1. Зупинка роботи компресорної установки після її випробувань під навантаженням проводиться шляхом відкриття вентиля на байпасі та вентиля ручного продування, починаючи з четвертого ступеня стиснення, зупинки роботи електродвигуна, закриття вентилів на всмоктувальному газопроводі і ручних вентилів на продувальних лініях, відкриття вентиля скидання газу на свічку.
  2. Після усунення всіх несправностей, що виявлені у процесі індивідуальних випробувань, підтягнення всіх з’єднань і повної заміни масла, компресорна установка вважається підготовленою до експлуатації.

Результати індивідуальних випробувань компресорної установки під навантаженням оформлюються відповідним актом.

  1. Перед пуском компресорної установки в роботу необхідно:
  • перевірити рівень масла в рамі компресорної установки і резервуарі лубрикатора (за необхідності долити масло);
  • відкрити ручні продувальні вентилі холодильників;
  • відкрити вентилі на підвідному та відвідному колекторах охолоджувальної води і біля циркуляційних насосів, а також біля насосів, що знаходяться в резерві;
  • відкрити вентилі на байпасі і на нагнітальному трубопроводі. Вентиль скидання газу «на свічку» повинен бути закритим;
  • відкрити вентиль на всмоктувальному трубопроводі.
  1. Якщо компресорна установка пускається в роботу після тривалої зупинки (понад три доби) або з резерву, крім вимог, що перераховані в 6.44, необхідно виконати такі операції:
  • відкрити люки рами і змастити гільзи крейцкопфа і штоки маслом з рами;
  • перевірити затягнення фундаментних болтів і штоків, з’єднань газопроводу, кріплення циліндрів і електродвигуна, контрування шатунних болтів і штоків;
  • прокачати масло вручну, повернувши ручку лубрикатора на 50-60 обертів, і перевірити подачу масла в кожну змащувану точку, для чого від’єднати мастильні трубки від зворотних клапанів; після цього встановити мастильні комунікації на місце, повернути лубрикатор вручну на 30-40 обертів та зняти ручку;
  • рукояткою повернути колінчастий вал не менше ніж на 1-2 оберти, при цьому не повинно бути стуків і заїдань. Після цього рукоятку зняти.
  1. Пуск компресорної установки проводиться відповідно до інструкції з експлуатації компресорної установки, що затверджена у встановленому порядку.

Після пуску компресорної установки необхідно перевірити за показаннями манометра і термометра тиск і температуру масла в системі змащування кривошипношатунного механізму і, якщо протягом 30 сек. тиск масла не досягає нижньої межі тиску, що рекомендований керівництвом з експлуатації підприємства-виробника і не спрацьовує система автоматичного блокування, компресорну установку слід негайно зупинити і усунути несправності; перевірити через контрольні вікна подачу масла лубрикатором, закрити ручні продувальні вентилі холодильників, починаючи з першого ступеня, і вентиль на байпас; прослухати роботу компресора і в разі виявлення стуку або звуків, що не властиві нормальній роботі, зупинити компресорну установку і усунути несправності; перевірити за показаннями манометрів і термометрів тиск і температуру газів за ступенями стиснення, які повинні відповідати тискам і температурам, що указані у формулярі (паспорті).

У випадку зупинки компресорної установки через припинення її охолодження не дозволяється відновлення подачі охолоджувальної рідини на компресорну установку до її повного охолодження в зупиненому стані.

  1. Якщо пуск компресорної установки проводиться після тривалої зупинки або з резерву, то після 30-хвилинної роботи її необхідно зупинити, відкрити люки рами і перевірити на дотик гільзи крейцкопфів, крейцкопфи, корінні підшипники і головки шатунів. У випадку нагрівання будь-якої деталі вище температури, що вказана у формулярі, необхідно усунути причину перегрівання.
  2. Під час роботи компресорної установки машиніст зобов’язаний:

а) слідкувати за показами контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені на щиті і безпосередньо на компресорній установці;

б) контролювати і фіксувати в журналі, форма якого приведена у формулярі, не рідше двох разів на зміну наявність газу в баці антифризу;

в) контролювати і фіксувати в журналі, не рідше одного разу на дві години:

  • тиск і температуру газу після кожного ступеня стискання;
  • температуру стиснутого газу після холодильників;
  • температуру води в нагрівальному контурі системи змащування, якщо така є, яка не повинна бути понад 90° C;
  • температуру охолоджувальної рідини на вході і виході з системи охолодження;
  • тиск і температуру масла в системі змащування кривошипно-шатунного механізму;
  • тиск стиснутого повітря, що надходить на наддув електронагрівника;
  • силу струму і напругу на приводному електродвигуні;

г) регулярно перевіряти роботу лубрикатора і рівень масла в резервуарі лубрикатора і за необхідності додавати масло. Лубрикатор повинен подавати масло в такій кількості, щоб на стінках циліндра і нагнітальних клапанах виникала тонка плівка масла. Якщо в лубрикатор попала вода, компресорну установку слід негайно зупинити, злити з резервуара лубрикатора масло, промити лубрикатор і залити його свіжим маслом;

д) слідкувати за рівнем масла в рамі компресорної установки, який повинен знаходитись між рисками масловказувача;

е) слідкувати за справністю запобіжних клапанів і збереженістю пломби запобіжного клапана (ревізія і перевірка справності запобіжних клапанів виконується відповідно до 5.13 цих Правил);

ж) під час обкатування компресорної установки проводити вручну продування холодильника першого ступеня стискання і вологомасловіддільників всіх ступенів стискання через кожну годину;

і) під час робочого режиму роботи компресорної установки проводити вручну контрольні продування холодильників і вологомасловіддільників, починаючи з першого ступеня стискання, через кожні чотири години, безпосередньо після закінчення автоматичного продування. За наявності залишків конденсату у вологомасловіддільниках слід збільшити частоту автоматичних продувань, а також збільшити час продувань;

к) слідкувати за герметичністю з’єднань;

л) один раз за зміну проводити очистку пластинчасто-щілинного фільтра шляхом повороту рукоятки;

м) слідкувати за станом фундаменту (наявністю тріщин) і затягненням фундаментних болтів;

н) утримувати компресорну установку, застосовуваний інструмент і приміщення цеху в чистоті. Не допускати попадання масла на фундамент.

  1. Машиніст зобов’язаний зупинити компресорну установку, не чекаючи спрацьовування автоматичного захисту, якщо:
  • манометри на будь-якому ступені стискання, а також нагнітальній лінії, показують тиск вище допустимого;
  • манометр системи змащування показує тиск нижче величини, що указана в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника;
  • підвищився або знизився тиск газу на всмоктуванні, порівняно з заданими величинами;
  • припинилась подача охолоджувальної рідини або виявилась несправність системи охолодження;
  • припинилась подача повітря на наддув електродвигуна, а також на охолодження газу (за наявності системи повітряного охолодження газу);
  • прослуховується стук, удари в компресорній установці та у двигуні або виявлені їх несправності, які можуть призвести до аварії;
  • температура стиснутого газу вище допустимої норми;
  • прилади на щиті компресорної установки указують на перевантаження електродвигуна;
  • вийшли з ладу контрольно-вимірювальні прилади, а також засоби автоматичного захисту;
  • з’явився запах паленого або дим на компресорній установці або електродвигуні;
  • помітно збільшилась вібрація компресорної установки;
  • виявлені небезпечні тріщини на фундаменті;
  • не працює система вентиляції;
  • відключена чи несправна система автоматичного контролю загазованості;
  • сталася розгерметизація ущільнень і газ попадає в приміщення;
  • відсутній підпір повітря в шлюз-тамбурі;
  • відсутнє освітлення в приміщенні;
  • виникла пожежа.
  1. Зупинка роботи компресорної установки проводиться аналогічно вимогам 6.42 цього розділу. При цьому перед зупинкою роботи електродвигуна необхідно закрити вентиль на нагнітальному трубопроводі. Після зупинки компресорної установки необхідно закрити вентиль на трубопроводі подачі охолоджувальної рідини.
  2. Якщо компресорна установка зупиняється на тривалий час (понад три доби), то необхідно все обладнання продути газовим середовищем, яке рекомендоване підприємством-виробником, циліндри і рухомі частини густо змастити, прокрутивши ручку лубрикатора на 40-50 обертів, і повернути вал компресорної установки на 1-2 оберти. Якщо в приміщенні компресорної установки температура нижче +5° C, необхідно злити воду з системи охолодження компресорної установки.
  3. Під час аварійної зупинки компресорної установки перш за все вимикають електродвигун, потім виконуються операції, що передбачені в 6.50 цього розділу.
  4. Не дозволяється залишати без нагляду працюючу компресорну установку.
  5. Не дозволяється здійснювати пуск компресорної установки в роботу з несправною автоматикою безпеки (засобів блокування і сигналізації).
  6. Не дозволяється відкривати люки рами працюючої компресорної установки.
  7. Не дозволяється проводити підтягування болтових з’єднань, що знаходяться під тиском.
  8. Компресорна установка перед пуском у роботу після розкриття для огляду або ремонту хоча б одного вузла, що працює в середовищі природного газу, повинна бути продута газовим середовищем, яке рекомендоване підприємством-виробником.
  9. Не дозволяється проводити ремонт, чищення частин, що рухаються, і усунення інших дефектів працюючої компресорної установки.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОСУДИН, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ

  1. Експлуатація посудин, що працюють під тиском на АГНКС, повинна проводитись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94* «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» із змінами та доповненнями, затвердженого Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 р. № 183.
  2. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування посудин, що експлуатуються на АГНКС, а також порядок допуску посудин до подальшої роботи, регламентовані ДНАОП 0.00-1.07-94* «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
  3. Якщо неможливе (через конструктивні особливості посудини) проведення внутрішніх оглядів, останні замінюються гідравлічним випробуванням пробним тиском і оглядом у доступних місцях. Величина пробного тиску указується в паспорті посудини.
  4. Дефекти, що виявлені під час внутрішніх оглядів посудин, повинні бути усунені. Результати і терміни наступних технічних опосвідчень повинні записуватись у паспорт посудини особою, яка проводила дане технічне опосвідчення.
  5. Під час зупинки посудини, що працює під тиском, на ремонт, чищення, технічне опосвідчення тощо необхідно:
  • звільнити посудину від рідини шляхом її продування;
  • відключити посудину від діючих комунікацій за допомогою стандартних заглушок або лінз. Якщо стандартні заглушки або лінзи встановити неможливо, допускається відключення за допомогою двох запірних пристроїв, які встановлені з двох сторін обладнання, що відключається, з розташованою між ними продувальною свічкою;
  • знизити тиск газу в посудині до атмосферного (контроль за відсутністю тиску проводиться за манометрами шляхом відкриття контрольних вентилів), при цьому швидкість зниження тиску повинна прийматись відповідно до рекомендацій підприємства- виробника;
  • звільнити посудину від залишків рідини;
  • продути посудину повітрям або інертним газом, у випадку попадання рідкої або твердої фази пальних речовин її необхідно попередньо промити (пропарити);
  • провести аналіз повітря в посудині на вміст газу.

Робота всередині посудини допускається, якщо вміст газу у відібраній пробі нижче граничнодопустимої концентрації (300 мг/м ), вміст кисню складає не менше 20% об’ємних і, крім того, відкладення, що знаходяться на стінках посудини і містять пірофорні сполуки, підтримуються у вологому стані.

Бруд і відкладення, що містять пірофорні сполуки, після видалення з посудини повинні підтримуватись у вологому стані до видалення їх з території АГНКС.

Пірофорні сполуки необхідно вивозити в місця, визначені місцевим органом самоврядування.

  1. Всі роботи, які пов’язані з ремонтом, чищенням, технічним опосвідченням посудин, проводяться за нарядами-допусками на газонебезпечні роботи.
  2. Скидання газу з адсорбера, що зупинений на ремонт, чищення тощо, повинне здійснюватись на всмоктування компресорних установок.

Газ, що скидається з акумулятора, який зупинено на ремонт, чищення тощо, повинен використовуватись для заправлення автотранспорту.

Після скидання газу з адсорбера на всмоктування компресорних установок та із акумулятора на заправлення автотранспорту необхідно здійснити скидання газу, що залишився в названих вище посудинах, в атмосферу.

Заправлення автотранспорту стиснутим природним газом від акумулятора, що зупинений на ремонт, чищення тощо, повинне визначатись спеціальною інструкцією на АГНКС, що затверджена у встановленому порядку.

Продування посудин, що працюють під тиском, від конденсату (вода, масло) повинне проводитись у спеціальні посудини (посудини збору рідини, дренажні посудини тощо).

Періодичність продувань посудин, що працюють під тиском, від конденсату повинна бути передбачена інструкцією з експлуатації та безпечного обслуговування підприємства- виробника.

  1. Посудини, що працюють під тиском природного газу, після розкривання повинні піддаватись випробуванню на герметичність повітрям або інертним газом під тиском, що дорівнює робочому.
  2. Не дозволяється здійснювати ремонт посудин і їх елементів, які знаходяться під тиском.
  3. Роботи з ремонту, чищення посудин тощо, які встановлені в приміщеннях, повинні проводитись з ввімкнутою вентиляцією і справними автоматичними газоаналізаторами. У разі аналогічних робіт у вибухонебезпечних зонах зовнішніх установок перевірка загазованості повинна проводитись переносними газоаналізаторами у вибухобезпечному виконанні.