- розведення газопроводів по судну й установка колекторів було виконано тільки по відкритій верхній палубі і на лісах, або за бортом нижче верхньої палуби;
- газопровідна мережа була розгалужена настільки, щоб виключалася необхідність у використанні шлангів довжиною більш 40 м;
- для суден, що знаходяться на плаву, у випадках, коли не передбачена стаціонарна киснево-ацетиленова система, була установка переносних колон на 4-6 постів, зв'язаних шлангом з береговою магістраллю;
- місця розміщення стійок з балонами, приєднання газорозбірних постів, водяних і сухих затворів, зворотних клапанів, кисневих приєднувальних штуцерів знаходилися поза районами вантажно-розвантажувальних робіт, а при неможливості виконання цієї вимоги - були передбачені міри, що запобігають можливості падіння вантажів.
1.28. Газозварник і газорізальник вправі відмовитися від роботи, що доручається, якщо на робочому місці створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя і здоров'я, або для навколишніх людей і природного середовища.
Факт наявності такої ситуації повинен підтверджуватися фахівцями з охорони праці підприємства у встановленому законодавством порядку.
1.29. Газозварник, що порушує дану Інструкцію, притягується до відповідальності відповідно до законодавства.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБІТ
2.1. Необхідно упевнитися, що спецодяг - куртка, штани, рукавиці сухі, без слідів мастил, бензину, гасу, жирів і інших горючих рідин.
Брезентову куртку слід вдягати навипуск на штани, кишені куртки закрити клапанами. Штани повинні бути одягнені поверх робочих шкіряних черевиків. Черевики зашнурувати. На голову надіти захисну каску.
2.2. Для захисту очей повинні використовуватися захисні окуляри з світлофільтрами, що відповідають нормативним документам.
2.3. Перед початком роботи слід впевнитися: переносні ацетиленові генератори встановлені на відкритих верхніх палубах. Дозволяється їх тимчасова робота в добре вентильованих приміщеннях.
Ацетиленові генератори огороджені і розміщені на відстані не ближче 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами і на відстані не менше 5 м від балонів з киснем і пальними газами.
У місцях установки ацетиленових генераторів вивішені таблички (плакати) з текстом: «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».
2.4. Необхідно переконатися в справності ацетиленового генератора, регулятора газоутворення, пальника (різака), шлангів, вентилів, балонів з газами, редукторів, манометрів, сухих і водяних затворів, вогнеперепинних клапанів і інших частин апаратури.
Перевірити рівень води до контрольного крана у водяному затворі при централізованому (трубопровідному) живленні горючим газом. Перевірити положення відсічного клапана в сухому затворі і при необхідності установити в робоче положення.
Перевірити наявність достатнього підсмоктування до інжекторної апаратури.
При виявленні несправностей і нещільностей газозварювальне і газорізальне устаткування повинне бути замінене на справне і випробуване на газонепроникливість.
Треба перевірити міцність і щільність приєднання шлангів до пальника (різака) до редукторів, правильність і справність підведення кисню і горючого газу до пальника (різака) при централізованому (трубопровідному) живленні горючим газом.
2.5. Перевірити наявність ємності з водою для охолодження різака й обрізків металу.
2.6. Балони, встановлені в приміщеннях, знаходяться від джерел обігріву на відстані не менш 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менш 5 м.
2.7. Кожен газозварник (газорізальник) повинен працювати тільки на закріпленому за ним устаткуванні. Передавати газогенератор, пальники, різаки, редуктори, шланги іншим особам для використання в роботі не допускається.
2.8. Пальники, різаки, редуктори, шланги і вся інша газова апаратура справні і відповідним чином випробувані.
Манометри на редукторах мають позначку про щорічну перевірку і опломбовані спеціалізованими лабораторіями з нагляду за вимірювальною технікою.
2.9. Під час транспортування балонів з-під кисню і пальних газів необхідно дотримуватись заходів безпеки, як і з наповненими балонами.
2.10. Збереження і транспортування балонів з газами здійснюється тільки з нагвинченими на них запобіжними ковпачками.
Балони необхідно перевозити на спеціальних візках або переносити вдвох на спеціальних носилках. Не допускається переносити балони на плечах і на руках без використання носилок.
У межах робочого місця при невеликих відстанях балон слід переміщати кантуванням, відхиляючи його на невеликий кут щодо вертикалі.
2.11. Перед приєднанням редуктора до балона необхідно:
зняти ковпак з балона; якщо ковпак не відгвинчується - не допускається прибігати до ударів молотка, зубила й інших інструментів, щоб уникнути утворення іскор і вибуху балона.
Балон треба повернути цеху (підприємству) наповнювачу з написом крейдою «Обережно, повний». До відправлення його потрібно зберігати окремо від справних балонів;
перевірити зовнішнім оглядом вхідний штуцер балона і накидну гайку редуктора (переконатися в справності різьблення гайки і відсутності слідів мастил і жирів, а також у наявності і справності фібрової прокладки і фільтра на вхідному штуцері редуктора);
продути киснем штуцер балона плавним короткочасним відкриванням вентиля на Ул - Уг обороту для видалення сторонніх часток (відкриваючи, потрібно знаходитися осторонь від струменя газу, відкривати і закривати вентиль потрібно без ключа).
Не допускається користування редуктором з несправним різьбленням у накидній гайці.
2.12. Приєднувати кисневий редуктор до балона необхідно спеціальним ключем, що постійно знаходиться у газозварника (газорізальника).
Не допускається підтягувати накидну гайку редуктора при відкритому вентилі.
2.13. Ущільнювальна фіброва прокладка повинна бути знежирена, мати гладку поверхню.
Не допускається використовувати замість фібрової прокладки прокладку з інших матеріалів (шкіри, міді й інших).
2.14. Відкривати вентиль ацетиленового балона і зміцнювати на ньому редуктор варто спеціальним торцевим ключем, який під час роботи повинен знаходитися на шпинделі вентиля балона.
Не допускається застосувати для цієї мети звичайні гайкові ключі. Якщо через сальник ацетиленового вентиля після приєднання редуктора проходить газ, необхідно підтягти чепцеву гайку тільки після закриття вентиля балона.
2.15. Шланги надійно закріплені на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків і редукторів. Для цих цілей необхідно використовувати спеціальні хомутики. Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким відпаленим (в'язальним) дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги повинні надіватися щільно, але не закріплюватися.
2.16. Перед приєднанням шлангів вони повинні бути оглянуті і при виявленні ушкоджень ушкоджені ділянки повинні бути вирізані, а цілі частини з'єднані двосторонніми шланговими ніпелями.
Мінімальна довжина відрізка стикуємих шлангів повинна складати 3 м, а кількість стиків не повинна перевищувати двох.
2.17. Довжина шлангів не перевищує ЗО м, а при проведенні монтажних робіт -40 м. Використання шлангів довжиною більш 40 м дозволяється у виняткових випадках по письмовому дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання роботи.
Зрощування шлангів необхідно робити з використанням двосторонніх шлангових ніпелів, спеціальних хомутиків або сталевого відпаленого (в'язального) дроту.
Треба стежити, щоб киснево-ацетиленові шланги випробувалися внутрішнім тиском не рідше одного разу на місяць, незалежно від терміну їх служби, а також у випадку сумніву в їх справності.
2.18. При централізованому (трубопровідному) живленні горючими газами газозварнику і газорізальнику дозволяється працювати тільки при наявності на зварювальному посту справного водяного або сухого затвора відповідного тиску і пропускної здатності для захисту мережі і генераторів при зворотних ударах полум'я в пальниках і різаках.
2.19. Допускається добір ацетилену з трубопроводу тільки через запобіжні затвори або вогнеперепинні клапани.
Якщо газорозбірний пост живить машину, що обслуговується одним оператором, то кількість пальників або різаків, установлених на машині, обмежується тільки пропускною здатністю затвора.
При ручних газополуменевих роботах до затвора може бути приєднаний тільки один пальник або один різак.
2.20. У холодний і перехідний періоди року при температурі нижче 0°С водяні затвори повинні заливатися низькозамерзаючими рідинами.
2.21. Кожен індивідуальний і груповий затвор систематично, не рідше одного разу в тиждень, повинен перевірятися мильною емульсією на щільність усіх з'єднань (зворотного клапана, різьблень, фланців, прокладок). Крім того, не рідше одного разу в три місяці, кожен затвор повинен бути розібраний, оглянутий і перевірений його зворотний клапан, про що повинен бути зроблений запис у спеціальному журналі.
2.22. Необхідно оглянути місце виконання роботи й очистити його від горючих речовин і матеріалів у радіусі, зазначеному в таблиці.
|
Висота крапки зварювання (різання) над рівнем палуб або прилягаючої території, м |
0-2 |
Понад 2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
Понад 10 |
|
|
Мінімальний радіус зони, м |
при зварюванні |
5 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
при різанні |
7 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
Конструкції, що знаходяться в межах зазначених радіусів, у яких використані горючі матеріали й устаткування, повинні бути захищені від влучення в них іскор і крапель розплавленого металу металевими екранами, покривалами з негорючого матеріалу або іншим способом, у разі потреби политі водою.
З метою виключення влучення іскор і крапель розплавленого металу в сусідні приміщення, де мається горюче середовище й устаткування, всі оглядові, вентиляційні, монтажні і технологічні отвори повинні бути закриті негорючими матеріалами.
2.23. Приміщення, у яких можливе скупчення пар легкозаймистих рідин (ЛЗР), горючих рідин (ГР) і горючих газів, перед проведенням газозварювальних і газорізальних робіт повинні бути ретельно провентильовані.
2.24. Мокрі або слизькі (облиті мастилом, фарбою, водою) поверхні палуб, настили, риштування повинні бути витерті, посилані тирсою або піском.
2.25. Необхідно перевірити, що системи технологічного забезпечення будування (електрокабелі, шланги, вентиляційні рукави), прокладені по шляхах евакуації (через прорізи дверей, люків, палубні вирізи під трапи, по трапах) до місця виконання роботи, не зроблять істотного впливу на пропускну здатність цих елементів шляхів евакуації і не ускладнять істотно умов евакуації в аварійній ситуації (пожежа й інше).
2.26. Підключення апаратури для газополуменевих робіт до газорозбірних постів ацетилену і газів-замінників ацетилену на стапелях, набережних, на плаву й у доках слід виконувати тільки з дозволу чергового по обслуговуванню трубопроводів газопостачання.
2.27. При недостатній освітленості місця проведення роботи необхідно використовувати переносний світильник напругою не вище 12 В на судні і 36 В в цеху, лампа повинна бути захищена ковпаком із захисною сіткою і мати шланговий провід, або ручний акумуляторний ліхтар у вибухобезпечному виконанні.
2.28. Необхідно перевірити наявність і працездатність стаціонарних засобів пожежегасіння в районі виконання робіт, а також забезпеченість первинними засобами пожежегасіння.
2.29. При виявленні несправності риштувань або порушення працюючими на них правил безпеки необхідно повідомити про це керівнику робіт.
2.30. Перед початком робіт у замкнутому і важкодоступному судновому приміщеннях необхідно:
2.30.1. Перевірити наявність у них не менш двох відкритих горловин або отворів, одне з яких не повинно захаращуватися електрокабелями, шлангами, вентиляційними рукавами, бути розміром не менш 400x600 і служити евакуаційним виходом.
2.30.2. Переконатися в наявності й ефективній роботі примусової вентиляції для видалення газів, що виділяються.
2.30.3. При необхідності вимагати виділення на весь період роботи спостерігача.
2.31. Перед початком робіт у приміщеннях, де раніше виконувалися вогненебезпечні роботи і застосовувалися ЛЗР, ГР і лакофарбові матеріали (ЛКФ), повинен бути проведений аналіз газоповітряного середовища, що підтверджує зміст у ньому пар розчинників не вище 5% від нижньої межі вибуховості.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ
3.1. Приступати до роботи допускається при наявності наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт і посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму).
3.2. У процесі виконання газополуменевих робіт повинен бути встановлений постійний контроль за тим, щоб не було витоків газу з апаратури і рукавів.
3.3. При виконанні газополуменевих робіт на суднах слід вжити заходи, що попереджають падіння іскор і обрізаних шматків металу на людей. При виробництві місцевих нагрівів, газового зварювання або різання палуб, перебірок і т.п. з їх протилежної сторони повинен бути встановлений нагляд за тим, щоб не допускати опіків людей або запалення ізоляції, фарби, дерева й інших горючих матеріалів.
3.4. При виконанні газополуменевих робіт з риштувань на них повинні укладатися металеві листи і встановлюватися ємності з водою.
