Розчинові суміші групи З5 слід приготовляти за два етапи: спочатку перемішати суміш з водою у бетоно- або розчинозмішувачі у співвідношенні 25:2 (за масою) до отримання однорідної маси, потім до цієї маси додати 0,9 масових частин води і перемішати ще протягом 5 хв. Розчино-ву суміш групи 35 слід використати протягом 60 хв.
4.13 Облицьовуючи поверхні плитами з природного каменю та бетону з додатковим механічним закріпленням плит, просвіти між стіною й облицювальним матеріалом слід заповнювати роз-чиновими сумішами груп К2 і К3 рідшої консистенції.
Після заповнення проміжку між поверхнею, що облицьовується, та облицювальним матеріалом потрібно зняти розчинову суміш, яка виступила зі швів, а шви між плитами очистити від розчинової суміші на глибину, що дорівнює товщині облицювального матеріалу. Шви між облицювальними плитами потрібно заповнювати розчиновими сумішами групи З2.
4.14 Для вирівнювання поверхонь, що підлягають облицюванню, потрібно застосовувати роз-чинові суміші групи Ш2 для стін та П1, П4 - для підлог. Допускається також застосування клейових сумішей, якими виконують облицювання. Попередньо дефектні місця слід зволожити водою. Основи з високою вбирною здатністю треба зволожувати багаторазово.
Облицювальні роботи виконують по закінченні 24 год з моменту заповнення дефектних місць вирівнювальними сумішами.
Місця, що подають глухий звук, а також пухкі місця та місця лущення потрібно розчистити, заґрунтувати ґрунтовкою групи С3 і після висихання ґрунтовки заповнити розчиновою сумішшю, приготовленою з сухої суміші групи С2 (глибина дефектів - до 3 мм). Для усунення дефектів (западин) завглибшки від 3 до 10 мм застосовуються клейові суміші, якими виконують облицювання.
4.15 Робочі суміші для закріплення облицювальних матеріалів і для затирання швів слід приготовляти безпосередньо перед використанням, перемішуючи суху суміш і воду. Співвідношення об'ємів сухої суміші та води треба приймати відповідно до інструкції з застосування кожної конкретної сухої суміші.
4.16 При облицюванні поверхонь клейові розчинові суміші мають наноситися на основу шаром, товщина якого дорівнює висоті зубця терки, який добирають залежно від розмірів плитки:
Розміри плитки, мм...………………………………....200??200 200??250 300??300 400??400
Висота зубця терки, мм ,………………….....……………6 8 10 12
С. 14 ДБН В. 2.6-22-2001
4.17 Облицьовуючи стандартні основи (штукатурка, витримана не менше 28 діб; бетон, витриманий не менше 3 міс після виготовлення), а також основи, покриті раніше воднодисперсійними фарбами, всередині будинків з вологістю не більш як 60 %, облицювальні матеріали можна укладати без попередньої обробки ґрунтовкою.
Гіпсові основи та основи з високою вбирною здатністю потрібно попередньо обробити матеріалами групи С3.
4.18 Облицьовуючи фасадні поверхні та поверхні у вологих приміщеннях, клейові розчинові суміші слід наносити на основу згідно з 4.16 і на поверхню облицювальних плиток шаром завтовшки 1 мм й покривати рівномірно всю поверхню.
4.19 Виконуючи облицювальні роботи на поверхнях усіх видів, клейові розчинові суміші потрібно наносити на таку площу основи, яку можна облицювати протягом 10-15 хв.
Плитки замочувати не можна.
Укладені в проектне положення плитки допускається коректувати впродовж 10-15 хв після укладання.
4.20 Внутрішню поверхню резервуарів, підлоги ванних кімнат, душових та інших приміщень, що експлуатуються у вологому середовищі, потрібно попередньо, перед облицюванням, покривати гідроізоляційними сумішами груп Г1 і Г2, які мають гарне зчеплення з матеріалом конструкції та з клейовими сумішами, що використовуються для закріплення плитки. У цьому разі для кріплення плиток до поверхні, що облицьовується, потрібно використовувати розчинові суміші, які готуються з сухих сумішей груп К2 і К3, а для затирання швів - матеріали групи 32.
4.21 Сталеві елементи, що прилягають до облицювання, мають бути захищені від корозії відповідно до вимог СНіП 2.03.11, СНіП 3.04.01 і СНіП 3.04.03.
На площах понад 30 м2 в облицюванні потрібно влаштовувати деформаційні шви, які заповнюються силіконовим герметиком. Деформаційні шви, які є в основі, повинні дублюватися в облицюванні.
ШТУКАТУРНІ РОБОТИ
4.22 Вимог даного розділу потрібно дотримуватись під час виконання штукатурних робіт, крім робіт, застережених особливими умовами експлуатації будинків і споруд.
4.23 Штукатурні роботи допускається починати після закінчення загальнобудівельних і монтажних робіт, після перевірки правильності виконання відповідного нижчерозташованого покриття (основи), а також після перевірки й випробування мереж водопроводу, каналізації, опалення, електропостачання та зв'язку зі складанням акта обстеження раніше виконаних робіт.
4.24 Штукатурні роботи допускається виконувати лише після закінчення термінів, що виключають можливість пошкодження штукатурки внаслідок осідання або зсуву конструкцій.
4.25 У приміщеннях за дві доби до початку штукатурних робіт, у процесі їх виконання, а також після трьох діб по закінченні потрібно підтримувати температуру не нижче +10 і не вище +30 °С (на позначці 0,5 м від рівня підлоги приміщення). Відносна вологість у цих приміщеннях має бути не нижчою за 60 і не вищою за 70 %.
4.26 Виконуючи штукатурні роботи на основах з цегли, розчин у швах потрібно загладжувати врівень з основою, а поверхні очищати від пилу та бруду механізованим інструментом або вручну.
4.27 Виконуючи штукатурні роботи на стінах з цегли, шлакобетону та інших матеріалів, які швидко поглинають вологу, при температурі навколишнього середовища +23 °С і вище поверхню перед нанесенням розчину потрібно зволожувати.
4.28 Для виконання штукатурних робіт застосовуються сухі суміші груп Ш2 і Ш4, характеристики яких наведені в додатку В.
Д БН В.2.6-22-2001 С. 15
4.29 Улаштовуючи багатошарове штукатурне покриття товщиною понад 30 мм, кожен наступний шар потрібно наносити після тужавлення попереднього. Нанесений шар слід розрівнювати до початку тужавлення розчинової суміші.
4.30 Штукатурні роботи потрібно виконувати безперервно, дотримуючись правила стикування ділянок "мокре на мокре".
4.31 Виконуючи роботи, слід уникати нанесення штукатурних сумішей на дуже нагріті поверхні (понад 30 °С).
4.32 Шліфування поверхонь вирівнювальних штукатурних розчинів груп Ш2 і Ш4, а також нанесення лакофарбового покриття та декоративних облицювальних матеріалів потрібно виконувати не раніше, ніж через 24 год після нанесення останнього шару штукатурної суміші.
ОПОРЯДЖЕННЯ ФАСАДІВ ДЕКОРАТИВНИМИ ШТУКАТУРКАМИ
4.33 Перед нанесенням декоративних штукатурок міцні бетонні або полімерцементні основи потрібно зволожувати, а цегляні та цементно-піщані просочити ґрунтовками на основі синтетичних смол і модифікуючих домішок групи С3.
4.34 Поверхні конструкцій, що підлягають обштукатурюванню, мають бути підготовлені згідно з 4.7 даних Норм.
4.35 Ґрунтовки наносять на суху основу щіткою або валиком. Тривалість висихання ґрунтовки залежить від температури й вологості навколишнього повітря і становить 3-6 год. Для надання поверхні однотонної структури слід застосовувати фарбувальні ґрунтовки групи С3.
4.36 Сухі штукатурні суміші змішують з водою безпосередньо перед нанесенням розчину. Для перемішування застосовують електродриль з насадкою. Суміш перемішують до одержання однорідної пастоподібної маси.
4.37 На зволожені або проґрунтовані поверхні штукатурні розчинові суміші потрібно наносити шпателем чи теркою з нержавіючої сталі.
4.38 Штукатурні розчинові суміші потрібно наносити на основу суцільним шаром завтовшки 1,5-5 мм залежно від їх марки.
4.39 У разі перерви в роботі потрібно вздовж смуги, де планується закінчення роботи, приклеїти липку стрічку, нанести на неї штукатурку й надати їй бажаної структури, потім стрічку видалити разом із залишками свіжої штукатурки. По змозі слід уникати горизонтальних швів.
4.40 Після нанесення штукатурної розчинової суміші, в момент початкового тужавлення (5-30 хв) потрібно сформувати фактуру штукатурного покриття. У цей час розчинова суміш не прилипає і не тягнеться за інструментом (шпателем, щіткою, теркою, валиком та ін.).
4.41 Виконуючи фасадні опоряджувальні роботи, слід уникати укладання штукатурної розчинової суміші під час дощу та на дуже нагріті поверхні.
4.42 Свіже фасадне покриття на основі штукатурного розчину треба протягом 3 діб захищати від опадів, а також від надмірного висихання.
ФАРБУВАННЯ ФАСАДІВ СУХИМИ ПОЛІМЕРЦЕМЕНТНИМИ ФАРБАМИ
4.43 Якщо немає проекту виконання робіт (ПВР), фарбування фасадних поверхонь будинків і споруд сухими полімерцементними фарбами потрібно здійснювати відповідно до еталону та вимог даних Норм.
4.44 Полімерцементні фарби на основі сухих сумішей, а також допоміжні матеріали (шпаклівки, вирівнювальні суміші, ґрунтовки), які застосовуються для фарбувальних робіт, мають відповідати вимогам чинної нормативно-технічної та проектної документації, а також розділу 3 даних Норм.
С. 16 ДБН В. 2.6-22-2001
4.45 Перед фарбуванням поверхню потрібно підготувати відповідно до 4.7 даних Норм і надати їй однорідної структури, використовуючи шпаклівки групи С2.
4.46 Розчинові суміші полімерцементних фарб слід готувати на місці виконання фарбувальних робіт, змішуючи сухі суміші з водою. Об'єм води залежить від стану поверхні, способу та умов застосування фарби.
4.47 Для приготування розчинової суміші застосовують ручний електродриль з насадкою. Приготовлену розчинову суміш слід витримувати протягом 5-8 хв, після чого вона буде готова для застосування.
4.48 Фарби треба наносити на добре зволожені поверхні після зникнення з них "водяного дзеркала" за один чи два рази щіткою, валиком або пневморозпилювачем. Якщо фарбу наносять за два рази, то інтервал між нанесенням шарів має становити не менш як 24 год.
4.49 Термін придатності готових для застосування фарб, як правило, становить близько 2 год.
УЛАШТУВАННЯ ПІДЛОГ
4.50 Улаштування прошарків підлоги під покриття з використанням сухих сумішей потрібно виконувати в такій послідовності:
- перевірити основу та обстежити її стан;
- влаштувати стяжку з матеріалів групи П1 (у разі потреби);
- підготувати поверхню основи;
- заґрунтувати поверхню основи;
- встановити репери, які регламентують потрібну товщину покриття;
- приготувати самовирівнювальну розчинову суміш із матеріалів з міцністю на стиск не менше 15 МПа (група П2);
- перевірити розтічність суміші;
- нанести самовирівнювальну розчинову суміш на поверхню основи;
- розрівняти розчинову суміш на поверхні основи за раніше встановленими реперами;
- витримати розчин та здійснювати за ним догляд;
- нанести покриття на вирівняну основу.
Вид сухих будівельних сумішей для влаштування стяжок, прошарків під покриття та покриття потрібно вибирати залежно від заданих впливів на підлоги. Товщину шарів зазначених елементів також слід призначати з урахуванням заданих впливів на підлоги.
4.51 Застосовуючи самовирівнювальні суміші групи П2, потрібно враховувати наступне:
- основи для вкладання полімерцементних сумішей мають бути міцними, щільними й чистими;
- за основу потрібно використовувати бетонний або цементно-піщаний підстильний шар, укладений відповідно до вимог СНіП 3.04.01, СНіП 3.03.01, або матеріали групи П1;
- бетонні та цементно-піщані основи мають бути витримані відповідно не менше 3 міс і 28 діб з моменту виготовлення до нанесення розчинових сумішей;
- різні забруднення, а також зруйновані та слабкоприлеглі шари мають бути вилучені з основи механічним способом, а поверхня - знепилена;
- тріщини в основі мають бути розшиті та затерті матеріалами групи З4 або П4, осколки зруйнованої основи вилучені, а поверхня - знепилена;
- грунтування основи потрібно виконувати на всій поверхні, без пропусків, так, щоб на ній утворився тонкий суцільний шар; при цьому не допускається наявність на поверхні основи калюж із ґрунтувальних сумішей; для ґрунтовки слід використовувати матеріали групи С3;
- для покриття основи в одному приміщенні потрібно використовувати розчинову суміш одного замісу; якщо площа основи велика і зазначену вимогу виконати складно, основу треба поділити на кілька ділянок і заповнити їх послідовно, стикуючи новий шар розчинової суміші з раніше нанесеним за принципом "мокре на мокре";
ДБН В. 2.6-22-2001 С.17
- співвідношення сухої суміші та води слід приймати, керуючись інструкцією з застосування, наведеною на упаковці, суворо дотримуючись дозування складових;
- розтічність розчинових сумішей потрібно контролювати відразу після їх приготування;
- на площах понад 20 м2 у стяжках і прошарках (групи П1 і П2) потрібно виконувати деформаційні шви; якщо такі шви були в основі, їх треба продублювати у наступних шарах;
- у місцях стикування розчинової суміші зі стінами, стовпами, колонами та іншими елементами також потрібно влаштовувати деформаційні шви з еластичних матеріалів;
- для влаштування стяжок слід використовувати матеріали групи П1; товщина шару визначається проектом;
- час від моменту нанесення самовирівнювального шару групи П2 до початку влаштування покриття підлоги повинен бути таким: при укладанні плитки, лінолеуму, ковроліну, поліхлорвінілової плитки та інших плиткових і рулонних матеріалів на водних клеях - не менш як 72 год; при укладанні тих самих матеріалів із застосуванням клеїв на органічних розчинниках - не менш як 7 діб; при укладанні паркету на водних клеях або клеях на органічних розчинниках - тривалість повного затвердіння самовирівнювального шару (28 діб);
- при використанні епоксидних або поліуретанових покриттів міцність на стиск самовирівнювального шару має бути не нижчою за 40 МПа (група П3), при укладанні паркету - не нижчою за 25 МПа;
- у процесі дозрівання розчинової суміші слід уникати впливу на неї прямих сонячних променів і протягів; потрібно забезпечувати відповідну вентиляцію та провітрювання приміщень, особливо впродовж перших двох днів після нанесення самовирівнювальної розчинової суміші на основу;
