпори

1,30

1,95

2,70

3,80

5,17

6,80

8,60

-

-

Те саме, через 60 хвилин

після початку досліду:

до всього потоку

0,60

0,88

1,16

1,52

2,02

3,55

6,25

-

-

до потоку на ширині

шпори

1,05

1,40

1,70

2,11

2,56

4,03

6,65

-

-

Додаток Л

(рекомендований)

Проектування дамб обвалування

1 Дамби обвалування розміщують вздовж берегів річок або озер і влаштовують для захисту від затоплення цінних заплавних сільськогосподарських угідь, доріг, населених пунктів, для зменшення затоплюваної площі при утворенні водосховищ.

2 Дамби обвалування залежно від сільськогосподарського використання захищених земель можуть бути затоплювані й незатоплювані, замкнені та незамкнені.

3 Для зменшення площі затоплення у випадку прориву поздовжньої дамби влаштовують поперечні вали-траверси, які мають водоскидні пристрої.

4 Визначення розмірів поперечного перерізу профилю дамби.

  1. Встановити розміри поперечного профилю дамби і визначити величину розмивання при стисненні заплави річки.

Вихідні дані: паводкова витрата 1%-ної забезпеченості =480 м3/с, уклон вільної поверхні потоку I = 0,0006; n1 =0,03; для заплави n2 = 0,05; ширина річки по урізу при середньомеженній витраті В0 =25м; розміри поперечного перерізу русла наведені на рисунку Л.1; тіло дамби зводиться із зв'язного грунту.

  1. Визначення висоти дамби.

Висота дамби обвалування визначається найвищим рівнем паводка і додатковим його підняттям на величину Z при обвалуванні внаслідок стиснення заплави. Величину Z визначають гідравлічним розрахунком.

  1. Визначення відстані між дамбами обвалування В'.

На річках з блукаючим руслом відстань між дамбами обвалування В' повинно бути не менше ширини річки і смуги заплави, в межах якої вона блукає.

За формулою С.Т. Алтуніна

B'=(1+k)×B0

де: k - коефіцієнт рівний 1, 4, тоді

В' = (1+1,4)× 25 = 60м.

  1. Визначення величини Z.

Враховуючи можливе збільшення швидкості течії в звуженому руслі порівняно з побутовим на 25%, Z знаходиться за формулою

звідки

(Л.1)

Швидкості на заплавних ділянках

,

.

Швидкість у руслі

;

Коефіцієнти Шезі С визначені за формулою Маннінга

,

с, с,

с.

За формулою (Л.1) визначаємо підвищення рівня води у звуженому руслі

м.

  1. Визначення висоти дамби.

Висота дамб визначається за формулою

,

де - запас у висоті гребеня, визначається за рекомендаціями

С.Т. Алтуніна залежністю

де - висота вітрового нагону;

с - висота вітрової хвилі;

а - величина запасу над хвилею, приймається звичайно рівною 0,5м.

Величиною при невеликій довжині розгону хвилі L звичайно нехтують.

Висота хвилі с визначається за формулою В.Г. Андреянова

м.

Де W- швидкість вітру над водною поверхнею, м/с.

Тоді