---

• для стиснутих обшивок:

Ь=183, (18)

де 8 - товщина стиснутої обшивки, м;

• для розтягнутих обшивок b = 258, м, але не більше ніж половина відстані між ребрами каркаса.

у ₌^Ee>^Sa> +m(^E₁S₁+E2S2)
+ П7(Е₁А₁+е₂а₂)

де S-p S₂, S_a- статичні моменти обшивок 1 і 2 і каркаса, що визначаються згідно з 7.1.1.3 відносно • з вільної осі, м ;

/Ц, Д₂, Ао^_ площі поперечних перерізів обшивок 1 і 2, що визначаються згідно з 7.1.1.3, і площа 2 каркаса, м .

^₽Е„І„+т(Е,І,₊Е₂І₂) '

т

(21)

= 1,41

де G_c - модуль зсуву клею, що приймається для епоксидних клеїв відповідно до чинних нормативних документів, МПа;

G - модуль зсуву матеріалу обшивок плит і панелей, що приймається для азбестоцементу відповідно до таблиці Д.1 додатка Д, МПа.

I

(22)

2(M_c-M_B)(s;₊S°)_nK_m
у ^пс⁽Ро(2Ь_ю+8.J+б₂)/г°

де М_с, М_в- згинальні моменти в початковому В і кінцевому С перерізах (при М_с> М_в) даної ділянки з однозначною епюрою поперечних сил, кН м;

s°, s° - приведені (до матеріалу каркаса) статичні моменти обшивок 1 і 2, обчислювані

відповідно до 7.1.1.3, відносно нейтральної осі, положення якої визначається згідно з формулою (25), м³;

г| - коефіцієнт, що визначається відповідно до рисунка 3 залежно від діаметра елемента з'єднання d;

К_т - коефіцієнт, що приймається для елементів з'єднання із сталі 1,0, з алюмінію -1,1;

п_с - число зрізів елементів з'єднання, що враховуються в кожному шві на даній ділянці з однозначною епюрою поперечних сил;

<р₀ - кут повороту каркаса конструкції на даній ділянці в місці дії мінімального моменту,

що визначається без врахування обшивок;

/° - приведений (до матеріалу каркаса) момент інерції перерізу конструкції, що обчислюється

відносно нейтральної осі, положення якої визначається згідно з формулою (25), м⁴.

При розрахунку вільно обпертих каркасних плит і панелей на дію рівномірно розподіленого на­вантаження коефіцієнт т слід визначати за формулою:

I

(23)

6(s?+S?)EJ_MnK_m

У n;z(2/7_to +5,+S₂)/° ’

де n'_c - число зрізів елементів з'єднань в кожному шві на половині прольоту.

При цьому слід виконувати вимоги відповідно до 7.1.1.8.

т₀

Е ($1 ®

е^₊е₂і₂•

(24)

Рисунок 3 - Графік для визначення коефіцієнта д для плит і панелей з дерев'яним 1, алюмінієвим 2 і сталевим 3 каркасами

При розрахунку каркасних плит і панелей коефіцієнт т слід приймати: якщо т > т₀- т₀, якщо т < т₀- т.

у ₌^{+ £}й$1 +E₂S₂(₂₅)

£_юАв +Е^А- +Е₂А₂

- Т_ч, (26) 5/_rn_c^s

де T_s - визначається відповідно до формул (64), (66)-(68).

• в полицях за формулою:

• в ребрах за формулою:

г

(28)

^го /ь_го

де /, S - момент інерції перерізу і статичний момент зсувної частини перерізу конструкції відносно нейтральної осі, м⁴ і м³, відповідно;

K_h - коефіцієнт, що приймається для плит і панелей висотою від 60 мм до 140 мм дорівнює 1, висотою від 160 мм до 180 мм - 0,8.

1,2 — полиці панелі; 3 - ребра панелі; 4 - утеплювач

Рисунок 4 - Поперечний переріз екструзійної панелі

- в обшивках за формулами:

_ MY

¹ / ’

ME₂Y

'² "

- в заповнювачі за формулою:

^PS (2^о +$1 ⁺8г)^р

(29)

;(30)

(31)

де / - приведений (до матеріалу обшивки 1) момент інерції перерізу конструкції, що визначається

без врахування заповнювача і обрамлення, м⁴.

1,2- азбестоцементні обшивки; 3 - елементи обрамлення панелі; 4 - заповнювач (пінопласт); 5 - клейовий шов

Рисунок 5 - Поперечний переріз безкаркасної панелі з обрамленням

- рівномірно розподіленого навантаження - за формулою:

_

(32)

М .
(У

K,W_k

- зосередженого навантаження, прикладеного до гребеня будь-якої з середніх хвиль, за фор­мулою:

с

(33)

т=-^_.

Ї/Ж

де С - коефіцієнт, що визначається відповідно до рисунка 6 залежно від — і — (де а, І - крок

I Id

хвилі і проліт хвилястого листа, м; l_k, l_d- моменти інерції хвилястого і плоского листів на одиницю ширини, м⁴); для листів, що спираються за двопрольотною схемою, коефіцієнт С слід множити на 0,9;

к - коефіцієнт умови роботи, що приймається при застосуванні листів у покрівлях у разі відсутності горищного перекриття дорівнює 0,75, в інших випадках - 1;

• коефіцієнт, що визначається згідно з рисунком 7 (де 8 і ^-товщина листа і висота хвилі листа відповідно);

W_k - момент опору перерізу хвилястого азбестоцементного листа відносно нейтральної осі, що визначається згідно з формулою (34) або (35), м³.

Рисунок 6 - Графік для визначення коефіцієнта С

де

7.1.1.15 Момент опору хвилястого листа И/_к, м³, слід визначати при розрахунку:

- на

- на

рівномірно розподілене навантаження за формулою: W_k= W_on ;

зосереджене навантаження за формулою:

а

(34)

(35)

Q О

0

И/_о =

(36)

,038 (а +2,68)(/7_к +5) -(a -2,68)(h_k -8)
h_k + 8

• число хвиль у листі.

• в зовнішніх 1 і внутрішніх 2 обшивках (полицях):

^СТ1 -^£₁

MY°

Е /° ^Є1’

^і-ьуг 7

(37)

<Т₂ - ^2

N

Е_ЫА,

MY°

^сш'г 7

(38)

• в каркасі (ребрах) з боку зовнішніх 1 і внутрішніх 2 обшивок (полиць):

де

co 1 ^со

^Ссо2 - £<o

N MY°

^Е«А ⁺EJ?

N MY°

Е₍,А_ГЕ /°
co г ^1_ш^/г

“1

co 2

(39)

(40)

N -є₁Е^+ є₂Е₂А₂ +0,5(є_Юі + є_Ш2 )Е’_(ВД_Щ , (41)

М =є-| E-|S°- є₂ ^2^S° +°-⁵(^єсо₁ ®1^{+ є}<о₂ , (42)

Е

(43)

лАл + Е?А?

Аг =Ао + р

‘-co

У_о - відстань від нейтральної осі конструкції, положення якої визначається без врахування податливості з'єднань відповідно до формули (25), до даного волокна, м;

9-і, 0₂ - коефіцієнти, що визначаються відповідно до рисунка 8 залежно від значення:

2h₂ +S₂

2h^ +§! ’

де h_vh₂ - відстань від нейтральної осі до середини товщини обшивок (полиць) 1 і 2, м;

є₂ - відносні лінійні деформації обшивок (полиць) 1 і 2, що виникають від впливу температури або вологості і визначаються згідно з формулами (44), (45) і відповідно до 7.1.2.4, %;

є_ю1, ^єш2 ^_ температурні відносні лінійні деформації крайніх волокон каркаса, що примикають до обшивок (полиці) 1 і 2, що визначаються згідно з формулами (46) і (47), %.

€2 = Ct 2^2 ’ (45)

Єа,і=а_шА*і> (46)

^єа>2 ^{= а} w^Af2 - (47)

ДЄ ^=tew,ec ~ ^0 > (48)

^2 ⁼bw,ic ~ *о > (49)

cq, а₂, а_ю- коефіцієнти температурного лінійного розширення матеріалу зовнішніх 1 і внутрішніх 2 обшивок (полиць) і каркаса (ребер), що приймаються для азбестоцементу відповідно до таблиці Ж.1 додатка Ж, °С^-1;

f_eiv, t_ec- середньодобові температури зовнішнього повітря в теплу t_ew і холодну t_ec пору року, що приймаються відповідно до ДБН В.1.2-2, °С;

f_/lv, t_ic- температури внутрішнього повітря приміщень в теплу t_jw і холодну t_jc пору року, що приймаються згідно з ГОСТ 12.1.005 або відповідно до завдання на проектування на підставі технологічних рішень, °С;

f₀ - температура, за якої відбувається виготовлення конструкцій, приймається 17 °С.

При розрахунку плит покриттів на сполучення навантажень, що включає снігове навантаження і температурні впливи, величину слід приймати мінус 17 °С.

При визначенні розрахункових значень є₁₍ є₂ і ^Є_Ю1- ^є«2 характеристичні величини і Дї₂, от­римані згідно з формулами (48) і (49), множать на коефіцієнт надійності за навантаженням y_f = 1,1.

Значення iv₀, %, для азбестоцементу слід приймати:

• для листового - 8 % за масою;

• для екструзійного - 3,5 % за масою.

Значення w_k для азбестоцементу необхідно визначати відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1