ДБН В.2.5-27-2006. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд


  1. Використання сторонніх провідних частин як PEN-провідників не допускається.
  2. Вимоги до визначення мінімальних перерізів захисних провідників, що наведені в 4.2.1.2 і 4.2.1.3, розповсюджуються і на PEN-провідники, але при виборі PEN-провідників слід також забезпечити виконання вимог до перерізів нейтральних провідників, які зазначені в діючих нормативних документах.

Переріз PEN-провідників в усіх випадках повинен бути не меншим 10 мм2 за міддю і 16 мм2 за алюмінієм.

4.2.2.5PEN-провідники повинні мати ізоляцію, рівноцінну з ізоляцією лінійних провідників.

Ізолювання шин PEN у комплектних розподільних пристроях не є обов'язковим.

4.2.2.6Якщо в якійсь точці електроустановки PEN-провідник поділений на окремий нейтральний і окремий захисний провідники (система TN-C-S), не допускаються з'єднання нейтрального провідника із заземленими частинами електроустановки, в тому числі із захисним провідником (див. також 2.5.4.3).

PEN-провідник дозволяється поділяти на кілька нейтральних і захисних провідників.

  1. Якщо в розподільному щиті (щитку, пункті) для підключення нейтральних і захисних провідників передбачені окремі шини, PEN-провідник повинен бути підключеним до шини, яка призначена для приєднання до неї захисних провідників.
  2. Вимога щодо недопущення установлення вимикаючих пристроїв у колах захисних провідників (див. 4.2.1.11) розповсюджується і на PEN-провідники, але допускається одночасне вимикання лінійного провідника і PEN-провідника на вводах в електроустановки індивідуальних жилих, дачних, садових будинків та аналогічних їм об'єктів, які живляться однофазними відгалуженнями від повітряних ліній електропередачі. В таких випадках поділ PEN-провідника на нейтральний і захисний провідники повинен бути виконаним до ввідного захисно-комутаційного апарату електроустановки.

Не слід також установлювати однополюсні вимикачі в колах нейтральних провідників.

4.2.2.9У разі виконання колірного позначення PEN-провідника цей провідник повинен бути позначеним по довжині блакитним кольором і жовтими та зеленими смугами однакової ширини, що чергуються, на кінцях.

4.2.3 Провідники основної і додаткової систем зрівнювання потенціалів

4.2.3.1Для виконання функцій провідників основної і додаткової систем зрівнювання потенціалів слід застосовувати, як правило, спеціально прокладені стаціонарні провідники.

У місцях, де це зручно, допускається використання сполучення цих провідників з відкритими і сторонніми провідними частинами, які зазначені в 4.2.1.5 (див. також 4.2.1.8) і забезпечують електричну безперервність з'єднань.

  1. Величини перерізу провідників основної системи зрівнювання потенціалів повинні бути не меншими значень мінімальних перерізів заземлювальних провідників, які наведені в 4.1.3.3.
  2. Переріз провідника додаткової системи зрівнювання потенціалів повинен бути таким, щоб:

а)у разі з'єднання двох відкритих провідних частин величина провідності цього провідника була не нижчою провідності того з приєднаних до відкритих провідних частин для забезпечення автоматичного вимикання живлення захисних провідників, який має меншу провідність;

б)у разі з'єднання відкритої провідної частини і сторонньої провідної частини величина провідності цього провідника була не нижчою половини провідності приєднаного до відкритої провідної частини для забезпечення автоматичного вимикання живлення захисного провідника.

Переріз провідників додаткової системи зрівнювання потенціалів у всіх випадках повинен бути не меншим величини, яка наведена в 4.2.1.4.

Примітка. Вибрані таким чином перерізи провідників додаткової системи зрівнювання потенціалів, як правило, забезпечують виконання умови, що наведена в 2.4.1.28.

4.3 З'єднання і приєднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом

4.3.1З'єднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом (захисних провідників для забезпечення автоматичного вимикання живлення, заземлювальних провідників, заземлювачів та провідників систем зрівнювання потенціалів) між собою і приєднання їх до інших провідних частин (відкритих, сторонніх) повинні бути надійними, забезпечувати електричну безперервність кіл і відповідати вимогам ГОСТ 10434, ГОСТ 12.2.007.0 та інструкцій з монтажу електрообладнання.

Як правило, з'єднання і приєднання повинні бути виконані зварюванням або застосуванням різьбових з'єднань (болтових, за допомогою муфт тощо).

4.3.2З'єднання і приєднання повинні бути захищені від корозії і механічних пошкоджень.

Для болтових з'єднань і приєднань повинні бути передбачені заходи проти ослаблення контакту.

4.3.3Показники механічної міцності і термічної стійкості (допустима температура нагріву струмами замикань) з'єднань і приєднань повинні бути не гіршими відповідних показників провідників системи захисту від ураження електричним струмом, які забезпечуються виконанням вимог, що наведені в даних Нормах.

4.3.4З'єднання і приєднання повинні бути доступними для огляду і виконання іспитів, за винятком таких:

  • залитих компаундом;
  • герметизованих;
  • розміщених у підлозі, стінах, перекриттях, землі;
  • які є частиною обладнання і виконані відповідно із стандартами або технічними умовами на це обладнання.

4.3.5Приєднання кожної відкритої провідної частини до захисних провідників повинно бути виконано таким чином, щоб у разі відокремлення відкритої провідної частини від системи захисту від ураження електричним струмом (наприклад, для проведення ремонту електрообладнання), захисні кола електрообладнання, яке залишається в роботі, не переривались (див. також 4.2.1.7).

Приєднання кожної сторонньої провідної частини до головної заземлювальної шини окремим провідником основної системи зрівнювання потенціалів не вимагається, якщо електрична безперервність зв'язку може бути забезпечена за допомогою інших провідників основної системи зрівнювання потенціалів (див. додаток Д).

Об'єднання відкритих і сторонніх провідних частин у додаткову систему зрівнювання потенціалів може бути виконане як шляхом приєднання кожної з них до спільного провідника (шини додаткової системи зрівнювання потенціалів), так і без використання цього провідника (шини).

4.3.6З'єднання захисних провідників електропроводки будинків і споруд із захисними провідниками повітряних ліній електропередачі слід виконувати такими ж способами, що і з'єднання лінійних провідників.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ДСТУ 3225-95 (ІЕС 60742:1983)

Розділові трансформатори і безпечні розділові трансформатори. Технічні вимоги

ГОСТ 12.1.002-84

ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах

ГОСТ 12.2.007.0-75

ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности

ГОСТ 10434-82

Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования

ГОСТ 14254-96

Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код IP)

ГОСТ 30331.2-95

Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики

ДБН В.2.2-3-97

Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів

ДБН В.2.2-4-97

Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

ДБН В.2.2-9-99

Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-10-2001

Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

ДБН В.2.2-15-2005

Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-23-2003

Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

ДСН 3.3.6.037-99

Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСНІП 239-96

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

СН 3077-84

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки

СН 3206-85

Предельно допустимые уровни магнитных полей частоты 50 Гц

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

У даних Нормах використані терміни, визначення яких наведено нижче.

Б.1 Електроприймач – апарат (агрегат, пристрій), який призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії.

Б.2 Електрообладнання – будь-яке обладнання, що призначене для виробництва, перетворення, передачі, розподілу або споживання електричної енергії, наприклад, генератори, трансформатори, електричні апарати, вимірювальні пристрої, прилади захисту, кабельна і провідникова продукція, електроприймачі.

Б.3 Електроустановка – будь-яке сполучення взаємопов'язаного електрообладнання у межах даного простору або приміщення.

Б.4 Електроустановка споживача електроенергії – електроустановка або її частина, яка отримує електроенергію від електричної мережі електропостачальної організації для її перетворення в інший вид енергії, але не належить електропостачальній організації.

Б.5 Спеціальна електроустановка – електроустановка або її частина, яка характеризується специфічними зовнішніми умовами, що діють на цю електроустановку (наприклад, підвищеної вологості, високої температури тощо), або (і) специфічними умовами роботи обладнання та його експлуатації (наприклад, стисненістю приміщення, в якому розміщена електроустановка).

Б.6 Електрична мережа – сукупність електроустановок для передачі і розподілу електричної енергії, яка складається з підстанцій, розподільних пристроїв, струмопроводів, повітряних та кабельних ліній електропередачі, що працюють на визначеній території.

Термін мережа, який застосовується в даних Нормах, слід розуміти як електрична мережа.

Б.7 Захисні заходи електробезпеки – технічні заходи, які спрямовані на зниження (до прийнятного рівня) небезпеки електроустановки для життя і здоров'я людей та тварин, навколишнього середовища і майна.

Б.8 Низька напруга – напруга, величина якої не перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму.

Електроустановки будинків і споруд, як правило, належать до електроустановок низької напруги.

Б.9 Висока напруга – напруга, величина якої перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму.

Б.10 Наднизька напруга – напруга, величина якої не перевищує 50 В змінного струму або 120 В постійного струму.

Б. 11 Провідна частина – частина, яка спроможна проводити електричний струм.

Б. 12 Провідник – провідна частина, яка призначена для проведення електричного струму визначеної величини.

Б. 13 Електричне коло – сукупність провідних частин, через яку може протікати електричний струм у нормальному або аварійному режимах роботи електроустановки і яка може бути вимкнена від джерела живлення одним комутаційним пристроєм, що є частиною цього електричного кола.

Термін коло, який застосовується в даних Нормах, слід розуміти як електричне коло.

Б. 14 Струмоведуча частина – провідна частина, яка призначена для протікання через неї електричного струму в нормальному режимі роботи електроустановки, в тому числі і нейтральний провідник.

PEN-провідник, як провідник, що виконує функції і захисного провідника, не вважається струмоведучою частиною.

Б. 15 Електричний контакт – стан двох або більше провідних частин, які з'єднані одна з одною випадково або навмисно і створюють єдину безперервну провідну частину.

Б. 16 Зона нульового потенціалу (відносна земля) – частина землі, що знаходиться поза зоною впливу будь-якого заземлювача, електричний потенціал якої приймається рівним нулю.

Б. 17 Зона розтікання (локальна земля) – частина землі, що знаходиться між заземлювачем і зоною нульового потенціалу, електричний потенціал якої не обов'язково дорівнює нулю.

Б. 18 Основна ізоляція – ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує захист від прямого дотику.

Б. 19 Додаткова ізоляція – ізоляція, яка є незалежною від основної ізоляції і застосовується додатково до неї для забезпечення захисту у разі пошкодження основної ізоляції.

Б.20 Подвійна ізоляція – ізоляція, яка складається із основної і додаткової ізоляції.

Б. 21 Посилена ізоляція – ізоляція струмоведучих частин, що забезпечує рівень захисту від ураження електричним струмом, який є рівноцінним рівню подвійної ізоляції.

Б. 22 Відкрита провідна частина – доступна дотику провідна частина електрообладнання, яка не є струмоведучою частиною і в нормальному режимі роботи електроустановки не знаходиться під напругою, але може опинитися під напругою у разі пошкодження основної ізоляції.

Б. 23 Стороння провідна частина – провідна частина, що не є частиною електроустановки, але на якій може бути присутній електричний потенціал (як правило, потенціал зони розтікання).

Б.24 Ураження електричним струмом – небезпечний для здоров'я і життя фізіологічний ефект, який зумовлений протіканням електричного струму через тіло людини або тварини.

Термін патофізіологічний ефект, що використовується у даних Нормах, означає порушення роботи окремих органів або організму людини в цілому у разі ураження електричним струмом.

Б.25 Прямий дотик – електричний контакт людини або тварини з струмоведучою частиною.

Б.26 Непрямий дотик – електричний контакт людини або тварини з відкритою провідною частиною, яка опинилася під напругою в разі пошкодження ізоляції.