5.6 При підготовці поверхонь до виконання гідроізоляційних робіт перевіряється:

- знепилення поверхонь;

- допустимі відхилення поверхні основи для гідроізоляції;

- кількість нерівностей плавного обрису на одиницю площі;

- ґрунтування поверхні;

- вологість основи;

- товщина гідроізоляційних шарів.

ОБЛИЦЮВАЛЬНІ РОБОТИ

5.7 У процесі облицювання поверхні плитками та плитами перевіряється:

- якість конструкцій, що облицьовуються;

- підготовка поверхонь;

- якість плиток і плит;

- якість сухих і розчинових сумішей;

- нанесення розчинової клейової суміші на облицьовувану поверхню;

С.26 ДБН В. 2.6-22-2001

- заповнення проміжків між плитками та облицьовуваною поверхнею;

- заповнення швів. Крім того, контролюється:

- дотримання технологічної послідовності операцій з облицьовування;

- рівність облицювання;

- товщина й ширина швів між плитками чи плитами;

- відповідність малюнка проекту;

- наявність і якість, а також справність потрібних для виконання робіт інструментів і пристроїв.

5.8 Під час приймання облицювальних робіт перевіряють:

- зовнішній вигляд і малюнок готового облицювання та відповідність його проекту;

- якість плиток в облицюванні;

- вертикальність, горизонтальність і прямолінійність лузг, швів та усенків а також товщину швів;

- рівність поверхні облицювання та нерівності у швах;

- міцність зчеплення плиток з основою;

- товщину шару розчинової суміші між конструкціями та плитками;

- ширину швів в облицюванні.

5.9 Облицювання слід виконувати однотипними плитками та відповідно до малюнка, заданого проектом. На поверхні облицювання не допускається наявність висолів, брудних плям, слідів розчину, помітних місць з пошкодженим глянцем. Плитки не повинні мати тріщин, косини, прогинів і скручувань. Шви між плитками мають бути рівними й заповненими розчином. Між плитками і поверхнею, що облицьовується, не повинно бути порожнин. Відсутність порожнин між плитками й поверхнею, що облицьовується, встановлюється простукуванням (за глухим звуком).

5.10 Для встановлення наявності порожнин між поверхнею, що облицьовується, та плитками допускається використовувати ультразвукові прилади поверхневого або наскрізного прозвучування конструкцій. Порожнини під плитками не повинні перевищувати 5 % загальної площі облицьованої поверхні. Міцність зчеплення облицювальних плиток з основою треба перевіряти за допомогою адгезіметрів.

ШТУКАТУРНІ РОБОТИ

5.11 У процесі виконання штукатурних робіт перевіряють:

- поверхню обштукатурених поверхонь;

- підготовку поверхні для обштукатурювання;

- якість.сухих сумішей;

- температуру і вологість навколишнього середовища;

- дотримання технологічної послідовності операцій;

- товщину кожного шару розчинових сумішей;

- відповідність кольору, товщини шарів штукатурки та отриманої фактури обштукатуреної поверхні вимогам проекту;

- наявність, якість і справність необхідних для виконання роботи інструментів і пристроїв. Перевіряючи готовність приміщень і поверхонь до обштукатурювання, контролюють:

- якість встановлення, закріплення та заповнення проміжків між віконними й дверними коробками та поверхнями прорізів;

- якість закріплення перегородок, закладних деталей і сходів;

- відхилення стін від вертикалі.

Вид і марка сухої суміші, що застосовується для обштукатурювання, повинні відповідати вимогам проекту.

У ході приймання виконаних штукатурних робіт потрібно перевіряти:

- відповідність виду штукатурки вимогам проекту;

- якість штукатурного покриття;

ДБН В. 2.6-22-2001 С.27

- міцність зчеплення штукатурки з основою і шарів між собою (при багатошаровій штукатурці).

5.12 Виконавець робіт та інспектор спочатку повинні візуально оглянути обштукатурені поверхні, потім за допомогою контрольно-вимірювальних приладів здійснити вибірковий контроль якості штукатурки. На кожні 10 м штукатурки потрібно виконати 3-5 вимірювань. Допустимі відхилення та вимоги до штукатурки наведені в табл. 11. Тріщини, дутики та пропуски штукатурки не допускаються. Наявність штукатурки, що відшарувалася від поверхні, перевіряють легким простукуванням дерев'яним молотком. Допускається наявність таких місць штукатурки перевіряти методом ультразвукового (наскрізного або поверхневого) прозвучування. В окремих місцях допускається контрольне розкриття штукатурки.

Таблиця 11 - Вимоги до обштукатурених поверхонь

Технічні вимоги

Вид контролю

Вид реєстрації

Допустима товщина одношарової штукатурки залежно від групи сухої суміші:

група Ш1 - від 2,5 до 5 мм;

група Ш2 - від 5 до 30 мм;

група Ш3 - від 2,5 до 5 мм;

група Ш4 - від 10 до 30 мм

Вимірювальний - не менше п'яти вимірювань на 70-100м2 поверхні покриття в місцях, виявлених суцільним візуальним контролем

Журнал робіт

Відхилення поверхні від вертикалі-не більш як 1 мм на 1 м висоти, але не більше 5 мм на всю висоту приміщення або його частину, обмежену прогонами, балками та ін.

Вимірювальний - не менше п'яти вимірювань на 70-100м2 поверхні покриття

Те саме

Відхилення поверхні від горизонталі - не більш як 1 мм на 1 м довжини, але не більше 7 мм на всю довжину приміщення або його частину, обмежену балками, прогонами та ін.

Те саме

ФАРБУВАННЯ ФАСАДІВ СУХИМИ ПОЛІМЕРЦЕМЕНТНИМИ ФАРБАМИ

5.13 Якість поверхонь, що підлягають фарбуванню, повинна задовольняти вимоги технічних умов і відповідних розділів даних Норм. Не допускається фарбування поверхонь за наявності на них пилу, бризок і потьоків розчину, жирових плям і висолів, а також фарбування фасадів під час дощу та при сильному вітрі. Мокрі поверхні мають бути просушені.

5.14 Кількість і види операцій з підготовки, оброблення та фарбування поверхонь для призначеного проектом виду і якості фарбування повинні відповідати 4.43 - 4.49 даних Норм.

У процесі виконання робіт з опорядження фасадів контролюються:

- якість поверхні, призначеної для фарбування;

- якість підготовки поверхні;

- якість сухих сумішей;

- параметри розчинових сумішей, що приготовляються з сухих сумішей;

- технологічна послідовність і відповідність кількості операцій даним, викладеним у 4.43-4.49 даних Норм;

- температура й відносна вологість навколишнього середовища в період виконання опоряджувальних робіт і під час догляду за отриманим фарбувальним покриттям;

- режим догляду за покриттям.

5.15 Готові покриття слід приймати після утворення міцної плівки на оброблюваній поверхні. Під час приймання мають бути перевірені відповідність виконаного фарбування вимогам проекту і зразкам, затвердженим проектною організацією, яка здійснює авторський нагляд, а також якість фарбування (фактура поверхні, чистота фарбування, наявність плям, потьоків, нерівностей), міцність фарбувальних покриттів і міцність їх зчеплення з обштукатуреною поверхнею. У разі виникнення сумнівів щодо якості та правильності виконання операцій з підготовки поверхонь та їх фарбування проводять часткове видалення фарбувального шару з основи для перевірки якості виконання робіт. Таке видалення слід виконувати в тих місцях, де наступне виправлення не порушуватиме однорідності опоряджувального шару.

C.28 ДБН В. 2.6-22-2001

5.16 На поверхні не повинно бути висолів у вигляді кілець і смуг, потьоків розчину, не розмішаних грудок сухої суміші, видимих місць стикування на захватках, неоднорідності фактури і тріщин. Поверхня не повинна крейдуватися при натисканні за один раз.

5.17 Міцність зчеплення фарбувального шару з основою має становити не менш як 0,5 МПа. Її перевіряють за допомогою адгезіметра.

УЛАШТУВАННЯ ПІДЛОГ

5.18 Під час виконання робіт з улаштування підлог контролюються:

- підготовка основи для підлоги;

- улаштування підстильних шарів і стяжок;

- улаштування покриттів підлоги.

При цьому перевіряється:

- відхилення товщини елементів підлоги від проектної;

- міцність зчеплення між елементами підлоги;

- наявність дефектів елементів підлоги;

- відхилення швів між рядами поштучних матеріалів (у разі влаштування покриття з поштучних матеріалів).

5.19 Відхилення поверхонь основи, підстильних шарів, стяжок і покриттів від горизонтальної площини або від заданого ухилу допускається не більш як 0,2 % від відповідного розміру приміщення. При ширині або довжині приміщення 25 м і більше ці відхилення не повинні перевищувати 50 мм.

5.20 Відхилення товщини елементів підлоги від проектної допускаються лише в окремих місцях і не більше 10 % від заданої товщини. Товщину елементів підлоги слід перевіряти в процесі їх улаштування. Потрібна за проектом товщина задається за допомогою спеціальних пристроїв (реперів).

5.21 Рівність поверхні елементів підлоги перевіряють контрольною рейкою завдовжки 2 м, а за наявності ухилів - шаблоном з рівнем. Допустимі відхилення поверхні елементів від площини не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 12.

Таблиця 12 - Контроль рівності елементів підлоги

Елементи підлоги

Матеріали

Допустимі просвіти, мм, при перевірці 2-метровою рейкою

Стяжки

Бетонні, цементно-піщані

Сухі суміші груп П1 і П4

5

3

Суцільний шар по стяжці з самови-рівнювальних розчинових сумішей

Сухі суміші групи П2

2-4 (залежно від виду покриття, див. 6.19)

Покриття

Облицювальна плитка на клеях груп К1, К2, КЗ Наливні з сухих сумішей групи ПЗ

2

1

ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИ

5.22 До початку гідроізоляційних робіт мають бути повністю закінчені та прийняті такі види робіт:

- монтаж і бетонування огороджувальних конструкцій споруди;

- замонолічування стиків між збірними елементами конструкцій;

- встановлення і зварювання закладних деталей, конструктивних елементів вводів інженерних комунікацій та інших елементів. У процесі виконання робіт з улаштування гідроізоляції контролю підлягають:

- якість сухих і розчинових сумішей;

- підготовка поверхонь для гідроізоляції;

- технологічні процеси нанесення розчинових сумішей;

- температура й відносна вологість навколишнього середовища;

ДБН В. 2.6-22-2001 С.29

- правильність виконання деформаційних швів у гідроізоляційному покритті;

- якість виконання гідроізоляційного покриття;

- режим догляду за гідроізоляційним покриттям;

- правильність виконання захисного покриття. Під час підготовки поверхні основи слід дотримуватись вимог табл. 13.

Таблиця 13 - Вимоги до основ для гідроізоляції

Технічні вимоги

Граничні відхилення

Метод контролю

Допустимі відхилення поверхні основи:

уздовж ухилу та на горизонтальній поверхні поперек ухилу та на вертикальній поверхні

±5 мм

±10 мм

Вимірювальний, технічний огляд - не менше п'яти вимірювань на кожні 70-100м2 поверхні або на ділянці меншої площі в місцях, визначених візуальним контролем

Відхилення площини елемента від заданого ухилу (по всій площі)

0,2 %

Те саме

Кількість нерівностей (плавного обрису довжиною не більш як 150 мм) на площі 4 м2

He більше 2

Під час приймання готових покриттів перевіряють:

- зовнішній вигляд;

- товщину шарів гідроізоляційного покриття;

- міцність зчеплення з основою;

- водонепроникність;

- встановлення затискних фланцевих пристроїв;

- улаштування захисних огороджень на вертикальних і похилих поверхнях.

5.23 Готове гідроізоляційне покриття має бути без тріщин, порожнин, дутиків і відшарувань, наявність яких встановлюється за глухим звуком під час простукування покриття дерев'яним молотком по всій площі.

Товщину ізоляційного шару перевіряють щупом зі шкалою з ціною поділок 1 мм. Проколи, що залишаються після контролю у покритті, повинні бути відразу замазані шаром гідроізоляційної суміші.

Водонепроникність гідроізоляційного покриття перевіряють методом штучного дощування (поливанням водою протягом 2 год) або штучного обводнення (припиненням зниження рівня ґрунтових вод). Гідроізоляційне покриття вважається водонепроникним, якщо всередині споруди не виявляються плями, протікання та потьоки.

Міцність зчеплення гідроізоляційного покриття з основою перевіряється адгезіметром. Гідроізоляційне покриття, виконане з дотриманням усіх технологічних вимог, повинно мати міцність зчеплення з бетонною поверхнею не менш як 0,7 МПа для групи Г2 та 1,2 МПа - для групи Г1.

5.24 Готову гідроізоляцію збірних, збірно-монолітних і монолітних залізобетонних резервуарів контролюють методом натурних випробувань на водонепроникність, заповнюючи їх водою і витримуючи потім протягом декількох діб. Резервуар і гідроізоляція вважаються такими, що витримали випробування, якщо втрати води за третю добу після закінчення заповнення резервуара не перевищують 3 л на 1 м2 змоченої поверхні. Під час випробувань крізь стінки і шви резервуара не повинні простежуватися ознаки течі та зволоження ґрунту основи.