Планирование и застройка сельских поселений

                               - 18 -

  Примітки:

  1. Склад і площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл

  наведені в ДБН 365-92*.

  2. В умовах реконструкції площу земельних ділянок шкіл допу-

  скається зменшувати не більше ніж на 20%.

  3. При неможливості проведення навчально-дослідної роботи

  поза територією шкіл допускається збільшення площі земельних

ділянок на 30%.

  4. При розміщенні інтернату (спального корпусу) на земельній

  ділянці школи площу земельної ділянки слід збільшити не мен-

  ше ніж на 0,2 га.

  5.24. Міскість сільських міжшкільних навчально-виробничих

комбінатів і майстерень встановлюється в залежності від демог-

рафічної структури населення і приймається відповідно 2, 4, 6,

8 та 1, 2, 3, 4 групи учнів VIII-XI класів, які обслуговуються

сільськими загальноосвітніми школами в день. Наповнення нав-

чальної групи 20 учнів.

  5.25. Сільські міжшкільні навчально-виробничі комбінати на

2, 4, 6 і 8 учнівських груп слід розміщувати в кущових або

районних центрах з населенням у зоні обслуговування відповід-

но до 6, 8, 13, 22 тис. чоловік. Сільські міжшкільні навчаль-

но-виробничі майстерні на 1, 2, 3, 4 учнівські групи слід роз-

міщувати при середніх загальноосвітніх школах у сільських на-

селених пунктах з розвинутим виробничим потенціалом та кущових

центрах з населенням відповідно до 2, 4, 6, та 8 тис. чол. в

зоні обслуговування. При розміщенні будівель сільських між-

шкільних навчально-виробничих комбінатів необхідно враховувати

можливість їх кооперування з сільськими училищами і технікума-

ми відповідного профілю професійного навчання для спільного

використання будівель і споруд.

   Максимальна відстань до сільських міжшкільних навчально-ви-

робничих комбінатів і майстерень не повинна перевищувати 30

хвилин транспортно-пішохідної доступності.

  5.26. Площі земельних ділянок сільських міжшкільних навчаль-

но-виробничих комбінатів на 2, 4, 6 і 8 учнівських груп слід

приймати відповідно не менше ніж 1,8, 2,0, 2,3 та 2,5 га.

  На земельних ділянках необхідно передбачати такі зони: нав-

чально-дослідну з ділянками польових та овочевих культур і

теплицею, навчально-виробничу з навчальними гаражами і з наві-

сами для сільськогосподарської техніки (при наявності відпо-

дного профілю), пунктами техічного обслуговування, відпочинку

та господарську зі складськими спорудами і гаражем. Ділянки

середніх шкіл, при яких організуються міжшкільні навчально-ви-

робничі майстерні, і середніх шкіл з трудовим сільськогоспо-

дарським навчанням учнів старших класів повинні бути збільшені

за рахунок розширення навчально-дослідної зони (не менше ніж

на 0,5 га), а також навчально-дослідної зони з навчальним га-

ражем, секційним навісом для сільськогосподарської техніки та

пунктом технічного обслуговування (не менше ніж на 0,1 га).

  При організації трактородрому або автодрому площі ділянок

міжшкільного комбінату і майстерні слід збільшувати (не менше

ніж на 1 га), при організації обох - на 2 га. Розміщувати їх

слід на суміжній або окремій ділянці в межах нормативного роз-

риву, що забезпечує шумозахист.

  5.27. Мережа сільських професійно-технічних училищ і техні-

кумів формується з розрахунком обслуговування групи адміні-

стративних районів за галузевим принципом з урахуванням потреб

і чисельності трудових ресурсів у сільській місцевості.

  5.28. Основними типами сільських професійно-технічних училищ

і технікумів є училища на 360, 540, 720 учнів, технікуми на

720, 960, 1440 учнів і навчально-виробничі об'єднання:

  училища - сільгосппідприємства на 540, 720, 960 учнів

  технікуми - сільгосппідприємства на 960, 1440 учнів

  Наповнення навчальної групи - 30 учнів.

  5.29. Сільські професійно-технічні училища і технікуми слід

розміщувати при навчальних господарствах у сільських населених

пунктах з розвинутим виробничим потенціалом, кущових і район-

них центрах, а навчально-виробничі об'єднання  (училища-сіль-

госппідприємства і технікуми сільгосппідприємства) - в цент-

ральних селах сільськогосподатських підприємств за узгоджен-

                               - 19 -

ням з органами народної освіти і місцевою адміністрацією.

  5.30. Будівлі сільських міжшкільних навчально-виробничих

комбінатів, професійно-технічних училищ, технікумів і навчаль-

ні корпуси навчально-виробничих об'єднань розміщуються на ві-

докремлених ділянках з відступом від червоної лінії не менше

ніж на 15 м, а від краю проїжджої частини селищних доріг і го-

ловних вулиць поселень - не менше 50 м. При розміщенні буді-

вель на ділянці та їх орієнтуванні необхідно дотримуватись са-

нітарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму

приміщень і території.

  5.31. В сільських училищах і технікумах, що розміщуються в

одному населеному пункті на суміжних ділянках, слід створювати

єдині спортивні, спеціалізовані навчально-виробничі, житлові

та господарські зони.

  5.32. Площу земельних ділянок сільськогосподарських профе-

сійно-технічних училищ і технікумів на 360, 540, 720, 960,

1440 учнів слід приймати відповідно з розрахунку не менше 75,

60, 50, 40, 32 кв.м на одного учня.

  Площу земельних ділянок в залежності від місцевих умов допу-

скається збільшувати, але не більше ніж на 50%. Площі земель-

них ділянок господарств, полігонів. автотрактородромів, нав-

чально-виробничих ветеринарних клінік не входять у загальну

норму земельних ділянок навчальних закладів і визначаються

спеціальним завданням. Полігони, авторотрактородроми та вете-

ринарні клініки слід розміщувати поза сельбищною територією в

межах нормативного розриву, що забезпечує шумозахист та відпо-

відає санітарним вимогам.

  5.33. В навчально-виробничих об'єднаннях слід створювати

єдину систему культурно-побутового обслуговування учнів і на-

селення в межах землекористування сільськогосподарського під-

приємства. Споруди культурно-побутового обслуговування учнів

допускається розміщувати у складі громадського центру цент-

рального села сільськогосподарського підприємства за принципом

блокування та кооперування з культурно-просвітницькими закла-

дами та спорткомплексами.

      Позашкільні заклади

  5.34. Основними типами позашкільних закладів в сільських по-

селеннях, призначених для розвитку і виховання дітей у вільний

від занять в загальноосвітній школі час, є: музичні, художні

школи, школи мистецтв, дитячі спортивні комплекси, дитячі цен-

три дозвілля.

  5.35. Мережа позашкільних закладів формується на міжселенній

основі в межах адміністративного району з урахуванням розвитку

транспортних зв'язків між населеними пунктами і мережею за-

гальноосвітніх шкіл.

  Радіус обслуговування позашкільними закладами має бути не

більше 30-хвилинної транспортно-пішохідної доступності.

  5.36. Кількість учнів у сільських позашкільних закладах за-

лежить від кількості учнів в загальноосвітніх школах, яку вони

обслуговують:

        - музичні школи - 15-20% кількості учнів

        - художні школи - 5-10%

        - школи мистецтв - 20-30%

        - дитячі спортивні комплекси - 25-30%

        - дитячі центри дозвілля - 35-40%

  5.37. Позашкільні заклади слід передбачати при такій кіль-

кості учнів:

        - дитячі музичні та художні школи - не менше 90

        - дитячі школи мистецтв - не менше 120

        - дитячі центри дозвілля - не менше 150

  Дитячі центри дозвілля слід розміщувати в районних або кущо-

вих центрах, в значних селах.

  5.38. При розміщенні будівель позашкільних закладів слід

приймати до уваги можливість, де це доцільно, їх блокування чи

кооперування з загальноосвітніми школами або клубами (будинка-

ми культури).

  5.39. Вимоги до розмірів земельних ділянок і розташування

будинків відносно червоної лінії і житлової забудови відпові-

дають вимогам до будівель загальноосвітніх шкіл з урахуванням

                               - 20 -

потреб шумозахисту (для будівель музичних шкіл та відділень

шкіл мистецтв), інсоляції та освітлення приміщень.

  Ділянки позашкільних закладів упорядковуються і озеленяю-

ться. На них передбачаються зони відпочинку (тихого, рухливо-

го), проїзди і проходи, майданчики технічного і господарського

призначення.

      Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку

  5.40. Медичне обслуговування сільського населення здійснює-

ться мережею медичних закладів, основною ланкою якої є цент-

ральна районна лікарня з поліклінікою та санітарно-епідеміоло-

гічною станцією. Крім того, сільські мешканці одержують медич-

ну допомогу в обласних лікарнях з консультаційними полікліні-

ками, а також у спеціалізованих міських лікарнях і диспансе-

рах.

  5.41. Мережа лікувально-профілактичних закладів у сільській

місцевості формується у межах адміністративного району на між-

селенній основі. До неї входять центральна районна лікарня,

районні та дільничі лікарні, лікарські амбулаторії, а також

фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центральні ра-

йонні аптеки, госпрозрахункові аптеки загального типу, аптечні

кіоски та аптечні пункти I та II груп, профілакторії та сана-

торії.

  5.42. Місткість лікарень, лікарських амбулаторій та інших

закладів, розміри їх земельних ділянок приймаються відповідно

до нормативів, наведених в табл. 5.2.

                                                 Таблиця 5.2

                                             (рекомендована)

                               - 21 -

                                   Продовження таблиці 5.2