8.3.3.4. За наявності заводських паспортів виконують контрольні вимірювання оптичних параметрів ОВ.

8.3.3.5. Результати вхідного контролю мають фіксуватися у протоколах. У разі виявлення значних дефектів, локальних неоднорідностей, які знижують якість і надійність кабеля (навіть якщо виміряні параметри ОК задовольняють норми), складають акт за участю представників підрядчика, замовника та інших зацікавлених організацій, керуючись інструкціями про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, що їх затверджено постановами Держарбітражу України, а також спеціальними пунктами договору чи контракту між замовником і постачальником ОК.

8.3.4. Прокладання ОК

8.3.4.1. По каналах кабельної каналізації кабель прокладається вручну за допомогою спеціального комплекту пристосувань чи механічними засобами, якщо вони сертифіковані і відповідають вимогам якості прокладання ОК.

8.3.4.2. У технологічних приміщеннях зв'язку (шахти, кроси, ЛАЗ) ОК прокладається за існуючими металевими кабельростами з прошиванням. У лінійно-апаратних залах, де на трасі прокладання можливе механічне пошкодження кабеля під час виконання інших робіт, рекомендується встановити окремий кабельрост або захисний жолоб.

8.3.4.3. У процесі прокладання ОК мають вживатися заходи, які б виключали можливість порушення його механічних та оптичних характеристик. При розмотуванні кабеля з барабанів не можна допускати його різких вигинів та заломів через злипання або змерзання витків, неправильне заводське намотування, різку зміну швидкості обертання барабана і т. ін. Радіус вигину кабеля під час виконання будівельно-монтажних робіт має бути не меншим за допустимий згідно з технічними умовами на даний тип кабеля (двадцять його зовнішніх діаметрів).

8.3.4 4. Усі приховані роботи у процесі прокладання ОК мають контролюватися призначеним представником замовника.

8.3.4.5 Прокладання ОК в кабельній каналізації може виконуватися як вручну, так і механізованим способом за допомогою комплекту пристосувань для прокладання ОК. Цей комплект застосовується згідно з відповідною технологічною карткою. Для прокладання ОК, по змозі, використовують канали, розмішені в середені блока кабельної каналізації по вертикалі і біля краю блока каналізації — по горизонталі.

8.3.4.6. За узгодженням із замовником кабель може прокладатися як по вільних, так і по зайнятих каналах.

8.3.4.7. Прокладання кабелю по зайнятих каналах має виконуватися в поліетиленових трубках (ПНТ-32т, ПНТ-40т або подібних до них, сертифікованих в Україні), які заздалегідь прокладаються в цих каналах. Застосування поліетиленової трубки створює умови для прокладання ОК великої будівельної довжини, а також забезпечує захист кабеля від можливих пошкоджень під час підготовки каналу для прокладання інших кабелів (особливо металевими штангами), докладання важких масивних кабелів або витягування з каналу вже прокладених кабелів.

8.3.4.8. Поліетиленову трубку прокладають безпосередньо з бухти, установленої біля колодязя на пересувному тамбурі, вручну. Кінець трубки, обладнаний кінцьовиком у вигляді кулі, вводять у канал кабельної каналізації і поступальними рухами проштовхують трубку на всю довжину прольоту (прольотів). У транзитних колодязях та на поворотах робітники додатково підтягують трубку. У разі потреби її прокручують навколо осі з одночасним проштовхуванням.

8.3.4.9. У колодязях поліетиленову трубку обрізають ножівкою, залишаючи запас трубки 200...250 мм від каналу. Одночасно з обрізанням трубки в кожному колодязі на вході або на виході з каналу з огляду на напрям прокладання кабеля тимчасово, на період прокладання, установлюють по одному протиугону, який перешкоджає зміщенню трубки по каналу у процесі її підготовки, а також під час прокладання кабеля. Допускається зрощування коротковимірних довжин поліетиленової трубки, аби вона стала придатною для прокладання в прольотах кабельної каналізації завдовжки від 70 до 80 м. Зрощення виконують за допомогою манжети з оцинкованого металу завдовжки 150 мм і завтовшки 1,5 або 2 мм, яка встановлюється на стику трубок. Попередньо на торцях з'єднуваних трубок з внутрішнього боку необхідно зняти фаску під кутом 30°. Поруч з установленою манжетою з обох боків накладаються пояски із севілену (клей-розплав ГІПК-14-13, Крус-1) із заходом на манжету. На манжету з рівним перекриттям поясків установлюють і усаджують ТУТ 40/20 завдовжки 250 мм.

8 3.4.10. Прокладання ОК із захисним металевим броньовим покриттям по каналах кабельної каналізації виконується без поліетиленової трубки, якщо в цих каналах не будуть згодом докладатися інші кабелі зв'язку (не більш як 5-6) з металевими провідниками, а тільки лише оптичні однотипні. У всіх інших випадках прокладання ОК має виконуватися в поліетиленовій трубці.

8.3.4.11. Будівельну довжину ОК затягують у канал у двох напрямах. Барабан з кабелем на трасі встановлюють на козлах приблизно на середині довжини кабеля, який намотаний на барабані, враховуючи умови проходження траси — прямолінійність, довжину прольотів. Спочатку першу частину довжини затягують у один бік безпосередньо з барабана, викладають кабель за формою колодязів (починають з останнього), підтягуючи запас із барабана. Залишок кабеля на барабані змотують «вісімкою» і затягують його в інший бік. Ручне затягування кабеля безпосередньо в канали кабельної каналізації і в раніше прокладену поліетиленову трубку здійснюється за допомогою склопластикового прутка. За кінець склопластикового прутка кріпиться кабель (обов'язково за допомогою наконечника для затягування ОК) одночасно за центральний силовий елемент і поліетиленову оболонку,

з компенсатором обертання, який виключає передавання обертальних зусиль на кабель. Конструкція такого наконечника базується на тому, що в ньому надійно закріплюються всі елементи ОК, крім оптичних волокон, які залишаються вільними від натягу.

8.3.4.12. Для запобігання пошкодженням кабеля, що прокладається на вході і виході з каналу, особливо в кутових колодязях, у місцях механічного контакту з горловиною люка застосовуються вигнуті металеві кабельні коліна.

8.3.4.13. Для зменшення опору тертя під час затягування ОК в канали кабельної каналізації рекомендується постійно змочувати водою захисний поліетиленовий шланг. Застосовувати для змащування поліетиленового шлангу вазелін або інші технічні масла категорично заборонено.

8.3.4.14. Будівельні довжини кабеля завдовжки понад 2000 м мають прокладатися у двох напрямах.

8.3.4.15. Після затягування всієї будівельної довжини в кабельну каналізацію кабель викладають у колодязях і навішують на ньому нумераційні кільця в усіх оглядових пристроях траси прокладання.

8.3.4.16. У кожному колодязі кабель позначається незмиваною фарбою жовтого кольору на відстані 150...200 мм від виходу з каналу кабельної каналізації або від зрізу поліетиленової трубки (робиться поясок шириною приблизно 100 мм). Запас кабеля для монтажу в монтажно-вимірювальній машині має бути не менш як 8 м від горловини люка колодязя.

8.3.4.17. Після монтажу з'єднувальної муфти запас кабеля викладається кільцями за формою колодязя.

8.3.4.18. ОК має прокладатися при температурі навколишнього середовища, не нижчій за -10 °С.

8.3.5. Монтаж ОК

8.3.5.1. У разі капітального ремонту ВОЛЗ постає потреба зрошувати окремі будівельні довжини оптичного кабеля та підмикати його до приймально-передавальної апаратури.

Під час аварійного ремонту ВОЛЗ проводять перемонтаж муфт (у разі обривів у них ОВ) або монтаж вставки ОК, якщо станеться повний або частковий їх обрив.

8.3.5.2. Послідовність та технологію монтажу з'єднувальних муфт на кабелі імпортного виробництва будівельній організації передає замовник (українською чи російською мовою) і стежить за її додержанням через свого представника з контролю за виконанням прихованих робіт.

8.3.5.3. Монтажні роботи необхідно розпочинати відразу по закінченні прокладання всіх або більшої частини будівельних довжин ОК на ділянці, що ремонтується, після обов'язкового проведення контрольних вимірювань.

8.3.5.4. Якщо лінійний кабель містить велику кількість ОВ , на проміжних та кінцевих пунктах кабельної магістралі в технологічних приміщеннях (кабельних шахтах, кросах) монтуються розгалужувальні муфти або розгалужувальні шафи, де лінійний кабель розгалужується на кілька станційних ОК у негорючій оболонці меншої місткості. Коли довжина траси прокладання по металоконструкціях технологічного приміщення не більша за 15 м і немає потреби в монтажі розгалужувальної муфти, допускається прокладання лінійного ОК.

8.3.5.5. Лінійний або станційний ОК по металоконструкціях подається безпосередньо у лінійно-апаратний зал, де встановлено апаратуру системи передач. У спеціальному пристрої для з'єднання ОВ кабеля і станційних шнурів кожне ОВ кабеля з'єднується зі станційним оптичним шнуром із роз'ємом на іншому кінці (після вхідного контролю), який підмикаеться безпосередньо до апаратури системи передач. Для монтажу ввідно-кабельного пристрою необхідно передбачити запас оптичного кабеля завдовжки 5м.

8.3.5.6. З'єднання оптичних волокон під час зрощування окремих будівельних довжин лінійного ОК виконується за допомогою нерознімних з'єднань методом зварювання. Цей самий метод використовується для з'єднання лінійного та станційних ОК.

8.3.5.7. Щодо оптичних волокон фактори, які впливають на загасання в з'єднаннях, за ступенем важливості можна поділити так:

- кутове зміщення осей;

- деформація серцевин;

- неузгодженість розмірів модових полів;

- поперечне зміщення осей з'єдувальних волоконних світловодів.

Втрати у з'єднаннях ОВ можуть бути досить великими і досягати рівня кілометричного загасання самих світловодів.

В оптичних системах, шо побудовані на одномодових волокнах з малим коефіцієнтом загасанням (менш як 0,3 дБ/км), вимоги до величини втрат у з'єднаннях лінійного тракту більш жорсткі.

8.3.5.8, Найпоширенішим засобом отримання нерознімних з'єднань ОВ є зварювання. Процес зварювання передбачає розплавлення кінців волоконних світловодів у результаті розміщення їх у полі потужного джерела теплової енергії (скажімо, електричного розряду) або в зоні потужного лазерного випромінювання.

Найбільшого застосування набув спосіб зварювання ОВ у полі електричного розряду, яке виконується в два етапи:

- попереднє оплавлення торців світловодів —ця операція виконується з метою часткової ліквідації мікронерівностей, що виникають на торцевих поверхнях під час відколювання світловодів;

- безпосереднє зварювання світловодів.

8.3.5.9. Після отримання зварного з'єднання місце з'єднання захищається термічним усаджуванням комплекту деталей для захисту місця зварювання (рис. 8.1).

8.3.5.10. Для автоматизації процесу зварювання ВС і досягнення незалежності якості з'єднання від кваліфікації працівників останнім часом розроблено та впроваджено автоматичні зварювальні апарати, які підвищили якість і швидкість з'єднання світловодів. Наприклад, зварювальні апарати

Рис. 8.1. Комплект деталей для захисту місця зварювання 0В:

1 — термоусаджувальна трубка; 2 — севіленова трубка; 3 — армуючий елемент

японських фірм «Furukawa», «Fujikura» або шведської фірми «Еricsson» дають змогу діставати на зварних з'єднаннях ВС загасання, що не перевищують 0,05 дБ.

У разі потреби виконати багато з'єднань ВС під час провадження будівельно-монтажних робіт на ВОЛЗ великої довжини економічно доцільно використовувати автоматизовані зварювальні апарати для зварювання ВС. Якщо кількість з'єднань мала або потрібно терміново виконати ремонтно-відновлювальні роботи на ОК, доцільно використовувати механічні з'єднувачі. Остаточний вибір того чи іншого методу з'єднання визначається конкретними умовами будівництва та експлуатації ВОЛЗ. Характеристики деяких зварювальних апаратів, оптичних рефлектомерів та тестерів наведено в дод. И.

9. ОПТИЧНІ ВИМІРЮВАННЯ ПРИ ТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОЛЗ

 9.1. Вимірювання при технічній експлуатації ВОЛЗ

 9.1.1. Під час планових профілактичних вимірювань параметрів ОК не рідше як двічі на рік вимірюють загасання в обох напрямах всіх ОВ, не підімкнених до діючих ВОСП.

На напрямах між АТС, де немає вільних робочих ОВ, дозволяється вимірювати загасання ОВ, підімкнених до діючих ВОСП, для визначення їх стану,

9.1.2. У разі, якщо протягом гарантійного строку кілометричне загасання ОВ на окремих будівельних довжинах зростає до рівня, який перевищує обумовлений ТУ на даний тип ОК, необхідно скласти дефектний акт.

Дефектний акт та протоколи вимірювань передаються заводу-виробнику як основа для виконання останнім своїх гарантійних зобов'язань згідно з контрактом на поставку ОК.

9.1.3. Загальне загасання експлуатованих ОВ вимірюють методом втрат, які вносяться, за допомогою оптичних тестерів або комплекту пристроїв (джерело випромінювання та вимірювач оптичної потужності), які пройшли метрологічну повірку у встановлені строки.

Метод втрат, що вносяться, базується на послідовному вимірюванні оптичними тестерами потужності оптичного випромінювання на виході досліджуваного ОК і на виході ШСЗ, армованого з двох боків оптичними роз'ємами.

9.1.4. Вимірювання можуть здійснюватися оптичним рефлектометром на базі методу зворотного розсіювання, що грунтується на реєстрації зворотного розсіювання світла в досліджуваному ОВ кабеля під час проходження по ньому оптичного імпульсу та вимірюванні залежності інтенсивності (потужності) цього випромінювання від часу.

Метод придатний для визначення:

- розподілу оптичних втрат вздовж ОВ;

- загасання оптичного волокна;

- оптичних втрат у місці з'єднання ОВ,

- локальних неоднорідносте й (наприклад обривів) та відстані до них;

- втрат на неоднорідностях, а також довжини волокна.

9.1.5. Оптичні роз'еми, якими армовані світловоди кабеля та ШСЗ, повинні мати відомий рівень загасання на з'єднаннях. Перед проведенням вимірювань торці всіх роз'ємів протирають спиртом. Значення рівня потужності реєструється при фіксованій довжині хвилі на виході допоміжного та досліджуваного світловодів.