8.3.14. Для огляду акумуляторних батарей треба використовувати переносні електричні лампи напругою до 42 В.
8.3.15. Випрямнi установки, що застосовуються для зарядки акумуляторних батарей, повинні приєднуватися з боку перемінного струму через роз`єднувальний трансформатор.
8.3.16. З`єднувальнi муфти на зарядних агрегатах повинні бути огородженi запобiжними сiтками.
9. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Пожежна безпека господарств звірівництва повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні, чинних стандартів, будівельних норм і правил (СНиП 2.01.02-85*, СНиП 2.10.03-84, СНиП 2.04.09-84, ГОСТ 12.1.004-91), норм технологічного проектування, ПУЕ, ПТЕЕС і цих Правил.
9.1.2. Забезпечення пожежної безпеки господарств покладається на їх керів-ників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Забезпечення пожежної безпеки під час проектування, будівництва і розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та буді-вельні організації.
9.1.3. Керівник (власник) зобов'язаний :
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
розробляти і затверджувати відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах господарства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог, приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за приз-наченням;
створювати, в разі потреби, за рішенням трудового колективу пожежно-технічні комісії (ПТК) і добровільні пожежні дружини (команди) (ДПК) при числі працюючих більше 50 чоловік. Робота цих протипожежних формувань повинна бути організована відповідно до Типового положення про пожежно-технічну комісію і Положення про добровільні пожежні дружини (команди);
подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів;
здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
своечасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
проводити службове розслідування випадків пожеж;
у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду.
9.1.4. У кожному господарстві повинна бути розроблена загальнооб`єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень (цехів, дільниць, складів тощо). Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання.
В інструкції повинні бути висвітлені такі питання:
порядок утримання приміщень і території, у тому числі шляхів евакуації;
умови і норми зберігання кормів, підстилки та ін. в холодильниках, складах, коморах і відкритих майданчиках;
місця паління, застосування відкритого вогню і проведення вогневих робіт;
спеціальні протипожежні заходи для окремих приміщень, недотримання яких може викликати пожежу чи загорання;
порядок застосування засобів пожежогасіння і виклику пожежної допомоги при виявленні пожежі;
порядок збирання, зберігання та вилучення горючих відходів, утримання і зберігання спецодягу;
обов'язки і дії робочих і службовців при пожежі.
9.1.5. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, iнструктажу і пере-вірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
9.1.6. У будівлях, як правило, треба передбачати оповіщувачi про пожежу. Засоби оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначаються за-лежно від призначення будівель і їх об'ємно-планувального і конструктивного рі-шення.
9.1.7. У виробничих, адміністративних і побутових приміщеннях забороня-ється:
прибирати із застосуванням бензину, гасу і інших легкозаймистих і горючих рідин;
виконувати обігрівання замерзлих трубопроводів паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;
виконувати перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду.
9.2. Утримання території, будівель і приміщень
9.2.1. Автомобільні дороги і проїзди на території господарства повинні забезпечувати проїзд до пожежних вододжерел і засобів пожежогасіння, а також до будівель і споруд.
9.2.2. Між будівлями повинні бути протипожежні розриви, величина яких залежить від ступеня вогнестійкостi будівель. Протипожежні розриви між будівлями повинні відповідати вимогам будівельних норм. Забороняється використовувати їх для складування матеріалів, устаткування, тари і стоянки автотранспорту.
9.2.3. Сміття і виробничі відходи необхідно систематично вивозити на спеціально відведені дільниці.
9.2.4. Забороняється спалювання тари і відходів виробництва на території господарства.
9.2.5. Вогневі роботи необхідно виконувати у відповідності з розділом 8.1 "Зварювальні та інші вогневі роботи" Правил пожежної безпеки в Україні.
9.2.6. На пожежонебезпечних дільницях території паління заборонено. На видних місцях цих дільниць розміщують попереджуючі написи.
9.2.7. На території господарства необхідно установити таблички з вказівкою порядку виклику пожежної охорони, знаків місць розміщення первинних засобів пожежогасіння і інших знаків безпеки (ГОСТ 12.4.026-76*), а також схем руху транспорту з позначенням розміщення будівель, водоймищ, гідрантів, узгодивши це з місцевим органом державного пожежного нагляду.
9.2.8. У кожному господарстві повинна бути визначена категорія приміщень виробничого і складського призначення по вибухопожежній і пожежній небезпеці з урахуванням ОНТП 24-86.
Визначення категорій приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці на стадії проектування визначається розробниками технологічного процесу. Для діючих господарств категорії по вибухопожежній і пожежній небезпеці визначаються спеціалістами цих господарств, які мають на це дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду.
9.2.9. Вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій будівель повинна щороку підлягати контролю якості і при необхідності відновлюватися.
9.2.10. Улаштування протипожежного захисту технологічних і дверних отво-рів у внутрішніх стінах і міжповерхових перекриттях (протипожежні двері, заслонки, шибери, водяні завіси та ін.) повинні постійно знаходитися в дієздатному стані.
При пересіченні протипожежних перепон різноманітними комунікаціями зазори між ними і будівельними конструкціями (на всю їх товщину) не повинні мати нещільностей, через які можуть проникати продукти горіння.
9.2.11. Захисний шар штукатурки або іншого вогнезахисного покриття бу-дівельних конструкцій будівель повинен підтримуватися в належному експлуата-ційному стані.
9.3. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв'язку
9.3.1. Водопостачальна мережа, на якій влаштовується пожежне устаткування, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розрахункову кількість води для цілей пожежогасіння. У разі недостатнього напору на об'єктах необхідно установлювати насоси-підвищувачі, або повинні бути передбачені компенсуючі заходи. Тимчасове відключення дільниць водопостачальної мережі з установленими на них пожежними гідрантами чи кранами, а також зменшення напору нижче за потрібний допускається з сповіщенням про це пожежну охорону.
9.3.2. Для заповнення водою пожежних резервуарів, розміщених на території звірівницьких ферм, на уводі внутрішнього водопроводу в будівлі необхідно передбачати з`єднувальні головки діаметром 50 мм, для приєднання пожежних рукавів.
При наявності на території господарства чи поблизу нього природних вододжерел (рік, озер, ставків) повинні бути влаштовані під'їзди і пiрси для пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.
9.3.3. За пожежними резервуарами, водосховищами, водопостачальною ме-режею та гідрантами, спринклерними, дренчерними та насосними установками повинно здійснюватися постійне технічне спостереження, що забезпечує їх справний стан та постійну готовність до використання у випадку пожежі чи загорання.
9.3.4. У разі проведення ремонтних робіт чи відключення дільниць водопостачальної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних та дренчерних установок, витоку води з пожежних кранів необхідно негайно повідомляти пожежну охорону.
9.3.5. Під'їзди та проходи до пожежних водосховищ, резервуарів та гідрантів повинні бути постійно вільними. У місці розміщення пожежного гідранту повинен бути встановлений світловий чи флуоресцентний покажчик з нанесеними індек-сами ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранту та внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах.
У місці розміщення пожежної водойми повинен бути установлений світловий чи флуоресцентний покажчик з нанесеними літерними індексами ПВ, цифровими значеннями запасу води (в куб.м) і кількості пожежних автомобілів, котрі можуть бути одночасно установлені на площадці біля водойми.
9.3.6. Пожежні гідранти установлюють на водопостачальних лініях уздовж пожежних проїздів та доріг на відстані не більше 100 м один від одного, не ближче 5 м від стін будівель і не далі 2 м від краю проїжджої частини дороги.
9.3.7. Кришки люків, колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі, льоду та снігу, а стояк - звільнений від води. У зимовий час пожежні гідранти повинні утеплятися, уникаючи замерзання.
9.3.8. Пожежні гідранти, гідрант-колонки та пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню та перевірці на працездатність шляхом пуску води.
9.3.9. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, укладеними в шафи, які пломбуються.
Пожежні рукава повинні бути сухими, скатаними і приєднаними до кранів і стволів. На дверці шафи пожежного крана повинні бути вказані літерний індекс ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини.
9.3.10. Виробничі, підсобні та допоміжні будівлі і приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги в разі виникнення пожежі.
9.3.11. Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та обладнання, засобів зв'язку та пожежогасіння несе керівник (власник). Вогнегасники та засоби виклику пожежної допомоги передаються під відпо-відальність (збереження) посадових осіб.
9.3.12. Усі приміщення та території господарства повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння.
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території господарства повинні установлюватися спеціальні пожежні щити.
9.3.13. Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників повинен відповідати вказівкам інструкцій підприємств-виготовлювачів, діючих нормативно-технічних документів, а також наступним вимогам:
не допускається зберігати та застосовувати вогнегасники із зарядом, що міс-тять галоїдовуглеводневі сполучення, у непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв.м;
забороняється влаштовувати вогнегасники на шляхах евакуації людей із захищуваних приміщень, крім випадків розміщення їх у нішах;
вогнегасники повинні розміщатися на висоті не більше 1,5 м від рівня під-логи до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально визначити тип вогнегасника, що зберігається в них.
Вогнегасник повинен влаштовуватися так, щоб iнструктивний напис на його корпусі було видно. У холодний період року вогнегасники повинні зберігатися в опалюваних приміщеннях.
9.3.14. При обладнанні господарств установками пожежної автоматики наказом керівника призначається слідуючий персонал:
посадова особа, відповідальна за експлуатацію установки;
обслуговуючий персонал для впровадження технічного обслуговування і ремонту установки;
оперативний персонал для цілодобового контролю за дієздатним станом ус-тановки.
9.3.15. Посадова особа, відповідальна за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:
підтримку установки в дієздатному стані;
навчання обслуговуючого та оперативного персоналу;
опрацювання необхідної експлуатаційної технічної документації та контроль за систематичним її проведенням;
інформування органів державного пожежного нагляду про всі випадки від-мов та спрацьовування установок.
9.3.16. Зрошувачi та оповіщувачі пожежної автоматики, які установлюються в місцях, де можливі механічні їх ушкодження, повинні бути захищені спеціальними приладами.
9.3.17. Приймально-контрольна апаратура пожежної, охоронно-пожежної сигналізації повинна установлюватися в приміщеннях з постійним цілодобовим пе-ребуванням чергового персоналу.
9.3.18. У процесі експлуатації пожежної автоматики не допускається:
переводити установки пожежогасіння з автоматичного управління на ручне;
