- для укладання плиток на підготовлену основу треба використовувати розчинові суміші групи К1, К2 або К3 залежно від виду плитки;
- для затирання швів між плитками потрібно використовувати розчинові суміші, що готуються з сухих сумішей групи 32 або 33 залежно від виду плитки.
4.52 Якщо проектом виконання робіт передбачено влаштування тепло- та гідроізоляційного шарів, то послідовність робіт має бути такою:
- перевірка основи та обстеження її стану;
- підготовка поверхні основи для нанесення гідроізоляційної суміші;
- нанесення гідроізоляційного матеріалу;
- укладання теплоізоляційного шару;
- влаштування стяжок із сумішей (група ПІ) з товщиною шару не менше 30 мм (товщина шару залежить від міцності утеплювача та інтенсивності механічних впливів);
- грунтування поверхні сумішами групи С3;
- встановлення реперів, які регламентують потрібну товщину покриття;
- приготування самовирівнювальної розчинової суміші з сухої суміші; перевірка розтічності суміші;
- нанесення самовирівнювальної розчинової суміші з матеріалів групи П2 (міцність на стиск - не менше 15 МПа) на поверхню основи;
- розрівнювання розчинової суміші на поверхні за раніше встановленими реперами;
- нанесення опоряджувального покриття на вирівняну основу.
4.53 Якщо проектом передбачено влаштування "плаваючої" підлоги, то роботи виконуються в такій технологічній послідовності:
- перевірка основи та її обстеження;
- підготовка поверхні основи;
- укладання ізоляційних шарів з пінополістирольних матеріалів по периметру стіни;
- укладання шару жорсткого теплоізоляційного плитного матеріалу;
- укладання шару гідроізоляційного матеріалу, який разом з теплоізоляційним; шаром по-винен утворювати непроникне "корито";
С. 18 ДБН В. 2.6-22-2001
- перевірка горизонтальності поверхні та встановлення товщини шару, що заливається (товщина шару залежить від міцності утеплювача та інтенсивності механічних впливів);
- приготування самовирівнювальної розчинової суміші з матеріалів групи П2 або П3 (міцність на стиск - не менше 25 МПа);
- перевірка розтічності розчинової суміші;
- нанесення розчинової суміші на поверхню гідроізоляційного шару;
- вирівнювання та розподіл суміші;
- нанесення покриття на вирівняну основу.
4.54 У разі влаштування підлог, що обігріваються, послідовність виконання робіт буде аналогічна послідовності, зазначеній в 4.53. При цьому труби для теплоносія потрібно укладати по шару гідроізоляційного матеріалу і заливати матеріалами групи П4.
4.55 У процесі підготовки основи усуваються дефекти поверхні, видаляються слабкі місця, знімаються забруднення, заповнюються розчиновими сумішами тріщини й дефектні місця. Суміші для заповнення тріщин і дефектних місць потрібно підбирати з групи П4 або 34.
4.56 Суміші груп П3 і П4 можна використовувати як покриття підлоги. Роботи в цьому разі виконуються в такій послідовності (товщина шару покриття залежить від інтенсивності механічних впливів і приймається відповідно до СНіП 2.03.13, табл. 1):
- підготовка поверхні основи;
- нанесення ґрунтовки;
- приготування розчинової суміші;
- нанесення розчинової суміші.
4.57 Після нанесення ґрунтовки групи С3 потрібно провітрити приміщення протягом 6 год до повного її висихання.
4.58 Приготовлену розчинову суміш групи П3 треба відразу вилити на основу й розрівняти протягом 20 хв, використовуючи для цього планку, голчастий валик або зубчастий шпатель. При великих обсягах робіт для укладання розчинової суміші можна використовувати насоси. Після нанесення й розподілу на основі розчинової суміші слід провести деаерацію для вилучення бульбашок повітря, використовуючи голчастий валик з висотою голки 15 мм.
4.59 Для основ з деформаційними швами, при використанні всіх груп матеріалів для влаштування елементів підлоги, потрібно продублювати шви в усіх елементах підлоги.
4.60 У місцях стикування розчинової суміші з вертикальними поверхнями слід знімати напруження, вставляючи еластичні матеріали.
4.61 Для вкладання на підготовлену основу підлоги керамічних плиток і плиток з природного каменю допускається використовувати розчинові суміші, приготовлені з тих самих матеріалів, що й самовирівнювальні суміші.
4.62 Для вкладання керамічних або інших облицювальних плиток на підлогу, що обігрівається системою опалення, потрібно застосовувати клейову суміш групи К3.
4.63 З'єднання між стіною й підлогою в приміщеннях, де можливе затоплення водою, мають бути заповнені матеріалами, що забезпечують герметичність, - силіконовими герметиками.
ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИ
4.64 Роботи з улаштування гідроізоляції потрібно виконувати відповідно до проекту виконання робіт. Послідовність виконання робіт:
- огляд і обстеження стану конструкцій;
- підготовка конструкцій до влаштування гідроізоляції;
- підготовка матеріалів;
- приготування розчинових сумішей;
- нанесення гідроізоляційних розчинових сумішей на гідроізольовану поверхню конструкцій;
ДБН В. 2.6-22-2001 С.19
- влаштування деформаційних швів;
- догляд за нанесеними гідроізоляційними шарами до набору покриттям проектної міцності;
- перевірка якості виконання гідроізоляційних робіт.
4.65 Для заповнення раковин і западин глибиною до 5 мм потрібно застосовувати розчинові суміші групи С2 для стін і П1 - для підлог.
Тріщини завширшки понад 0,5 мм слід розширяти й заповнювати розчиновою сумішшю групи З4.
Вирівнювання поверхонь, а також заповнення дефектних місць у конструкціях не допускається виконувати матеріалами, призначеними для влаштування гідроізоляції.
4.66 Наявні на поверхні конструкцій забруднення мають бути ретельно вилучені. Засоби й методи очищення поверхні наведені в табл. 10 даних Норм.
4.67 Цегляні та бетонні конструкції слід витримувати до початку гідроізоляційних робіт не менше 3 міс після їх зведення. Цементно-піщані основи витримуються протягом 28 діб після їх улаштування.
4.68 Міцність на стиск основи для гідроізоляції з матеріалів групи Г1 повинна бути не менш як 15МПа.
4.69 Місця можливої концентрації напружень (стики вертикальних і горизонтальних поверхонь) у монолітних конструкціях, стики між елементами збірних огороджувальних конструкцій, а також місця введення в конструкцію комунікацій, водоподавальних і водовідвідних труб потрібно герметизувати сумішами на силіконовій основі.
Герметизувальну суміш потрібно наносити на поверхню конструкції, попередньо висушену до вологості, що не перевищує 2 %.
Гідроізоляційні суміші слід наносити на поверхні, що ізолюються, після затвердіння гермети-зувальних сумішей.
4.70 Для влаштування гідроізоляції з боку впливу вологи використовуються розчинові суміші груп Г1 і Г2.
4.71 Зазначені в 4.70 розчинові суміші можуть застосовуватися:
- для захисту фундаментів і підвальних приміщень;
- для захисту цоколів і парапетів будинків і споруд;
- для гідроізоляції вологих і сирих кімнат (ванних, душових, туалетів);
- для гідроізоляції резервуарів та споруд локалізації витікань нафтопродуктів (група Г1), терас, балконів та інших конструкцій і споруд.
4.72 Товщину шару покриття і спосіб його нанесення слід підбирати залежно від умов експлуатації та тиску води. При поперемінному зволоженні покриттів (цоколі, парапети) товщина шару має бути 2-3 мм для групи Г1 та 1,5-2 мм - для групи Г2. Покриття наносять жорсткою щіткою в два шари (обмащувальний метод), причому другий шар - у напрямку, перпендикулярному до затверділого, але ще вологого першого шару.
При влаштуванні гідроізоляції фундаментів, підвальних приміщень, терас, балконів, ванних, душових і туалетів товщина шару повинна бути 2,5-3,5 мм для групи Г1 і 2-2,5 мм - для групи Г2. У цьому разі також використовується обмащувальний метод. Суміш наноситься в два шари, і при нанесенні наступного шару напрямок промазування змінюється.
Улаштовуючи гідроізоляцію резервуарів і споруд локалізації витікань нафтопродуктів потрібно використовувати комбінований метод, при якому першим шаром буде обмащувальна гідроізоляція завтовшки 1,5-2 мм, другим - штукатурна гідроізоляція завтовшки 2-3 мм (група Г1). Для нанесення шарів суміші потрібно користуватися шпателем. Загальна товщина шару для групи Г1 - 4-5 мм, для групи Г2 - 2,5-3 мм.
Від способу нанесення залежить консистенція розчинової суміші. Матеріали групи Г2 наносяться тільки щіткою.
С.20 ДБН В. 2.6-22-2001
4.73 Перед нанесенням гідроізоляційної суміші поверхню конструкції слід Грунтувати матеріалами групи С3. Кути стичних елементів конструкції мають бути закруглені радіусом не менш як 30 мм.
4.74 Гідроізоляційну суміш потрібно наносити на заґрунтовану поверхню після зникнення "водяного дзеркала", тобто не раніше як через 4 год після грунтування.
4.75 Виконуючи гідроізоляційні роботи в приміщеннях або всередині резервуара, спочатку наносять гідроізоляційну суміш на поверхню стін, потім на поверхню підлоги.
4.76 Гідроізоляція біля водоподавальних і водовідвідних труб, а також у місцях розташування конструкцій, що переривають суцільність гідроізоляційного покриття, має бути виконана перед улаштуванням гідроізоляції всієї поверхні, що ізолюється.
4.77 Гідроізоляція в місцях стикування з водовідвідними трубами не повинна мати стовщень, що перешкоджають стіканню води.
4.78 Нанесений шар гідроізоляційної суміші потрібно захищати від швидкого висихання. Наступний шар слід наносити на затверділий попередній шар. При цьому треба стежити, щоб поверхня попереднього шару була вологою.
4.79 Температурні шви в гідроізоляційному шарі слід влаштовувати в місцях, визначених проектом виконання робіт.
Для ущільнення температурних швів потрібно використовувати силіконові герметизувальні суміші або герметизувальні стрічки.
4.80 Для збільшення міцності і тріщиностійкості гідроізоляційного покриття можна використовувати склосітку товщиною до 0,4 мм з розмірами комірок 5х5 мм, яка є стійкою до впливу лужного середовища. Сітка повинна розміщуватись посередині гідроізоляційного покриття (між шарами). Ефективнішим є об'ємне армування з використанням полімерної фібри.
4.81 Після влаштування гідроізоляції основи з застосуванням сухих сумішей потрібно виконати заходи щодо захисту гідроізоляційного покриття. Для цього можна нанести штукатурні суміші групи Ш4 або наклеїти керамічну плитку, використовуючи сухі суміші групи К3.
Захисні суміші допускається наносити лише після приймання робіт з улаштування гідроізоляції зі складанням акта на приховані роботи.
На поверхні, оброблені матеріалами групи Г1 чи Г2, захисні покриття (штукатурні суміші, керамічну плитку) потрібно влаштовувати через 3 доби з моменту нанесення гідроізоляційного покриття.
Якщо для опорядження гідроізоляційного шару використовують водостійкі полімерні суміші, то їх наносять не раніше як через 7 діб з моменту влаштування гідроізоляційного покриття, яке повинно мати вологість не більше 4 %.
УТЕПЛЕННЯ ФАСАДІВ
4.82 Вимог даного розділу потрібно дотримуватись, виконуючи роботи з утеплення фасадів із застосуванням сухих будівельних сумішей для утворення на всій поверхні фасаду міцної, стійкої до атмосферного старіння та водостійкої теплоізоляційної оболонки, що містить шари:
- клейової суміші, яку готують із сухої суміші (групи Т1);
- утеплювача (органічного й мінерального);
- гідроізоляційної суміші, яку готують із сухих сумішей (групи Т2);
- спеціальної склосітки;
- ґрунтовки (групи С3);
- декоративної опоряджувальної суміші (штукатурної або фарбувальної), яку готують із сухої суміші (групи Ш3 або Ф2).
4.83 Матеріали, вироби та напівфабрикати, що застосовуються для утеплення фасадів, повинні задовольняти вимоги чинних стандартів, технічних умов або сертифікатів якості та розділу 3 даних Норм.
ДБН В. 2.6-22-2001 С.21
4.84 До початку робіт з утеплення фасадів мають бути виконані:
- герметизація швів між блоками й панелями на фасаді будинку;
- закладення місць сполучення віконних, балконних і дверних блоків з елементами огороджувальних конструкцій;
- улаштування гідроізоляції та підлоги на балконах;
- встановлення огорож балконів;
- прокладання всіх комунікацій і закладання всіх комунікаційних каналів;
- монтаж мереж забезпечення телефонізації, радіофікації й телебачення;
- засклення вікон і балконних дверей або встановлення склопакетів.
4.85 Роботи з утеплення фасадів будинків мають виконуватися в такій послідовності:
- огляд і обстеження стану будинкового фасаду;
- встановлення риштувань і підіймально-транспортного устаткування;
- підготовка поверхні стін і цоколя до виконання робіт з утеплення будинку;
- прикріплення перфорованих профілів до цоколя будинку по його периметру;
- приготування клейової суміші;
- грунтування поверхні огороджувальних конструкцій;
- визначення місць деформаційних швів і їх влаштування;
- нанесення клейової суміші на поверхню теплоізоляційних плит;
- закріплення теплоізоляційних плит на поверхні огороджувальних конструкцій;
- закріплення плит утеплювача на поверхні огороджувальних конструкцій за допомогою дюбелів з шайбами і патронами;
- приготування гідрозахисної суміші;
- нанесення гідрозахисної суміші на поверхню плит утеплювача, закріпленого на огороджувальних конструкціях;
- закріплення перфорованих кутиків на торцях першого поверху будинку і на торцях балконних і дверних прорізів по всьому фасаду будинку;
- приклеювання армувальної сітки до поверхні утеплювача та нанесення другого шару гідрозахисної суміші;
- герметизація (ущільнення) місць прилягання плит утеплювача до віконних, дверних коробок і до парапету будинків;
- грунтування поверхні огороджувальних конструкцій ґрунтувальною сумішшю;
