Страница 9: ДСТУ ІSО 14004:2006 (ІSО 14004:2004, ІDT). Системы экологического управления. Общие установки относительно принципов, систем и средств обеспечения (41040)

1. інформацію щодо дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати;
2. детальні дані про невідповідності та коригувальні й запобіжні дії;
3. результати аудитів системи екологічного управління та аналізування з боку керівництва;
4. інформацію щодо екологічних характеристик продукції (наприклад, хімічного складу і властивостей);
5. докази досягнення цілей/виконання завдань;
6. інформацію про проходження підготування персоналу;

g)дозволи, ліцензії або інші форми юридичних уповноважень;

h)результати інспекційної та калібрувальної діяльності;

і)результати застосування засобів операційного контролю (щодо обслуговування, проектування, виробництва).

Ефективний контроль цих протоколів є суттєвим для успішного запровадження системи екологічного управління. Основними особливостями контролю протоколів у сфері довкілля є способи їх визначання, збирання, нумерування, систематизування, накопичування, ведення, пошуку та зберігання.

4.5.5Внутрішній аудит

Внутрішні аудити системи екологічного управління треба провадити у заплановані проміжки часу для визначання та подання керівництву інформації, чи відповідає система запланованим заходам, а також щодо належного її запровадження та підтримування функціювання. Аудити можна також провадити, щоб встановити можливості для поліпшування системи екологічного управління організації.

Організація має розробити програму аудитів, щоб уможливити планування та проведення аудитів, а також щоб визначити аудити, необхідні для досягнення цілей програми. Програма має базуватись на характері діяльності організації з погляду її екологічних аспектів та потенційних впливів, а також на результатах попередніх аудитів та на інших відповідних чинниках.

Немає потреби, щоб кожний внутрішній аудит охоплював систему в цілому, оскільки програма аудитів забезпечує періодичне проведення аудитів усіх підрозділів і служб організації, елементів системи та всієї сфери застосування системи екологічного управління.

Планування та проведення аудитів мають здійснювати об'єктивні та неупереджені аудитори, залучаючи, за потреби, технічних експертів, вибраних з-поміж персоналу організації або зовнішніх сторін. Треба, щоб їхня колективна компетентність була достатньою для того, щоб відповідати цілям і сфері застосування конкретного аудиту, та забезпечувала достатній рівень довіри до результатів аудиту.

Результати внутрішнього аудиту системи екологічного управління можна подати у формі звіту та використовувати для коригування або запобігання конкретним невідповідностям, для досягнення однієї або кількох цілей програми аудитів і забезпечення вхідних даних для аналізування з боку керівництва.

Примітка. Настанови щодо аудитів системи екологічного управління наведено в ISO 19011.

4.6Аналізування з боку керівництва

Загальні настанови – Аналізування з боку керівництва

Організація має періодично аналізувати й постійно поліпшувати свою систему екологічного управління, щоб поліпшувати свої загальні екологічні характеристики.

4.6.1Аналізування системи екологічного управління

Треба, щоб найвище керівництво організації через установлені ним проміжки часу провадило аналізування системи екологічного управління для оцінювання її постійної придатності, адекватності та дієвості. Аналізування має охоплювати екологічні аспекти діяльності, продукції та послуг, які є в межах сфери застосування системи екологічного управління.

Вхідні дані аналізування з боку керівництва можуть охоплювати:

1. результати внутрішніх аудитів і оцінювань дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати;
2. інформацію від зовнішніх зацікавлених сторін, у тому числі скарги;
3. екологічні характеристики організації;
4. ступінь досягнення цілей і виконання завдань;
5. статус коригувальних і запобіжних дій;
6. дії за результатами попередніх аналізувань з боку керівництва;
7. змінення обставин, зокрема:
8. зміни в продукції, діяльності та послугах організації;
9. результати оцінювання екологічних аспектів запланованих або нових розробок;
10. зміни у застосовних правових вимогах та інших вимогах, які організація зобов'язується виконувати;
11. погляди зацікавлених сторін;
12. досягнення науки і техніки;
13. висновки, зроблені з надзвичайних ситуацій та аварій, які мали місце в минулому;

h)рекомендації щодо поліпшування.

Вихідні дані аналізування системи екологічного управління можуть містити рішення щодо:

• придатності системи, її адекватності та результативності;
• змін стосовно матеріальних, людських і фінансових ресурсів;
• дій, пов'язаних з можливими змінами в екологічній політиці, цілях, завданнях, а також в інших елементах системи екологічного управління.

Протоколами аналізування з боку керівництва можуть бути копії питань порядку денного засідання, списки присутніх, презентаційні та роздаткові матеріали, а також рішення керівництва як пам'ятні записки до справи, звіти, протоколи засідань або відстежувальна система.

Кожна організація сама вирішує, які особи братимуть участь в аналізуванні з боку керівництва. Зазвичай до цих осіб належать персонал екологічної служби (хто накопичує та подає інформацію), керівники основних підрозділів (чию діяльність пов'язано із суттєвими екологічними аспектами або хто відповідає за основні елементи системи екологічного управління, як наприклад, підготування персоналу, протоколи тощо), а також найвище керівництво (хто оцінює функціювання системи екологічного управління, визначає пріоритети щодо поліпшування, дає ресурси та забезпечує ефективність подальших дій).

4.6.2Постійне поліпшування

Загальні настанови – Постійне поліпшування

Постійне поліпшування є основною ознакою дієвої системи екологічного управління. Постійне поліпшування здійснюють, досягаючи екологічних цілей і виконуючи завдання та вдосконалюючи систему екологічного управління у цілому чи будь-які її складники.

4.6.2.1Можливості для поліпшування

Організація має постійно оцінювати свої екологічні характеристики та характеристики своїх процесів системи екологічного управління для визначання можливостей поліпшування. Треба, щоб найвище керівництво було безпосередньо залучено до цього оцінювання через процес аналізування з боку керівництва.

Установлення вад системи екологічного управління (зокрема фактичних або потенційних невідповідностей) також забезпечує значні можливості поліпшування. Щоб здійснити такі поліпшення, організація має не тільки знати, які вади існують, але й розуміти, чому вони існують. Цього можна досягти за допомогою аналізування основних(-ої) причин(и) вад системи екологічного управління.

До деяких джерел інформації, які корисні для постійного поліпшування, належать:

1. досвід, набутий від виконання коригувальних і запобіжних дій;
2. зіставне оцінювання (бенчмаркінг) своєї діяльності з найкращою практикою;
3. припустимі або запропоновані зміни, застосовні до правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати;
4. результати аудитів системи екологічного управління та аудитів дотримання екологічного законодавства;
5. результати моніторингу основних характеристик робіт;
6. результати прогресу у досягненні цілей і виконанні завдань;

g)погляди зацікавлених сторін, зокрема працівників, замовників і постачальників.

4.6.2.2Забезпечення постійного поліпшування

Якщо можливості для поліпшування встановлено, їх треба оцінити, щоб визначити дії, які треба здійснити. Дії для поліпшування треба планувати і відповідно до цих планів треба вносити зміни до системи екологічного управління. Поліпшування не обов'язково здійснювати у всіх сферах одночасно.

Практична допомога – Приклади поліпшування

Поліпшування можна здійснювати або в межах, або поза межами процесу встановлювання та аналізування екологічних цілей і завдань. До прикладів поліпшування належать:

1. розробляння процесу оцінювання нових матеріалів для сприяння використанню менш шкідливих матеріалів;
2. поліпшування процесу організації щодо встановлення застосовних правових вимог таким чином, щоб своєчасно визначати нові вимоги стосовно дотримання законодавства;
3. поліпшування підготовленості працівника стосовно матеріалів та поводження з ними, щоб зменшити утворення організацією відходів;
4. запроваджування процесів очищання стічної води, щоб уможливити її повторне використовування;
5. внесення змін до стандартного настроювання копіювального устатковання для друкування двобічних копій у типографії;
6. перегляд маршрутів постачання, щоб зменшити споживання пального транспортною(-ими) компанією(-ями);

g) установлення цілей і завдань щодо заміни типу палива для котелень та зменшення викидів твердих частинок.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРИКЛАДИ ВІДПОВІДНОСТІ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Приклади, наведені в цьому додатку, ілюструють відповідність між різними елементами системи екологічного управління. Ці приклади не є єдино можливими і вони не обов'язково придатні для кожного регіону, країни чи організації.

Таблиця А. 1 містить приклади взаємозв'язків між діяльністю, продукцією, послугами й екологічними аспектами організації та фактичними і потенційними впливами на довкілля. Ці приклади ілюструють різноманітні варіанти обстановок, умов роботи та можливих видів впливів.

У таблиці А.2 використано деякі з видів діяльності, продукції та послуг, наведених у таблиці А.1, щоб показати, як їх можна відобразити в системі екологічного управління організації. Таблиця А.2 містить низку можливих прикладів зв'язків між екологічними аспектами, цілями і завданнями, програмами, показниками характеристик, засобами операційного контролю та процесами моніторингу й вимірювання.

Таблиця А.1 – Приклади діяльності, продукції та послуг і пов'язаних з ними екологічних аспектів і впливів

Кінець таблиці А.1