ДСТУ ІSО 14004:2006 (ІSО 14004:2004, ІDT). Системы экологического управления. Общие установки относительно принципов, систем и средств обеспечения (41040)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Загальні настанови щодо принципів,

систем та засобів забезпечення

(ISO 14004:2004, IDT)

ДСТУ ISO 14004:2006

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2006

ПЕРЕДМОВА

1ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП «НДІ «Система») спільно з Технічним комітетом стандартизації «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (ТК 93)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Горопацький, канд. фіз.-мат. наук; І. Єршова, канд. техн. наук; Н. Семенюк; А. Сухенко (науковий керівник); В. Паракуда, канд. техн. наук; Ю. Тройнін

1. НАДАНО ЧИННОСТІ; наказ Держспоживстандарту України від 13 березня 2006 р. за № 71 з 2006-07-01
2. Національний стандарт відповідає ISO 14004:2004 Environmental management systems – General guidelines on principles, systems and support techniques (Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення)

Ступінь відповідності – ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14004-97

ЗМІСТ

Національний вступIV

Вступ до ISO 14004IV

1 Сфера застосування1

2 Нормативні посилання1

3 Терміни та визначення понять1

4 Елементи системи екологічного управління4

4.1Загальні положення4

4.1.1Модель системи екологічного управління4

4.1.2Зобов'язання і лідерство найвищого керівництва5

4.1.3Сфера застосування системи екологічного управління5

4.1.4Початкове екологічне аналізування5

4.2Екологічна політика7

4.3Планування8

4.3.1Екологічні аспекти8

4.3.2Правові та інші вимоги13

4.3.3Цілі, завдання та програма(-и)15

4.4Запроваджування та функціювання17

4.4.1Ресурси, функційні обов'язки, відповідальність і повноваження17

4.4.2Компетентність, підготовленість і обізнаність19

4.4.3Інформування21

4.4.4Документація22

4.4.5Контроль документів23

4.4.6Операційний контроль24

4.4.7Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них25

4.5Перевіряння26

4.5.1Моніторинг і вимірювання26

4.5.2Оцінювання дотримання відповідності27

4.5.3Невідповідність, коригувальні та запобіжні дії27

4.5.4Контроль протоколів28

4.5.5Внутрішній аудит28

4.6Аналізування з боку керівництва29

4.6.1Аналізування системи екологічного управління29

4.6.2Постійне поліпшування30

Додаток А Приклади відповідності між елементами системи екологічного управління31

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованихз міжнародними стандартами, на які є посилання у цьому стандарті36

Бібліографія36

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 14004:2004 Environmental management systems – General guidelines on principles, systems and support techniques (Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, – ТК 93 «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (підкомітет ПК 93/2 «Системи управління довкіллям»),

Це друге видання стандарту замінює перше видання (ДСТУ ISO 14004-97).

У стандарті описано елементи системи екологічного управління, а також настанови щодо розробляння, запроваджування, підтримування та поліпшування системи екологічного управління, його можуть застосовувати всі організації, зокрема малі та середні підприємства.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографію» – оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
• у «Зміст» долучено назви пунктів;
• з «Передмови» до ISO 14004 у цей «Національний вступ» узято те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
• у розділі «Бібліографія» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою. Перелік національних стандартів України (ДСТУ), згармонізованих з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті, подано у національному додатку НА.

У стандарті вжито українські терміни поліпшування, запроваджування, розробляння (коли йдеться про незавершену дію, процес), поліпшення, запровадження, розроблення (коли йдеться про завершену дію, т. зв. подію, явище), розробка, відхил, вибір (наслідок, результат процесу) тощо.

Додатки А та НА – довідкові.

Копії стандартів з розділу «Бібліографія» можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП ДО ISO 14004

Із зростанням зацікавленості в постійному поліпшуванні якості довкілля організації всіх типів і розмірів звертають все більшу й більшу увагу на впливи своєї діяльності та продукції, а також своїх послуг на довкілля. Екологічні характеристики організації мають важливе значення для внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін. Щоб досягти прийнятних екологічних характеристик, від організації вимагають застосовувати систематичний підхід і постійно поліпшувати систему екологічного управління (СЕУ).

Головна призначеність цього стандарту – надати допомогу організаціям, які мають намір запровадити або поліпшити систему екологічного управління і завдяки цьому покращити свої екологічні характеристики. Цей стандарт відповідає концепції сталого розвитку і сумісний з різними культурними, соціальними й організаційними структурами та системами управління.

Цей стандарт можуть застосовувати організації всіх типів, розмірів і рівнів розвитку, у всіх секторах економіки та незалежно від їхнього географічного розташування. У цьому стандарті враховано особливі потреби малих і середніх підприємств, він пристосований до цих потреб і сприяє таким підприємствам у застосуванні систем екологічного управління.

Цей стандарт належить до серії стандартів з екологічного управління, розроблених ISO/TC 207. З цієї серії тільки ISO 14001 містить вимоги, стосовно яких може бути проведено об'єктивний аудит у цілях сертифікації/реєстрації або самодекларації. Цей стандарт містить приклади, описи та варіанти вибору, які допомагають організаціям у запровадженні системи екологічного управління і в посиленні її ролі у загальному керуванні організації. Настанови цього стандарту узгоджено з моделлю системи екологічного управління з ISO 14001, однак вони не призначені для того, щоб інтерпретувати вимоги ISO 14001. Для зручності користування пункти розділу 4 ISO 14004 мають ту саму нумерацію, що і в ISO 14001. Проте ISO 14004 містить підпункти (наприклад, 4.3.1.1 або 4.3.3.3) з докладним описом або додатковими настановами, які можуть бути корисними для дієвого запровадження системи екологічного управління. Крім цього стандарту та ISO 14001 є низка інших міжнародних стандартів із серії стандартів щодо екологічного управління, розроблених ISO/TC 207. Довідку про них та їх опис можна знайти в публікації ISO «The ISO 14000 Family of International Standards».

У цьому стандарті описано елементи системи екологічного управління, а також настанови для організацій щодо розробляння, запроваджування, підтримування та поліпшування системи екологічного управління. Наявність такої системи може суттєво збільшити спроможність організації передбачати та визначати свої взаємодії з довкіллям та керувати ними, а також досягати своїх екологічних цілей і забезпечувати постійне дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати.

Приклади та підходи, наведені у цьому стандарті, – ілюстративні. Вони не є єдино можливими і необов'язково придатні для кожної організації. Під час розробляння та запроваджування або поліпшування системи екологічного управління організаціям треба вибрати підходи, які відповідають їхнім умовам. Екологічне управління є складовою частиною загальної системи управління організації. Розробляння системи екологічного управління є неперервним і інтерактивним процесом. Структуру, обов'язки, методи, методики, процеси та ресурси для запроваджування екологічної політики, досягнення екологічних цілей і виконання екологічних завдань можна узгодити із зусиллями в інших сферах (наприклад, у сфері виробництва, фінансів, якості, охорони праці та професійної безпеки).

Для полегшення читання й розуміння цього стандарту у ньому виокремлено практичну допомогу та загальні настанови, які подано в рамці.

До головних завдань керівників щодо розробляння, запроваджування, підтримування або поліпшування системи екологічного управління належать такі:

• визнання того, що екологічне управління є одним з найвищих пріоритетів організації;
• установлювання та підтримування інформаційних зв'язків і конструктивних стосунків із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами;
• визначання екологічних аспектів діяльності, продукції та послуг організації;
• визначання правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати стосовно екологічних аспектів організації;
• забезпечування прийняття керівництвом і всіма особами, які працюють в організації або діють за її дорученням, зобов'язань щодо охорони довкілля з чітким установленням обов'язків та відповідальності;
• сприяння плануванню природоохоронних заходів на всіх стадіях життєвого циклу продукції чи послуг;
• створювання процесу досягнення екологічних цілей і виконання екологічних завдань;
• постійне забезпечування належними та достатніми ресурсами, зокрема підготування персоналу, щоб виконувати застосовні правові вимоги та інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати, і щоб досягати екологічних цілей та виконувати екологічні завдання;
• оцінювання екологічних характеристик організації стосовно її екологічної політики та екологічних цілей і завдань, а також пошук шляхів для їх поліпшення, якщо доцільно;
• створювання процесу управління для проведення аудиту та аналізування системи екологічного управління, а також для визначання можливостей щодо поліпшення системи та підсумкових екологічних характеристик;
• заохочування підрядників і постачальників до створення системи екологічного управління.

Організації можуть різним чином застосувати цей стандарт або інші документи ISO у сфері екологічного управління, у тому числі:

• як настанови щодо розробляння, запроваджування, підтримування або поліпшування своєї системи екологічного управління, знаючи, що цей стандарт не призначено для цілей самодекларації або іншого оцінювання відповідності;
• на допомогу у запроваджуванні або поліпшуванні своєї системи екологічного управління.

Вибір залежатиме від таких чинників:

• цілі організації;
• розвиненість систем управління організації (тобто чи має організація систему управління, яка спроможна охопити екологічні проблеми);
• можливі вигоди та збитки, зумовлені такими чинниками, як поточна й бажана ринкова кон'юнктура, репутація організації, її зовнішні зв'язки та погляди зацікавлених сторін;
• розмір організації.

Дієва система екологічного управління допомагає організації уникнути чи зменшити несприятливі впливи на довкілля її діяльності, продукції та послуг або керувати ними, дотримувати відповідність застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати, а також постійно поліпшувати екологічні характеристики.

Наявність системи екологічного управління може допомогти організації запевнити зацікавлені сторони в тому, що:

• керівництво зобов'язалося дотримувати задекларовані положення політики, а також досягати цілей і виконувати завдання;
• зусилля спрямовують на здійснення запобіжних заходів;
• може бути наведено докази раціональної дбайливості та дотримання відповідності регуляторним вимогам;
• у моделі системи передбачено процес постійного поліпшування.

Запровадження системи екологічного управління може забезпечити одержання економічної вигоди. Організація, система управління якої охоплює екологічне управління, має основу для збалансування та поєднання економічних і екологічних інтересів. Економічні вигоди може бути ідентифіковано також, щоб продемонструвати зацікавленим сторонам значення для організації належного екологічного управління. Запровадження системи також надає організації можливість завчасно узгодити екологічні цілі та завдання з конкретними фінансовими результатами діяльності і, таким чином, мати гарантію того, що ресурси скеровують туди, де їх використання дає найбільшу вигоду як у фінансовому, так і в екологічному плані. Організація, яка запровадила систему екологічного управління, може досягнути суттєвих конкурентних переваг.

Крім поліпшування екологічних характеристик, потенційні вигоди, пов'язані з дієвою системою екологічного управління, охоплюють:

• запевнення замовників щодо зобов'язання стосовно доказового екологічного управління;
• підтримування добрих відносин з громадськістю/громадою;
• можливість задоволення критеріїв інвесторів та полегшення доступу до позикового капіталу;
• укладання договорів страхування з прийнятними внесками;
• поліпшування репутації організації та збільшення її частки на ринку;
• поліпшування управління витратами;
• зменшення кількості інцидентів, які призводять до юридичної відповідальності;
• збереження матеріальних ресурсів та енергії;
• полегшене отримання ліцензій і дозволів та задоволення їхніх вимог;
• підвищення екологічної обізнаності серед постачальників, підрядників і всіх осіб, що працюють в організації або діють за її дорученням;
• сприяння прийняттю рішень стосовно екологічних проблем та спільному застосовуванню цих рішень;
• поліпшування відносин між промисловістю та урядом.