Страница 6: НПАОП 27.0-1.01-08. Правила охорони праці в металургійній промисловості (32433)

1. Агрегати, робота яких можлива в автоматичному, налагоджувальному та ручному режимах, повинні бути обладнані сигналізацією про вмикання їх на цей режим роботи.
2. 1. Засоби зв'язку та сигналізації повинні бути легкодоступні та безпечні в обслуговуванні, а розташовувати їх необхідно у зонах максимальної видимості та чутності для персоналу.
   2. Значення сигналів і правила поведінки працівників під час їх подачі, а також перелік посад працівників, які мають право подавати сигнали, повинні бути зазначені в інструкції з охорони праці, затвердженій роботодавцем.
   3. Експлуатувати агрегати основного технологічного устаткування, усі види рейкового та нерейкового транспорту та механізмів у разі несправності сигнальних пристроїв не дозволяється.
   4. Блокування, контрольно-вимірювальні прилади та сигналізацію необхідно перевіряти та ремонтувати згідно з графіком.
   5. На підприємстві наказом роботодавця повинні бути розподілені обов'язки та межі відповідальності посадових осіб щодо технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації.
   6. На підприємстві повинен бути письмово узгоджений з уповноваженою посадовою особою підприємства дозвіл на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести до зупинення виробничого процесу з важкими економічними наслідками, блокування випуску продукції, шкідливого впливу на навколишнє середовище, а також до порушення вимог чинних нормативно- правових актів.
   7. Засоби вимірювання, системи та засоби автоматизації, дистанційне керування та пристрої захисних блокувань повинні перебувати під постійним наглядом відповідальної особи для забезпечення їх надійної роботи.
   8. На всіх засобах вимірювання червоною смугою повинно бути позначено граничнодопустимі значення параметра, що вимірюється, у разі досягнення яких на пульт керування повинні подаватися світловий та звуковий сигнали.
3. Аспірація та пилопридушення
4. 1. Аспіраційні установки повинні забезпечувати видалення шкідливих та небезпечних речовин (газів, пари, пилу, аерозолю) від місць їх виділення таким чином, щоб уміст їх у повітрі робочої зони виробничих приміщень не перевищував встановлених ГДК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
   2. Технологічне устаткування, під час роботи якого можливе виділення шкідливих газів, пари та пилу, повинно конструюватися та поставлятися в комплекті з усіма необхідними укриттями та пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення шкідливих речовин. Аспіраційні укриття повинні мати вмонтовані місцеві відсмоктувачі з патрубками для підключення до повітроводних мереж.

Швидкість повітря, що відсмоктується, у вхідному перерізі аспіраційної воронки, яка приєднується до аспіраційного укриття, має бути:

не більше ніж 1 м/с - при середньому діаметрі часток матеріалу від 0,2 до

3 мм;

0,7 м/с - якщо більше 50% часток із середнім діаметром менше ніж 0,2 мм

3

(при щільності матеріалу 4500 кг/м та більше);

3

0,4 м/с - таке саме, але при щільності матеріалу до 4500 кг/м .

1. У виробничих приміщеннях експлуатація транспортних засобів і устаткування, що забруднюють повітря шкідливими та небезпечними речовинами, без аспіраційних пристроїв не дозволяється.
2. 1. Якщо технологічне устаткування працює, аспіраційна система повинна теж працювати постійно. Обладнання в системі резервних приладів або двох приладів з 50% продуктивності повинно спеціально обумовлюватися та обґрунтовуватися.
   2. Системи аспірації повинні бути централізовані, мати вертикальні колектори та з’єднані з апаратами очищення повітропроводів. Застосування децентралізованих систем повинно бути обґрунтовано техніко-економічним розрахунком. Робота технологічного устаткування повинна бути зблокована з роботою аспіраційної системи.

Включення в роботу аспіраційної системи необхідно здійснювати за 10 хвилин до включення технологічного устаткування, а відключення - через 10 хвилин після відключення технологічного устаткування. Згідно з технологічною інструкцією час включення та відключення аспіраційної системи може бути змінено.

1. За наявності блокування аспіраційних приладів з технологічним устаткуванням повинні бути передбачені додаткові пускові пристрої безпосередньо біля аспіраційного обладнання.
2. 1. У разі, якщо під час вимкнення місцевої витяжної вентиляції зупинка виробничого устаткування неможлива або якщо під час зупинки устаткування триває виділення шкідливих речовин у робочу зону в кількостях, що перевищують ГДК, необхідно передбачати резервні вентилятори для місцевого відсмоктування з автоматичним їх перемиканням.
   2. Аспіраційні системи повинні бути герметичні. Конструкція місцевого відсмоктування не повинна ускладнювати контроль за роботою устаткування та його ремонт. Стан герметичності аспіраційних систем необхідно систематично перевіряти, а виявлені порушення негайно ліквідовувати.
   3. У молоткових і відцентрових дробарках у торцевих стінках кожуха та в жолобах необхідно передбачати патрубки з фланцями для підключення труб (байпасів). Переріз обвідної труби необхідно брати з розрахунку 0,05 м на 100 т виробництва на годину. Завантаження жолоба повинно бути таким, щоб забезпечувати подачу матеріалів у напрямку обертання ротора.
   4. Очищення аспіраційних повітропроводів необхідно проводити згідно з графіком, затвердженим роботодавцем. Для зменшення пилоосадження у повітропроводах аспіраційних систем необхідно прокладати їх за можливості

з нахилом не менше ніж кут природного укосу матеріалу.

Аспіраційні системи повинні бути змонтовані так, щоб була забезпечена можливість їх очищення. У місцях можливого забруднення повітропроводу (за відводами) та на прямих ділянках через кожні 15 м повинні бути обладнані оглядові люки.

1. В аспіраційному приладі у вибухопожежонебезпечних виробництвах необхідно постійно контролювати такі параметри:

вміст вибухопожежонебезпечних речовин після тягодуттьових машин;

перепад тиску до пиловловлювача та після нього.

Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватись при концентрації таких речовин не більше ніж 50% об’ємів від НКГЗ відповідно до вимог підпункту 6.9 розділу VII цих Правил.

Аспіраційний прилад та технологічне обладнання повинні вимикатися:

у разі підвищення концентрації вибухопожежонебезпечних речовин більше ніж на 50% об’ємних від НКГЗ. У цьому випадку необхідно вмикати продувну вентиляцію;

у разі різкого падіння перепаду тиску до 500 Па (50 кгс/см ) до пиловловлювача та після нього.

1. Концентрацію вибухопожежонебезпечних речовин необхідно визначати при такому завантаженні технологічного обладнання, при якому вміст вибухопожежонебезпечних речовин у повітрі, що аспірірується, є максимальним.
2. 1. Повітря, що відсмоктується аспіраційними системами та містить шкідливі й небезпечні речовини, перед викидом в атмосферу необхідно очищати відповідно до вимог санітарних норм проектування промислових підприємств.
   2. Аспіраційні системи для видалення вибухопожежонебезпечних речовин необхідно виготовляти у вибухозахищеному виконанні та оснащувати розривними мембранами.
   3. Для відведення вибухових газів після розривних мембран необхідно встановлювати вихлопні труби.

Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом до горизонту під кутом не менше ніж 45°. Довжина вихлопних труб повинна бути не більше ніж 10 діаметрів розривної мембрани.

Вихлопні труби необхідно встановлювати так, щоб виключалась можливість проникнення викидів газів під час вибуху на робочі місця та у проходи, а також на кабельні лінії.

Викидні устя вихлопних труб необхідно захищати від потрапляння атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок необхідно щоденно перевіряти.

1. Застосовувати пилоосаджувальні камери для очищення повітря від вибухопожежонебезпечного та пожежонебезпечного пилу не дозволяється.
2. Технологічні трубопроводи
3. 1. Проектування, виготовлення, монтаж і випробовування технологічних трубопроводів повинно відповідати вимогам СН 527-80 «Инструкции по проектированию технологических стальных трубопроводов РУ до 10 МПа» та СНиП 3.05.05-84 «Технологическое оборудование и технологические трубопроводы».
   2. Трубопроводи, що призначені для транспортування вибухонебезпечних, пожежонебезпечних та шкідливих речовин, включаючи зріджені гази, незалежно від температури нагрівання, а також арматура повинні бути виготовлені з матеріалів, що за своїми технічними характеристиками відповідають робочим умовам середовища, що транспортується.

Ці трубопроводи повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98), та інших чинних нормативно-правових актів.

1. Обладнання, виготовлення, монтаж і експлуатація трубопроводів пари з тиском більше ніж 0,07 МПа або гарячої води з температурою понад 115 °С повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.11-98 і НПАОП 40.1-1.02-01.
2. 1. Запірні пристрої та арматура для апаратів і трубопроводів до їх встановлення та після кожного ремонту повинні випробовуватися на герметичність. Ці випробовування необхідно здійснювати після закінчення пригінки та слюсарно-механічної обробки. Гідравлічне випробовування на тиск необхідно проводити відповідно до ГОСТ 356-80 «Арматура и детали трубопроводов. Давления условные пробные и рабочие. Ряды». Цей тиск повинен бути не нижче пробного гідравлічного тиску агрегату. Після випробовування необхідно складати акт.
   2. Трубопроводи в будівлях цехів необхідно прокладати відкрито. Прокладати трубопроводи для кислот і лугів над робочими майданчиками, проходами, робочими місцями не дозволяється. Прокладати трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних, а також отруйних і їдких речовин через побутові, допоміжні та адміністративні приміщення, розподільні пристрої, електро- та вентиляційні приміщення не дозволяється.

Прокладати будь-які трубопроводи через димові труби, лежаки та інші подібні пристрої не дозволяється.

1. Фланцеві з’єднання трубопроводів, що перебувають під тиском, повинні бути надійно ущільнені. Ущільнювальні поверхні фланців для з’єднання трубопроводів, а також матеріали та конструкція прокладок для них повинні бути розраховані на робочий тиск, температуру та фізико-хімічні властивості середовища, що транспортується.
2. 1. Фланцеві з’єднання трубопроводів кислот і лугів повинні бути обладнані захисними кожухами (муфтами). Захисними кожухами повинні також бути обладнані фланцеві з’єднання технологічних і парових трубопроводів у місцях проходу людей під ними.
   2. На вводах трубопроводів у будівлі цехів повинна бути встановлена запірна, а за необхідності й регулювальна арматура.
   3. Запірну та регулювальну арматуру трубопроводів необхідно встановлювати в доступних і безпечних для обслуговування місцях або обладнувати дистанційним керуванням. Необхідність застосування арматури з дистанційним керуванням або ручним приводом повинна бути визначена умовами технологічного процесу для забезпечення безпечної роботи.

Місця розташування на трубопроводах арматури, що потребує постійного обслуговування, повинні бути освітлені.

1. Під час проведення ремонтних робіт у місцях встановлення запірної та іншої арматури масою, що перевищує 30 кг, повинна бути передбачена можливість застосування вантажопідіймальних механізмів.
2. Усі металеві трубопроводи необхідно заземлювати при вводі в будівлі цехів і при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.

На фланцеві з’єднання трубопроводів, що призначені для транспортування вибухопожежонебезпечних продуктів, необхідно встановлювати струмопровідні перемички.

Перевірку захисного заземлення необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1. Для всіх трубопроводів, призначених для транспортування небезпечних і шкідливих продуктів, повинна бути передбачена можливість продування їх інертним газом або водяною парою. Підведення інертного газу або пари до технологічних трубопроводів здійснюється за допомогою знімних ділянок трубопроводів або гнучких рукавів, що відповідають вимогам ГОСТ 18698-79, із встановленням запірної арматури з обох боків знімної ділянки. Після закінчення продування запірну арматуру необхідно закрити, а знімні ділянки трубопроводів або рукава зняти.

Біля запірної арматури технологічних трубопроводів повинна бути встановлена заглушка.

1. Виконувати будь-які ремонтні роботи на трубопроводах, що перебувають під тиском, а також на трубопроводах, якими транспортують вибухопожежонебезпечні розріджені пари та гази, не дозволяється.

Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об’єктах газового господарства повинні проводитися відповідно до вимог чинних нормативно- правових актів.

1. Після пуску устаткування з підвищенням параметрів (тиску нагнітання доменного дуття, тиску в барабанах котлів тощо, температури середовища, що транспортується) або після його модернізації необхідно провести ретельний огляд ділянок трубопроводів, на яких параметри підвищилися, а до того замінити арматуру, що відпрацювала більше половини нормативного терміну при колишніх параметрах, а також замінити гнуті й зварні коліна й окремі ділянки трубопроводів.
2. Розпізнавальне фарбування, попереджувальні знаки та маркування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опозновательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки» (далі - ГОСТ 14202 - 69).