---

недопилка ширшим встановлених норм, щоб компенсувати пропил дерева

при протаранюванні його середини.

15.3.33. Під час звалювання великих дерев з нахилом,

однобічним розвитком крони чи однобічним вкриттям її снігом

(льодом) виникає небезпека розколювання стовбура.

Щоб уникнути цього явища, звалювання дерев, товщина яких не

перевищує довжину шини, необхідно виконувати в такій

послідовності:

виконується звичайний підпилок з боку обраного напрямку

звалювання;

після цього робиться наскрізний пропил через усе дерево

введенням кінця шини бензопилки з одного чи обох боків стовбура і

повертанням її вправо-вліво так, щоб після цього залишився

недопилок шириною відповідно до вимог підпункту 15.3.21 цих Правил

і невелика частина недопиляного стовбура товщиною 1/8-1/10

діаметра в місці спилювання з протилежного боку відносно підпилка,

яка б тимчасово утримувала дерево від падіння;

бензопилка виймається з внутрішнього пропилка і нижньою

частиною шини здійснюється навскісне пропилювання недопиляної

залишеної зовнішньої частини стовбура, під час якого вальнику слід

стійко стояти на землі і бути готовому до відходу від падаючого

дерева.

15.3.34. Звалювання дерев, стовбури яких зрослися в

відземковій частині, необхідно виконувати окремо по одному у бік

їх природного нахилу.

15.3.35. Звалювати нахилені дерева діаметром до 40 см

дозволяється шляхом виконання двох підпилків V-подібного типу з

пересіченням їх у вершині кута, яка вказує на бажаний напрямок

падіння дерева. При цьому методі основний звалювальний пропил

повинен виконуватися так, щоб залишився клиновидний недопилок,

який з боку наміченого падіння дерева мав би кут біля 90 град.

15.3.36. Для запобігання розколюванню і розщепленню

відземкової частини товстомірних дерев з внутрішньою гнилизною або

надколеними відземками необхідно відземкову частину стовбура

бандажувати прядив'яним канатом товщиною не менше 15 мм або

ланцюговим бандажем. При бандажуванні стовбура в нижній його

частині потрібно стиснути бандажну обв'язку забиванням між нею і

стовбуром щонайменше двох клинків.

Бандажування потрібно виконувати також при звалюванні грубих

нахилених дерев, дерев з однобічним розвитком крони або

одностороннім вкриттям її снігом (льодом), якщо конструкція

бензопилки не дає змоги використовувати при пилянні методи,

наведені в підпунктах 15.3.32 і 15.3.33 цих Правил.

15.3.37. Дрібні дерева з заплетеною з сусідніми деревами

кроною потрібно звалювати першочергово, при несуцільних рубках - у

проміжки між іншими деревами, використовуючи звалювальну вилку, а

за необхідності - і лебідку. Навішування троса лебідки на стовбур

повинно здійснюватися звалювальною вилкою, багром чи жердиною з

спеціальним гаком або іншою насадкою на кінці тощо. Під час

натягування верхівки дерева лебідкою працівникам не дозволяється

перебувати у вертикальній площині натягнутого троса.

Навішування петлі троса на схилах рекомендується виконувати

під час перебування працівника з нагірного боку.

15.3.38. Під час розроблення вітровально-буреломних лісосік,

пожарищ, а також при проведенні вибіркових санітарних рубок

звалювати дерева необхідно переважно в бік основного напрямку їх

вивалювання (зламування), враховуючи можливий вплив на лісосічні

роботи рельєфу місцевості, напрямку нахилу дерев, ступеня

захаращеності лісосік, намічених способів і засобів трелювання.

У першу чергу необхідно звалювати найбільш небезпечні дерева

та відповідно до вимог підпунктів 15.2.17, 15.2.18 та 15.2.21 цих

Правил стягувати (струшувати) злами, що можуть створити небезпеку

працівникам під час їх самопадіння. Перед звалюванням таких дерев

необхідно перевірити надійність з'єднання зламів із стовбуром, а

дерева за допомогою моторної пилки приземляти відповідно до таких

вимог:

а) якщо дерево має невідокремлений напівзавислий злам на

висоті менше 1 м від землі і зламана частина не може бути

відокремлена лебідкою, трактором, конем або вручну від стоячої

відземкової частини, вальник лісу повинен відпиляти зламану

частину стовбура від пенька в місці, де закінчується злам,

закріпивши його попередньо підкладками. Відпилювання слід починати

зверху до початку затискування шини, потім знизу на відстані

2- від площини першого різу в бік відземкової частини

стовбура;

б) у разі, якщо дерево має невідокремлений напівзавислий злам

на висоті більше від землі, який не піддається відокремлюванню

його лебідкою, звалювання стоячої відземкової частини дерева

необхідно виконувати разом із зламом під кутом 90 град. до осі

зламаної верхівкової частини стовбура, використовуючи лебідку

відповідно до вимог підпункту 15.3.37 цих Правил;

в) не виконувати підруб небезпечних дерев, а робити підпилок.

Для безпеки недопилок слід залишати в 2 рази товщим, ніж

передбачено вимогами підпункту 15.3.21 цих Правил.

15.3.39. Якщо злам відділений від стоячої відземкової частини

дерева, то звалювання пенька "зламанця" слід виконувати як окремо

стоячого дерева.

15.3.40. У вивернених і щільно прилеглих до землі дерев

стовбур повинен відпилюватись від кореневої брили після

попереднього закріплення брили спеціальними підпірками, до яких

кріпиться канат. Перший різ необхідно виконувати зверху на глибину

не менше 1/2 діаметра, а другий - знизу, ближче до брили на

відстані 2-3 см від площини першого різу. Якщо пиляння лісу

виконується на схилах, то при відпилюванні кореневої брили вальник

лісу і інші особи, які беруть участь у лісосічних роботах, повинні

перебувати з нагірного боку. Після відокремлення брили необхідно

трактором (лебідкою) за допомогою каната прибрати підпірки і

поставити брилу на місце попереднього розміщення її на території

або витрелювати за межі лісосіки.

15.3.41. Відземкову частину вивернутих дерев, стовбур яких

має випуклу форму щодо поверхні землі, перед перепилюванням

потрібно закріпити канатом з протилежного боку від місця

перебування вальника, підкласти підкладки під кутом 90 град. до

повздовжньої осі дерева і встановити підпірки під кореневу брилу.

Відокремлювати стовбур від кореневої брили необхідно способом,

викладеним у підпункті 15.3.40 цих Правил.

15.3.42. Звалювання зігнутих дерев, верхівки яких притиснені

до землі снігом, землею чи деревиною, дозволяється лише після

вивільнення їх верхівок за допомогою каната трактора чи лебідки,

які повинні встановлюватись перпендикулярно до вертикальної

площини, створеної нагнутим деревом, на відстані, що перевищує

принаймні на його висоту.

15.3.43. Звалювання дерев з вигнутими, зміщеними відносно

відземка стовбурами і кроною (шаблеподібні, місяцеподібні,

крючкоподібні, гвинтоподібні) слід здійснювати під кутом

45-60 град. до напрямку вигнутості (зміщення), що сприяє

спрямуванню відземкової частини і верхівки дерева до землі

прямолінійним шляхом, зменшує ймовірність додаткових,

непередбачуваних переміщень стовбура після дотику його до землі.

Такі дерева потрібно звалювати в останню чергу (на зруб або в

проміжки поміж деревами).

15.3.44. Перед звалюванням дерев діаметром більше з метою

захисту стовбура від пошкоджень і запобігання травмуванню вальника

трісками при падінні таких дерев необхідно підготувати із

хворосту, гілок, верхівок настил шириною 2 м і висотою у

напрямку очікуваного падіння дерева.

15.3.45. В усіх випадках на початку падіння дерева вальник

лісу і помічник вальника повинні негайно відійти підготовленими

доріжками в безпечне місце на відстань не менше , слідкуючи за

падаючим деревом, гілками і сучками сусідніх дерев та дерева, що

падає.

15.3.46. Переміщення вальника від одного дерева до іншого

повинне здійснюватись після включення гальмівного пристрою

бензиномоторної пилки, який запобігає обертанню пильного ланцюга.

15.3.47. Керівник робіт, а за його відсутності - бригадир

(ланковий) повинен не допускати залишення на лісосіці підпиляних,

недопиляних, підрубаних та завислих під час звалювання дерев.

15.3.48. У разі зависання дерева робота в небезпечній зоні,

що створюється при його можливому самопадінні, а також під час

падіння дерева, підтримуючого зависле, повинна бути призупинена до

приземлення завислого дерева.

15.3.49. Стягування завислих дерев дозволяється виконувати

трактором або лебідкою в протилежному зависанню напрямку або під

кутом не більше 90 град. від вертикальної площини, створеної

завислим деревом, відраховуючи кут від розташування відземка

завислого дерева. При цьому слід використовувати сталевий канат

довжиною 35 м, але не коротший за висоту дерева. Напрямок та

технологію стягування слід підбирати так, щоб запобігти

притисненню відземкової частини дерева до пенька або іншої

перешкоди.

15.3.50. Дерева, завислі на бокових гілках інших дерев або

тонкі, дозволяється також знімати за допомогою:

коней;

важеля - шляхом переміщення відземка дерева в бік "від себе";

коловорота - закріпленням за відземок завислого дерева одного

кінця прядив'яного каната і намотуванням іншого кінця за допомогою

важеля на стовбур дерева, що росте, з відстані від кінця завислого

дерева не менше , стоячи обличчям до дерева, що стягується;

кондака - повертанням дерева навколо його осі в напрямку "від

себе".

15.3.51. Кожне зависле дерево повинне зніматися окремо.

15.3.52. Робота зняття завислих дерев повинна бути

організована так, щоб унеможливлювалось :

стягування завислого дерева руками;

спилювання того дерева, на яке спирається зависле;

ходіння в місцях можливого падіння завислого дерева та

підтримуючого зависле;

обрубування гілок, на які спирається зависле дерево;

збивання завислого дерева іншими деревами;

стягування одночасно кількох завислих дерев;

підрубування коріння або відземка завислого дерева та дерева,

що підтримує зависле;

відпилювання чурбаків від відземкової частини завислого

дерева;

розгойдування завислого дерева руками з метою його зняття;

знімання завислого дерева трактором одночасно з набиранням

пачки дерев (деревних хлистів, довгоття, сортиментів);

стягування завислих дерев, якщо кабіна трактора відкрита, за

відсутності скла на дверцятах кабіни, в момент висовування

тракториста з кабіни;

знімання завислого дерева трелювальним гідрозахоплювачем або

маніпулятором;

перебування людей у вертикальній площині натягнутого каната,

а також на відстані, що не досягає двох висот дерева, яке

стягується трактором, мотолебідкою, а під час стягування дерева на

невкриту лісом землю - на відстані менше висоти дерева, збільшеної

на .

15.4. Обрубування гілок та сучків

15.4.1. Місце обрубування гілок та сучків (далі - гілки)

повинне визначатися картою технологічного процесу розроблення

лісосіки. Обрубувати гілки на рівнині дозволяється поза

небезпечною зоною звалювання дерев (на відстані не менше ніж

від місця їх звалювання). На схилах ця відстань повинна становити

не менше . При куті нахилу схилу понад 15 град. обрубування

гілок дозволяється здійснювати лише на одній горизонталі з місцем

виконання інших операцій або після їх закінчення.

15.4.2. Перед початком обрубування гілок працівники повинні

впевнитися, що дерева розміщені в стійкому положенні.

15.4.3. Не слід обрубувати гілки на одному дереві кільком

працівникам. У рівнинних умовах і на схилах з кутом нахилу до

15 град. мінімальна відстань між двома працівниками, які зайняті

на обрубуванні гілок з хвойних і м'яколистяних дерев, повинна

становити не менше , у твердолистяних - не менше , а на

схилах з кутом нахилу понад 15 град. - .

15.4.4. Перед початком роботи працівник повинен:

одягти спецодяг, спецвзуття, окуляри та інші засоби

індивідуального захисту;

одержати від керівника робіт завдання на виконання робіт із

зазначенням місця їх проведення відповідно до карти технологічного

процесу;

оглянути місце виконання робіт і за необхідності розчистити

шляхи підходу до звалених дерев, намітити черговість дій з

обрубування, збирання і спалювання гілля;

зайняти стійке положення з протилежного боку стовбура у

відношенні до обрубуваних гілок;

до початку обрубування гілок закріпити дерева, які повалені

уздовж схилу з кутом нахилу більше 20 град. Повалені дерева в

напрямку поперек схилу потрібно закріплювати при куті нахилу схилу

більше 15 град. і обрубування гілок здійснювати, перебуваючи з

нагірного боку щодо дерева;

упевнитися, що в небезпечній зоні обрубування гілок, названій

у підпункті 15.4.3, а на схилах з кутом нахилу схилу понад

15 град., і нижче схилом, відсутні люди.

15.4.5. Починаючи обрубування гілок, необхідно перевірити

справність лісорубної сокири: лезо її повинно бути загостреним, а

п'ятки - затуплені. Сокира не повинна мати тріщин, бути міцно

насаджена на гладеньке топорище із сухої та міцної деревини, з

потовщенням на кінці для надійного утримування в руках і

розклиненням у місці насадки сокири. Кут насадки сокири повинен

бути в межах 84-86 град., довжина топорища вибирається з