---

розроблені відпо- |                              | чи миття, |

відно до СНиП та  |                              |  л/кв.м   |

Положення про по- |------------------------------------------|

рядок проектуван- |Механізована мийка удоскона-  |           |

ня та експлуата-  |лених покриттів вулиць та май-|  1,2-1,5  |

цію зон санітар-  |данів                         |           |

ної охорони дже-  |------------------------------------------|

рел водопостачан- |Механізоване поливання удос-  |           |

ня та водопрово-  |коналених покриттів тротуарів |  0,3-0,4  |

дів питного приз- |і вулиць                      |           |

начення.          --------------------------------------------

 

 

                               - 55 -

 

  Зона санітарної                  Продовження таблиці 8.3

охорони повинна   --------------------------------------------

складатися:       |                              |   Норма   |

  - для джерел    |                              |  витрати  |

    водопостачан- |        Види поливання        |  води на  |

    ня із першого,|                              | поливання |

    другого та    |                              | чи миття, |

    третього поя- |                              |  л/кв.м   |

    сів;          |------------------------------------------|

  - для майданчи- |Ручне поливання удосконалених |           |

    ків водопро-  |покриттів тротуарів і вулиць  |  0,4-0,5  |

    відних спо-   |------------------------------------------|

    руд, водоза-  |Поливання зелених насаджень   |           |

    борів, насос- |парків і скверів              |    3-4    |

    них та очис-  |------------------------------------------|

    них станцій,  |Поливання газонів і квітників |    4-6    |

    резервуарів   |------------------------------------------|

    чистої води,  |Теплиці грунтові зимові       |    15     |

    водонапорних  |------------------------------------------|

    веж із першо- |Теплиці стелажні зимові       |     6     |

    го поясу;     |------------------------------------------|

  - для водоводів |Парники усіх типів            |     6     |

    - із санітар- |------------------------------------------|

    но-захисної   |Утеплений грунт               |     6     |

    смуги.        |------------------------------------------|

  8.11. На тери-  |Поливання присадибних ділянок |           |

торії першого по- |(тривалість 6 год.)           |     4     |

ясу зони санітар- --------------------------------------------

ної охорони за-    ПРИМІТКА. При відсутності даних по площі за

боронено будівни-  видами благоустрою (зелені насадження, проїз-

цтво та розміщен-  ди та інше) сумарну витрату води на поливання

ня будівель, спо-  у перерахунку на 1 жителя треба приймати 50-

руд і пристроїв,   90 л/доб.

що безпосередньо

не стосуються експлуатації водопровідних споруд і не підлягають

обов'язковому розміщенню на території першого поясу, а також

проживання людей, у тому числі працюючих на водогоні.

       На території першого поясу заборонено випуск стоків, ку-

пання, водопій та випас худоби, прання білизни, рибна ловля,

застосування для рослин ядохімікатів, органічних і мінеральних

добрив.

  8.12. При існуванні поблизу межі першого поясу зони санітар-

ної охорони житлових, промислових та інших споруд, повинні бути

прийняті заходи щодо благоустрою їх території, що виключають

можливість забруднення території першого поясу.

  8.13. Межі першого поясу зони санітароної охорони для підзем-

них джерел водопостачання (від огороджувальних конструкцій во-

допровідних споруд та артезіанських свердловин до меж першого

поясу зони санітарної охорони) повинні складати: для надійно

захищених горизонтів - не менше 30 м, а для незахищених чи не-

достатньо захищених горизонтів та інфільтраційних водозаборів-

не менше 50 м.

  При використанні інфільтраційних вод як джерела водопостачан-

ня до межі поясу санітарної охорони необхідно включати прибе-

режну територію між водозабором і водоймищем.

 

  Примітка. Для поодиноких підземних водозаборів, розташованих

на території об'єкту, що виключають можливість забруднення

грунту, відстань від них до огорожі можна зменшувати до 15 і

25 м.

 

  Для поверхневого джерела водопостачання з урахуванням природ-

них умов межі першого поясу приймаються:

        а) для проточних водотоків:

        - вгору за течією не менше 200м від водозабору, вниз-не

          менше 100 м, прилеглому до водозабора берега - не мен-

          ше 100 м від лінії зрізу води під час літньої та

          осінньої межені;

       - у напрямку протилежного берега: при ширині водотоку

         менше 100 м - вся акваторія та протилежний берег зав-

         ширшки 50 м від зрізу води під час літньої та осін-

 

                               - 56 -

 

         ньої межені та шириною водотоку більше 100 м - смуга

         акваторії завширшки не менше 100 м;

       б) для непроточних водоймищ  (водосховище, озеро);

       - по акваторії у всіх напрямках - не менше 100 м;

       - по прилеглому до водозабора берегу - не менше 100 м

         від зрізу води під час літньої та осінньої межені.

  8.14. Межі другого і третього поясів зони санітарної охорони

підземного джерела водопостачання визначаються розрахунком, ви-

ходячи з часу пересування води з мікробними (другий пояс) і хі-

мічними (третій пояс) забрудненнями.

  8.15. Для поверхневого джерела межі другого поясу зони сані-

тарної охорони складають:

       а) для водотоку:

       - угору за течією - за розрахунком виходячи з часу про-

         бігу води по основному водотоку при середньомісячній

         забезпеченій витраті 95% не менше 5 діб для II кліма-

         тичного району і 3 доби для III і IV кліматичних рай-

         онів: вниз за течією не менше 250 м; бокові межі від

         рівня води під час літньої та осінньої межені 500 м на

         рівнинному рельєфі і до вершини першого схилу -на го-

         ристому рельєфі, але не більше 750 м при пологому схи-

         лі і 1000 м при крутому схилі;

       б) для непроточного водоймища:

       -  в обидві сторони по берегу і в усі сторони по аквато-

          рії виходячи з часу добігання від 3 до 5 діб (див.

          п.а); бокові межі углиб берега; для малих водоймищ -

          по водорозділу, для великих (площею більше 10 кв.м)-

          див. п.а.

  8.16. Межі третього поясу санітарної охорони поверхневого

джерела водопостачання приймаються такі: угору і вниз за течі-

єю водотоку при непроточному водоймищі - у відповідності з п.8.

15а; бокові межі - по смузі водорозділу у межах 3-5 км від зрі-

зу води.

  8.17. Межі першого поясів майданчиків водопровідних споруд

від огорожі:

       - до запасних та регульованих місткостей, очисних споруд

         та насосних водопровідних станцій - не менше 30 м,

       - до водопровідних меж - не менше 10 м,

       - до інших споруд - не менше 15 м.

  При обгрунтуванні та погодженні з органами санітарно-епідемі-

ологічної служби можна:

       - скоротити ці відстані до 10 м;

       - не встановлювати перший пояс для окремих водонапірних

         веж.

  8.18. Ширина санітарно-захисної зони для водоводів приймає-

ться від крайніх трубопроводів при відсутності грунтових вод -

не менше 50 м незалежно від діаметра водопровода.

  При прокладанні водоводів по забудованій території ширину

смуги після погодження з органами санітарно-епідеміологічної

служби можна зменшувати.

  8.19. Розміри земельних ділянок для станцій очистки води в

залежності від їх продуктивності, тис.куб.м/доб, треба прийма-

ти за проектами, але, як правило, не більше, га:

  до 0,8                - 1,0

  більше 0,8 до 12      - 2,0

 

      КАНАЛІЗАЦІЯ

 

  8.20. Кналізуванню підлягають усі об'єкти, що забезпечені

внутрішнім водопроводом. Норми водовідведення побутових стічних

вод сельбищної зони повинні відповідати прийнятим нормам водо-

споживання (див. табл. 8.1). Норми відведення промислових стіч-

них вод сільськогосподарських об'єктів треба приймати на під-

ставі технологічних даних.

  8.21. В сільських населених пунктах для окремих об'єктів і

садибних житлових будинків рекомендується приймати локальні си-

стеми з очисними спорудами малої каналізації; каналізуванню в

першу чергу підлягають громадські будівлі, житлові будинки ви-

сотою два і більше поверхи, а також підприємства для переробки

сільськогосподарських продуктів (при відповідному обгрунтуванні

та розрахунках).

 

                               - 57 -

 

  8.22. Схеми каналізації повинні розроблятися одночасно зі

схемами водопостачання. При цьому необхідно розглянути можли-

вість використання очищених стічних вод для промислового водо-

постачання та зрошення.

  8.23. Можливість спільного відведення та очистки побутових та

промислових стічних вод повинна визначатися в залежності від

складу цих вод з урахуванням техніко-економічних показників та

санітарно-гігієнічних вимог.

  8.24. Поверхневі води (дощові, талі та поливально-мийні) з

сельбищної території відводяться за межі населеного пункту і

підлягають обов'язковому очищенню на спорудах типу біоплато, а

потім скидаються в водоймища, балки та яри. Поверхневі води

тваринницьких підприємств повинні направлятися по відкритій си-

стемі водостоків в локальні сховища-збірники та після відпо-

відної обробки використовуватися для зрошення сільськогосподар-

ських культур.

  8.25. Скидання поверхневих вод, методи та ступінь їх очищення

визначаються розрахунком у відповідності з вимогами Правил охо-

рони поверхневих вод від забруднення стічними водами та погод-

жуються з органами санітарно-епідеміологічної служби, охорони

рибних запасів та органами по регулюванню використовування та

охорони вод.

  8.26. Трасування каналізаційних мереж треба здійснювати з

урахуванням рельєфу місцевості, можливості найбільшого охоплен-

ня каналізованої території самопливними лініями при найменших

глибинах закладання та нанесення якнайменшого збитку природі.

  8.27. При прокладанні заглиблених самотічних каналізаційних

мереж (більше 7 м), а також при неможливості подати стічні води

на каналізаційні очисні споруди самотічною мережею треба перед-

бачати обладнання каналізаційних насосних станцій.

  8.28. При виборі місця розташування очисних споруд каналіза-

ції необхідно враховувати такі вимоги:

        - очисні споруди треба розміщувати з підвітряного боку

          переважаючого напрямку вітрів теплого періоду року по

          відношенню до найближчих житлових чи громадських бу-

          дівель або груп будівель;

        - стічні води після очистки повинні випускатися нижче

          за течією річки відносно населеного пункту;

        - територія, яку займають очисні споруди, не повинна

          підтоплюватися чи підпадати під береговий розмив.

  8.29. Для сільських поселень, як правило, слід передбачати

очистку стічних вод на спорудах біологічної очистки у штучних

умовах (біологічні фільтри різних типів, аераційні споруди).

Аеротенки усіх типів можуть застосовуватися за будь-яких клі-

матичних, геологічних та гідрогеологічних умов, вони не потре-

бують відводу великих площ землі і стабільно забезпечують висо-

ку ефективність очистки. Циркуляційні окислювальні канали за-

стосовуються у районах з розрахунковою температурою не нижче -

25о С в тих випадках, коли аеротенки застосовувати недоцільно.

Площі земельних ділянок очисних споруд каналізації треба прий-

мати при повній біологічній очистці у природних умовах - за

розрахунком, а при штучних - за табл.8.4.

  8.30. Для децентралізованих (місцевих) систем при витратах

стічних вод до 15 куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах і

заляганні грунтових вод не вище 1,5 м від поверхні землі допу-

скається застосовувати поля підземної фільтрації.

  8.31. Для невеликих об'єктів з витратами стічних вод до 1

куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах допускається засто-

совувати фільтрувальні колодязі. Основа колодязя повинна бути

на 1 м вище рівня грунтових вод.

  8.32. Піщано-гравійні фільтри та фільтрувальні траншеї допу-

скається використовувати для децентралізованих (місцевих) сис-

тем при витратах стічних вод до 15 куб.м за добу  у водонепро-

никних і слабофільтрувальних грунтах при найвищому рівні грун-

тових вод, розміщеному на 1 м нижче лотка відвідної труби. Для

утворення фільтрувального середовища викорисиовується привізний

середньо- і крупнозернистий пісок.

  При застосуванні будь-якої споруди підземної фільтрації необ-

хідна попередня очистка стічних вод у септиках.

  8.33. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд до ме-

жі житлової забудови, ділянок громадських будівель і підприємств

 

                               - 58 -

 

харчової промисловості треба визначати з урахуванням їх перспек-

тивного розвитку згідно з санітарними нормами.

  8.34. Умови спуску очищених стічних вод у водоймища повинні

відповідати вимогам "Правил охраны поверхностных вод" (Мос-

ква, 1991 г.) і повинні бути погоджені з органами санітарного

нагляду та органами охорони навколишнього природного середови-