4.32. Для попередження раптового виходу дітей на проїзну
частину вулиць перед ділянками дитячих закладів слід передба-
чати огорожі заввишки до 1м. Конструкція огорожі приймається
відповідно з ГОСТ (на проектування огорож).
4.33. Велодоріжки з покриттям тротуарного типу передбачають-
ся для одностороннього руху зі смугами зелених насаджень або
смугами безпеки завширшки не менше 0,8 м.
4.34. Під'їзди до будинків проектуються завширшки не менше
3,5 м. Звичайно вони суміщуються із тротуарами.
Біля торгових і побутових будівель повинні влаштовуватись
майданчики розміром не менше 12 х 5,5 м.
4.35. Водорозбірні колонки і криниці розміщуються вздовж
житлових вулиць через кожні 200 м із відступом від червоної
лінії на 2,5-3 м на мйданчиках розміром 2,5 х 3 м із твердим
покриттям та ухилом не більше 4-5%.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО
ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ТА
РОЗРАХУНОК МІСТКОСТІ ЗАКЛАДІВ
Організація мереж культурно-побутового обслуговування
5.1. Система культурно-побутового обслуговування сільського
населення здійснюється на міжселенній основі і повинна забез-
печувати необхідний комплекс послуг мешканцям усіх населених
пунктів, незалежно від їх розміру, та сприяти скороченню часу,
необхідного для одержання послуг і придбання товарів. Заклади
та підприємства обслуговування об'єднуються за галузевою озна-
кою у територіальні мережі:
- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл;
- лікувально-профілактичних закладів;
- закладів культури, мистецтва та спорту;
- підприємств торгівлі, громадського харчування, побутово-
го та комунального обслуговування;
- органів управління та підприємств зв'язку.
5.2. Система культурно-побутового обслуговування населення
формується у межах сільського адміністративного району з ура-
хуванням диференціації населених пунктів за людністю, характе-
ром розміщення та функціональним призначенням, що обумовлює
склад заходів обслуговування.
Залежно від віддаленості населеного пункту від центру більш
високого рангу структурний склад установ обслуговування може
бути: скороченим (в межах пішохідної доступності), стандартним
(при відстані 8-10 км) та розширеним (при відстані більш
10 км).
5.3. Мережа установ і підприємств кожного виду обслуговуван-
ня розглядається як єдина просторово-територіальна структура,
яка доповнюється пересувними засобами обслуговування.
Пересувні засоби обслуговування базуються при стаціонарних
підприємствах і закладах відповідного призначення, які є для
них опорними пунктами.
Тип, місткість закладів, потужність підприємств для кожного
населеного пункту необхідно устанавлювати залежно від особли-
востей розселення та наявності міжміських транспортних зв'яз-
- 15 -
ків, специфіки окремих видів обслуговування - можливостей на-
дання послуг до місця проживання, на основі диференційованих
розрахункових показників, наведених у відповідних розділах для
кожного виду обслуговуючих підприємств та закладів.
Дошкільні заклади
5.5. Розрахунок мережі дитячих дошкільних закладів необхідно
здійснювати для адміністративного району, групи сіл або насе-
леного пункту, враховуючи варіанти організації обслуговування:
- один заклад на один населений пункт;
- один заклад на групу населених пунктів;
- кілька закладів у населеному пункті, на основі ста-
тистичних даних про кількість дітей дошкільного віку
по групах:
- до 3 років;
- від 3 до 5 років;
- 6 років.
Допускається розрахунок мережі на підставі середніх для да-
ної області показників кількості дітей дошкільного віку на
1000 жителів.
5.6. Дошкільні заходи необхідно розміщувати у кожному сіль-
ському населеному пункті, де є 12 і більше дітей дошкільного
віку. Для обслуговування сіл з меншою кількістю дітей перед-
бачаються місця в дитячих яслах-садках в найближчих, більш ве-
ликих селах, і організовується підвіз дітей спеціальним тран-
спортом.
Пішохідно-транспортна доступність закладів не повинна пере-
вищувати 15 хвилин.
5.7. Місткість ясел-садків встановлюється із розрахунку не
менше 65 місць на 100 дітей дошкільного віку при навчанні в
школі з 6-річного віку, не менше 75 місць при навчанні з
7-річного віку. Загальна кількість сезонних місць приймається
за необхідністю. У яслах-садках на одну-дві, чотири групи вона
не повинна перевищувати 100%, а на 5 і більше груп - 75% від
загальної кількості стаціонарних місць.
Збільшення місткості на літній період здійснюється за раху-
нок літніх павільйонів.
5.8. У сільській місцевості застосовуються дитячі ясла-сад-
ки на 1-6 (основні типи) 8,10,12 і 14 груп (без урахування
збільшення місткості на літній період). Вікові групи дітей в
дитячих дошкільних закладах визначаються за додатком 1
ДБН-364-92.
У малих селах рекомендується застосовувати кооперовані за-
клади, які включають дитячі ясла-садки з кількістю не менше
8 місць, початкові школи та житло для персоналу.
Ясла-садки припускається кооперувати з однокомплектними за-
гальноосвітніми школами.
5.9. На території дошкільного закладу з житлом для персоналу
також слід передбачати присадибну ділянку, відокремлену від
інших зон територій закладу живоплотом. Площа ділянки приймає-
ться у відповідності з нормами для житлової садибної забудови.
Допускається зміна площі у відповідності з місцевими умовами.
5.10. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтації
необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освіт-
ленню та захисту від шуму приміщень і території. Відстань від
будівель дитячих дошкільних закладів до червоної лінії і до
стін житлового будинку з вікнами повинно бути не менше 25 м,
а до глухої стіни - не менше 15 м, при цьому відстань від ді-
лянки закладу повинна бути відповідно 10 і 5 м.
Виходячи з містобудівних потреб (в умовах реконструкції),
за узгодженням з місцевими установами санітарного нагляду та
державтоінспекції, допускається відстань від будівель ясел-
садків до червоної лінії зменшувати до 10 м, передбачаючи зе-
лену захисну смугу завширшки не менше 6 м.
5.11. Площа земельних ділянок приймається із розрахунку на
одне місце (при максимальній місткості) не менше: в яслах-сад-
ках на 1-2 групи - 45 кв.м, на 3-5 груп - 40 кв.м, на 6 і
більше груп - 35 кв.м, але не менше ніж 0,2 га.
У дошкільних закладах із збільшенням місткості на літній пе-
ріод площу ділянок слід приймати виходячи з максимальної міст-
- 16 -
кості.
Площу земельних ділянок допускається зменшувати (але не
більше ніж на 25%) в умовах реконструкції, а при розміщенні їх
на території з ухилом понад 20% - не більше ніж на 15%.
Площа ділянки при об'єднані ясел-садка з початковою школою
визначається, як сума площ ділянок для кожного закладу.
У цих випадках на ділянці повинні бути виділені зони: для
дітей дошкільного віку, школярів, загального користування і
господарський двір.
Загальноосвітні школи
5.12. Розміщення загальноосвітніх шкіл у сільській місцевос-
ті грунтується на міжселищній організації шкільної мережі,
сформованої в межах адміністративного району. Мережа вирішує-
ться з урахуванням формування єдиної взаємопов'язаної системи,
яка включає мікрорайони обслуговування старшими, основними та
початковими школами.
5.13. При формуванні мікрорайонів обслуговування школами не-
обхідно враховувати:
- місцеві особливості структури розселення;
- роль населених пунктів у міжселищній системі
обслуговування;
- структуру існуючої шкільної мережі та їх пер-
спективну зміну;
- оптимізацію шкільної мережі на основі застосо-
вування нових типів і раціонального використан-
ня існуючого капітального фонду шкільних буді-
вель;
- можливість максимального наближення шкіл до
місця проживання населення, яке вони обслуго-
вують;
- умови доступності і наявність транспортних
зв'язків між населеними пунктами.
5.14. Розрахунок мережі слід проводити на основі статистич-
них даних про кількість дітей дошкільного віку у I-IV; V-IX;
X-XI класах, а також дошкільного віку (до 5 років) з урахуван-
ням тенденції зміни чисельності на розрахункову перспективу.
5.15. Пішохідно-транспортна доступність будівлі школи не по-
винна перевищувати 20 хв.; для учнів, які проживають у відда-
лених селах, або якщо неможлива організація щоденного підвозу,
передбачаються пришкільні інтернати.
5.16. Кількість учнівських місць в загальноосвітніх школах
*
приймається з розрахунку охоплення 100% дітей до 15 років за-
гальною освітою. Процент охоплення старшого шкільного віку
*
(15-16 років ) допускається коригувати у відповідності з кон-
кретними господарськими потребами регіону (але приймати не
менше ніж 50%).
5.17. Основними типами сільських шкіл є школи з наповненням
класів 30, 24,18,12 учнів і організаційно-педагогічною струк-
турою відповідно 2:2:2, 1:1:1 (старші школи), 1:1:0 (основні
**
школи) та 1:0:0 (початкові школи) .
При виборі типу шкільних будівель слід приймати до уваги
необхідність максимального наближення проектної місткості бу-
дівель з урахуванням загальної кількості учнів (у тому числі,
при необхідності із тяжіючих сіл), кількості класів та їх на-
повнення.
5.18. Доцільно укріпляти шкільні заклади шляхом блокування
чи кооперування їх з:
- яслами-садками;
- музичними школами;
- художніми школами;
- школами мистецтв;
--------------------------------------------------------------
* При навчанні в школі з 6-річного віку.
** Перша цифра означає кількість комплектів у I-IV, друга - у
V-IX і третя - у X-XI класах.
- 17 -
- дитячими спортивними комплексами;
- дитячими центрами дозвілля;
- сільськими професійно-технічними учили-
щами та технікумами.
5.19. Загальноосвітні школи-інтернати, а також ліцеї, гімна-
зії, оздоровчі, санаторно-лісові, спеціалізовані школи та шко-
ли-інтернати для поглибленої підготовки дітей у різних галузях
знань та мистецтва, школи для дітей, які мають фізичні та ро-
зумові вади, проектуються за спеціальним завданням з урахуван-
ням вимог, викладених у цьому розділі.
5.20. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтуванні
необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освіт-
ленню та захисту від шуму приміщень і території. Будівлі шкіл
розміщуються на земельних ділянках з відступом від червоної
лінії на відстані не менше 25 м. При розміщенні шкільної бу-
дівлі в громадському центрі села цю відстань допускається
зменшувати до 10 м, виходячи з містобудівних потреб, за погод-
женням з місцевими установами санітарного нагляду та державто-
інспекції. Відстань від межі земельної ділянки до житлової за-
будови приймається не менше 10 м, від навчальних будівель до
житлових та громадських - за нормами інсоляції та освітленості.
5.21. Площа земельної ділянки приймається в залежності від
місткості школи з розрахунку на 1 учня (табл. 5.1).
5.22. Фізкультурно-спортивна зона школи може бути об'єднана
з фізкультурно-оздоровчим комплексом сільського населеного
пункту.
Земельна ділянка школи, що входить до складу кооперованого
закладу, повинна мати планувальну зону школи і зону загального
користування з іншими закладами (господарський двір, господар-
ські будівлі). Склад і площа зон обумовлюється завданням на
проектування.
Професійні навчальні заклади
5.23. Основними типами закладів, призначених для трудового
навчання та професійної орієнтації учнів VIII-XI класів сіль-
ських середніх загальноосвітніх шкіл є сільські міжшкільні
навчально-виробничі комбінати та міжшкільні навчально-виробни-
чі майстерні. Професійне навчання здійснюється у професійно-
технічних училищах, технікумах та курсовій мережі на вироб-
ництві.
Таблиця 5.1
(рекомендована)
------------------------------------------
| | | Розрахун- |
| | | кова пло- |
| Тип | Кількість учнів | ща на 1 |
| школи | | учня не |
| |-----------------| менше, |
