ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ З КИСЛОТАМИ

київ

УЗГОДЖЕНО

Національний науішао-дослідаий інститут охорони праці

Лист № 158

від "23 " червня 2001р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Державний комітет промислово! політики України

Наказ № 255

ъш» 26» 06 2001р.

ПІ 1.4.32-186-2001

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ З КИСЛОТАМИ

Киш

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1 .1. Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботі з кислотами: азотною, соляною, сірчаною, оцтовою, ортофосфорною. Зона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах по виробництву продукції мікроелектроніки.

  1. Роботи з кислотами відносяться до робіт із шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до ГОСТ І2.1.007-76 і "Переліку робіт з підвищеною небезпекою", затверджено Держнаглядо-хоронпраці 30.11.1993 р. №123.
  2. Згідно з Законом України "Про охорону праці" (далі Законом) до самостійного виконання робіт з допускаються особи:

  • яким виповнилось 18 років (ст. 15 Закону);
  • які пройшли медичний огляд відповідно до наказу №45. Мінохорони здоров'я України від 30 березня І 994 р. та не мають медичних протипоказань;
  • які пройшли інструктаж (навчання) та перевірку знань з охорони праці, при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами безпеки при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків (ст. 20 Закону).

1.4.Персонал, який виконує роботи з кислотами, зобов'язаний:

  • знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (правила, стандарти, норми, положення, інструкції);
  • знати та виконувати правила поведінки з устаткуванням та засобами виробництва;
  • користуватись засобами колективного та індивідуального захисту;

-дотримуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором, угодою, трудовим договором та правиламивнутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), в томучислі:

а)вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватись встановленого часу технологічної та обідньої перерв;

б)не виконувати роботи, не передбачені змінним завданням;

в)не знаходитись на роботі у позаробочий час без відповідногодозволу керівника;

  • проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
  • співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати необхідних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому середовищу;
  • повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу (ст. 18 Закону).

1.5. При роботі з кислотами можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі чинники: а) фізичні:

  • травмування гострими краями при руйнуванні скляної оснастки і тари;
  • небезпечна величина напруги в электричному ланцюзі технологічного обладнання, замикання якого може статися крізь тіло людини;
  • підвищення або зниження температури робочої зони;
  • підвищення або зниження рухомості повітря;
  • недостатня освітленість робочої зони;

б) хімічі:

  • можливе отримання хімічних опіків;
  • токсична та подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання, нервову систему) кислот та їх парів.

1.6.На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праціперсоналу видасться безкоштовно за встановленими нормамиспеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту:

  • халат лавсановий білий ГОСТ І 2.4.1 03-83;
  • ковпак (шапочка) лавсановий білий ГОСТ 12.4.011-89;

  • взуття шкіряне (тапочки) ГОСТ 12.4.137-84; -окуляри захисні ПО-1 ГОСТ 12.4.013-85Е;
  • респіратор ШБ-1 "Пелюстка" ГОСТ 12.4.004-74;
  • протигаз фільтруючий ГОСТ 12.4.121 -83;
  • коробки фільтруючі марки В і БКФ ГОСТ 12.4.122-83;
  • рукавички гумові ГОСТ 12.4.103-83;
  • фартух спеціальний типу А ГОСТ 12.4.029-76;
  • костюм з кислотостійкої тканини;
  • чоботи гумові ГОСТ 12.4.1 37-84;
  • нарукавники поліетиленові.

За встановленими нормами також видасться мило.

1.7.Персонал, який виконує роботи з кислотами, зобов'язанийдотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни:

  • необхідно розпочинати роботу тільки у засобах індивідуального захисту;
  • необхідно утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті і порядку;
  • необхідно їсти та зберігати їжу тільки у спеціально відведених місцях;
  • необхідно зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою:
  • необхідно після роботи вимити забруднені частини тіла.

  1. Працюючий персонал зобов'язаний дотримуватись правил пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння та вміти ними користуватись.
  2. Властивості кислот та їх небезпечні чинники.

1.9.1.Кислота азотна (HNО3), ГОСТ 11125-84.

Азотна кислота - безбарвна рідина (деколи забарвлюється в бурий колір розчиненими в ній оксидами азоту).

Азотна кислота негорюча, пожежонебезпечна рідина. Сильний окислювач, при контакті з багатьма горючими органічними матеріалами спричиняє їх самозагоряння із виділенням діоксиду азоту (NО2). Спирт та скипидар при контакті з азотною кислотою вибухають. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях.

Азотна кислота токсична. Дим, який містить діоксид азоту (NО2), азотний ангідрид (N2О2) і туман азотної кислоти, при перевищенні гранично допустимої концентрації роз'їдає дихальні шляхи, може спричинити руйнування зубів, кон'юктивіти і ураження роговиці ока.

Азотна кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки. Вдихання газоподібних оксидів азоту або парів кислоти спричиняє отруєння.

Гранично допустима концентрація (ГДК) азотної кислоти і її парів у повітрі робочої зони 2 мг/м3 (в переліку на NО2), 3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76.

1.9.2.Кислота соляна (НСl), ГОСТ 14261-77.

Соляна кислота - 38 % розчин у воді хлористого водню, на поівтрі "димить", добре розчиняє більшість металів, добре розчиняється у воді. При попаданні на шкіру спричиняє загальні захворювання, хімічні опіки. Пари соляної кислоти подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів та легенів.

Соляна кислота відноситься до речовин 3 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК - 5 мг/м3.

1.9.3.Кислота сірчана (НгЗОД ГОСТ 14262-78.

Сірчана кислота - безбарвна оліїста рідина. Якщо сірчану кислоту розчинити у воді, то виділяється дуже велика кількість тепла, тому змішувати концентровану сірчану кислоту з водою слід дуже обережно. Щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шару розчину, треба вливати сірчану кислоту (як важчу) у воду невеликими порціями або тонким струменем.

Сірчана кислота інтенсивно поглинає воду, чим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо, які належать до класу вуглеводів (клітковина, цукор, тощо). Концентрована сірчана кислота, особливо гаряча - сильний окислювач. Пари сірчаної кислоти подразнюють і обпікають слизову оболонку горла, верхніх дихальних шляхів, уражають легені. При попаданні на шкіру сірчана кислота спричиняє тяжкі хімічні опіки.

Сірчана кислота відноситься до речовин 2 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК- 1 мг/м3.

1.9.4.Кислота оцтова (СНзСООН), ГОСТ 18270-72.Оцтова кислота- легкозаймиста рідина з різким запахом.Температура спалаху 38 °С.

Температура кипіння 118,1 °С. Температура самозагоряння 454°С. Температура загоряння 68 °С.

Температурні межі загоряння:

-нижня- 35°С;

- верхня -76 °С.

Оцтова кислота відноситься до речовин З класу небезпеки, ГОСТ 12.1.007-71. ГДК - 5 мг/м3.

Категорія і група вибухонебезпечної суміші парів оцтової кислоти з повітрям 11А-Т1 по ГОСТ 12.1.011-79.

Виявлення парів оцтової кислоти в повітрі проводять йодомет-ричним методом. При перевищенні ГДК пари оцтової кислоти подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Оцтова кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки шкіри.

1.9.5. Кислота фосфорна (ортофосфорна) (Н3РО4), ГОСТ 10678-76Е, ТУ 113-25-65-01-88.

Ортофосфорна кислота марки А- безбарвна рідина, марки В-рідина з жовтуватим відтінком. Пожежо- і вибухобезпечна, агресивна рідина. Дуже добре змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. При попаданні на шкіру ортофосфорна кислота спричиняє хімічні опіки і запальні захворювання шкіри.

Туман ортофосфорної кислоти спричиняє атрофічні процеси слизової оболонки носа.

Ортофосфорна кислота відноситься до речовин 2 класу небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76. ГДК-1 мг/м3.

1.10. Згідно з Законом України "Про охорону праці"ст. 49 особи, які не виконують вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, залежно від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ

РОБОТИ

  1. Необхідно перевірити та надягти необхідні засоби індивідуального захисту.
  2. Необхідно перевірити справність приладів і обладнання.
  3. Необхідно перевірити наявність та справність заземлення приладів і обладнання.
  4. Включити загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію за 20 - ЗО хвилин до початку роботи.
  5. Необхідно перевірити поліетиленовою стрічкою наявність тяги.
  6. Необхідно перевірити наявність засобів пожежогасіння.
  7. Необхідно впевнитися в наявності та достатності освітлення на робочому місці.
  8. Приготувати 2-3 % розчин гідрокарбонату (бікарбонату) натрію. Розчин зберігати в медичній аптечці.
  9. Підготувати робоче місце, інструмент, оснастку, прилади.

  1. Отримати і доставити на візку необхідні кислоти.
  2. При виявлених несправностях засобів індивідуального і колективного захисту, недостатнього освітлення робочого місця чи відсутності засобів пожежогасіння, вентиляційної тяги, медичної аптечки з засобами медичної допомога сповістити керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати тільки після усунення всіх несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ

РОБОТИ

  1. Всі операції із застосуванням кислот необхідно виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції приміщення, користуючись засобами індивідуального захисту.
  2. Кислоти використовуються при виконанні таких операцій:

  1. приготування розчинів кислот і травителів;
  2. зняття фоторезисту;
  3. хімічна обробка;
  4. витравлювання;
  5. відбір проб та проведення хімічних аналізів;
  6. нейтралізація відходів лугів.

  1. Змішування або розведення кислот, що с>тіроводжусться виділеням тепла, виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.
  2. При нагріванні хімічних рідин у пробірці, пробірку неохідно спрямовувати вбік від себе й від осіб, які перебувають поруч.
  3. При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх пробками.
  4. Не зберігати хімічні речовини без напису і етикеток.
  5. При розведенні кислоти зодою треба зливати кислоту у воду, а не навпаки. Кислоту вливати малими порціями або тонким струменем і безперервно помішувати. В усіх випадках приготування сумішей кислот останньою треба вливати сірчану кислоту.
  6. Кислоти вливати тільки в сухий і чистий посуд.
  7. Перед початком роботи з кислотами треба опустити шторку витяжної шафи або надіти захисні окуляри.

3.10. Кислоти та їдкі речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші. Неприпустимо засмоктувати кислоти та їдкі речовини з піпетку ротом, бо це може призвести до опіку та отруєння.

  1. Концентровані кислоти необхідно зберігати з товстостінному скляному посуді, який розміщують в металеві або дерев'яні ящики з кришками, стінки і дно яких повинні бути викладені негорючими матеріалами.
  2. Розливання великої кількості кислот мають виконувати дві людини за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжкою та застосуванням засобів індивідуального захисту.
  3. Нагрівати кислоти дозволяється тільки на електроплитці з закритою спіраллю. Перед нагріванням кислоту слід перемішати.
  4. Роботи з гарячими розчинами необхідно виконувати тільки у термостійкому посуді.
  5. При виконанні робіт не залишати нагрівальні прилади без нагляду.
  6. Необхідно розкривати бугелі з кислотами так , щоб шийка посудини була спрямована збік від людей.
  7. Необхідно зберігати кислоти на робочому місці з кількості, яка не перевищує змінну норму, в шафах, що обладнані витяжною вентиляцію. Скляна тара з кислотою має бути герметично закритою, мати етикетку, на якій вказана назва кислоти, її концентрація та класифікація.
  8. Необхідно зберігати кислоти далеко від джерела тепла. Залишати при наповнюванні бутля кислотою не менше 10% об'єму вільним для запобігання розриву посудини від теплового розширення рідини.
  9. Не допускати контакту азотної та сірчаної кислот із горючими матеріалами через можливість загоряння.
  10. У випадку травмування, необхідно припинити виконання всіх робіт, про нещасний випадок повідомити керівника виробничої дільниці.

3.2 1. Якщо кислота розлита в місці, де нема зливу, треба негайно надіти респіратор або протигаз, відключили всі нагрівальні прилади, засипати забруднену ділянку піском, потім зібрати пісок поліетиленовим совком у поліетиленове відро.

Після видалення піску необхідно промити забруднену ділянку 20% розчином бікарбонату натрію, промити водою та витерти насухо. Використаний пісок нейтралізувати 5% розчином гідроокису натрію (NаОН), віднести на станцію нейтралізації та висипати у бункер для збирання шламу (відходів). Висипати пісок у каналізацію не дозволяється.