ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ З КИСЛОТАМИ
київ
УЗГОДЖЕНО Національний науішао-дослідаий інститут охорони праці Лист № 158 від "23 " червня 2001р. |
ЗАТВЕРДЖЕНО Державний комітет промислово! політики України Наказ № 255 ъш» 26» 06 2001р. |
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ РОБОТАХ З КИСЛОТАМИ
Киш
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1 .1. Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботі з кислотами: азотною, соляною, сірчаною, оцтовою, ортофосфорною. Зона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах по виробництву продукції мікроелектроніки.
1.4.Персонал, який виконує роботи з кислотами, зобов'язаний:
-дотримуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором, угодою, трудовим договором та правиламивнутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), в томучислі:
а)вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватись встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б)не виконувати роботи, не передбачені змінним завданням;
в)не знаходитись на роботі у позаробочий час без відповідногодозволу керівника;
1.5. При роботі з кислотами можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі чинники: а) фізичні:
б) хімічі:
1.6.На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праціперсоналу видасться безкоштовно за встановленими нормамиспеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту:
За встановленими нормами також видасться мило.
1.7.Персонал, який виконує роботи з кислотами, зобов'язанийдотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни:
1.9.1.Кислота азотна (HNО3), ГОСТ 11125-84.
Азотна кислота - безбарвна рідина (деколи забарвлюється в бурий колір розчиненими в ній оксидами азоту).
Азотна кислота негорюча, пожежонебезпечна рідина. Сильний окислювач, при контакті з багатьма горючими органічними матеріалами спричиняє їх самозагоряння із виділенням діоксиду азоту (NО2). Спирт та скипидар при контакті з азотною кислотою вибухають. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях.
Азотна кислота токсична. Дим, який містить діоксид азоту (NО2), азотний ангідрид (N2О2) і туман азотної кислоти, при перевищенні гранично допустимої концентрації роз'їдає дихальні шляхи, може спричинити руйнування зубів, кон'юктивіти і ураження роговиці ока.
Азотна кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки. Вдихання газоподібних оксидів азоту або парів кислоти спричиняє отруєння.
Гранично допустима концентрація (ГДК) азотної кислоти і її парів у повітрі робочої зони 2 мг/м3 (в переліку на NО2), 3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76.
1.9.2.Кислота соляна (НСl), ГОСТ 14261-77.
Соляна кислота - 38 % розчин у воді хлористого водню, на поівтрі "димить", добре розчиняє більшість металів, добре розчиняється у воді. При попаданні на шкіру спричиняє загальні захворювання, хімічні опіки. Пари соляної кислоти подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів та легенів.
Соляна кислота відноситься до речовин 3 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК - 5 мг/м3.
1.9.3.Кислота сірчана (НгЗОД ГОСТ 14262-78.
Сірчана кислота - безбарвна оліїста рідина. Якщо сірчану кислоту розчинити у воді, то виділяється дуже велика кількість тепла, тому змішувати концентровану сірчану кислоту з водою слід дуже обережно. Щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шару розчину, треба вливати сірчану кислоту (як важчу) у воду невеликими порціями або тонким струменем.
Сірчана кислота інтенсивно поглинає воду, чим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо, які належать до класу вуглеводів (клітковина, цукор, тощо). Концентрована сірчана кислота, особливо гаряча - сильний окислювач. Пари сірчаної кислоти подразнюють і обпікають слизову оболонку горла, верхніх дихальних шляхів, уражають легені. При попаданні на шкіру сірчана кислота спричиняє тяжкі хімічні опіки.
Сірчана кислота відноситься до речовин 2 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК- 1 мг/м3.
1.9.4.Кислота оцтова (СНзСООН), ГОСТ 18270-72.Оцтова кислота- легкозаймиста рідина з різким запахом.Температура спалаху 38 °С.
Температура кипіння 118,1 °С. Температура самозагоряння 454°С. Температура загоряння 68 °С.
Температурні межі загоряння:
-нижня- 35°С;
- верхня -76 °С.
Оцтова кислота відноситься до речовин З класу небезпеки, ГОСТ 12.1.007-71. ГДК - 5 мг/м3.
Категорія і група вибухонебезпечної суміші парів оцтової кислоти з повітрям 11А-Т1 по ГОСТ 12.1.011-79.
Виявлення парів оцтової кислоти в повітрі проводять йодомет-ричним методом. При перевищенні ГДК пари оцтової кислоти подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Оцтова кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки шкіри.
1.9.5. Кислота фосфорна (ортофосфорна) (Н3РО4), ГОСТ 10678-76Е, ТУ 113-25-65-01-88.
Ортофосфорна кислота марки А- безбарвна рідина, марки В-рідина з жовтуватим відтінком. Пожежо- і вибухобезпечна, агресивна рідина. Дуже добре змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. При попаданні на шкіру ортофосфорна кислота спричиняє хімічні опіки і запальні захворювання шкіри.
Туман ортофосфорної кислоти спричиняє атрофічні процеси слизової оболонки носа.
Ортофосфорна кислота відноситься до речовин 2 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК-1 мг/м3.
1.10. Згідно з Законом України "Про охорону праці"ст. 49 особи, які не виконують вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ
РОБОТИ
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ
РОБОТИ
3.10. Кислоти та їдкі речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші. Неприпустимо засмоктувати кислоти та їдкі речовини з піпетку ротом, бо це може призвести до опіку та отруєння.
3.2 1. Якщо кислота розлита в місці, де нема зливу, треба негайно надіти респіратор або протигаз, відключили всі нагрівальні прилади, засипати забруднену ділянку піском, потім зібрати пісок поліетиленовим совком у поліетиленове відро.
Після видалення піску необхідно промити забруднену ділянку 20% розчином бікарбонату натрію, промити водою та витерти насухо. Використаний пісок нейтралізувати 5% розчином гідроокису натрію (NаОН), віднести на станцію нейтралізації та висипати у бункер для збирання шламу (відходів). Висипати пісок у каналізацію не дозволяється.