5.43 Внутрішні водостоки повинні забезпечувати відвід дощових та талих вод із покрівель висотних будинків, а також відведення води з технічних поверхів при гасінні пожежі.

Для відведення води з проміжних технічних поверхів необхідно передбачити установку трапів і окремих стояків із підключенням до системи водостоків у підвалі будинку.

5.44 Воду з систем внутрішніх водостоків необхідно відводити в зовнішні мережі дощової каналізації.

5.45 Не дозволяється влаштування відкритих випусків водостоків на поверхні землі.

5.46 Трубопроводи водостоків необхідно розраховувати на тиск не менше величини гідростатичного напору при 'їх засміченні та переповненні згідно з ДБН В.2.6-14.

5.47 Покриття будинків, а також водостічних воронок та водостоків слід передбачати з електропідігрівом.

5.48 Випуски водостоків від стилобатної і підземної частин висотного будинку не дозволяється об'єднувати із стояками висотної частини. Воронки слід приєднувати до стояків через компенсаційні патрубки з еластичними манжетами.

5.49 У нижньому підземному поверсі рекомендується влаштовувати приямки із насосними установками для відкачування опадової води або води при гасінні пожежі.

5.50 Розрахункові витрати дощової води з водозбірної площі даху слід визначати згідно зі СНиП

2.04.01 та ДБН В.2.6-14.

5.51 Трубопроводи водостоків для висотних будинків слід передбачати, як правило, з високоміцних чавунних безрозтрубних труб, що з'єднуються між собою за допомогою спеціальних манжет, ущільнювачів та муфт, які витримують статичний тиск води трубопроводу, або з труб сталевих із внутрішнім антикорозійним покриттям.

5.52 Водостічні стояки та воронки необхідно розташовувати поза межами житлових квартир і інших приміщень із можливістю вільного доступу обслуговуючого персоналу до них.

5.53 Для запобігання підвищенню тиску води у водостічному трубопроводі при засміченні і переповненні його поряд з основним стояком слід передбачати встановлення другого резервного стояка з улаштуванням між ними горизонтальних перемичок, які необхідно передбачати на технічних поверхах (у тому числі обов'язково верхньому і нижньому поверхах).

Верхня частина резервного стояка повинна закінчуватися на верхньому технічному поверсі з установкою вентиляційного клапана. Основний і резервний водостічні стояки повинні мати самостійні випуски у зовнішню водостічну мережу (допускається в один колодязь).

5.54 При об'ємно-планувальних рішеннях, що не дозволяють виконувати прокладання горизонтальних трубопроводів від приймальних воронок до стояків із необхідним ухилом або при значній площі даху, рекомендується влаштування водостоків з примусовим відведенням (вакуумних, напірних, сифонових тощо).

Теплопостачання, опалення, вентиляція і кондиціонування

Теплопостачання та опалення

5.55 Проектування систем теплопостачання, опалення, вентиляції і кондиціонування для висотних будинків виконується згідно зі СНиП 2.04.05, ДБН В.2.5-39 та іншими чинними нормативними документами з урахуванням положень даного документа.

5.56 Приєднання систем теплопостачання та опалення висотних будинків передбачається, як правило, від теплових мереж централізованого теплопостачання через теплові пункти. Теплопостачання від автономного, в тому числі і відновлювального джерела тепла, допускається з урахуванням вимог нормативних документів в області охорони здоров'я людей і навколишнього середовища відповідно до завдання на проектування та на підставі технічних умов.

Автономне джерело теплопостачання необхідно вибирати на підставі техніко-економічного обґрунтування з погодженням із органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду.

5.57 В окремих випадках при спеціальному обгрунтуванні та погодженні з державними органами промислової безпеки і охорони праці, пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду в якості автономного джерела тепла дозволяється застосовувати дахові газові котельні установки. При цьому проектування дахових котельних установок необхідно виконувати згідно зі СНиП ІІ-35, ДБН В.2.5-20 і "Рекомендаціями з проектування дахових вбудованих і прибудованих котельних установок".

Котельні установки рекомендується розташовувати на даху найвищої частини висотного будинку. Число встановлених котлів (теплогазогенераторів) повинно бути не менше трьох. При виході з ладу одного з них інші котли повинні забезпечувати не менше 100 % розрахункової кількості тепла для висотного будинку.

5.58 У разі виникнення пожежі у будь-якому приміщенні висотного будинку постачання газу до дахової котельні повинно бути автоматично заблоковано. Крім того, на рівні землі необхідно передбачати ручне відключення подачі газу до котельної установки.

Навколо приміщення дахової котельні необхідно встановлювати огорожі заввишки не менше для недопущення розкидання конструкцій дахової котельні внаслідок вибуху на прилеглу до будинку територію.

5.59 Згідно з завданням на проектування та технічними умовами енергопостачальної організації допускається проектувати резервні електропідігрівачі для системи гарячого водопостачання.

5.60 У теплових пунктах необхідно передбачати вузли обліку споживання тепла, яке надходить від централізованого джерела тепла. Для різних споживачів необхідно передбачати окремі прилади обліку споживання тепла (теплолічильники).

5.61 Комплекси автоматизації теплових пунктів повинні забезпечувати надійну роботу всіх систем теплопостачання висотного будинку без постійної присутності обслуговуючого персоналу та з автоматичним регулюванням теплових і гідравлічних режимів роботи різних систем теплопостачання згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37 та завданням на проектування.

Моніторинг за роботою обладнання та параметрами теплоносіїв, аварійно-попереджувальної сигналізації та дистанційне управління обладнанням теплових пунктів повинно здійснюватись із центрального пункту управління будинком (диспетчерської).

5.62 Приміщення теплових пунктів, а також схеми розташування обладнання, запірно-регулювальної арматури та трубопроводів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-39 і забезпечувати можливість монтажу та демонтажу обладнання в процесі експлуатації.

5.63 Системи внутрішнього теплопостачання висотного будинку необхідно приєднувати:

- при централізованому джерелі тепла - за незалежною схемою.

- при автономному джерелі тепла - за залежною або незалежною схемами.

Допускається приєднання за залежною схемою обладнання для опалення, вентиляції, кондиціонування та теплоповітряних завіс, яке встановлюється в підземній та стилобатній частинах висотного будинку.

5.64 Розрахункове теплове навантаження для вибору обладнання теплового пункту або автономного джерела тепла необхідно визначати сумою теплових потужностей на опалення, вентиляцію і кондиціонування при параметрах зовнішнього повітря Б, максимальної теплової потужності на гаряче водопостачання, а також теплових потужностей на технологічні цілі з урахуванням коефіцієнта, який враховує неодночасне споживання тепла цих споживачів згідно з ДБН В.2.5-39.

5.65 Теплотехнічні показники висотного будинку визначаються відповідно до класу енергетичної ефективності у проектній документації згідно з ДБН В.2.6-31.

5.66 Системи внутрішнього теплопостачання висотних будинків необхідно зонувати (ділити на зони) по висоті будинку. Висоту зони слід визначати величиною гідростатичного тиску в нижніх елементах систем теплопостачання. Системи теплопостачання та опалення необхідно передбачати окремими для приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку. Для вбудованих приміщень необхідно передбачати окрему систему опалення.

5.67 Тиск у будь-якому місці систем теплопостачання кожної зони як при розрахункових витратах і температурі води, так і можливих відхиленнях від них повинен забезпечувати заповнення системи водою, запобігати кипінню води та не перевищувати допустимого тиску за умови міцності конструкцій обладнання (теплообмінників, баків, насосів, запірно-регулювальної арматури, трубопроводів тощо).

5.68 Подача теплоносія до кожної зони може здійснюватись за паралельними або послідовними (каскадними) схемами через теплообмінники з автоматичним регулюванням температури води, яка нагрівається. Для користувача тепла кожної зони необхідно передбачати, як правило, свій контур приготування і розподілення тепла. Для циркуляційного контуру системи опалення дозволяється відповідно до завдання на проектування передбачати два паралельно установлених зональних теплообмінники, кожен із яких розраховується на 100 % теплової потужності з можливістю використання одного з них як резервного.

5.69 Теплообмінники, насоси та інше обладнання, а також запірно-регулювальну арматуру і трубопроводи необхідно вибирати з урахуванням гідростатичного та робочого тиску в системі теплопостачання, а також граничного тиску, встановленого при гідравлічному випробуванні системи опалення. Робочий тиск у зазначених системах необхідно приймати менше на 10 % допустимого робочого тиску для всіх елементів систем. Термін служби опалювальних приладів повинен бути не менше 25 років. На опалювальних приладах необхідно встановлювати, як правило, автоматичні терморегулятори та балансувальні клапани на стояках. Приховане у будівельних конструкціях прокладання трубопроводів (без розбірних з'єднань) із труб із розрахунковим строком служби 40 років і більше слід виконувати згідно зі СНиП 2.04.05.

5.70 Напір підживлювальних, циркуляційних та змішувальних насосів необхідно визначати відповідно до ДБН В.2.5-39.

Кількість насосів необхідно визначати з урахуванням режиму роботи систем теплопостачання і можливих змін витрат води, але не менше двох (один робочий і один резервний). Тиск води у всмоктувальних патрубках насосів не повинен бути нижче тиску кавітації і вище допустимого тиску за умови міцності конструкцій насосів.

5.71 На трубопроводах систем внутрішнього теплопостачання необхідно передбачати компенсацію теплових подовжень. Використання сальникових компенсаторів не допускається.

5.72 Розрахункову температуру теплоносія для кожної зони слід приймати з урахуванням підтримання робочого тиску в системі, яка запобігає кипінню води, а також із урахуванням функціонального призначення приміщень, які обслуговуються, згідно зі СНиП 2.04.05. Температуру теплоносія необхідно приймати не більше 95 °С у системах із трубопроводами з сталевих та мідних труб і не більше 90 °С - з полімерних та металополімерних труб, які допускаються до застосування в системах опалення.

5.73 У висотних будинках у залежності від їх функціонального призначення використовуються, як правило, наступні системи опалення:

а) для житлових будинків:

- водяні квартирні з горизонтальним розведенням і автоматичними терморегуляторами на опалювальних приладах та автоматичними балансувальними клапанами на відгалуженнях;

- електричні із споживанням електроенергії вночі та при одержанні технічних умов від енергопостачальної організації;

б) для громадських будинків:

- водяні з горизонтальним розведенням по поверхах або вертикальні;

- електричні із споживанням електроенергії вночі та при одержанні технічних умов від енергопостачальної організації;

- повітряні з опалювально-рециркуляційними агрегатами в межах одного приміщення або суміщені з системою механічної припливної вентиляції.

Електричні системи опалення необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.5-23 і ДБН В.2.5-24.

5.74 У житлових будинках необхідно обов'язково передбачати поквартирний облік теплоспоживання системою опалення.

Вентиляція і кондиціонування

5.75 Система вентиляції повинна забезпечувати нормативний обмін повітря, чистоту повітря в приміщенні та рівномірність його розповсюдження.

Системи вентиляції можуть бути:

- з механічним спонуканням припливу та видалення повітря;

- змішані з природним припливом і видаленням повітря та з частковим застосуванням механічного спонукання.

5.76 У житлових приміщеннях та кухнях приплив повітря забезпечується через вентиляційні клапани, які встановлюються в конструкціях вікон або в зовнішніх стінах із можливістю регулювання або за допомогою вентиляторів .

5.77 Видалення повітря з кухонь, вбиралень, ванних кімнат та, за необхідності, з інших приміщень квартир необхідно здійснювати встановленням у витяжних каналах і повітроводах решіток та клапанів, що регулюються, або, за завданням на проектування, влаштуванням індивідуальної механічної витяжної системи вентиляції.

Повітря з приміщень, в яких можуть виділятися шкідливі речовини або неприємні запахи, повинно видалятися назовні через вентиляційні канали та не попадати в інші приміщення висотного будинку.

Вентиляційні канали з кухонь, вбиралень, ванних, санвузлів, комор для продуктів необхідно проектувати окремими від каналів із вбудованих приміщень та гаражів.

Вентиляція вбудованих у житлові будинки приміщень загального призначення повинна бути автономною. Повітроводи та канали забороняється прокладати через квартири.

5.78 Параметри зовнішнього повітря необхідно приймати з урахуванням наступних чинників:

- зниження температури повітря по висоті будинку в холодну і теплу пори року;

- збільшення швидкості повітря в холодну пору року.

- появи потужних конвекційних потоків на фасадах висотних будинків, які опромінюються сонцем;

- місць розташування повітрозабірних пристроїв у висотній частині будинку.

При розташуванні повітрозабірних пристроїв для зовнішнього повітря на південно-східному, південному або південно-західному фасадах температуру зовнішнього повітря в теплий період року необхідно приймати на 3° вище розрахункової.

5.79 Розрахункові параметри мікроклімату внутрішнього повітря (температуру, швидкість руху і відносну вологість) при проектуванні систем опалення, вентиляції і кондиціонування в основних приміщеннях житлових і громадських висотних будинків необхідно приймати згідно з ДБН 2.2-15 і ДБН із проектування окремих типів громадських будинків.