Зразок треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, як зазначено
у 5.1.2, і треба стабілізувати протягом, як мінімум, 15 хв, якщо інше не зазначено виробником.
Випробовувальний аерозоль, зазначений у додатку В, треба подавати в канал так, щоб швидкість зростання концентрації аерозолю знаходилась у діапазоні:
0,015 0,1 дБ/(м · хв) для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла;
0,05 0,3 1/хв для іонізаційних сповіщувачів.
Примітка 1. Ці діапазони дозволяють обирати відповідну швидкість залежно від чутливості сповіщувача, щоб одержати спрацьовування сповіщувача за прийнятний час.
Примітка 2. Рівняння для m і у наведено у додатку С.
Швидкість зростання концентрації аерозолю повинна залишатися практично постійною під час проведення усіх вимірювань для конкретного типу сповіщувачів.
Значення концентрації аерозолю в момент видавання зразком сигналу тривоги треба зареєструвати як m (дБ/м) для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла, або у - для іонізаційних сповіщувачів (див. додаток С). Це значення повинно бути прийнято як поріг спрацьовування сповіщувача.
5.1.6 Забезпечення випробовувань
Для проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту треба забезпечити:
для знімних сповіщувачів по 20 головок сповіщувачів і баз до них.
Для незнімних сповіщувачів по 20 зразків;
дані, зазначені у 4.10.
Примітка 1. Знімні сповіщувачі складаються, принаймні, з двох частин: бази (розетки) і головки (безпосередньо, самого сповіщувача). Якщо зразки є знімними сповіщувачами, то ці дві або більше частини в сукупності вважають повним сповіщувачем.
Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва у відношенні конструкції і настроювання.
Примітка 2. Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 20 зразків, визначене під час випробовування на відтворність, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьовування сповіщувачів за умов серійного виробництва, а граничні значення, визначені у випробовуванні на відтворність, повинні також співпадати з граничними значеннями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.
5.1.7 План випробовування
Зразки треба випробовувати відповідно до нижче наведеного плану (див. таблицю 1). Після випробування на відтворність, треба відібрати чотири зразки з найменшою чутливістю (тобто сповіщувачі з найвищими значеннями порога спрацьовування) і пронумерувати їх відповідно від 17 до 20, а інші - у довільному порядку від 1 до 16.
Таблиця 1 - План випробовування
|
Випробовування |
Розділ |
Номер зразка |
|
Повторність |
5.2 |
довільно узятий зразок |
|
Залежність від напрямку |
5.3 |
довільно узятий зразок |
|
Відтворність |
5.4 |
усі сповіщувачі |
|
Зміни параметрів електроживлення |
5.5 |
1 |
|
Повітряний потік |
5.6 |
2 |
|
Осліплювання1) |
5.7 |
3 |
|
Сухе тепло (стійкість) |
5.8 |
4 |
|
Холод (стійкість) |
5.9 |
5 |
|
Вологе тепло, постійний режим (стійкість) |
5.10 |
6 |
|
Вологе тепло, постійний режим (тривкість) |
5.11 |
7 |
|
Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість) |
5.12 |
8 |
|
Поштовх (стійкість) |
5.13 |
9 |
|
Удар (стійкість) |
5.14 |
10 |
|
Вібрація синусоїдна (стійкість) |
5.15 |
11 |
|
Вібрація синусоїдна (тривкість) |
5.16 |
11 |
|
Електростатичний розряд (стійкість) |
5.17 |
122) |
|
Випромінювані електромагнітні поля (стійкість) |
5.17 |
132) |
|
|
|
|
Кінець таблиці 1
|
Випробовування |
Розділ |
Номер зразка |
|
Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями (стійкість) Пачки короткочасних перехідних імпульсів (стійкість) Повільні кидки напруги великої енергії (стійкість) Чутливість до пожежі |
5.17 5.17 5.17 5.18 |
142) 152) 162) 17, 18, 19 і 20 |
|
1) Це випробовування проводять тільки для сповіщувачів пропущеного або розсіяного світла. 2) 3 метою спрощення випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випробовувань по ЕМС. У такому випадку проміжні функційні випробовування на зразках, використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, та функційне випробовування треба проводити наприкінці такої серії випробовувань. Однак, варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити, яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4:1995 + А1:1998). |
||
5.2.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача лишається постійною навіть після великої кількості спрацювань.
5.2.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати шість разів відповідно до 5.1.5.
Положення зразка щодо напрямку повітряного потоку може бути довільним, але повинно залишатися однаковим під час проведення всіх шести вимірювань.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як у mах або m mах, а мінімальне – уmin або mmin.
5.2.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування уmах: уmin або mmах: mmin не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування уmin повинно бути не менше ніж 0,2 або mmin повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
5.3 Залежність від напрямку
5.3.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача не залежить надмірно від напрямку повітряного потоку навколо сповіщувача.
5.3.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування випробного зразка треба вимірювати вісім разів відповідно до 5.1.5. Треба повертати зразок після кожного вимірювання на 45° навколо його вертикальної осі так, щоб виміряні значення відповідали вісьмом різним положенням стосовно напрямку повітряного потоку.
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як уmах або mmах, а мінімальне - уmin або mmin.
Обидва положення, у яких були виміряні максимальне і мінімальне значення порога спрацьовування повинні бути позначені.
Під час подальших випробовувань положення, у якому було виміряне максимальне значення порога спрацьовування, буде позначатися як положення з найменшою чутливістю, а положення з мінімальним значенням порога як положення з найбільшою чутливістю.
5.3.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування уmах: уmin або mmах: mmin не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування уmin повинно бути не менше ніж 0,2 або mmin повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
5.4.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача не відрізняється надмірно від зразка до зразка. Визначити значення порога спрацьовування для порівняння зі значеннями, які будуть виміряні після випробування на впливання довкілля.
5.4.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування кожного з випробних зразків треба вимірювати відповідно до 5.1.5.
Треба обчислювати середнє арифметичне отриманих значень порога спрацьовування, позначати їх як або .
Максимальне виміряне значення порога спрацьовування треба позначати як уmах або mmах, мінімаль-
не - уmin або mmin.
5.4.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування уmах : або mmах : не повинно перевищувати 1,33, а співвідношення значень порога спрацьовування : уmin або : mmin не повинно перевищувати 1,5.
Мінімальне значення порога спрацьовування уmin повинно бути не менше ніж 0,2 або mmin повинно бути не менше, ніж 0,05 дБ/м.
5.5.1 Мета випробовування
Переконатися, що чутливість сповіщувача не залежить надмірно від параметрів електроживлення (наприклад, напруги), якщо ці параметри знаходяться в межах зазначеного(-их) діапазону(-ів).
5.5.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за верхнього і нижнього значень параметрів діапазону(-ів) електроживлення, зазначених виробником (наприклад, напруги).
Максимальне значення порога спрацьовування треба позначати як уmах або mmах, мінімальне - як уmin або mmin .
Примітка. Для звичайних сповіщувачів параметром електроживлення є постійна напруга. Для інших типів сповіщувачів (наприклад, аналогових адресних) може знадобитися розглядання рівнів сигналів і їхньої зміни у часі. У разі потреби можна зробити запит виробнику про надання відповідного устатковання електроживлення, яке дозволяє регулювати параметри електроживлення в необхідних діапазонах.
5.5.3 Вимоги
Співвідношення значень порога спрацьовування уmах : уmin або mmах : mmin не повинно перевищувати 1,6.
Мінімальне значення порога спрацьовування уmin повинно бути не менше ніж 0,2 або mmin повинно бути не менше ніж 0,05 дБ/м.
5.6.1 Мета випробовування
Довести, що чутливість сповіщувача не залежить надмірно від швидкості повітряного потоку, а також, що сповіщувач не занадто схильний до помилкових спрацьовувань за умов протягу або короткочасних поривань вітру.
5.6.2 Методика випробовування
Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 у положеннях із найбільшою і найменшою чутливістю. Отримані значення треба позначати відповідно y(0,2)max і y(0,2)min або m(0,2)max і m(0,2)min .
Потім ці вимірювання треба повторювати, але вже за значення швидкості повітряного потоку навколо сповіщувача (1 ± 0,2) м/с. Отримані в цьому випробовуванні значення порога спрацьовування треба позначати відповідно y(1,0)max і y(1,0)min або m(1,0)max і m(1,0)min.
Додатково, для іонізаційних сповіщувачів випробний зразок у положенні з найбільшою чутливістю треба піддавати впливанню вільного від аерозолю повітряного потоку зі швидкістю (5 ± 0,5) м/с протягом не менше ніж 5 хв, але не більше ніж 7 хв, після чого не раніше ніж через 10 хв піддавати зразок впливанню пориву повітря зі швидкістю (10 ± 1) м/с тривалістю не менше ніж 2 с, але не більше ніж 4 с. Під час витримування зразка у вільному від аерозолю повітряному потоці треба контролювати стан зразка для виявляння можливих сигналів тривоги або несправності.
Примітка. Це впливання можна проводити занурюванням випробного зразка на необхідний час у повітряний потік з відповідною швидкістю.
5.6.3 Вимоги
Для іонізаційних сповіщувачів треба дотримуватись такої умови:
При цьому сповіщувач у вільному від аерозолю повітряному потоці не повинен видавати ні сигнал тривоги, ні сигнал несправності.
Для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла треба дотримуватися такої умови:
5.7.1 Мета випробовування
Довести, що на чутливість сповіщувача не роблять неприпустимого впливання джерела штучного світла. Це випробовування проводять тільки для сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла, тому що іонізаційні сповіщувачі розглядають як ті, що не піддаються цьому впливанню.
5.7.2 Методика випробовування
Пристрій осліплювання, зазначений у додатку D, треба змонтувати у димовому каналі, зазначеному у додатку А. Зразок треба установлювати у пристрої осліплювання у положенні з найменшою чутливістю і з'єднувати з устаткованням електроживлення і контролювання. Випробовувати треба в такій послідовності:
Виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.
Чотири лампи одночасно по 10 разів на 10 с увімкнути, потім на 10 с вимкнути.
Потім чотири лампи знову ввімкнути і, не раніше ніж через 1 хв за умов увімкнених ламп вимірювати значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.
