Страница 8: ДСТУ ІSО 14004:2006 (ІSО 14004:2004, ІDT). Системы экологического управления. Общие установки относительно принципов, систем и средств обеспечения (41040)

До засобів операційного контролю, крім методик, робочих інструкцій та інших механізмів контролю, можуть належати положення щодо вимірювання та оцінювання, а також щодо визначання дотримання критеріїв виконання робіт.

Організація може вирішити розробити методики для підвищення своєї спроможності узгоджено застосовувати засоби контролю. Засоби операційного контролю можуть бути вагомим складником програм(-и) організації з екологічного управління (див. 4.3.3.2).

Засоби операційного контролю треба розглядати під час навчання тих осіб, яких залучили до виконання функцій контролю, щоб гарантувати, що засоби операційного контролю застосовують як заплановано.

Примітка. Додаткові настанови щодо підготування персоналу наведено в 4.4.2.

Після того, як засоби операційного контролю запроваджено, організація має провадити моніторинг постійного застосування цих засобів контролю та їхньої дієвості, а також, за потреби, планувати та виконувати коригувальні дії.

Практична допомога – Операційний контроль

Під час розробляння або модифікування засобів операційного контролю та методик організація має розглянути різноманітні роботи, пов'язані з її суттєвими екологічними аспектами. Приклади таких робіт:

1. придбання, створювання чи модифікування майна та засобів виробництва;
2. укладання контрактів;
3. обслуговування замовників;
4. поводження із сировиною та її зберігання;
5. маркетинг і рекламна діяльність;
6. виробничі процеси та процеси технічного обслуговування;
7. закупівля;
8. досліджування, проектування та дослідно-конструкторські роботи;
9. зберігання продукції;
10. транспортування;

к)допоміжні процеси (наприклад, постачання води та енергії, рециклізація та поводження з відходами і стічними водами).

4.4.7Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

Організація має розробити, запровадити та підтримувати деталізовану методику(-и) щодо визначання можливих надзвичайних ситуацій та аварій, які можуть мати несприятливий(-і) вплив(и) на довкілля, а також щодо належних дій, спрямованих на їх послаблення й реагування на них, якщо такі ситуації виникають. Треба, щоб методика(-и) та відповідні засоби контролю передбачали розгляд, якщо доречно:

1. аварійних викидів в атмосферне повітря;
2. аварійних скидів у водні об'єкти та забруднень земельних ділянок;
3. конкретних впливів аварійних викидів та скидів на довкілля та екосистему.

У методиці(-ках) треба враховувати потенційні наслідки експлуатації в умовах з відхилом від нормальних, а також можливі надзвичайні ситуації та аварії.

Практична допомога – Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

Обов'язком кожної організації є розробляння методики щодо готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них, яка б задовольняла її власні специфічні потреби. Під час розробляння цієї методики організація має розглянути:

1. характер небезпечних чинників на місцях (наприклад, наявність легкозаймистих рідин, резервуарів-сховищ, стиснених газів, а також заходи, що здійснюють у разі розлиття або випадкових викидів та скидів);
2. найімовірніші тип і масштаб надзвичайної ситуації чи аварії;
3. можливість виникнення надзвичайної ситуації(-й) чи аварії(-й) на близько розташованих об'єктах (наприклад, на заводі, дорозі, залізничній колії);
4. найприйнятніший(-і) метод(и) реагування на надзвичайну ситуацію чи аварію;
5. дії, необхідні для зменшення шкоди довкіллю;
6. підготування персоналу аварійно-рятувальної служби;

g)організацію діяльності та розподіл відповідальності на випадок надзвичайної ситуації;

h)маршрути евакуації та пункти зібрання людей;

і)список основного персоналу та служб допомоги, зокрема довідкові відомості щодо зв'язку (наприклад, пожежної служби, служби, яка ліквідує наслідки аварійного розлиття);

j)можливість отримання допомоги від сусідніх організацій;

к)схеми внутрішнього та зовнішнього інформаційного зв'язку;

l)дії, які необхідно виконати для послаблення різних видів аварій чи надзвичайних ситуацій та для реагування на них;

m)потребу у процесі(-ах) післяаварійного оцінювання, щоб установити та виконати коригувальні й запобіжні дії;

n)періодичне апробовування методик(и) реагування на надзвичайні ситуації;

о)інформацію щодо небезпечних матеріалів, зокрема потенційний вплив кожного з них на довкілля, а також заходи, яких треба вжити у випадку аварійного викиду чи скиду;

р)плани підготування персоналу та тестування на дієвість;

q)процес післяаварійного оцінювання для визначання коригувальних та запобіжних дій.

4.5Перевіряння

Загальні настанови – Перевіряння

Перевіряння охоплює вимірювання, моніторинг і оцінювання екологічних характеристик організації. Запобіжні дії треба застосовувати, щоб визначити можливі проблеми та запобігти їм ще до моменту виникнення. Коригувальні дії охоплюють визначання проблем у системі екологічного управління та їх усунення.

Процес установлювання невідповідності в системі екологічного управління та виконання коригувальних або запобіжних дій допомагає організації застосовувати систему екологічного управління та підтримувати її за призначеністю. Ведення протоколів та дієвий їх контроль забезпечує організацію достовірним джерелом інформації про функціювання та результати системи екологічного управління. Періодичні аудити системи екологічного управління допомагають організації перевірити, чи система розроблена та функціює як заплановано. Усі ці заходи забезпечують оцінювання діяльності.

4.5.1Моніторинг і вимірювання

Організація має застосовувати систематичний підхід для регулярного вимірювання та моніторингу її екологічних характеристик. Моніторинг охоплює збирання інформації (наприклад, вимірів або спостережень) через певний проміжок часу. Вимірювання можуть бути кількісними або якісними. Моніторинг та вимірювання в системі екологічного управління можуть бути корисними для багатьох цілей, наприклад:

а)відстежування прогресу щодо дотримання зобов'язань екологічної політики, досягнення цілей та виконання завдань, а також щодо постійного поліпшування;

1. накопичування інформації для визначання суттєвих екологічних аспектів;
2. моніторинг викидів і скидів для забезпечення відповідності застосовним правовим вимогам або іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати;
3. моніторинг споживання води, енергії або витрачання сировини, щоб забезпечити відповідність цілям і завданням;
4. забезпечення даними для підтримування або оцінювання засобів операційного контролю;
5. забезпечення даними для оцінювання екологічних характеристик організації;

g)забезпечення даними для оцінювання дієвості системи екологічного управління.

Для досягнення цих цілей організація має спланувати, які показники будуть виміряні, де і коли їх треба вимірювати та які методи треба для цього застосувати. Щоб зосередити ресурси на найважливіших вимірюваннях, організація має визначити основні характеристики процесів і видів діяльності, які можна виміряти і які забезпечують найкориснішу інформацію.

Примітка. Для подальших настанов щодо показників дієвості див. 4.3.3.3.

Вимірювання треба провадити за контрольованих умов, використовуючи відповідні процеси для забезпечення достовірності результатів, як наприклад, належне калібрування або перевіряння засобів моніторингу та вимірювального оснащення, залучення кваліфікованого персоналу та застосування придатних методів контролювання якості.

Якщо потрібно забезпечити отримання достовірних результатів, вимірювальне оснащення треба калібрувати чи перевіряти із зазначеною періодичністю чи безпосередньо перед використовуванням за еталонами, простежуваними до міжнародних чи національних еталонів. Якщо таких еталонів немає, треба зареєструвати базу, застосовану для калібрування. Задокументовані методики для проведення вимірювання та моніторингу можуть допомогти забезпечити узгодженість вимірювань і збільшити достовірність одержуваних даних.

Результати вимірювання та моніторингу треба аналізувати й використовувати для встановлення як успіхів, так і сфери, де необхідні коригування чи поліпшування.

4.5.2Оцінювання дотримання відповідності

Організація має розробити, запровадити та підтримувати методику періодичного оцінювання дотримання відповідності правовим вимогам, які застосовні до її екологічних аспектів, як частини зобов'язань щодо відповідності. Організація має зареєструвати результати цього оцінювання.

Оцінювання дотримання відповідності можна здійснювати стосовно низки правових вимог або однієї вимоги. Може бути застосовано різноманітні методи для оцінювання дотримання відповідності, охоплюючи, наприклад, такі процеси:

1. аудити;
2. аналізування документів і/або протоколів;
3. інспектування виробничих об'єктів;
4. опитування;

е)аналізування проектів або робіт;

f)поточне аналізування або результати випробовування зразків та/чи контрольне випробовування зразків;

g)обхід виробничих об'єктів і/або безпосереднє спостереження.

Організація має встановити періодичність і методологію оцінювання дотримання відповідності згідно зі своїми розмірами, типом та складністю. Періодичність може залежати від таких чинників, як наприклад, дотримання відповідності в минулому або конкретних правових вимог. Може бути корисним періодично провадити незалежне аналізування.

Програму оцінювання дотримання відповідності можна об'єднати з іншою діяльністю щодо оцінювання. Це може бути аудит системи управління, оцінювання або інспекції стану охорони праці та професійної безпеки чи перевіряння забезпечення якості.

Подібним чином організація має періодично оцінювати дотримання відповідності іншим вимогам, які вона зобов'язується виконувати (подальші настанови щодо інших вимог див. в 4.3.2.2). За бажанням, організація може розробити окремий процес проведення таких оцінювань, або може об'єднати ці оцінювання з оцінюванням дотримання відповідності правовим вимогам (див. вище), процесом аналізування з боку керівництва (див. 4.6), або іншими процесами з оцінювання. Треба вести протоколи цих періодичних оцінювань.

4.5.3Невідповідність, коригувальні та запобіжні дії

Для забезпечення постійного дієвого функціювання системи екологічного управління організація має застосовувати систематичний метод для встановлення фактичних і потенційних невідповідностей, проведення коригувань та виконання коригувальних і запобіжних дій, переважно запобігаючи проблемам ще до їх виникнення. Невідповідність – це невиконання вимоги. Вимогу може бути встановлено стосовно системи управління або щодо екологічних характеристик. Можуть виникати ситуації, коли частина системи не може функціювати, як призначено, або не виконано вимоги щодо екологічних характеристик.

Прикладами таких ситуацій може бути:

a)щодо функціювання системи:

1. невстановлення екологічних цілей і завдань;
2. невстановлення обов'язків, які вимагає система екологічного управління, наприклад, обов'язків щодо досягнення цілей та виконання завдань або готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них;
3. невиконання періодичного оцінювання дотримання відповідності правовим вимогам.

b)щодо екологічних характеристик:

1. невиконання завдань щодо зменшення споживання енергії;
2. невиконання попередньо запланованих вимог щодо підтримання функціювання;
3. недосягнення критеріїв якості виконання робіт (наприклад, дозволених норм).

Процес внутрішнього аудиту системи екологічного управління, описаний в 4.5.5, є одним із способів періодичного встановлювання невідповідностей. Установлювання невідповідності може бути також частиною повсякденних обов'язків тих осіб, які найбільше причетні до роботи, пов'язаної з фіксуванням потенційних або фактичних проблем.

Після встановлення невідповідності треба провести дослідження для визначання її причини, щоб уможливити зосередження коригувальної дії на відповідній частині системи. Під час розробляння плану стосовно конкретної невідповідності організація має розглянути, які дії потрібно виконати для розв'язання (полегшення) проблеми, які зміни потрібно зробити для виправлення ситуації (відновлення нормальної діяльності), а також що треба зробити для запобігання повторному виникненню проблеми (усунення причини). Треба, щоб характер і час виконання таких дій відповідали характеру й масштабу невідповідності та впливу на довкілля.

Якщо потенційну проблему встановлено, але невідповідності фактично не існує, треба виконати запобіжну дію з використанням подібного підходу. Потенційні проблеми може бути встановлено за допомогою таких методів, як наприклад, екстраполяція коригувальної дії щодо фактичної невідповідності на інші застосовні сфери, де відбувається подібна діяльність, аналізування тенденції або вивчення небезпечних чинників.

Щоб коригувальні та запобіжні дії були дієвими, керівництво має забезпечити, щоб їх виконували та систематично доводили до завершення.

Розробляння методик щодо встановлення фактичних і потенційних невідповідностей та виконання коригувальних і запобіжних дій допомагає досягти узгодженості в цих процесах. У методиках треба визначити відповідальність, повноваження та кроки, виконувані під час планування й виконування коригувальних та запобіжних дій. Якщо ці дії спричинили зміни в системі екологічного управління, треба, щоб пов'язані з цим протоколи, документація, підготування персоналу було оновлено й затверджено і щоб про зміни поінформували всіх осіб, кому це потрібно знати.

4.5.4Контроль протоколів

Протоколи містять докази постійного функціювання системи екологічного управління та її результати. Основною особливістю протоколів є те, що вони незмінні і, звичайно, до них не вносять правок. Організація має встановити, які протоколи потрібні для дієвого управління екологічними питаннями. Треба, щоб протоколи охоплювали: