виробничих приміщень, лісових складів мають бути виготовлені із

металу чи пиломатеріалів хвойних порід першого і другого сорту без

нахилу волокон.

2.3.5. Виконання робіт із використанням драбин слід проводити

відповідно до вимог пункту 7.1 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

2.4. Конвеєри, підйомники і домкрати

2.4.1. Влаштування конвеєрів та їх розміщення у виробничих

будівлях повинні здійснюватися з дотриманням вимог розділів 2, 3

та 4 ГОСТ 12.2.022-80 ДССБТ. Конвейеры. Общие требования

безопасности".

2.4.2. Виконання робіт із використанням домкратів необхідно

проводити відповідно до вимог розділу 6 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

2.4.3. Безпечна експлуатація підйомників повинна виконуватись

відповідно до вимог розділів 3, 5 та 6 Правил будови і безпечної

експлуатації підйомників, затверджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232 та

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за

N 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03). Залізничні підйомники

слід використовувати також з виконанням вимог Правил технічної

експлуатації залізниць в Україні, затверджених наказом

Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411 та

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за

N 50/1854 (далі - ЦРБ 0004).

2.5. Приводи, огородження і допоміжні пристрої

2.5.1. Загальні вимоги безпеки до конструкції приводів,

огороджень та допоміжних пристроїв повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.2.003-91.

2.5.2. На приводах і механізмах, які ними приводяться в рух,

повинні бути нанесені стрілки, що показують напрям обертання або

руху механізмів і двигунів.

2.5.3. У всіх випадках перед запуском устаткування в

експлуатацію огородження повинні бути поставлені на місце і

надійно закріплені. Працювати на устаткуванні із знятим чи

несправним огородженням не дозволяється.

2.5.4. Транспортні засоби для переміщення заготовок, виробів

тощо з одного місця на інше повинні бути обладнані огородженнями,

які б унеможливлювали падіння транспортованих предметів.

2.5.5. Робота устаткування без блокувальних і запобіжних

пристроїв, які є невід'ємною частиною конструкції, не

дозволяється.

Запобіжні пристрої, призначені для попередження аварій,

вибухів і виходу з ладу окремих частин устаткування, повинні бути

калібровані і використовуватися тільки за призначенням.

2.6. Інструмент

2.6.1. Ручний інструмент (молотки, долота, гайкові ключі,

зубила, багри, сокири тощо) повинен бути інвентарним,

використовуватися в справному стані і відповідати технічній та

експлуатаційній документації.

2.6.2. Ручний слюсарно-ковальський інструмент повинен

відповідати вимогам розділу 5 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

2.6.3. Конструкція механізованого інструменту повинна

відповідати вимогам ДСН 3.3.6.039-99.

Ручний механізований інструмент (шліфувальні машини, пилки,

рубанки тощо) повинен мати захисні огорожі.

2.6.4. Ручний пневматичний інструмент ударної дії повинен

мати пристрої, які усувають небезпеку самовільного вилітання

робочого інструменту при холостому ході.

Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах

(інструменті) повинен бути:

розташований так, щоб унеможливити випадкове включення;

улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора

автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

2.6.5. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту,

вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів

між собою повинно бути міцним і виконуватись тільки за допомогою

штуцерів або ніпелів зі справною різьбою (кільцевими виточками) та

стяжних хомутиків.

2.6.6. Ручні електричні машини (інструмент) повинні

відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та перевірятися не рідше

одного разу на 6 місяців відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91.

2.6.7. У конструкції ручного механізованого інструменту масою

понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та

перенесення.

2.6.8. Інструмент механізований для лісозаготівель повинен

відповідати вимогам ГОСТ 12.2.104-84 "ССБТ. Инструмент

механизированный для лесозаготовок. Общие требования

безопасности".

2.6.9. Під час перевезення чи перенесення інструменту на

великі відстані гострі частини пилок і сокир необхідно ховати у

спеціальні чохли або інші засоби захисту (футляри з брезенту,

дерева, лубу тощо).

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

3.1. Технічне обслуговування і ремонт машин та устаткування

на території транспортно-ремонтних цехів необхідно проводити на

спеціально відведених для цієї мети дільницях чи робочих постах,

які повинні бути оснащені необхідним обладнанням, пристроями,

інструментом і приладами.

3.2. Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів у

польових умовах має здійснюватись відповідно до вимог "Типовой

инструкции для слесарей по ремонту автомобилей, тракторов и

механизмов на предприятиях лесного хозяйства", затвердженої

заступником Голови Державного комітету лісового господарства СРСР

від 30.12.88 (НАОП 3.0.00-5.06-88).

Під час ремонту та технічного обслуговування транспортних

засобів слід дотримуватись вимог пожежної безпеки відповідно до

НАПБ В.01.054-98/510.

3.3. На постах технічного обслуговування і ремонту, у

виробничих приміщеннях і на відкритих майданчиках автомобілі,

трактори, спеціальні машини та інші транспортні засоби повинні

розміщуватися так, щоб відстані між ними, елементами будівель,

стаціонарним технологічним устаткуванням і робочими місцями

відповідали чинним нормам і правилам і забезпечували зручне та

безпечне переміщення працівників, транспортних засобів і виконання

технологічних операцій.

3.4. Місця постійного проведення ремонтних робіт повинні бути

обладнані оглядовими канавами, естакадами, підйомниками. Довжина,

ширина, глибина і висота оглядових канав і естакад мають

визначатися в залежності від конструкції рухомого складу і

технологічного устаткування.

3.5. Піднімати (підвішувати) трактори та лісозаготівельні

машини на їх базі в польових умовах (лісосіці, лісовантажному

пункті, верхньому лісоскладі тощо) лебідкою іншого трактора

необхідно тільки за умови кріплення каната за раму трактора. При

цьому тяговий канат лебідки потрібно розміщувати перпендикулярно

повздовжній осі трактора, який піднімається, не допускаючи дотику

каната з гострими деталями конструкції трактора. Перебування в

тракторі по осі дії каната і збоку від нього на відстані, меншій

довжини натягнутого каната під час піднімання (підвішування)

трактора, є небезпечним і не повинно допускатись. Після закінчення

піднімання, не підлізаючи під трактор, потрібно викласти під його

піднятим боком клітку із брусів.

3.6. Піднімати устаткування, агрегати, вузли та інші збірні

механізми вантажопідіймальними технічними засобами потрібно на

спеціально призначені для цієї мети місця і пристрої відповідно до

технічної документації і схем безпечних способів стропування,

обв'язування і кантування вантажів. Схеми та інструкції повинні

бути вивішені на робочих місцях.

3.7. При виконанні кріпильних робіт у важкодоступних місцях

необхідно використовувати спеціальні викрутки. Працювати, сидячи

на крилі автомобіля, стоячи на підніжці та на ребордах оглядової

канави, заборонено.

3.8. Проведення робіт поблизу механізмів, які рухаються,

електричних проводів і електроустановок дозволяється тільки за

умови зупинки електроустаткування і зняття електричної напруги. У

разі, якщо за умовами виробництва це зробити неможливо, небезпечні

місця (зони) потрібно огородити і роботи здійснювати в присутності

керівника робіт.

3.9. Для проведення робіт всередині цистерни (посудини)

працівники додатково повинні бути забезпечені роботодавцем

шланговим протигазом, запобіжним поясом з прикріпленим до нього

рятувальним канатом, розрахованим на навантаження не менше 2 кН

(200 кг), захисними окулярами та іншими засобами захисту, які

мають використовуватись за потреби і вказуватись у наряді-допуску.

У разі застосування шлангового протигаза з довжиною шланга

більше потрібно забезпечувати примусове подавання повітря під

маску протигаза працівника в резервуарі.

Спецодяг не повинен мати металевих пряжок, ґудзиків та іншої

фурнітури, а взуття - сталевих цвяхів, підківок і набойок.

Термін одноразового перебування в резервуарі (посудині) не

повинен перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому

повітрі не менше 15 хвилин.

3.10. Для освітлення всередині резервуара (посудини) потрібно

використовувати акумуляторні батареї, вмикання і вимикання яких

слід проводити тільки поза резервуаром.

3.11. Організація та проведення електрогазозварювальних робіт

та експлуатація необхідного для цього устаткування повинні

відповідати вимогам Інструкції з організації безпечного ведення

вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних

об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної

політики України від 05.06.2001 N 255 та зареєстрованої у

Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732

(ДНАОП 0.00-5.12-01), ДНАОП 0.07-1.01-80 "Техника безопасности

в строительстве (СНиП III-4-80)" (далі - ДНАОП 0.07-1.01-80),

ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.036-84 "ССБТ. Газоплазменная обработка

металлов. Требования безопасности" та ГОСТ 12.1.013-78.

3.12. При виконанні ковальських, пресових та термічних робіт

слід дотримуватись вимог Державних санітарних правил для

ковальсько-пресових цехів, затверджених наказом Міністерства

охорони здоров'я України від 09.07.97 N 200 (ДСП 200-97).

3.13. У разі використання газових паяльників під час

виконання мідницьких робіт слід керуватись вимогами

ДНАОП 0.00-1.20-98.

3.14. При виконанні електрогазозварювальних,

ковальсько-пресових, термічних, гальванічних, мідницьких,

шиномонтажних, вулканізаційних, кузовних, оббивальних,

фарбувальних та антикорозійних робіт, робіт з полімерними

матеріалами, під час ремонту і зарядження акумуляторів, паяльних

та інших робіт рівень шкідливих речовин у робочій зоні не повинен

перевищувати граничнодопустимих рівнів, вказаних у "Списку ПДК

вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженому постановою

Головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 N 4617

(із змінами).

3.15. Поводження з промисловими відходами має відповідати

Гігієнічним вимогам щодо поводження з промисловими відходами та

визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затвердженим

постановою Головного державного санітарного лікаря України від

01.07.99 N 29 (ДсанПіН 2.2.7.029-99).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ НА МЕТАЛООБРОБНИХ ВЕРСТАТАХ (ЛІНІЯХ)

4.1. Розташування устаткування на дільницях і в цехах має

відповідати характеру виробництва і використовуваним технологічним

процесам, а також забезпечувати нешкідливі і безпечні умови праці.

Організація і виконання робіт на механічній дільниці повинні

відповідати вимогам "Санитарных правил для механических цехов

(обработка металлов резанием)", затверджених постановою Головного

державного санітарного лікаря СРСР від 07.12.89 N 5160

(ДНАОП 0.03-1.48-89), експлуатаційної документації на верстати

(лінії) та цих Правил.

4.2. Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути

викладені в технологічних документах і виконуватись протягом

усього технологічного процесу.

4.3. Робочі місця для працівників, що виконують роботи сидячи

та стоячи, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.

Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические

требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении

работ стоя. Общие эргономические требования" та підпунктам 1.6.19,

1.6.20, 1.6.21, 1.6.22 цих Правил.

4.4. Приводити у дію та обслуговувати верстати повинні тільки

ті працівники, за якими вони закріплені.

Ремонт верстатів повинен виконуватись спеціально призначеними

працівниками, що мають фахову підготовку відповідно до вимог

Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки

знань з питань охорони праці, затвердженого наказом

Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за

N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

4.5. Вимкнення верстата обов'язкове:

у разі припинення подавання струму;

перед заміною робочого інструменту, установленням деталі, що

обробляється, зняттям її з верстата;

перед ремонтом, чищенням та змащуванням верстата, прибиранням

відходів.

4.6. Для зняття, встановлення деталей або заготовок масою

більше 20 кг необхідно використовувати підіймально-транспортні

технічні засоби, обладнані спеціальними органами (захватами).

4.7. Укладання матеріалів та деталей біля робочих місць

повинно робитися способом, що забезпечує їх стійкість.

4.8. Робоче місце працівника, що працює на верстаті і навколо

нього, повинне завжди утримуватися в чистоті і не захаращуватись