ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ

                                ПОСЕЛЕНЬ

 

 

                             ДБН Б.2.4-1-94

 

                            Видання офіційне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Міністерство України у справах будівництва і архітектури

                     (Мінбудархітектури України)

                             Київ 1994

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УДК 69.568.012.224

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБЛЕНІ:       УкрНДІцивільсільбуд(ведучий):кандидати арх.:

                  Г.М. Блінова, О.П.Чижевський-наукові керівники;

                  кандидати арх. Г.І.Болотов, Г.М.Рогожин,

                  Ю.В.Самойлович, К.Д.Чхартішвілі; кандидати

                  техн.наук Н.М.Зайцева, Л.М.Пшенична;

                  П.П.Добровольський,В.В.Жога,А.С.Забаштансь-

                  кий, Н.М.Касіна, Л.М.Кликова, Г.В.Комарова,

                  О.І.Кононець, О.І.Майборода, В.А.Максименко,

                  О.Ф.Пащенко, Ю.В.Романенко, С.А.Флоре,

                  Ю.О.Ходаковський, Т.М.Штейнгель.

                  Український гігієнічний центр: кандидати

                  мед.наук В.Я.Акименко, М.П.Вашкулат,

                  С.І.Еппель, Б.С.Селезньов, К.Д.Фещенко,

                  Г.Я.Чегринець.

                  Центр радіаційної медицини АМН України:

                  кандидат біол.наук І.П.Лось.

                  УкрНДІагропроект: кандидат економ. наук

                  М.С.Шкурка, О.М.Марченко.

                  Мінбудархітектури України: В.Ф.Присяжнюк,

                  О.П.Серков, В.В.Новиков.

 

 

 

 

ВНЕСЕНІ ТА        Головним Управлінням архітектури і містобу-

ПІДГОТОВЛЕНІ      дування Мінбудархітектури України.

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНІ:      Наказом Мінбудархітектури України від

                  05.01.94 N 6 та введені в дію з 01.03.94

 

 

 

З введенням у дію ДБН Б.2.4-194 втрачає силу РСН 175-86.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

 

 

 

 

 

 

               ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

--------------------------------------------------------------

| Планування і забудова сільських поселень    ДБН Б.2.4-1-94 |

|                                             замість        |

|                                             РСН 175-86     |

--------------------------------------------------------------

 

  1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1.1. При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні

нових сільських населених пунктів України належить дотримува-

тись Державних будівельних норм з питань планування і забудови

сільських поселень.

  1.2. Ці норми обов'язкові для всіх державних, кооперативних

і громадських підприємств, організацій і установ, незалежно

від форм власності та відомчого підпорядкування, які здійсню-

ють проектування, будіництво і благоустрій на території сіль-

ських населених пунктів, а також для фермерських (селянських)

господарств та індивідуальних забудовників.

  1.3. При проектуванні сільських населених пунктів України,

поряд з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360-92*,

СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а

також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних докумен-

тів.

  1.4. Реконструкція і розвиток сільських населених пунктів

повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проекта-

ми схемами генеральних планів території сільської Ради (сіль-

ськогосподарського підприємства), генеральними планами сільсь-

ких населених пунктів, проектами детального планування сільсь-

ких населених пунктів, проектами планування і забудови громад-

ського центру або інших фрагментів населених пунктів, що ув'я-

зані з проектами територіального розвитку сільських адміні-

стративних районів.

  ПРИМІТКА. Сільський населений пункт (сільські поселення)-

  єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в

  сільському господарстві та інших територіально розосередже-

  них галузях, забезпечене об'єктами соціального та виробничо-

  го призначення.

 

  1.5. Основним напрямком переулаштування сільських населених

пунктів є їх розвиток і реконструкція. Будівництво нового се-

лища допускається, як виняток через винесення сіл із зон за-

топлення або у зв'язку з промисловою розробкою корисних копа-

лин на його території, а також відселенням із зони екологічних

катастроф та стихійних лих. Заняття нових територій вимагає

відповідних обгрунтувань та оформлення відведення земельних

ділянок за установленим порядком.

  ПРИМІТКИ:

  1. В особливих випадках, зв'язаних з відведенням земельних

  ділянок під нове будівництво у зонах екологічних та стихій-

  них лих, термінове рішення приймає Кабінет Міністрів України

  (чи призначена ним Надзвичайна комісія).

  2. Планувальна організація території сільських Рад, ведення

  господарства громадянами чи організаціями, відшкодування

  завданого збитку здійснюється у відповідності з діючим зако-

  нодавством.

 

  1.6. Сільські населені                         Таблиця 1.1

пункти за чисельністю на-                        (довідкова)

селення поділяються на     -----------------------------------

групи (табл. 1.1).         |Групи   |Чисельність, тис.чол.   |

  1.7. За територіальною   |---------------------------------|

ознакою згідно з законодав-|Значні  |Від 3.0 до 5.0 і більше |

ством виділяються такі гру-|---------------------------------|

пи: село, селище, хутір.   |Великі  |Від 0.5 до 3.0          |

Село - сільське поселення, |Середні |Більше 0.2 до 0.5       |

що характеризується усіма  |---------------------------------|

або більшістю ознак,указа- |Малі    |До 0.2                  |

них в примітці до п.1.4    -----------------------------------

 

                               - 2 -

 

  Селище - велике або значне сільське поселення, що є адміні-

стративно-господарським центром.

  Хутір - відокремлене від села самостійне сільське поселення,

що має назву, в якому проживає сім'я або кілька селянських сі-

мей, які займаються переважно сільським господарством.

  1.8. Перспективи розвитку кожного сільського населеного

пункту незалежно від чисельності жителів визначаються місцем,

яке він займає у системі розселення, територіальної організа-

ції виробництва і соціальної інфраструктури.

При цьому враховуються плани розвитку сільськогосподарських

та інших підприємств, їх виробнича спеціалізація, рішення про-

ектів землеустрою, територіального розвитку сільських районів

і іншої містобудівної документації.

  1.9. В містобудівній документації для сільських населених

пунктів необхідно передбачати заходи щодо охорони навколишньо-

го природного середовища, поліпшення санітарно-гігієнічних

умов проживання населення, раціонального використання і орга-

нічного включення до забудови пам'яток історії і культури,

садово-паркового мистецтва, територій і об'єктів природно-за-

повідного фонду з упровадженням для них необхідних охоронних

зон, по регулюванню кількості поверхів у будинках і висоти

споруд, враховуючи культурно-етнічні ознаки і прогресивні іс-

торичні традиції формування поселень (за погодженням з орга-

нами санітарно-епідемічного нагляду, охорони пам'яток, навко-

лишнього природного середовища і місцевими Радами, в компетен-

ції яких використана і охорона цих об'єктів).

 

  2. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

 

   Функціональне зонування території та організація розселення

 

  2.1. Концепція територіального розвитку населених пунктів

та планувальної організації сільських Рад розроблюється в

проекті схеми генерального плану відповідної території, який

в умовах приватизації землі повинен бути первинним і обов'з-

ковим містобудівним документом.

  2.2. При вирішенні питань удосконалення розселення на тери-

торії сільської Ради належить вважати її як первинну систему

розселення, а населені пункти, в тому числі хуторські поселен-

ня фермерів, як складові елементи цієї системи.

  2.3. В межах сільського адміністративного району розрізняють

системи розселення трьох типів: районну, кущову і первинну

(одиниця сільського розселення).

  2.4. Кущова система розселення формується в значних сільсь-

ких адміністративних районах за наявністю на їх території до-

даткових міських поселень або великих сіл з розвинутими про-

мисловими і обслуговуючими функціями.

  2.5. Первинні системи розселення формуються на основі спіль-

ності повсякденних виробничих, трудових, культурно-побутових,

транспортних та інших зв'язків між поселеннями. Центром у них

вважаються села-центри сільських або селищних Рад. Межі пер-

винних систем розселення повинні співпадати з межами сільських

Рад.

  2.6. Функціональне зонування території сільської Ради здій-

снюється на основі комплексної містобудівної оцінки природних

та інших ресурсів, аналізу перспективної програми, удоскона-

лення виробництва з урахуванням нових форм господарювання, в

тому числі фермерських господарств, та видів власності, в то-

му числі на землю, розвитку перероблюваних галузей і допоміж-

них промислів, а також можливостей організації туризму і масо-

вого відпочинку.

  2.7. На території сільської Ради виділяються такі функціо-

нальні зони:

      - сільськогосподарського використання (земельні, лісові

        угіддя);

      - виробнича;

      - території комунального призначення;

      - сельбищна;

      - рекреації, об'єктів природно-заповідного фонду та іс-

        торико-культурної спадщини.

 

 

                               - 3 -

 

  ПРИМІТКИ.

  1. При наявності на території сільської Ради промислових за-

  пасів корисних копалин місця їх залягання виділяються в спе-

  ціальну зону.

  2. Території, цінні в рекреаційному відношенні, і які мають

  районне чи обласне значення, також виділяються в самостійну

  зону, для якої розроблюється спеціальна проектна документа-

  ція.

 

  2.8. При розміщенні сільськогосподарських виробничих об'єк-

тів, а також фермерських та індивідуальних господарств ("малі

ферми") слід керуватися санітарними вимогами та нормами.

  При визначенні території майданчиків сільськогосподарських

комплексів і окремих об'єктів необхідно забезпечувати раціо-

нальне використання землі у відповідності з земельним законо-

давством України.

  2.9. При розробці загальної концепції соціального і терито-

ріального розвитку сільських населених пунктів у межах базової

адміністративно-територіальної одиниці-сільської (селищної)

Ради:

     - намічаються заходи щодо удосконалення розселення і ор-

       ганізації системи культурно-побутового обслуговування,

       розвитку транспортних та інженерних комунікацій з роз-

       рахунком місткості, потужності і обгрунтуванням розмі-

       щення відповідних об'єктів;

     - прогнозується проектна кількість населення;

     - вносяться пропозиції щодо організації перебудови сіль-

       ських населених пунктів, першочергові завдання і необ-

       хідні обсяги містобудівної документації на першу чергу

       будівництва;

     - визначаються перспективи розвитку і раціональне розмі-

       щення виробничих підприємств і об'єктів агропромислово-

       го комплексу, а також фермерських господарств (на осно-

       ві Державного земельного кадастру);

     - передбачаються заходи щодо охорони навколишнього сере-

       довища, пам'яток історії, культури, а також територій і

       об'єктів з особливими природоохоронними, рекреаційними

       і заповідними режимами у відповідності з порядком вико-

       ристання земель рекреаційного та історико культурного

       призначення.

  2.10. Чисельність населення, яке прогнозується на перехідний

      *

період , повинна визначатися методом експертної оцінки з ура-

хуванням тенденцій розвитку і місця населеного пункту в систе-

мі розселення.

 

       ВИБІР ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

 

  2.11. Територію до розвитку та реконструкції існуючих і бу-

дівництва нових населених пунктів належить вибирати на підставі

Державного земельного кадастру, а також Містобудівного кадастру

населених пунктів. Першочерговому освоєнню підлягають вільні від