---

споруд, які заважають нормальній видимості.

1.4.14. Небезпечні зони на території постійних виробничих

майданчиків підприємств, на внутрішніх транспортних шляхах,

переходах, у виробничих приміщеннях, на спорудах і робочих місцях

повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до

ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі -

ГОСТ 12.4.026-76) і огороджені.

1.5. Вимоги до виробничих будівель і споруд

1.5.1. Приміщення і споруди, обладнання їх водопроводом,

каналізацією, опаленням, вентиляцією та електротехнічними засобами

повинні відповідати розробленим проектам згідно з вимогами чинних

санітарних та будівельних норм і правил (Державних санітарних

правил планування та забудови населених пунктів,

СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания" (далі - СНиП

2.09.02-85), СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания"

(далі - СНиП 2.09.04-87), а також діючих у галузі норм

технологічного проектування ОНТП 02-85 "Общесоюзные нормы

технологического проектирования лесозаготовительных предприятий"

(далі - ОНТП 02-85), ВНТП 06-85 "Нормы технического проектирования

деревообрабатывающих производств по выпуску столярных изделий и

паркетных щитов при объеме переработки пиломатериалов до

10 тыс.куб.м в год" (далі - ВНТП 06-85).

1.5.2. Виробничі будівлі і споруди повинні регулярно

перевірятися на предмет визначення можливості їх подальшої

експлуатації відповідно до вимог Правил обстеження, оцінки

технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд,

затверджених наказом Державного комітету з питань будівництва,

архітектури і житлової політики та Держнаглядохоронпраці України

від 27.11.97 N 32/288 та зареєстрованих у Міністерстві

юстиції України 06.07.98 за N 423/2863. На всі виробничі

будівлі і споруди роботодавець повинен складати паспорти.

1.5.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів повинно здійснюватись відповідно до ДБН А.3.1-3-94

"Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Основні положення" (далі - ДБН А.3.1-3-94).

1.5.4. Розташування устаткування на дільницях і в цехах має

відповідати характеру виробництва і використовуваним технологічним

процесам, а також забезпечувати здорові і безпечні умови праці.

1.5.5. Висота приміщень повинна дозволяти розміщувати коло

стелі устаткування і комунікації так, щоб у місцях регулярного

проходу людей висота від низу устаткування (комунікацій) до

підлоги була не менше , а в місцях нерегулярного проходу людей

- . Найменша відстань від верху технологічного устаткування

до стелі повинна бути .

Ширина постійних проходів, вільних від устаткування і

комунікацій, повинна бути не менше .

1.5.6. Приміщення у залежності від розмірів і напрямків їх

використання, від фізичних і хімічних властивостей матеріалів, які

використовуються у виробництві, а також залежно від найбільш

можливої кількості присутніх працівників повинні бути обладнані

первинними засобами пожежогасіння і необхідною кількістю

сигнальних та аварійних пристроїв відповідно до ГОСТ 12.4.009-83

"ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды.

Размещение и обслуживание" (далі - ГОСТ 12.4.009-83),

ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования"

(далі - ГОСТ 12.1.010-76) і НАПБ А.01.001-2004.

1.5.7. Кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань

від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів та

дверей, необхідних для забезпечення евакуації працівників з

виробничих, складських та інших будівель повинні відповідати

вимогам СНиП 2.09.02-85 та пункту 4.3 НАПБ А.01.001-2004.

1.5.8. Евакуаційні шляхи та виходи відповідно до вимог пункту

4.3 НАПБ А.01.001-2004 повинні відповідати таким вимогам:

забезпечувати швидкий і безпечний рух працівників у разі

виникнення небезпеки;

не мати сторонніх предметів, інших перешкод;

забезпечувати вихід із приміщень найкоротшим шляхом у

будь-який час;

бути позначені відповідними знаками, нанесеними так, щоб їх

було видно з робочих місць;

бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично

включається у разі відключення електричного струму у мережі

загального освітлення;

мати двері евакуаційних виходів, які відчиняються тільки

назовні (вони не повинні бути розсувні чи обертові та замикатися

на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання).

Для евакуації працівників у воротах для автомобільного

транспорту допускається влаштовувати двері (без порогів або з

порогами висотою не більше ), що відкриваються у напрямку

виходу з будівлі.

З урахуванням вимог будівельних норм виходи можуть

влаштовуватися через тамбури-шлюзи.

1.5.9. Кількість, розташування й розміри аварійних проходів і

аварійних виходів повинні визначатися з урахуванням характеристик

використовуваного устаткування, розмірів і кількості робочих місць

та найбільш можливої чисельності працівників у зміну.

1.5.10. Розміри отвору воріт для транспортування вантажів

безрейковим транспортом мають перевищувати габаритні розміри

завантажених транспортних засобів за висотою на і за шириною

на .

1.5.11. Ворота, двері, вікна, люки та інші рухомі елементи

будівель і споруд повинні легко відкриватися на всю ширину отвору

і фіксуватися в потрібному положенні. На прозорих дверях (воротах)

на висоті очей повинна бути нанесена позначка.

Вікна у відкритому положенні не повинні створювати небезпеку

для працівників.

1.5.12. Дверні отвори виробничих і допоміжних приміщень

повинні встановлюватись без порогів і виступів, а двері мають

відкриватися назовні.

1.5.13. Двері у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних

приміщеннях повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,6 год.,

відкриватися в бік виходу з приміщення і бути забезпечені

пристроями для самозакриття відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85.

1.5.14. У закритих виробничих приміщеннях мікроклімат повинен

відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих

приміщень, затверджених постановою Головного державного

санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі -

ДСН 3.3.6.042-99). Повітротехнічне устаткування повинне

забезпечувати встановлені параметри мікроклімату.

Пристрої для вентиляції закритих виробничих приміщень не

повинні створювати протягів.

1.5.15. Підлоги в приміщеннях повинні бути рівними,

неслизькими, без щілин. У приміщеннях з холодними підлогами місця

постійного перебування на них працівників повинні мати

теплоізолювальні настили.

На дільницях, де використовуються агресивні і отруйні

речовини, підлоги повинні бути стійкими до хімічної дії та легко

оброблятися під час проведення дезінфекції і вологого прибирання.

1.5.16. Проїзди в цехах повинні бути постійно вільними і

позначеними на підлозі лініями шириною не менше , які

відрізняються від підлоги кольором.

Підлога в приміщеннях для зберігання техніки, а також

поверхня відкритих майданчиків повинні мати розмітку, виконану

водостійкою фарбою або іншим способом і вказувати місце стоянки

техніки та проїзди.

Уздовж стін приміщень для зберігання автомобілів та інших

транспортних засобів повинні бути зроблені колесовідбійні

пристрої.

1.5.17. Мінімальна ширина проїзду для перевезення деталей і

виробів всередині виробничих приміщень повинна бути не менше

ширини транспортного засобу з вантажем плюс 1,2 м; у разі

перевезення деталей і виробів рейковим транспортом - не менше

ширини транспортного засобу з вантажем плюс (по з кожного

боку).

1.5.18. Розміри пішохідних тунелів, галерей і естакад повинні

відповідати таким вимогам:

висота тунелів, галерей і комунікацій від рівня підлоги до

низу конструкцій покрить (перекрить), які виступають, не повинна

бути менше ;

ширина тунелів, галерей і естакад повинна відповідати

розрахунковим величинам, але бути не менше .

Транспортні і комунікаційні галереї і естакади повинні мати

вільний від обладнання і комунікацій прохід шириною не менше

.

1.5.19. Кожне робоче місце має бути зручним і таким, що не

заважає діям працівників. Оптимальні рішення з організації робочих

місць, розташування верстатів і ліній, міжверстатного

устаткування, місць складування, проходів, проїздів повинні

прийматися відповідно до конкретних умов виробничого процесу з

урахуванням конструктивних особливостей устаткування, його ремонту

й обслуговування, оброблюваного матеріалу, запобігання дії на

працівника небезпечних і шкідливих чинників.

1.5.20. Відстані між верстатами, елементами будівель і споруд

мають визначатися діючими в галузі нормами технологічного

проектування.

1.5.21. Робоче місце біля устаткування, під час роботи на

якому є можливість пошкодження захисних пристроїв, різального

інструменту і викидання різальним інструментом оброблюваного

матеріалу або його обрізків, повинне бути розташоване не в

напрямку їх можливого викидання. Його слід визначати

експлуатаційною документацією на відповідне устаткування.

1.5.22. По периметру надвірних стін будівель, висота яких до

верху карниза більша 10 м, на дахах потрібно встановлювати

огородження з вогнестійких матеріалів заввишки не менше . На

будівлях без внутрішніх водостоків ці огородження повинні бути

решітчастими.

1.5.23. Суміжні приміщення з різко вираженою різницею

температур і вологості потрібно відокремлювати одне від одного

тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами чи повітряними

завісами.

1.5.24. Приміщення, у яких у процесі виробництва виділяються

пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень.

1.5.25. Виробничі і складські будівлі та приміщення необхідно

обладнувати блискавкозахистом згідно з вимогами РД 34.21.122-87

"Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений" .

1.5.26. У приміщеннях повинні бути спеціально відведені місця

для зберігання інструменту, первинних засобів пожежогасіння,

аптечок першої медичної допомоги із встановленням відповідних

знаків, написів, плакатів, а також попереджувальні знаки з безпеки

праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії.

1.5.27. Зберігати інструмент і обтиральні матеріали потрібно

в спеціальних шафах. Зберігати потрібно лише обладнання, інвентар,

матеріали, які мають безпосереднє відношення до даного

виробництва.

1.6. Електробезпека

1.6.1. Електроустановки, які використовуються на

лісогосподарських підприємствах та в цехах первинної переробки

деревини, повинні відповідати вимогам чинних "Правил устройства

электроустановок", затверджених Міністерством енергетики СРСР

04.07.84 (далі - "Правила устройства электроустановок"), Правил

безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257 та

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за

N 11/2451 (ДНАОП 1.1.10-1.01-97), Правил безпечної експлуатації

електроустановок споживачів, затверджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 та зареєстрованих

у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533

(далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), Правил будови електроустановок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики

України від 21.06.2001 N 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01), Правил захисту

від статичної електрики,затверджених наказом Держнаглядохоронпраці

України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97), ГОСТ 12.1.038-82

"ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения

напряжений прикосновения и токов", ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ.

Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах

и требования к проведению контроля", ГОСТ 12.1.013-78

"ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования"

(далі - ГОСТ 12.1.013-78), а також технічних паспортів на них

та інструкцій з безпечної їх експлуатації заводів - виробників.

1.6.2. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в

них оперативних перемикань, організація і виконання ремонтних,

монтажних або налагоджувальних робіт та випробувань повинні

здійснюватись спеціально підготовленим електротехнічним

персоналом, який повинен бути в складі енергетичної служби

підприємства та мати відповідну групу допуску з електробезпеки

відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

1.6.3. Електроустановки, під час роботи на яких створюються

небезпечні для здоров'я працівника електромагнітні поля, повинні

використовуватись з виконанням вимог Державних санітарних норм і

правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених

наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476

та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003

за N 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6-096-2002).

1.6.4. Експлуатацію електрозахисних ізолювальних засобів

необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ.

Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов

защиты". Під час роботи з використанням електрозахисних засобів

(ізолювальних штанг і кліщів, електровимірювальних кліщів,

покажчиків напруги) дозволяється наближення працівника до

струмопровідних частин на відстань, що визначається довжиною

ізолювальної частини цих засобів.

1.6.5. Доторкатись до ізоляторів електроустановки, що