Для спрощення процесу відстежування правових вимог організації може бути корисним ведення реєстрів або переліків застосовних правових вимог.

Організація може також розглянути можливість дотримання відповідності вимогам, що перевищують чинні правові вимоги. Підвищення репутації, отримання конкурентної переваги, випереджання нових правових вимог або впливання на їх появу, підвищені екологічні характеристики та поліпшені відносини з громадськістю й органами влади можуть компенсувати можливі додаткові витрати.

Примітка. Настанови щодо оцінювання дотримання відповідності правовим вимогам наведено в 4.5.2.

4.3.2.2Інші вимоги

Залежно від обставин і своїх потреб, організація може добровільно взяти на себе зобов'язання виконувати, крім правових, інші вимоги, застосовні до екологічних аспектів її діяльності, продукції та послуг. Такі екологічні вимоги можуть охоплювати, якщо застосовне:

  1. угоди з органами державної влади;
  2. угоди із замовниками;
  3. нерегуляторні настанови;
  4. принципи добровільної дії або кодекси усталеної практики;
  5. добровільне екологічне маркування або зобов'язання щодо розширеної відповідальності за продукцію;
  6. вимоги торгових асоціацій;
  7. угоди з громадськими об'єднаннями або неурядовими організаціями;
  8. публічні зобов'язання організації або її головної організації;
  9. корпоративні/внутрішньофірмові вимоги.

Деякі з цих зобов'язань або угод можуть стосуватися низки проблем додатково до екологічних питань. Потрібно, щоб у системі екологічного управління розглядали тільки ті зобов'язання чи угоди, які стосуються екологічних аспектів організації.

Організація має визначити та відслідковувати інші вимоги, які вона зобов'язується виконувати. Для полегшення цього організація може:

  • установити інші вимоги у своїй екологічній політиці;
  • підтримувати найновішу збірку інших вимог, зокрема перелік, реєстр, базу даних або іншу форму.

Інформація щодо внутрішніх критеріїв дієвості, разом із застосовними правовими вимогами та іншими вимогами, які організація зобов'язується виконувати, може допомогти організації розробити її цілі та завдання. Якщо правових та інших вимог нема або їх недостатньо, щоб задовольнити потреби організації, організація може розробити та запровадити внутрішні критерії дієвості для задоволення цих потреб. Прикладами внутрішніх критеріїв дієвості можуть бути обмеження типів та обсягів легкозаймистих або небезпечних речовин, які можна використовувати або поводитися з якими можна в приміщенні, чи обмеження викидів в атмосферне повітря, які є більш жорсткими, ніж норми, встановлені правовими вимогами.

Практична допомога – Зобов'язання щодо дотримання відповідності

Дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати, є основним зобов'язанням системи екологічного управління. Це зобов'язання треба відображати в процесі планування системи екологічного управління та виконувати за допомогою системи екологічного управління. Щоб забезпечити дієвість системи екологічного управління, найвище керівництво організації має періодично аналізувати її адекватність, зокрема тих складників, які пов'язано з дотриманням відповідності.

Для зручності головні, пов'язані з дотриманням відповідності, складники системи екологічного управління підсумовано в наведеному нижче переліку. Організація має розробити, запровадити та підтримувати процеси й забезпечити їх відповідними ресурсами для:

  1. розробляння політики, яка містить зобов'язання щодо дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати (див. 4.2);
  2. визначання застосовних правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати, забезпечення доступу до них та їх розуміння (див. 4.3.2);
  3. установлювання цілей і завдань, які враховують потребу дотримання відповідності (див. 4.3.3);
  4. досягання цілей і виконання завдань, пов'язаних із дотриманням відповідності, запроваджуючи:
  • програми, які встановлюють функційні обов'язки, відповідальність, методики, засоби та часові межі для досягнення цілей і виконання завдань, пов'язаних з дотриманням відповідності (див. 4.3.3.2);
  • засоби операційного контролю (зокрема, за потреби, методики) для виконання зобов'язання щодо дотримання відповідності та досягнення цілей і виконання завдань, пов'язаних з дотриманням відповідності (див. 4.4.6);
  1. забезпечування того, щоб усі особи, що працюють в організації або діють за її дорученням і чия робота пов'язана із суттєвими екологічними аспектами, отримали відповідну підготовленість щодо застосовних правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати, відповідних методик, що їх стосуються, та щодо наслідків невиконання застосовних правових вимог (див. 4.4.2);
  2. періодичного оцінювання дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати (див. 4.5.2);
  3. установлювання будь-яких випадків недотримання відповідності (та передбачуваного потенційного недотримання відповідності) та вжиття термінових заходів для визначання, виконання та подальшого відстежування коригувальних дій (див. 4.5.3);
  4. ведення протоколів щодо дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати, і контролювання їх (див. 4.5.4);
  5. розглядання пов'язаних з дотриманням відповідності особливих моментів під час проведення періодичних аудитів системи екологічного управління (див. 4.5.5);
  6. розглядання змін у застосовних правових вимогах та в інших вимогах, які організація зобов'язується виконувати, під час аналізування з боку керівництва (див. 4.6.1).

Зобов'язання щодо дотримання відповідності відображає сподівання, що організація застосує систематичний підхід для досягнення та підтримування відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати.

4.3.3Цілі, завдання та програма(-и)

Загальні настанови – Цілі, завдання та програма(-и)

У процесі планування організація встановлює цілі та завдання, щоб виконати зобов'язання, визначені її екологічною політикою, і досягти інших своїх цілей. Процес установлювання й аналізування цілей та виконання програм для їх досягнення забезпечує систематичну основу для поліпшування екологічних характеристик організації в деяких сферах та підтримування рівня її екологічних характеристик в інших. Цілі можна встановлювати як для діяльності з управління, так і для оперативної діяльності.

4.3.3.1Установлювання цілей і завдань

Під час установлювання цілей і завдань організація має розглянути декілька вхідних даних, охоплюючи:

  1. принципи та зобов'язання, визначені в її екологічній політиці;
  2. свої суттєві екологічні аспекти (та інформацію, отриману внаслідок їх визначення);
  3. застосовні правові вимоги та інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати;
  4. результати досягнення цілей в інших видах діяльності та процесах;
  5. погляди зацікавлених сторін;
  6. технологічні варіанти та їх здійсненність;
  7. фінансові, оперативні й організаційні міркування, зокрема інформацію від постачальників та підрядників;
  8. можливі наслідки для суспільного іміджу організації;
  9. дані екологічних експертиз;
  10. інші цілі організації.

Цілі треба встановити на найвищому рівні організації, а також на інших рівнях та для функцій-них підрозділів, діяльність яких важлива для виконання зобов'язань, задекларованих в екологічній політиці, та для досягнення загальних цілей організації. Цілі має бути узгоджено з екологічною політикою організації, у тому числі із зобов'язанням щодо запобігання забруднюванню, дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати, та із зобов'язанням щодо постійного поліпшування.

Ціль може бути виражено безпосередньо як конкретний рівень дієвості, або виражено загальним чином і потім її визначають одним або кількома завданнями. Якщо завдання встановлено, треба, щоб їх можна було виміряти за допомогою рівнів дієвості, яких потрібно дотримувати, щоб забезпечити досягнення пов'язаних цілей. Виконання завдань може потребувати певного проміжку часу, який встановлено у програмі.

Установлені організацією екологічні цілі треба розглядати як частину загальних цілей управління. Таке інтегрування може збільшити цінність не тільки системи екологічного управління, але й інших систем управління, охоплених інтегруванням.

Цілі та завдання можуть бути застосовними до всієї організації або до окремих ділянок чи підрозділів. Наприклад, стосовно виробничих приміщень загальною ціллю може бути зменшення споживання енергії, яке можна досягти економією в одному конкретному підрозділі. Проте в інших випадках, можливо, всі підрозділи організації мають сприяти певним чином досягненню загальної цілі організації. Також можливо, що різні частини організації, маючи одну й ту саму загальну ціль, можуть виконувати різні дії, щоб досягти власних цілей.

Організація має встановити внесок різних її організаційних рівнів і функційних підрозділів у досягнення цілей та поінформувати окремих членів про їхні зобов'язання.

Для відстежування прогресу у досягненні цілей і виконанні завдань може бути використано показники дієвості (див. 4.3.3.3). Документування та інформування щодо цілей і завдань покращують спроможність організації досягати своїх цілей та виконувати завдання. Треба забезпечити інформацією, що стосується цілей та пов'язаних з ними завдань, тих посадових осіб, які відповідальні за досягнення цілей і виконання завдань, а також інший персонал, який потребує такої інформації для здійснення відповідних функцій, як наприклад для операційного контролю.

4.3.3.2Програма (-и) досягання цілей і виконування завдань

Частиною процесу планування має бути розробляння програми досягання організацією екологічних цілей і виконування завдань. У програмі треба передбачити функційні обов'язки, відповідальність, процеси, ресурси, періоди часу, пріоритети та дії, необхідні для досягнення екологічних цілей і виконання завдань. Ці дії може бути пов'язано з окремими процесами, проектами, продукцією, послугами, ділянками або засобами у межах ділянок. Організації можуть об'єднати програми досягання екологічних цілей і виконування завдань з іншими програмами у межах свого процесу стратегічного планування. Програми досягання цілей і виконування завдань допомагають організації поліпшити її екологічні характеристики. Програми мають бути динамічними. Якщо відбуваються зміни в процесах, діяльності, послугах і продукції в межах сфери застосування системи екологічного управління, тоді цілі, завдання та пов'язані з ними програми слід, за потреби, переглянути.

Для досягнення своїх цілей і виконання завдань організація може вважати корисним застосувати такий процес: для кожного зобов'язання в політиці встановити ціль і завдання, що відповідають цьому зобов'язанню, розробити одну або декілька програм для досягнення кожної цілі і виконання кожного завдання, встановити конкретні показники характеристик та дії для виконання кожної програми. Конкретні цілі та завдання тоді, можливо, потрібно визначити повторно для забезпечення того, щоб показники характеристик та дії можна було співвіднести з ними. Цей процес може повторюватися, наприклад, у разі зміни політики або після аналізування з боку керівництва. У таблиці А.2 наведено приклади кроків цього процесу.

4.3.3.3Показники дієвості

Організація має встановити вимірні показники екологічних характеристик. Треба, щоб такі показники були об'єктивними, перевірюваними та відтворюваними. Треба, щоб вони були доречні щодо діяльності, продукції та послуг організації, узгоджені з її екологічною політикою, досвідом, рентабельністю та були технологічно здійсненні. Ці показники можна застосовувати для відстежування прогресу організації в досягненні своїх цілей та виконанні завдань, їх можна також застосовувати з іншою метою, наприклад, як складник загального процесу оцінювання та поліпшування екологічних характеристик. Організація має розглянути застосування як показників екологічної дієвості управління, так і показників екологічної дієвості функціювання стосовно своїх суттєвих екологічних аспектів.

Показники екологічних характеристик організації є важливим інструментом моніторингу постійного поліпшування.

Примітка. Подальші настанови щодо вибирання й застосовування показників екологічних характеристик наведено в ISO 14031 і ISO/TR 14032.

Практична допомога – Показники дієвості

Прогрес у досягненні цілей можна загалом оцінити за допомогою таких показників екологічних характеристик:

  1. кількість витраченої сировини або спожитої енергії;
  2. обсяг викидів, наприклад, діоксиду вуглецю (СО2);
  3. отримані відходи відносно обсягу готової продукції;
  4. ефективність витрачених матеріальних ресурсів і спожитої енергії;
  5. кількість екологічних інцидентів (наприклад, перевищення установлених норм);
  6. кількість аварій з екологічними наслідками (наприклад, непередбачених скидів);
  7. відсоткова частка рециклізованих відходів;
  8. відсоткова частка рециклізованих пакувальних матеріалів;
  9. кількість кілометрів пробігу транспортних засобів на одиницю продукції;
  10. обсяги викидів специфічних забруднювальних речовин, наприклад, оксидів азоту (NОx), діоксиду сірки (SO2), оксиду вуглецю (CO), летких органічних сполук (VOCs), свинцю (Рb), хлор-фторвуглеців або фреонів (CFCs);
  11. інвестиції в охорону довкілля;
  12. кількість поданих позовів;
  13. площа території, залишеної під ареали живої природи.