Страница 3: ДНАОП 2.1.20-1.04-98. Правила охорони праці для господарств звірівництва (32117)

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

3.1. Організація управління охороною праці у господарствах повинна здій-снюватись у відповідності з Законами України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення” і чинними типовими положеннями про службу охорони праці і службу пожежної безпеки.

3.2. Виробничі, підсобні і допоміжні приміщення, обладнання, транспортні засоби, технологічні процеси повинні відповідати вимогам, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці.

Ці вимоги включають безпечність використання території, будівель і споруд, виробничих, підсобних і допоміжних приміщень, безпечну експлуатацію обладнання і механізмів, організацію технологічних процесів, захист працівників від впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників, утримання виробничих приміщень і робочих місць відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил.

3.3. Терміни приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території, будівель, споруд, приміщень, розміщення технологічного обладнання і механізмів, технологічних процесів, впроваджених в експлуатацію до введення в дію Правил, установлюються місцевими органами державного нагляду за охороною праці за участю органів державного пожежного і санітарного нагляду.

3.4. План приведення господарств у відповідність з вимогами Правил до території, будівель, споруд, приміщень, технологічних процесів, транспортних засобів, обладнання, їх утримання та організації технічного нагляду і строків його виконання адміністрація господарства повинна розробити та погодити з органами державного нагляду за охороною праці, органів державного пожежного і санітарного нагляду.

3.5. При проектуванні, будівництві, реконструкції господарств, опрацюванні нових технологічних процесів і типів обладнання повинні бути передбачені заходи, що виключають перевищення допустимих меж впливу на працюючих таких небезпечних і шкідливих виробничих чинників ( ГОСТ 12.0.003-74*):

а) група фізичних чинників

машини і механізми, що рухаються (автомобільний транспорт, авто- і електронавантажувачі, електрокари, візки тощо);

рухомі частини виробничого обладнання (дробарка, подрібнювач, змішувач, мясорубка тощо);

гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і обладнання;

підвищена запиленість повітря робочоі зони (склад сипучих кормів, пилорама, столярний цех, вантажо-розвантажувальні роботи з сипучими кормами);

підвищена загазованість повітря робочої зони (очистка мазутних резервуарів, каналізаційних очисних споруд, обслуговування аміачних холодильних установок, газоелектрозварювання, заправка легкозаймистими речовинами, змащування вузлів автомашин);

підвищена температура повітря робочої зони (кормоцех, котельна);

знижена температура повітря робочої зони (камери холодильні, морозильні, обслуговування звірів і вантажо-розвантажувальні роботи в холодний період року);

підвищена вологість повітря (кормоцех, мийні сировини і тари);

підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці (компресорні установки, вентиляційні камери, механічна обробка продуктів, пилорама, столярний цех, вантажопереробка з використанням вантажопідіймальних і транспортних механізмів);

підвищені значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони;

б) група хімічних чинників

токсичні, канцерогенні, подразнюючі (відкатка шкурок з добавкою авіацій-ного бензину, очистка мазутних резервуарів, каналізаційних очисних споруд, зарядка акумуляторних батарей, заправка легкозаймистими речовинами, змащування машин і обладнання, обслуговування аміачних холодильних установок, газоелектрозварювальні роботи);

в) біологічні чинники

з різноманітним характером небезпечного і шкідливого впливу на організм людини (робота з умовно-придатними продуктами - можливість зараження інфекційними захворюваннями, укуси звірів);

г) психологічні чинники

фізичні перевантаження - статичні (знімання, обезжирювання і доробка шкурок), динамічні (вантажо-розвантажувальні роботи);

нервово-психічні перевантаження (емоційне перевантаження при обслуговуванні звірів, під час епідемічних захворювань).

3.6. У господарствах з метою усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих чинників необхідно передбачити:

удосконалення технологічних процесів з застосуванням механізації і автоматизації виробництва;

удосконалення конструкцій обладнання;

улаштування вентиляції і кондиціонування повітря;

своечасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях;

організацію систем контролю і управління технологічним процесом, який забезпечує захист працівників і аварійне відключення виробничого обладнання;

своєчасне вилучення і обеззараження відходів виробництва, які можуть бути джерелом небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

застосування засобів колективного і індивідуального захисту працюючих;

раціональну організацію праці і відпочинку з профілактикою емоційного перевантаження, обмеження важкості праці, зниження фізичного навантаження до допустимого, захист працівників від можливого переохолодження при роботі на відкритому повітрі у зимовий час.

3.7. Забороняється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) господарств, впровадження нових технологій, засобів виробництва та засобів захисту без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та з питань пожежної безпеки.

3.8. Прийняття в експлуатацію нових та реконструйованих господарств, впровадження нових технологій, видів обладнання здійснюється з дозволу органів державного нагляду за охороною праці відповідно до ДБНА 3.1.3-94 і Положення про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації та Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи.

3.9. Організація роботи з охорони праці в господарствах, права і обов`язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в норматиних актах, розроблених у відповідності з Порядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

У господарстві на основі цих Правил, експлуатаційної документації заводів-виготувачів, технологічних регламентів повинні бути розроблені і затверджені керівником інструкції з охорони праці.

3.10. У господарстві наказом керівника призначаються посадові особи від-повідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки.

3.11. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою у кожному господарстві повинен складатися власний перелік робіт з підвищеною небезпекою, виходячи із специфіки і складу виконуваних робіт.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не рідше одного разу в рік, переглядатись і перезатверджуватись.

3.12. При відсутності в цих Правилах вимог, дотримання яких необхідно для забезпечення безпеки праці в конкретному господарстві, керівник повинен вжити погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи щодо забез-печення безпеки працюючих.

4. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

4.1. Улаштування і утримання території

4.1.1. Улаштування і утримання території господарства, розміри санітарно-захисної зони повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил,

НТП 3-91, ОНТП 8-85, Ветеринарно-санітарних правил для звірівницьких господарств і цих Правил.

4.1.2. Територія для розташування звірівницьких ферм і окремих будівель повинна відповідати ДБН Б. 2.4.3-95.

4.1.3. Звіроферма повинна бути огороджена і відокремлена від житлової забудови санітарно-захисною зоною.

Відстань від звірівницької ферми (найближчого шеда) потужністю до 10 тис. умовної самки норки до кордону житлової забудови повинна бути не менше

300 м, від звірівницької ферми (потужністю від 10 до 20 тис. умовної самки норки) - не менше 1000 м, від звірівницької ферми (потужністю більше 20 тис. умовної самки норки )- не менше 1200 м.

4.1.4. Територія господарства повинна бути огороджена огорожею висотою 2,5 м і при розмірі майданчика понад 5 га мати не менше двох виїздів з шириною воріт не менше 4,5 м.

Територія господарства повинна мати:

проїзди і виробничі майданчики з твердим покриттям, дорожними знаками з відповідними габаритами, допустимими ухилами і радіусами закруглень;

відвід дощових і талих вод від будівель і споруд до водостоків;

пожежні і господарські водопроводи, каналізацію, пожежні водойми, виконані у відповідності з нормами будівельного проектування;

мережу зовнішнього освітлення.

4.1.5. Залежно від місцевих умов необхідно здійснювати заходи по благоустрою і озелененню території господарства деревами і чагарниками, що не дають запушуючого насіння. Уздовж кордонів території ферми і, за можливістю, між територіями окремих бригад слід утворювати зелену зону насаджень з дерев.

4.1.6. Вхід на територію господарства повинен здійснюватись через ветеринарно-санітарний пропускник з блоком санітарно-побутових і службових примі-щень, з дезблоком для обробки транспорту.

4.1.7. Ворота для в`їзду і виїзду повинні відкриватися усередину території і мати пристрої, що виключають можливість самовільного їх закриття, світлову або звукову сигналізацію, що попереджує про рух транспорту. Перед в`їздними воротами і платформою автомобільних ваг повинні бути встановлені направляючі стовпчики.

4.1.8. Розташування будівель і споруд не повинно допускати перехрещень шляхів пересування сировини, відходів виробництва і харчової продукції, хворих або підозрілих на захворювання звірів із здоровими.