---

створенню завалів хлистів (колод).

15.9.11. У разі утворення в лотку завалу хлистів або колод

спускання повинно бути призупинене, а завал необхідно ліквідувати.

Ліквідацію завалу дозволяється розпочинати лише після закріплення

канатами хлистів і колод, які розміщуються на лісоспуску вище тих,

які повинні бути першочергово приведені в рух.

15.9.12. Товщина колод для борту дерев'яного лісоспуску

(лотка), який призначений для переміщення деревних хлистів і

колод, повинна бути не менше 30 см, для спускання полін -

установлюватись окремими розрахунками. Несучі і направляючі

(бокові) колоди (дошки) конструкції лотка повинні бути підігнані і

міцно скріплені між собою. Стики колод (дощок) не повинні мати

виступів і нерівностей, спрямованих проти руху деревини.

15.9.13. На верхньому майданчику лісоспуску повинен бути

влаштований запираючий пристрій, щоб уникнути випадкового

потрапляння колод у лоток у неробочий час, під час ремонту

лісоспуску та в інших випадках.

15.9.14. Перед спусканням хлистів чи колод ґрунтом повинно

бути підготовлене робоче місце і стежки для відходів працівників

після зрушення хлиста (колоди). Перебування працівників з

підгірного боку стосовно незакріпленої деревини є небезпечним і не

повинне мати місця.

Під час спускання деревних хлистів їрунтом дозволяється

використовувати багри, аншпуги та інші ручні пристрої. Для

розвертання хлистів і колод на верхньому майданчику лісоспуску

необхідно використовувати лебідки з довжиною каната, що принаймні

на перевищує довжину хлистів (колод), що спускаються. Хлисти

та приверхівкове довгоття необхідно спускати товщим кінцем уперед,

попередньо його закругливши за допомогою пилки та/чи сокири.

15.9.15. Розбирання завалу необхідно здійснювати після

припинення спускання хлистів, колод чи полін лісоспуском.

Розбирання завалу з хлистів або колод на нижніх майданчиках

необхідно виконувати механізованими засобами, ручними лебідками

або за допомогою коней, не допускаючи перекочування деревини в

місце знаходження працівників та/або коней.

15.9.16. Для витягування хлистів та колод із завалу необхідно

користуватися канатами довжиною не менше . Використовувати для

розкочування хлистів і колод аншпуги і цапіни небезпечно і не

дозволяється.

15.9.17. Розбирання переносних лотків слід здійснювати в

напрямку зверху вниз.

15.10. Кінне трелювання

15.10.1. Трелювання деревини кіньми дозволяється в рівнинній

місцевості та на схилах з кутом нахилу до 30 град.

15.10.2. Коней, які використовуються на трелюванні деревини,

необхідно підкувати на всі ноги. Підкови повинні мати шипи.

Кожен кінь повинен закріплюватись наказом роботодавця або

розпорядженням по виробничому підрозділу за окремим

трелювальником.

15.10.3. На трелюванні потрібно використовувати неполохливих

і неноровистих коней віком старше 3-х років, добре об'їзджених і

підготовлених до цієї роботи.

15.10.4. Кінне трелювання деревини дозволяється здійснювати

на трелювальних волоках шириною не менше , а в гірських та

горбистих умовах - . На поворотах радіусом до 15 м ширина

волока має збільшуватися до . Мінімальна ширина трелювального

волока повинна забезпечити прохідність коня з вантажем і наявність

з обох боків 0,5-метрової захисної смуги.

15.10.5. Трелювальний волок необхідно розчистити від деревної

і чагарникової рослинності з прибиранням порубних залишків і

ламані на твердих ґрунтах. Наявні на волоці пеньки і купини слід

зрізати врівень з поверхнею ґрунту, а вологі м'які місця ущільнити

настилом з дрібного гілля або іншими способами.

15.10.6. Перед початком роботи потрібно перевірити наявність

та справність необхідної збруї і допоміжних засобів (сокири,

каната з гаком, ланцюга, клинків). Виїзд у ліс дозволяється лише

на справних рухомих засобах, з збруєю і за наявності необхідного

інвентарю.

15.10.7. Трелювальнику дозволяється тримати коня не за

вуздечку, а за віжки, рухаючись на відстані не менше позаду

вантажу, який трелюється волочінням.

15.10.8. На звільненій від дерев території, розташованій на

рівнині, при трелюванні деревини на передках, санках або підсанках

з наявністю координатного захисту, трелювальнику дозволяється

переміщуватися збоку вантажу, тримаючи коня за віжки.

15.10.9. На ділянках трелювального волока довжиною понад

при схилах, крутість яких перевищує в літню суху погоду 15 град.,

а в літню дощову погоду і взимку - 10 град., необхідно

використовувати гальмівні засоби (ланцюги, скоби тощо) або

посипати волок шлаком, піском чи іншими матеріалами проти

ковзання.

15.10.10. Початок і кінець ділянок волока, на яких необхідне

гальмування, повинні бути відзначені попереджувальними знаками

відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

15.10.11. Улітку відстань між окремими кіньми з вантажем на

трелювальному волоці при його повздовжній крутості понад 15 град.

повинна становити не менше . Узимку навіть при куті нахилу

волока понад 10 град. відстань між кіньми, що рухаються з

вантажем, має бути не менше .

15.10.12. У небезпечній зоні наземного спускання деревини не

слід допускати в один і той же час комбіноване трелювання

(спускання землею і трелювання деревини кіньми, кінне і тракторне

трелювання тощо).

15.10.13. При кінному трелюванні пачка хлистів, довгоття чи

сортиментів повинна бути міцно зв'язана ланцюгом або канатом. У

разі трелювання вниз по схилу крутістю понад 10 град. кожну колоду

необхідно додатково прив'язувати до ланцюга (каната), яким

зв'язана сформована пачка деревини.

15.10.14. На трелювальних волоках з поперечними нахилами та

на розкоченнях слід уникати випадків утримування колод руками,

плечем, аншпугами, іншими засобами, а також перебування

працівників при чокеруванні та відчіплюванні деревини з підгірного

боку.

15.10.15. Під час трелювання деревини кіньми слід також

дотримуватися таких вимог:

не допускати трелювання довгоття чи хлистів верхівками

вперед, їх складування в пачки чи штабелі за наявності в

стовбуровій частині нерозділених двох і більше верхівок;

уникати випадків підтягування деревини за допомогою забитої в

неї сокири;

не перебувати між конем та деревиною, що чокерується. Чокери

необхідно закріплювати на деревині при від'єднаній упряжці;

при трелюванні деревини не намотувати віжки на руку.

15.10.16. Якщо деревина, що трелюється кіньми, підлягає

навантажуванню автокраном або самонавантажувачем з канатним

оснащенням, її необхідно штабелювати на підкладках, розділяючи

кілками на пачки з об'ємом, який відповідає підіймальній силі

навантажувального засобу.

15.10.17. Кінне трелювання повинне здійснюватися в денний час

роботи.

15.10.18. Улітку під час відпочинку коней потрібно вкривати

попоною для захисту від кровососних комах.

15.11. Трелювання гелікоптерами

15.11.1. Трелювання деревини гелікоптерами повинно

виконуватись відповідно до вимог експлуатаційної документації для

кожного з типів гелікоптерів, цих Правил, згідно з затвердженими

роботодавцем інструкціями з охорони праці та картами

технологічного процесу.

15.11.2. Перед початком транспортування деревини гелікоптером

додатково до вимог пункту 15.2 цих Правил повинні бути виконані

такі підготовчі роботи:

облаштування майданчика приземлення;

установлення показників напрямку вітру на лісосіках і верхніх

лісоскладах та сигнальних прапорців у кутах верхнього лісоскладу;

установлення знака "Зупинка заборонена" із зоною дії на

відстані 300 м від місць перетину маршруту гелікоптера і

комунікацій, якими рухається транспорт;

контрольний обліт гелікоптера для огляду верхніх лісоскладів

і майданчиків приземлення та району проведення робіт;

обдування лісосіки гвинтом гелікоптера, її огляд з

гелікоптера та землі, а за наявності завислих вершин і гілок на

деревах - повторне обдування.

15.11.3. Вибір лісосік, верхніх лісоскладів і майданчиків для

приземлення гелікоптерів необхідно проводити з обов'язковою участю

представників авіаційного підприємства, яке буде виконувати роботи

з повітряного трелювання деревини.

15.11.4. Маршрут гелікоптера не повинен проходити над

населеними пунктами чи відокремленими житловими і виробничими

будівлями, а також місцями проведення будь-яких наземних робіт.

15.11.5. Вантажний майданчик повинен мати форму, близьку до

прямокутної, бути рівним і вільним від перешкод, розташовуватись

на територіях, облаштованих для помірного ризику. Ухил майданчика

в усіх напрямках не має перевищувати 10 град.

15.11.6. Навколо вантажного майданчика повинні бути смуги

безпеки, в яких не має бути дерев чи інших перешкод висотою більше

20 м на відстані 40 м від повздовжньої і поперечної осей

майданчика.

15.11.7. Розроблення лісосік і трелювання деревини

гелікоптерами необхідно здійснювати в світлий період доби.

15.11.8. Наземна бригада, яка працює з гелікоптером, повинна

мати сигнальні прапорці та не менше ніж дві портативні

радіостанції або стільки ж мобільних телефонів.

Трелювання дозволяється за наявності надійного зв'язку між

екіпажем гелікоптера і наземною бригадою.

15.11.9. Чокерування дерев (хлистів, довгоття) слід

розпочинати з верхньої частини лісосіки з поступовим переміщенням

униз схилом. Виконувати цю роботу необхідно перед тим, як

гелікоптер зависне над лісосікою.

15.11.10. Зачеплювати дерево (хлист, одиницю довгоття)

потрібно в центрі його маси із зміщенням у бік відземка, але не

менше ніж за від торця. Вантаж повинен висіти на зовнішній

підвісці комлевою частиною вверх з нахилом 30-60 град.

Діаметр дерева, хлиста (довгоття) у місці чокерування повинен

бути не менше .

15.11.11. Слід уникати чокерування дрібних, вивернутих або

поламаних під час звалювання дерев і гілок, частини яких можуть

відірватися при підійманні і транспортуванні їх гелікоптером.

15.11.12. Перед зачепленням чергового вантажу до замка

зовнішньої підвіски гелікоптера наземні працівники повинні

підготувати шляхи відходження в безпечну зону на відстань не менше

ніж 15 м у бік підвищення схилу або горизонталі, на якій

розміщується вантаж. Безпечна зона, в яку повинні відходити

чокерівники після фіксації вантажу, повинна бути на відстані,

більшій ніж довжина дерева (хлиста, довгоття), яке підлягає

підійманню, щонайменше на .

15.11.13. Під час заходження гелікоптера на верхній лісосклад

для відчеплення деревини чокерівники повинні перебувати в

безпечній зоні на відстані не менше 30 м від місця укладання

деревини.

15.12. Машинна заготівля деревини

15.12.1. Проведення лісосічних робіт з використанням

агрегатних лісозаготівельних машин необхідно організовувати і

проводити згідно з картою технологічного процесу, оформленою

відповідно до вимог пункту 15.1 цих Правил.

15.12.2. У карті технологічного процесу додатково до вимог

пункту 15.1 повинен бути визначений порядок роботи машин, їх

взаємодія між собою. У разі, якщо під час машинної заготівлі дерев

виникає необхідність додаткового використання ручного

бензиномоторного інструменту, мають бути визначені місце або

черговість роботи працівників та машин, схема пересування людей,

ураховуючи переходи до місця приймання їжі.

15.12.3. До початку робіт на лісосіці необхідно провести

підготовчі роботи, які полягають у поваленні небезпечних дерев на

відстані не менше ніж від меж верхніх лісоскладів, проміжних

лісовантажних пунктів та стоянок машин.

15.12.4. Виконання лісосічних робіт агрегатними

лісозаготівельними машинами дозволяється цілодобово. У темний час

доби освітленість робочих зон і дільниць повинна бути такою:

для огляду дерева, яке підлягає звалюванню, - не менше

2 люксів;

для виконання основних лісосічних операцій (захват дерева

гідроманіпулятором, зрізування, зіштовхування його під час

звалювання, піднімання або перенесення зрізаного дерева,

обрізування гілок і сучків, розкряжовування, укладання

лісоматеріалів на коник машини або на землю, зв'язування дерев на

конику тощо) - не менше 10 люксів.

15.12.5. Дозволяється звалювання та/або укладання в пачки

дерев, діаметр яких не перевищує величини, передбаченої

експлуатаційною документацією для машини конкретного типу.

15.12.6. Слід запобігати використанню агрегатних

лісозаготівельних машин для звалювання дерев з корінням.

15.12.7. У гірських умовах та на горбистій місцевості робота

лісозаготівельних машин дозволяється на схилах, які за ухилом не

перевищують вимог експлуатаційної документації для машини

конкретного типу.

15.12.8. За умови виконання лісосічних операцій у темний час

доби машиністи лісозаготівельних машин повинні бути забезпечені

електричними або іншими автономними засобами освітлення, які дають

змогу подавати сигнали і безпечно переміщуватися лісосікою у разі

аварійної ситуації.

15.12.9. Під час переїздів лісозаготівельних машин до місць

роботи їх технологічне обладнання повинне бути в транспортному

положенні. При переїзді машин слід обминати великі валуни, пні,